ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
29.05.12 р. Справа № 5006/14/82/2012
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод метизних виробів»,
ЄДРПОУ 31313921, м.Макіївка
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард»,
ЄДРПОУ 30871667, м.Донецьк
про стягнення 301285 грн. 15 коп.
Суддя Левшина Г.В.
Представники:
від позивача: ОСОБА_2-по дов.
від відповідача: не з'явився
В засіданні суду брали участь:
СУТЬ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод метизних виробів», м.Макіївка, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард», м.Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 301285,15 грн., у тому числі основний борг в сумі 187524,34 грн., пеня в сумі 111774,19 грн. та три проценти річних в сумі 1986,62 грн.
В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №03/08 від 19.08.2011р., специфікації №№1-4 до договору, рахунки-фактури, видаткові накладні, акт звірки взаємних розрахунків, розрахунок суми позовних вимог.
Відповідач заперечень проти позовних вимог, відзиву на позов не надав.
Згідно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:
19.08.2011р. між сторонами був підписаний договір №03/08, згідно з умовами якого позивач (постачальник) зобов'язався передати, а відповідач (покупець) - прийняти та оплатити метисну продукцію (продукцію) на умовах, передбачених даним договором.
Відповідно до приписів п.2.1, 4.1 вказаного договору кількість, номенклатура, ціна продукції визначаються специфікаціями, які є невід'ємними частинами даного договору.
Пунктом 4.3 договору №03/08 встановлено, що загальна сума договору визначається як сумарна вартість продукції, поставка якої здійснюється відповідно до наданих до нього специфікацій.
Виходячи зі змісту наданих до матеріалів справи видаткових накладних №РН-0000843 від 18.08.2011р., №РН-0000892 від 31.08.2011р., №РН-0000923 від 07.09.2011р., №РН-0000953 від 13.09.2011р., №РН-0000968 від 16.09.2011р., №РН-0000999 від 22.09.2011р., №РН-0001154 від 28.10.2011р., позивачем було передано, а відповідачем прийнято товар на суму 187524,34 грн. з урахуванням часткового погашення заборгованості з боку відповідача.
Факт постачання позивачем товару на вказану суму з боку відповідача не заперечується.
Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно п.5.1, п.5.3 договору №03/08 від 19.08.2011р. оплата покупцем продукції здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний в договорі. Датою оплати продукції вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.
Пунктами 5.2 договору та специфікацій №№1-4 встановлено, що формою оплати є відстрочка платежу до 20-ти календарних днів від дати поставки.
За висновками суду, свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 187524,34 грн. за договором №03/08 від 19.08.2011р. всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Авангард» не виконало.
Зокрема, згідно з наданим до матеріалів справи актом звірки взаємних розрахунків станом на 17.02.2012р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 187524,34 грн.
Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Крім суми основного боргу, позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України за період з 07.10.2011р. по 03.03.2012р. нараховано та пред'явлено до стягнення три проценти річних в сумі 1986,62 грн.
Як встановлено судом, розрахунок суми трьох процентів річних є аріфметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.
Також позивачем на підставі п.7.2 договору №03/08 від 19.08.2011р. нараховано пеню в розмірі 111774,19 грн. за період з 07.10.2011р. по 22.02.2012р.
Згідно з ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п.7.2 договору №03/08 від 19.08.2011р. у разі порушення більше ніж на 3 (три) календарних дня оплати продукції, покупець сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у відповідний період.
За приписом ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Тобто, Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", який регулює правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, встановлені обмеження щодо розміру пені, яка може застосовуватись за згодою сторін.
Проте, за висновками суду, визначений позивачем розмір нарахування пені є неправомірним.
За таких обставин, внаслідок проведеного судом перерахунку суми пені з урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня за період з 07.10.2011р. по 19.02.2012р. в сумі 9783,77 грн., а позов в частині вимог про стягнення пені в сумі 101990,42 грн. є неправомірним та підлягає залишенню без задоволення.
Відповідач заперечень проти позовних вимог не надав.
За таких обставин, враховуючи, що позов про стягнення основного боргу, трьох процентів річних та пені в сумі 9783,77 грн. доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, проте, в частині вимог про стягнення пені в сумі 101990,42 грн. є неправомірним, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 199294,73 грн., у тому числі основний борг в сумі 187524,34 грн., три проценти річних в сумі 1986,62 грн. та пеня в сумі 9783,77 грн.
Судовий збір підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
При розгляді справи судом встановлено, що позивачем при подачі позовної заяви сплачений судовий збір в сумі 6112,06 грн., що перевищує розмір судового збору, встановленого для даної категорії справ.
Таким чином, надлишково сплачений позивачем судовий збір в сумі 86,36 грн. підлягає поверненню з державного бюджету України на підставі ст.7 Закону України «Про судовий збір».
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод метизних виробів», м.Макіївка до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард», м.Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 301 285 грн. 15 коп., у тому числі основний борг в сумі 187524 грн. 34 коп., пеня в сумі 111774 грн. 19 коп. та три проценти річних в сумі 1986 грн. 62 коп., задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард», м.Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод метизних виробів», м.Макіївка основний борг в сумі 187524 грн. 34 коп., пеню в сумі 9783 грн. 77 коп. та три проценти річних в сумі 1986 грн. 62 коп., всього заборгованість в сумі 199294 грн. 73 коп., судовий збір в сумі 3986 грн. 00 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод метизних виробів», м.Макіївка до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард», м.Донецьк відмовити.
В судовому засіданні 29.05.2012р. оголошено повний текст рішення.
Суддя Левшина Г.В.
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 29.05.2012 |
Оприлюднено | 01.06.2012 |
Номер документу | 24326775 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Левшина Г.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні