ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 6/297-5/123-2012 21.05.12
За позовом Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія"
до Приватного акціонерного товариства "Науково-промислова компанія "Гірничі машини"
про стягнення 849 945,11 грн.
Суддя Ломака В.С.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю № 9-588 від 30.12.2011 р.;
від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю б/н від 01.01.2012 р.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Державне підприємство "Донецька вугільна енергетична компанія" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "Науково-промислова компанія "Гірничі машини" про стягнення за Договором про закупівлю за державні кошти № 1529 від 28.12.2010 р. 849 945,11 грн., а саме: 521 895,85 грн. штрафу, 328 049,26 грн. пені.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо своєчасності поставки товару позивачу за Договором № 1529 від 28.12.2010 p. про закупівлю за результатами відкритих тендерних торгів, проведених 08.12.2010 р.
Рішенням господарського суду міста Києва від 22.09.2011 р. у справі № 6/297 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 521 895,85 грн. штрафу, 208 758,62 грн. пені, 7 306,54 грн. державного мита та 202,87 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Вищого господарського суду України від 05.03.2012 р. у справі № 6/297 скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.01.2012 р. у справі № 6/297, якою рішення господарського суду міста Києва від 22.09.2011 р. у справі № 6/297 залишено без змін, справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Направляючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції вказав на те, що місцевий та апеляційний господарські суди під час розгляду справи повинні були з'ясувати, коли саме було отримано відповідачем заявку на поставку товару від покупця, оформлену у відповідності з вимогами п. 5.7 договору від 28.12.2010 р.
Розпорядженням № 04-1/242 від 13.03.2012 р. було призначено повторний автоматичний розподіл справи. Відповідно до автоматичного розподілу справ у господарському суді міста Києва, справу № 6/297 передано на новий розгляд судді Ломаці В.С.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.03.2012 р. суддею Ломакою В.С. було прийнято справу № 6/297 до свого провадження та присвоєно їй номер "№ 6/297-5/123-2012", розгляд справи призначено на 05.04.2012 р.
30.03.2012 р. через відділ діловодства суду від відповідача надійшли письмові пояснення у справі, в яких він стверджує, що лист позивача № 1-181 від 24.03.2011 р. не є заявкою на поставку товару, оскільки не містить повідомлення про готовність оплатити товар у порядку, передбаченому договором, а лист позивача № 1-232 від 07.04.2012 р. взагалі не був отриманий відповідачем.
Представник позивача в судове засідання 05.04.2012 р. не з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 15.03.2012 р. не виконав, проте 04.04.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва надіслав клопотання у вигляді телеграми, відповідно до якого просить суд відкласти розгляд справи, в зв'язку з участю повноважного представника Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»в іншому судовому засіданні.
Ухвалою господарського суду міста Києва 05.04.2012 р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 25.04.2012 р.
У судовому засіданні 25.04.2012 р. від позивача надійшли письмові пояснення у справі, відповідно до яких він стверджує, що фактично заявка на поставку товару була направлена відповідачу 24.03.2011 р., а подальші листи були уточнюючими. Крім того, вказує на те, що за змістом листа № 4/3-2813 від 13.04.2011 р. за підписом директора з маркетингу та продажу відповідача ОСОБА_3, останній готував відповідь на лист позивача № 1-232 від 07.04.2011 р.
В судовому засіданні 25.04.2012 р. представниками сторін подано клопотання про продовження строку вирішення спору у справі № 6/298-5/123-2012 на п'ятнадцять днів.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.04.2012 р. продовжено строк вирішення спору у даній справі на 15 днів.
В судовому засіданні 5.04.2012 р. а підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 21.05.2012 р.
У судовому засіданні 21.05.2012 р. від представника відповідача надійшли письмові пояснення у справі, відповідно до яких він вказує на те, що лист № 4/3-2813 від 13.04.2011 р. за підписом директора з маркетингу та продажу ОСОБА_3 походить від юридичної особи зі схожим найменуванням, однак яке має інший код ЄДРПОУ -34046713, проте як відповідач зареєстрований за кодом 37041854, на підтвердження чого ним надано суд витяги з ЄДРЮОФОП від 11.05.2012 р. Також, представник відповідача стверджує про те, що ОСОБА_3 не є співробітником або уповноваженою особою відповідача.
В судовому засіданні 21.05.2012 р. представником позивача підтримано свої позовні вимоги.
Представник відповідача в судовому засіданні 21.05.2012 р. проти позову заперечує.
У судовому засіданні 21.05.2012 р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, 28.12.2010 р. між позивачем (покупцем) та відповідачем (постачальником) було укладено Договір № 1529 про закупівлю за державні кошти (торги проведені 08.12.2010 р.), відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язується поставити у власність покупця продукцію, а покупець зобов'язався прийняти цей товар та оплатити його.
Згідно з п. 1.1 Договору постачальник взяв на себе зобов'язання поставити та передати у власність покупцю товар - комбайн УКД200.250.00.000-139/99 (повна комплектація, з винесеною системою подачі посиленою УКД200.250.20.00.000, з водоводом забійними ВНЗ L=260m, з тяговим ланцюгом 26x92, з комплексом КД-АКЗ, з комплексом пристроїв КД-А-ШЗ, шнеки УКД200.250.11.03.00 - 1 шт. і УКД200.250.11.03.00-01 - 1 шт. (діаметр 0,8 метра з шириною захвату 0,63 метра), з електродвигуном SG8 38М-4 (виробництва Darnel, Польща), зі штатним ЗІП (далі -товар) у кількості 1 одиниця вартістю 7455665,00 грн., а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар згідно зі специфікації, яка є невід'ємною частиною даного Договору.
