Рішення

від 13.11.2008 по справі 17/76

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/76

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.08                                                                                 Справа № 17/76

За позовом Державного комунального підприємства "Сєвєродонецькводоканал", м. Сєвєродонецьк Луганської області

до Відкритого акціонерного товариства "Сєвєродонецький приладобудівний завод",  м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення  12643,85 грн.

                                                                                                             Суддя О. С. Фонова

                                                      Представники:

від позивача –не прибув;

від відповідача –не прибув.

                                                         в с т а н о в и в :

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 11929,48 грн., інфляційних нарахувань у сумі 173,80 грн., 3% річних у сумі 456,23 грн., пені у сумі 84,44 грн. згідно договору № 239 від 21.11.2000.

Відповідач відзивом на позовну заяву №201/407 від 03.10.2008, який надійшов до господарського суду 08.10.2008, вказує, що позов не визнає в частині стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції, пені та 3% річних у зв‘язку з наступним.

За заявою кредитора - Державної податкової інспекцій у м. Сєвєродонецьку Луганської області - господарським судом Луганської області 12.05.2003 порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ "Сєвєродонецький приладобудівний завод" .

Ухвалою господарського суду Луганської області від 24.11.2003 у справі                  № 10/110б відкрито процедуру санації боржника –ВАТ "СПЗ". В подальшому термін процедури санації судом було продовжено до 06.12.2008 –згідно з ухвалою суду від 06.12.2007.

15.05.2006 суд звільнив арбітражного керуючого Балабу М.А. від виконання обов‘язків керуючого санацією боржника –ВАТ "СПЗ" та призначив керуючим санацією арбітражного керуючого Бондарєва В.М., відповідно до вимог ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". На даний час, процедура санації триває.

У відповідності до ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов‘язань і зобов‘язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов‘язкового  державного соціального страхування, податків і зборів (обов‘язкових платежів).

Крім того, відповідач просить суд застосовувати до позову строк позовної давності, визначений ст. 258 Цивільного кодексу України.

Позивач у запереченні на відзив №17/1034 від 21.10.2008, яке надійшло до суду 22.10.2008, вказує, що заперечує проти відзиву відповідача. Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотка не встановлений договором або законом. Згідно ст. 625, 536 ЦК України зазначені відсотки не слід плутати з неустойкою: вони є не мірою відповідальності, а платою за користування чужими коштами і стягуються незалежно від провини боржника. Це стосується і суми боргу з урахуванням індексу інфляції.

Що стосується пені, то в цій частині позивач згоден з відповідачем.

Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 12103,27 грн. та 3% річних від простроченої суми у розмірі 456,14 коп.

Крім того, у судовому засіданні 23.10.2008 позивач надав заяву про відмову від позовних вимог в частині пені в сумі 84 грн. 44 коп.

          Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд дійшов до наступного.

          Так, між Державним комунальним підприємством "Северодонецькводоканал" /позивачем/ та Відкритим акціонерним товариством "Сєвєродонецький приладобудівний завод" було укладено договір № 239 від 21.11.2000 на відпуск води з комунального водоводу та приймання стоків до комунальної каналізації , за умовами якого позивач прийняв зобов'язання забезпечувати відповідача питною водою та приймати стічні води, а відповідач –оплачувати послуги у п'ятиденний строк після одержання рахунків або розраховуватись через взаємозалік тощо.

Надання позивачем відповідачеві послуг водопостачання та водовідведення за період  з листопада 2005 року по серпень 2008 року підтверджено матеріалами справи, у тому числі  відповідними рахунками про кількість поданої води та послуги каналізації за відповідні періоди та не оспорюється відповідачем.

При розрахунках за одержані послуги за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 11929,48 грн.

Зобов'язання по перерахуванню позивачеві вартості послуг в зазначені вище обумовлені договором строки  відповідачем не були виконані  та до даного часу, тому позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться.

Згідно  ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені  договором, вимогами Цивільного кодексу України (далі –ЦК України), тощо.

Як було встановлено при розгляді справи, станом на час її слухання борг відповідачем не погашений, тому борг у сумі 11929,48 грн. підлягає до стягнення.

У частині вимог по пені на суму 84,44 грн. провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України, так як листом від 23.10.2008 позивач звернувся до господарського суду із заявою про відмову від позову на вказану суму. Оскільки зазначені дії не суперечать законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, часткова відмова позивача від позову прийнята господарським судом.

Щодо решти позовних вимог, то згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми.

За розрахунком позивача, складеним у відповідності з чинним законодавством, інфляційні нарахування складають 173,80 грн. та 3 % річних –456,23 грн. за період з листопада 2005 року по серпень 2008 року.

Клопотання позивача про застосування до позову правил позовної давності відхиляється судом, оскільки ст. 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позивачем заявлено до стягнення заборгованість з листопада 2005 року, а позов подано 12.09.2008, тому трирічний строк позовної давності для стягнення боргу та додаткових вимог до нього позивачем не пропущено.

Заперечення відповідача за відзивом з посиланням на дію мораторію суд також вважає необґрунтованими, оскільки, як вірно зазначає позивач, 3% річних та інфляційні нарахування за своєю правовою природою не є штрафними санкціями, а платою за користування грошовими коштами та компенсацією обісцінення останніх через інфляцію та фактично прирівнюються до боргу. Тому дія мораторію не поширюється на вказані вимоги.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення боргу, 3% річних та інфляційних нарахувань є обґрунтованими,  такими, що підтверджені матеріалами справи та відповідають фактичним обставинам, тому позов підлягає задоволенню частково з віднесенням судових витрат на відповідача згідно ст. 49 ГПК України.

          На суму пені провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, п. 4 ст. 80, 82, 84, 85  Господарського  процесуального   кодексу  України, суд

  в и р і ш и в:

             1. Позов задовольнити частково.

 2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства  "Сєвєродонецький приладобудівний завод", м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Новікова, 2, ідентифікаційний. код 05744350 на користь Державного комунального підприємства  "Сєвєродонецькводоканал", м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Заводська, б. 13, ідентифікаційний код 03340759 –11929,48 грн. боргу, 173,80 грн. інфляційних нарахувань, 456,14 грн. 3 % річних, 125,60 грн. витрат по держмиту, 117,21 грн.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

 3. У решті позову провадження у справі припинити.

 Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення                     10-денного строку з дня його прийняття.

  Суддя                                                                                                     О.С.Фонова