Рішення

від 15.05.2012 по справі 5011-47/3331-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-47/3331-2012 15.05.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фастівське міжрайонне аптечне

об'єднання «Міжрайфармація»

До Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер-Ассіст»

Про стягнення 5 325,36 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

від позивача: Тишкевич О.В. -генеральний директор

від відповідача: не з'явився

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 15.05.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 5 325,36 грн. за договором № 1-209 від 04.01.2010, з яких: 4 185,68 грн. - основний борг, 1 139,68 грн. -пені, а також відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2012 було порушено провадження у справі № 5011-47/3331-2012, розгляд справи було призначено на 03.04.2012.

Розгляд справи неодноразово відкладався у зв'язку із неявкою в судове засідання представників відповідача, а також з метою виконання сторонами вимоги суду.

23.04.2012 через загальний відділ канцелярії Господарського суду міста Києва позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в яких зазначив, що загальну сума пені за період з 16.06.2011 до 24.04.12 становить 1 307,28 грн. та сума основного боргу -4 185,68 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи вищенаведене, суд приймає вищевказану заяву позивача.

В судовому засіданні 15.05.2012 представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач на виконання умов договору № 1-209 від 04.01.2010 було надано відповідачу послуги щодо медикаментозного забезпечення на суму 4 185,68 грн., проте відповідач не здійснив оплату наданих послуг у сумі 4 185,68 грн., у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 4 185,68 грн.

Серед іншого, позивач у відповідності до умов вищевказаного договору просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1 307,28 грн.

Відповідач своїх представників в судові засідання 03.04.2012, 24.04.2012 та 15.12.2011р. -не направив, вимоги суду щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень по суті спору -не надав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній у наданому позивачем витязі з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Суд зазначає про те, що відповідач був обізнаний про наявність судового спору та не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначено в ухвалі суду про відкладення розгляду справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04.01.2010 між позивачем -Товариством з обмеженою відповідальністю Фастівське міжрайонне аптечне об'єднання «Міжрайфармація», як виконавцем, та відповідачем -Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер-Ассіст», як замовником, було укладено договір про медикаментозне забезпечення, за умовами якого відповідач доручає, а позивач бере на себе зобов'язання щодо забезпечення лікарськими засобами та виробами медичного призначення клієнтів відповідача (п. 1.1.).

Умовами договору від 04.01.2010 сторони погодили, що позивач зобов'язується на умовах цього договору забезпечувати клієнтів медикаментами, що зареєстровані в Україні, тільки на підставі наданої клієнтом заявки на придбання медикаментів («страхового рецепту»), завіреної особистою печаткою лікаря та виписаною на фірмовому бланку відповідача, вказаною в додатку № 1 до цього договору, або заявки на доставку та видачу медикаментів складеної за формою, вказаною в додатку № 2 до цього договору), отриманої від відповідача за допомогою факсимільного або електронного зв'язку (п. 2.1.1.). До 5 числа місяця, наступного за звітним, надавати відповідачу документи -рахунок-фактуру, акт наданих послуг, складений за формою, вказаною в додатку № 3 до цього договору, копії заявок та реєстр відпущених медикаментів, складений згідно додатку № 4 до цього договору (п. 2.1.5.). Відповідач має право відмовити в оплаті вартості медикаментів, наданих клієнтам за звітний період, в разі якщо надані позивачем на оплату документи оформлені з порушенням вимог цього договору. Оплату проводити після надання відповідачу всіх вірно оформлених документів (п. 2.4.3.). Позивач щомісячно оформлює звітні документи. Вказані в п. 2.1.5. договору від 04.01.2010 та надає їх одним комплектом відповідачу, не пізніше 5 числа місяця наступного за звітним. Оплата рахунку відповідачем здійснюється протягом 10 робочих днів з моменту одержання від позивача належним чином оформлених документів (3.1.).

Як зазначає позивач у позові, ТОВ Фастівське міжрайонне аптечне об'єднання «Міжрайфармація»на підставі вимог клієнтів відповідача за період з 19.05.2011 до 15.07.2011, що містять посилання на осіб, уповноважених на отримання медикаментів від позивача (належним чином засвідчені позивачем копії, яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі) та в порядку п. 2.1.1. договору від 04.01.2011 було надано відповідачу послуги на суму 4 185,68 грн., у зв'язку з чим було складено акти здачі-приймання наданих послуг № 64 від 31.05.2011 на суму 1 531,90 грн., № 89 від 30.06.2011 на суму 729,34 грн. та № 93 від 31.07.2011 на суму 1 924,44 грн. (належним чином засвідчені позивачем копії, яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), які односторонньо підписані представником позивача та скріплені його печаткою.

Позивач у позові наголошує на тому, що ним було виконано свої зобов'язання за договором від 04.01.2011 у повному обсязі, надано послуги відповідачу на суму 4 185,68 грн., натомість, відповідач не здійснив розрахунок за надані послуги у строк, встановлений п.3.1 договору.

24.10.2011 позивач надіслав відповідачу претензію № 45 про сплату заборгованості за договором від 04.01.2011 у розмірі 4 185,68 грн., а також документи у відповідності до вимог п. 2.1.5. договору 04.01.2011, зокрема -акти здачі-приймання наданих послуг № 64 від 31.05.2011 на суму 1 531,90 грн., № 89 від 30.06.2011 на суму 729,34 грн. та № 93 від 31.07.2011 на суму 1 924,44 грн., які відповідач отримав 28.10.2011, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 25.10.2011, яка міститься у матеріалах справи.

Однак, як зазначає позивач у позові, претензія № 45 від 24.10.2011 залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Позивач стверджує, що на момент подачі позову до господарського суду, відповідач надані позивачем послуги на суму 4 185,68 грн. не оплатив, внаслідок чого у останнього перед позивачем виник борг в наведеній сумі, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 4 185,68 грн. основного боргу за надані послуги.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ч. 2 ст. 612 ЦК України).

В ч. 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно зі ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Пунктом 5.1. договору № 1-209 від 04.01.2010 встановлено, що у випадку порушення відповідачем строків оплати, передбачених умовами цього договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період такого прострочення.

Відповідно до п. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач, на виконання умов договору від 04.01.2011, як виконавець, надав відповідачу, на підставі вимог за період з 19.05.2011 до 15.07.2011 та в порядку п. 2.1.1. договору від 04.01.2011, послуги на загальну суму 4 185,68 грн., проте відповідач, як замовник, свого обов'язку щодо оплати за надані послуги у строк, встановлений п.3.1 договору від 04.01.2011 - не виконав, в результаті чого заборгованість відповідача перед позивачем становить 4 185,68 грн.

Як встановлено судом, що 24.10.2011 позивач надіслав на адресу відповідача документи у відповідності до вимог п. 2.1.5. договору від 04.01.2011, зокрема -акти здачі-приймання наданих послуг № 64 від 31.05.2011 на суму 1 531,90 грн., № 89 від 30.06.2011 на суму 729,34 грн. та № 93 від 31.07.2011 на суму 1 924,44 грн. до договору від 04.01.2010, які були підписані позивачем та посвідчені його печаткою, із претензією № 45, в якій позивач просив відповідача підписати надіслані акти здачі-приймання наданих послуг, а також сплатити борг у розмірі 4 185,68 грн. Вказана претензія отримана відповідачем 28.10.2011, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 25.10.2011. Однак, відповідач залишив вказану претензію без задоволення. Серед іншого, відповідачем не надіслано позивачу і мотивовані заперечення від підписання зазначених актів на суму 4 185,68 грн., як і будь-які претензії щодо оформлення документів до договору від 04.01.2011. Доказів протилежного суду станом на момент вирішення спору надано не було.

За таких обставин, враховуючи положення п. 2.4.3. та п. 3.1. договору від 04.01.2011 вимога позивача щодо стягнення з відповідача 4 185,68 грн. основного боргу -законною, обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання щодо сплати за надані послуги, позивач просить стягнути з відповідача за період з 16.06.2011 до 24.04.12. пеню в розмірі 1 307,28 грн.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідач отримав від позивача документи, визначені п. 2.1.5. договору від 04.01.2011 лише 28.10.2011, а тому відповідач в силу вимог п. 3.1. договору від 04.01.2011 вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання за вказаним договором зі спливом 10 робочих днів з моменту одержання від позивача таких документів.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок пені, а тому враховуючи положення п. 3.1. договору від 04.01.2011, встановлено, що в такому розрахунку було допущено помилку при визначенні періоду заборгованості, у зв'язку з чим вищевказані вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 287,68 грн.

Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер-Ассіст»(ідентифікаційний код -33294340, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 13-Є), з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фастівське міжрайонне аптечне об'єднання «Міжрайфармація»(ідентифікаційний код -01977984, місцезнаходження: 08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Соборна, 36) 4 185 (чотири тисячі сто вісімдесят п'ять) грн. 68 коп. -основного боргу, 287 (двісті вісімдесят сім) грн. 68 коп. -пені та 1 310 (одна тисяча триста десять) грн. 75 коп. -витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата підписання рішення - 21.05.2012