Відповідно до п. 5.7 Договору строк поставки товару - протягом 30 календарних днів з моменту одержання заявки від покупця про можливість прийняти товар та оплатити за нього.
Згідно з п. 4.1 Договору розрахунки проводяться шляхом розстрочки оплати на сім місяців, рівними частками починаючи з першого числа наступного місяця з моменту отримання заявки від покупця про можливість отримати товар та оплатити за нього по 1 065 095,00 грн.
24.03.2011 р. позивач листом за № 1-181 звернувся до відповідача з проханням здійснити поставку товару в строк до 10.04.2011 р. а також просив погодити інші строки оплати товару.
За результатами розгляду листа позивача від 24.03.2011 р. відповідач листом від 04.04.2011 р. № 512/1012 повідомив першого про необхідність дотримання строків оплати, передбачених п. 4.1 Договору, та визначив дату готовності товару 25.05.2011 р.
Фактично поставка товару вартістю 7 455 665, 00 грн. мала місце 10.06.2011 р., що підтверджується доказами, наданими в матеріали справи.
Оцінюючи зміст листування між сторонами, суд зазначає, що оскільки за умовами Договору (п. 5.7.) настання строку поставки залежить від наявності заявки покупця щодо готовності прийняти товар та здійснити оплату за нього відповідно до порядку оплати, визначеному у п. 4.1 Договору, а запропонований у листі від 24.03.2011 р. порядок оплати не відповідає вищевказаним умовам, правові підстави обчислювати 30-ти денний строк, протягом якого відповідач мав здійснити поставку, від дати одержання відповідачем даного листа, - відсутні.
У своїх письмових поясненнях від 25.04.2012 р. представник вказує на те, що оскільки відповідач листом № 512/1012 р. від 04.04.2011 р. наполягав на дотриманні графіку оплати, визначеному у Договорі, позивач листом № 1/232 від 07.04.2011 р. погодив оплату товару у передбачені Договором строки та підтвердив заявку, відповідно до якої поставка товару має бути здійснена до 24.04.2011 р.
З аналізу пояснень позивача та обставин справи вбачається, що фактично подання заявки про можливість прийняти товар та направлення заявки про можливість оплатити його мало місце з розривом у часі: заявка про прийняття товару подана 24.03.2011 р., заявка про оплату -складена 07.04.2011 р. та, як стверджує позивач, отримана відповідачем 13.04.2011 р.
У той же час, оскільки обчислення строку поставки залежить від наявності двох вищевказаних обставин, саме дата отримання відповідачем листа № 1/232 від 07.04.2011 р. мала б бути датою виконання позивачем всіх вимог, передбачених п. 5.7 Договору.
У матеріалах справи наявна копія листа № 1/232 від 07.04.2011 р. з відміткою про його отримання, що складається з дати - 13.04.2011 р. та підпису невстановленої особи без його розшифрування та дати.
Всупереч вимогам суду, викладеним в ухвалі суду від 05.04.2012 р., позивачем не надано оригіналу вказаного листа з відміткою, як і не доведено того, що підпис, наявний на копії, долученій до матеріалів справи, належить уповноваженому представнику відповідача.
Водночас, позивачем надано суду лист № 4/3-2813 від 13.04.2011 р. за підписом директора з маркетингу та продажу ТОВ НПК "Гірничі Машини" ОСОБА_3, за змістом якого останній готував відповідь на лист позивача № 1-232 від 07.04.2011 р.
Однак, суд не може погодитись з доводами позивача, що зазначений лист є свідченням того, що відповідач отримав лист позивача № 1-232 від 07.04.2011 р., оскільки відповідачем у даній справі та стороною у спірних правовідносинах є ПАТ "НПК "Гірничі машини" (код ЄДРПОУ 34046713), а не ТОВ НПК "Гірничі Машини" (код ЄДРПОУ 37041854) .
Так, судом встановлено, що відповідно до даних ЄДР в реєстрі також зареєстровано ТОВ "НВК "Гірничі машини" (код 37041854), адреса: 83001, Донецька область, м. Донецьк, вул. Артема, 97.
Доказів того, що ТОВ "НВК "Гірничі машини" є уповноваженим представником відповідача у спірних правовідносинах суду не надано.
Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором поставки.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Як визначено ч. 2 ст. 269 ГК України строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як зазначалось вище, відповідно до п. 5.7 Договору строк поставки товару - протягом 30 календарних днів з моменту одержання заявки від покупця про можливість прийняти товар та оплатити за нього.
В силу приписів ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
З метою забезпечення виконання відповідачем зобов'язання з поставки, у пункті 7.4.1. Договору сторонами було визначено, що при порушенні строків поставки товару постачальник сплачує на користь покупця пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Всупереч приписів зазначених норм закону, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження порушення відповідачем строків поставки ним позивачу товару, оскільки, як зазначалось вище, не доведено факту отримання відповідачем заявки на поставку товару від покупця, оформленої у відповідності з вимогами п. 5.7 договору від 28.12.2010 р., зокрема, не надано доказів отримання відповідачем листа позивача № 1-232 від 07.04.2011 р.
Відповідно до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Водночас, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вчинення відповідачем правопорушення у сфері господарювання у спірних правовідносинах між сторонами.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Оскільки, судом не встановлено, а позивачем не доведено, порушення відповідачем строків поставки, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. В позові відмовити повністю.
2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 23.05.2012 р.
Суддя В.С. Ломака
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 21.05.2012 |
Оприлюднено | 31.05.2012 |
Номер документу | 24327371 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Ломака В.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні