Постанова

від 19.11.2008 по справі 25/449-46/103

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

25/449-46/103

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 19.11.2008                                                                                           № 25/449-46/103

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Мартюк А.І.

 суддів:            Зубець Л.П.

          Лосєва  А.М.

 при секретарі:           Царенко А.М.

 За участю представників:

 від позивача -Рогульська Ю.С., дов. № 196-3733/КР                                      від 07.07.2008р.

відповідача:                                 Рачок О.В., дов. б/н від 18.11.2007р.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Метрополіс-плюс"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 15.09.2008

 у справі № 25/449-46/103 (Шабунін С.В.)

 за позовом                               Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама"

 до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Метрополіс-плюс"

 про                                                  стягнення 131657,09 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 25/4119-46/103 від 15.09.2008р. позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Метрополіс-плюс" на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" 150 184,08 грн. боргу, 5 666,21 грн. пені, 2 248,71 грн. 3 % річних,7602,16 грн. збитків від знецінення коштів внаслідок інфляції, 1 657,01 грн. державного мита та 113,92 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Повернуто Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито в розмірі 17,22 грн., що перераховане платіжним дорученням № 1220 від 24.10.2007 р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справі № 25/449-46/103.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю “Метрополіс-плюс” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва у справі № 25/4119-46/103 від 15.09.2008р. та прийняти нове рішення, яким відмовити Комунальному підприємству “Київреклама” повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційного скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Судом встановлено, що 16.06.2005 р. між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Метрополіс-плюс" був укладений Договір № 1787/ПР, за умовами якого позивач зобов'язався встановити пріоритет для розміщення відповідачем об'єктів зовнішньої реклами за адресами згідно з додатками до цього договору, що є його невід'ємною частиною.

У відповідності з п. 3.2 вказаної угоди позивач зобов'язався встановити пріоритет на місце розташування об'єкту зовнішньої реклами в порядку та строки, передбачені умовами цього договору та вимогами чинного законодавства та у десятиденний строк письмово повідомити відповідача про зміну містобудівної ситуації, проведення реконструкції, ремонту, будівництва на місці розміщення об'єкту зовнішньої реклами.

Розповсюджувач зовнішньої реклами (відповідач), згідно з п. 3.3 договору № 1787ПР від 16.06.2005 р. зобов'язаний оформити дозвіл в порядку та терміни, передбачені чинним законодавством, розміщувати об'єкти зовнішньої реклами тільки відповідно до умов зареєстрованого та виданого у встановленому порядку дозволу, отримати дозвіл на розміщення об'єктів зовнішньої реклами протягом строку встановленого пріоритету, нести витрати на оформлення/переоформлення дозвільної документації, не передавати місця іншим особам, письмово попереджати позивача про наміри продовжити термін дії встановленого пріоритету, письмово попереджати робочий орган про намір продовжити термін дії договору або про відмову від нього, у триденний термін з дня прийняття рішення про встановлення (продовження) пріоритету на місце розміщення зовнішньої реклами отримати від позивача рахунок-фактуру.

28.12.2005 р. сторонами підписано додаток № 6 до договору від 16.16.2005 р. № 1787/ПР, в якому визначили вид об'єкту зовнішньої реклами (банер, панно на фасаді будинку розміром 10.00 х 25.00 загальна площа 250.00кв.м., кількість 1 шт.), місце його розміщення (м, Київ, вул. Індустріальна (В. Гетьмана), 40), базову вартість, початок та закінчення дії пріоритету.

Статтею 4 договору від 16.06.2005 р. сторони погодили, що розмір плати за пріоритет на місця для розміщення об'єктів зовнішньої реклами встановлюється виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) та сплачується розповсюджувачем зовнішньої реклами на підставі рахунків-фактур, наданих робочим органом (позивачем). Не пізніше п'яти днів з моменту отримання рахунку-фактури розповсюджувач зовнішньої реклами сплачує аванс за пріоритет на місце для розміщення об'єкту зовнішньої реклами В такому ж порядку здійснюється розрахунки при продовженні строку встановленого пріоритету.

В рамках вказаного договору 28.12.2005 р. позивачем виставлено відповідачу рахунок № 39621 на суму 6525,00 грн.

Також судом встановлено, що 31.01.2006 р. сторонами було укладено договір № 1787/ТК на право тимчасового користування місяцями для розміщення об'єкту зовнішньої реклами, за умовами якого робочий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надає розповсюджувачу (відповідачу) право на тимчасове користування місцями за адресами згідно з додатками, що є невід'ємною частиною договору на підставі погодженої у встановленому порядку дозвільної документації на розміщення об'єктів зовнішньої реклами, а розповсюджувач - використовує надане місце за цільовим призначенням та здійснює оплату за право користування місцями та звільняє їх у триденний термін закінчення терміну дії договору.

Згідно п. 4.2 договору № 1787/ТК від 31.01.2006 р. розповсюджувач зовнішньої реклами зобов'язаний отримати рахунок на сплату коштів за право тимчасового користування місцем для розташування об'єктів зовнішньої реклами не пізніше 5-го числа поточного місяця.

Відповідно п. 4.5 вказаного договору передбачено, що плата за право тимчасового користування місцями сплачується розповсюджувачем зовнішньої реклами (відповідачем) щомісячно, не пізніше 20-го числа поточного місяця, шляхом перерахування суми коштів, зазначеної в рахунку-фактурі наданої робочим органом (позивачем по справі) на поточний рахунок останнього.

Згідно з додатками № 1 від 31.01.2006 р, № 2 від 17.03.2006 р., № 3 від 01.01.2007 р. сторонами визначено вид об'єкту зовнішньої реклами, місце його розміщення, базову вартість, початок та закінчення дії пріоритету.

Зважаючи на умови укладених сторонами правочинів, за їх правовою природою їх слід відносити до договорів про надання послуг, оскільки, послуги, що надавалися позивачем відповідачу, споживалися останнім в процесі здіснення його господарської діяльності, що ним самим не заперечується.

За твердженнями позивача заборгованість, відповідача за надані послуги з надання права на тимчасове користування місцями для розміщення зовнішньої реклами становить 143 659,08 грн., а враховуючи заборгованість за договором від 16.06.2005 р. № 1787/ПТ -150184,08грн.

На підтвердження своїх посилань позивачем надано рахунок № 44742 від 22.03.2006 р. на суму 4 869,19 грн., № 49870 від 02.06.2006 р. на суму 8 700,00 грн., № 49872 від 02.06.2006 р. на суму 8 700,00 грн., № 55073 від 31.08.2006 р. на суму 8 700,00 грн., № 61252 від 21.12.2006 р. на суму 26 100,00 грн., № 66237 від 15.03.2007 р. на суму 26 100,00 грн., № 67398 від 13.04.2007 р. на суму 8 700,00 грн., № 68844 від 15.05.2007 р. на суму 8 700,00 грн., № 71407 від 15.06.2007 р. на суму 8 700,00 грн., № КП-07/76833 від 14.09.2007 р. на суму 680,40 грн., № КП-07/76834 від 14.09.2007 р. на суму 10 065,00 грн., № КП-07/76832 від 14.09.2007 р. на суму 5 940,00 грн., КП-07/39845/4 від 14.09.2007 р. на суму 132,10 грн., КП-07/39839/4 від 14.09.2007р. на суму 172,39 грн., № 75763 від 15.08.2007 р. на суму 8 700,00 грн., №73725 від 13.07.2007 р. на суму 8 700,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, рахунок № КП-07/76832 від 14.09.2007 р. містив помилку, а саме, замість суми в розмірі 5 940,00 грн. початкове було вказано суму в розмірі 11682,00 грн. Зважаючи на виявлення вказаної помилки, Комунальним підприємством "Київреклама" було перераховано суми основного боргу та штрафних санкцій, що підтверджується письмовими поясненнями від 28.07.2008 р., поясненнями щодо суми розрахунку, переробленим рахунком № КП-07/76821 від 14.09.2007 р. та довідкою від 25.07.2008 р. За таких обставин, місцевих суд правомірно відхилив заперечення відповідача проти позову в частині, що стосується виставлення позивачем рахунку на неправильну суму.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Метрополіс-плюс" не заперечується фактів надання позивачем йому права на розміщення об'єктів зовнішньої реклами у періоди, зазначені в вищезазначених рахунках. Разом з тим, відповідач не визнає заявлені вимоги, оскільки вважає, що ним розміщувалася соціальна реклама, плата за розміщення якої не стягується.

Відповідно до змісту ст. 57 Конституції України, п. 1, 3 Указу Президента України від 03.10.1992 р. № 493/92 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади", п. 5.4 наказу Міністерства юстиції України від 12.04.2005 р № 34/5 "Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів" нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, підлягають державній реєстрації та набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності, але не раніше дня доведення до відома населення.

Пунктом 6.7 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 02.12.2002 р. № 2159 "Про Порядок розміщення об'єктів зовнішньої реклами у м. Києві", зареєстрованого в Київському міському управлінні юстиції 19.12.2002 р. за № 92/475 (що втратило чинність 08.09.2007 р. згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 23.08.2007 р. № 1100, зареєстрованим у Головному управлінні юстиції в місті Києві 28.08.2007 р. за № 21/756 та доведеним до відома населення - опублікованим у газеті "Хрещатик" від 29.08.2007 р. № 139), установлено, що у разі розміщення об'єктів зовнішньої реклами при проведенні загальнодержавних, міських та інших соціальних заходів плата за право тимчасового використання місць (для розташування об'єктів зовнішньої реклами), що знаходяться у комунальній власності, може не справлятись на підставі рішення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за погодженням з Головним управлінням економіки та розвитку міста.

У п. 7 Порядку визначення розміру плати за право тимчасового використання місць (для розташування об'єктів зовнішньої реклами), які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 02.12.2002 р. № 2159, зареєстрованому в Київському міському управлінні юстиції 19.12.2002 р. за № 92/475 (що втратило чинність 02.09.2007 р. згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 09.07.2007 р. № 852, зареєстрованим у Головному управлінні юстиції у місті Києві 22.08.2007 р. за № 19/754 та доведеному до відома населення — опублікованим у газеті "Хрещатик" від 29.08.2007 р. № 139, зокрема, визначено, що соціальна реклама, розміщена на замовлення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за погодженням з Головним управлінням з питань внутрішньої політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у межах 10 % рекламної площі, на яку одержав дозвіл відповідний розповсюджувач зовнішньої реклами, розміщується рекламодавцями безкоштовно.

08.09.2007 р. набрало чинності розпорядження Київської міської державної адміністрації від 23.08.2007 р. № 1100 "Про затвердження Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Києві", яким не передбачено звільнення розповсюджувача зовнішньої реклами від орендної плати у зв'язку з розміщенням соціальної реклами та встановлено, що розповсюджувач зовнішньої реклами зобов'язаний надати на замовлення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) безкоштовно 5 % Орендованої рекламної площі для розміщення соціальної реклами, а саме: "Соціальна реклама, яка висвітлює загальнодержавні та загальноміські заходи (передбачені чинним законодавством) та розміщена на замовлення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за погодженням з Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Головним управлінням з питань внутрішньої політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Комісії, у межах 5 % площі поверхонь рекламних засобів, на розташування яких одержав дозвіл розповсюджувач зовнішньої реклами, розміщується рекламодавцями безкоштовно" (п.п. 15.1 п. 15 даного розпорядження).

Аналіз наведених положень дає підстави стверджувати, що пільги на розміщення реклами, що носить соціальну спрямованість надаються особам, які отримали замовлення на її розміщенння від виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а також мають погодження на такі дії від Головного управління економіки та інвестицій Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

На підтвердження того, що підприємством розміщувалася соціальна реклама, відповідач вказує на лист Головного управління у справах сім'ї та молоді Київської міської державної адміністрації № 055/902 від 26.06.2006 р.

Відповідно до вказаного листа, Головне управлінням у справах сім'ї та молоді Київської" міської державної адміністрації просить Головне управління економіки та інвестицій Київської міської державної адміністрації погодити безкоштовне розміщення соціальної реклами на тему боротьби зі вживанням наркотиків у період з 17.07.2006 р. по 10.09.2006 р., не зазначаючи при цьому особу, що буде її розповсюджувачем.

З інших, приєднаних відповідачем до матеріалів справи листів структурних підрозділів виконавчого органу місцевого самоврядування міста Києва не вбачається отримання відповідачем погодження Головного управління економіки та інвестицій Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на розміщення спірної реклами. Так, у листі Головного управління економіки та інвестицій Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.07.2006 р. № 049-12/5097 вказується, що питання щодо безкоштовного розміщення соціальної реклами на тему боротьби зі вживанням наркотиків буде опрацьовано вказаним органом після надання Головним управлінням контролю за благоустроєм та зовнішнім дизайном рахунку вартості за право тимчасового використання місць для розміщення цієї реклами. Доказів опрацювання зазначеного питання Головним управлінням економіки та інвестицій Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідачем не надано, тобто, не підтверджено документально проходження передбачених нормативно-правовими актами органу місцевого самоврядування процедур, необхідних для пільгового розміщення соціальної реклами.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що відповідачем не підтверджено права на пільгове розміщення об'єктів зовнішньої реклами.

Частиною 1 ст. 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з нормами ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що видаються виконавчими органами сільських, селищних міських рад, та в порядку, встановленими цими органами на підставі типових правил, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 5 Типових правил, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 р. № 2067 "Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами" (далі - Правила) для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільською, селищною, міською радою може утворюватись відділ, управління або уповноважуватися установа, організація.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 15.07.2002 р. № 1395 "Про затвердження Положення госпрозрахункової організації "Київреклама" встановлено, що позивачу надано право щодо надання платних послуг у сфері розміщення реклами.

Відповідно до п. 32 Правил плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування, а місцем, що перебуває у державній або приватній власності, - на договірних засадах з його власником або уповноваженим ним органом (особою).

Згідно із п. 5.2 Порядку розміщення об'єктів зовнішньої реклами у м. Києві, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 02.12.2002 р. № 2159 (зареєстровано в Київському міському управлінні юстиції 19.12.2002 р. за № 92/475) договори на право тимчасового користування місцями (для розташування об'єктів зовнішньої реклами), які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва, укладаються між уповноваженим на це робочим органом та розповсюджувачами зовнішньої реклами, за умови погодження дозволу підприємствами, установами, організаціями комунальної власності м. Києва чи іншими користувачами (балансоутримувачами) цих місць розташування об'єктів зовнішньої реклами.

Пунктом 1 Порядку визначення розміру плати за право тимчасового використання місць (для розташування об'єктів зовнішньої реклами), які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження яким здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31.05.2005 р. № 859 (зареєстровано в Київському міському управлінні юстиції 21.06.2005 р. за № 36/678) встановлено, що плата за право тимчасового використання місць (для розташування зовнішньої реклами), які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва, складається з базових тарифів та коефіцієнтів диференціації плати в залежності від зони розміщення зовнішньої реклами, на які послідовно перемножується базова плата.

За таких обставин судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є обґрунтованим та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також, крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача на свою користь 2 248,71 грн. 3 % річних та 7 602,16 грн. збитків від знецінення коштів внаслідок інфляції, а також 5 666,21 грн. пені.

Частиною1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарську-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушника господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями, в ст. 217 Господарського кодексу України, визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснені господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання  є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 статті 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 6.3 договору № 1787/ТК від 31.01.2006 р. сторонами погоджено, за несвоєчасну та/або неповну сплату платежів за право тимчасового користування місцем (-ями) відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у термін, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що вимоги позивача про стягнення інфляційних нарахувань, 3 % річних та пені є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Виходячи з наведеного, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Метрополіс-плюс” не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2008р. у справі № 25/449-46/1003 не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Метрополіс-плюс” залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2007р. у справі № 25/449-46/103 без змін.

Матеріали справи № 252/449-46/103 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом одного місяця у встановленому законом порядку.

 Головуючий суддя                                                                      Мартюк А.І.

 Судді                                                                                          Зубець Л.П.

                                                                                          Лосєв  А.М.