Рішення

від 21.05.2012 по справі 5011-5/4369-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-5/4369-2012 21.05.12

За позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Київської міської філії

до Національного фонду соціального захисту матерів і дітей «Україна-дітям»

про стягнення 2 236,33 грн.

Суддя Ломака В.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю № 1468 від 30.12.2011 р.;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Укртелеком»в особі Київської міської філії (далі -позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Національного фонду соціального захисту матерів і дітей «Україна-дітям»(далі - відповідач) про стягнення 2 236,33 грн., а саме: 2 194,83 грн. -основного боргу, 32,84 грн. -пені, 2,85 грн. -збитків від інфляції, 5,81 грн. -3% річних. Також позивач просить судові витрати по розгляду даної справи покласти на відповідача.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем умов Договору та невиконання ним своїх грошових зобов'язань по оплаті за спожиті телекомунікаційні послуги, внаслідок чого у Національного фонду соціального захисту матерів і дітей «Україна-дітям»виникла заборгованість перед позивачем, що зумовило нарахування пені, 3 % річних та збитків від інфляції.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.04.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-5/4369-2012, розгляд справи призначено на 23.04.2012 р.

В судовому засіданні 23.04.2012 р. судом встановлено, що місцезнаходженням відповідача є інша адреса, ніж та, що зазначена в позовній заяві. Вказане підтверджується наданим позивачем витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, з якого вбачається, що адресою Національного фонду соціального захисту матерів і дітей «Україна-дітям»є: 01021, м. Київ, вул. Грушевського, б. 7.

Представник відповідача в судове засідання 23.04.2012 р. не з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 06.04.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-5/4369-2012 не виконав, заяв чи клопотань не подав і не надіслав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.04.2012 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 21.05.2012 р.

В судовому засіданні 21.05.2012 р. представником позивача підтримано свої позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання 21.05.2012 р. не з'явився, вимоги попередніх ухвал суду не виконав, заяв чи клопотань не подав і не надіслав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Так, згідно з п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/123 від 15.03.2007 р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006 р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи -учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні 21.05.2012 р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2010 р. між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»(яке відповідно до рішення загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»(протокол № 8 від 14.06.2011 р.), змінило свою організаційно-правову форму на Публічне акціонерне товариство «Укртелеком»та є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком») (далі -Укртелеком) та Національним фондом соціального захисту матерів і дітей «Україна-дітям»(далі -Абонент) укладено Договір № 216690 про надання телекомунікаційних послуг (далі -Договір), відповідно до умов якого Укртелеком зобов'язується надавати Абоненту телекомунікаційні послуги, супутні (додаткові) послуги, згідно переліку (наявний в матеріалах справи) та в обсягах замовлених абонентом, а Абонент зобов'язується своєчасно оплачувати отримані послуги відповідно до умов Договору (п. 1.1 Договору).

Згідно з п. 3.4.2 Договору, Абонент зобов'язаний своєчасно оплачувати отримані послуги в повному обсязі.

Відповідно до п. 4.3 Договору, системою розрахунків, що застосовується Укртелекомом є надсилання рахунків.

Оплата рахунку за отримані послуги проводиться Абонентом в термін не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду (при кредитному порядку оплати) та до 20 числа поточного місяця у разі застосування попередньої (авансової) оплати (п. 4.15 Договору).

Пунктом 4.5 Договору сторонами погоджено, що порядком оплати наданих послуг є внесення авансу (з переходом автоматично на систему кредитування при вичерпанні авансового платежу).

При цьому, у разі застосування попередньої (авансової) оплати Абонент зобов'язаний до 20 числа поточного місяця здійснити оплату послуг в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді (п. 4.16 Договору).

Відповідно до п. 7.1 Договору, він набирає чинності з дня підписання (01.12.2010 р.) і діє протягом року. Якщо за 30 днів до закінчення строку дії Договору жодна зі сторін не повідомила письмово про його припинення, то Договір вважається продовженим на тих самих умовах на кожний наступний рік.

Позивачем, на виконання умов Договору на адресу відповідача направлялися рахунки за телекомунікаційні послуги (належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи).

Проте, відповідач в порушення покладеного на нього Договором та чинним законодавством України обов'язку по оплаті наданих послуг не виконав, внаслідок чого у Національного фонду соціального захисту матерів і дітей «Україна-дітям»виникла заборгованість перед позивачем.

Враховуючи зазначені обставини, зокрема відмову відповідача в добровільному порядку виконати взяті на себе договірні зобов'язання з оплати послуг, позивач вирішив звернутись за захистом свої прав та охоронюваних законом інтересів до суду.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобов'язань та обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За своє правовою природою даний договір є договором про надання послуг.

Згідно з ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

До спірних правовідносин сторін судом застосовуються положення Закону України «Про телекомунікації».

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про телекомунікації», телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Умовами надання телекомунікаційних послуг є: укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації; оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Згідно з п. 5. ч. 1 ст. 33 Закону України «Про телекомунікації», споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Відповідно до ст. 68 Закону України «Про телекомунікації», розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток тощо в разі одержання споживачем замовленої за передоплатою (авансованої) послуги за тарифами, затвердженими згідно із законодавством.

Як визначено пунктом 32 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 720 від 09.08.2005 р., споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати отримані телекомунікаційні послуги.

Абонентна плата за користування телефоном, почасова оплата місцевих телефонних розмов, плата за міжміські та міжнародні телефонні розмови, надіслані в кредит телеграми та за інші послуги, надані по телефону, вноситься абонентом у десятиденний строк після отримання рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після розрахункового періоду. Розрахунковим періодом вважається, як правило, календарний місяць, у межах якого надавалися послуги. У разі неотримання рахунка до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, або здійснення розрахунків без застосування квитанцій (без надсилання рахунків) абонент повинен звернутися до служби розрахунків оператора для отримання інформації про належну до сплати суму. У разі застосування попередньої оплати абонент для отримання послуг проводить щомісяця до 20 числа оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з наступним перерахунком суми (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг у розрахунковий період. (п. п. 108, 109 зазначених Правил).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем виставлялися відповідачу рахунки за телекомунікаційні послуги за вересень 2011 р. -грудень 2011 р.

Таким чином, судом встановлено, що станом на день винесення рішення заборгованість відповідача перед позивачем за надані телекомунікаційні послуги становить 2 194,83 грн.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 2 194,83 грн. нормативно та документально доведений, та підлягає задоволенню, внаслідок чого з відповідача на користь позивача підлягає стягненню зазначена сума.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі п. 5.2 Договору просить суд стягнути з відповідача 32,84 грн. -пені.

Відповідно до п. 5.2 Договору, у разі несвоєчасної оплати наданих Укртелекомом послуг Абонент сплачує пеню, яка обчислюється залежно від вартості неоплачених послуг в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення оплати.

Згідно зі ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Одним із різновидів господарських санкцій, які застосовуються до правопорушника у сфері господарювання, є штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст. 230 ГК України).

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» № 01-8/344 від 11.04.2005 р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове -зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Судом здійснено перерахунок пені у період з 21.10.2011 р. по 20.01.2012 р. та встановлено, що позивачем вказану суму завищено, внаслідок чого з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 21,20 грн. -пені.

Крім того, позивач просить суд на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача на свою користь збитків від інфляції в сумі 2,85 грн. та 5,81 грн. -3 % річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Розмір процентів річних визначається сторонами в договорі. Якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання.

Суд відзначає, що нарахування позивачем збитків від інфляції та 3% річних у період з 21.10.2011 р. по 01.01.2012 р. є правомірним, оскільки судом встановлено прострочення виконання грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг за Договором у визначений період.

З розрахунку Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Київської міської філії вбачається, що позивачем завищено суму збитків від інфляції, а тому з урахуванням викладеного за перерахунком суду розмір інфляційних нарахувань, що підлягає стягненню з відповідача становить 1,14 грн.

Разом з тим, суд перевірив та погоджується з наданими позивачем розрахунком 3 % річних, а тому вимога позивача про стягнення 3% річних у розмірі 5,81 грн. підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

При цьому, з огляду на вищевикладене, судовий збір у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Національного фонду соціального захисту матерів і дітей «Україна-дітям»(01021, м. Київ, вул. Грушевського, 7; код ЄДРПОУ 21656868) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»(01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, б. 18; код ЄДРПОУ 21560766) в особі Київської міської філії (01033, м. Київ, вул. Горького, 40; код ЄДРПОУ 01189910) 2 194 (дві тисячі сто дев'яносто чотири) грн. 83 коп. -основного боргу, 1 (одну) грн. 14 коп. -збитків від інфляції, 5 (п'ять) грн. 81 коп. -3 % річних, 21 (двадцять одну) грн. 20 коп. -пені та 1 599 (одну тисячу п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 89 коп. -витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.05.2012 р.

Суддя В.С. Ломака