Рішення

від 17.05.2012 по справі 5011-71/2841-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-71/2841-2012 17.05.12

За позовом Публічного акціонерного товариства «АЕС Київобленерго»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзернопром-Інвест»

про стягнення 28 650, 67 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 321 від 15.05.2012 р.

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «АЕС Київобленерго»(далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзернопром-Інвест»(далі - відповідач) про стягнення 28 650, 67 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено договірні зобов'язання, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в розмірі 27 039,84 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.03.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-71/2841-2012, розгляд справи призначено на 16.03.2012 р.

У судове засідання 16.03.2012 р. представники сторін не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили. Вимоги ухвали від 06.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/2841-2012 сторони не виконали.

Враховуючи те, що представники сторін в судове засідання 16.03.2012 р. не з'явились, а також у зв'язку з невиконанням сторонами вимог ухвали господарського суду міста Києва від 06.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/2841-2012, розгляд справи відкладено на 29.03.2012 р.

29.03.2012 р. представником позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва подано документ на виконання вимог ухвали від 06.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/2841-2012.

У судове засідання 29.03.2012 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвали від 06.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/2841-2012 позивач виконав частково.

Представник відповідача у судове засідання 29.03.2012 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином. Вимоги ухвали від 06.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/2841-2012 відповідач не виконав.

Враховуючи те, що представник відповідача в судове засідання 29.03.2012 р. не з'явився, а також у зв'язку з частковим виконанням позивачем та невиконанням відповідачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 06.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/2841-2012, розгляд справи відкладено на 19.04.2012 р.

18.04.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подана заява про уточнення позовних вимог.

У судове засідання 19.04.2012 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвали від 06.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/2841-2012 позивач виконав частково.

У судовому засіданні 19.04.2012 р. представник позивача заявив клопотання про продовження строку розгляду спору на п'ятнадцять днів. З урахуванням особливостей розгляду спору, клопотання судом задоволено.

Представник відповідача у судове засідання 19.04.2012 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином. Вимоги ухвали від 06.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/2841-2012 відповідач не виконав.

Враховуючи те, що представник відповідача в судове засідання 19.04.2012 р. не з'явився, а також у зв'язку з частковим виконанням позивачем та невиконанням відповідачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 06.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/2841-2012 та задоволенням судом клопотання представника позивача про продовження строку розгляду спору, розгляд справи відкладено на 17.05.2012 р.

10.05.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подані документи для долучення до матеріалів справи.

У судове засідання 17.05.2012 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 17.05.2012 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином. Вимоги ухвали від 06.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/2841-2012 відповідач не виконав.

Відповідно до п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист містить посилання на пункт 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008 р.), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997 р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13 серпня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «АЕС Київобленерго»(назву товариства змінено на «Публічне акціонерне товариство «АЕС Київобленерго», далі -позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрзернопром-Інвест»(далі -відповідач, споживач) було укладено Договір про постачання електричної енергії № 1956 (далі - Договір), відповідно до якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 160 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 2.2.2. Договору постачальник зобов'язується продавати (постачати) споживачу електричну енергію як товар з врахуванням його особливих споживчих якостей та фізико-технічних характеристик.

В свою чергу споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку № 4 «Порядок розрахунків за активну електроенергію»та Додатку № 6 «Порядок зняття показів розрахункових приладів обліку електричної енергії та форма звіту споживача про покази приладів обліку»(п. 2.3.3. Договору).

Як вбачається з п. 1.1. Додатку № 4 до Договору розрахунковий період встановлено споживачу з 9 числа календарного місяця до 9 числа наступного місяця.

Таким чином, між позивачем та відповідачем виникли зобов'язання по договору поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно з ч. 3 ст. 265 Господарського кодексу України сторонами договору поставки можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у пунктах 1, 2 частини другої статті 55 цього Кодексу.

Як вбачається з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно приписів ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з вищезазначених норм, між позивачем та відповідачем існували договірні відносини в період виникнення заборгованості відповідача перед позивачем.

26.02.2009 р. відповідачу було нараховано 297,44 грн. за спожиту активну електроенергію, згідно з розрахунком № 9120569851.

11.03.2009 р. відповідачу було направлено рахунок за активну електроенергію № 9121324165 від 11.03.2009 р. Відповідач зазначений рахунок отримав, про що свідчить підпис представника відповідача на рахунку, який наявний в матеріалах справи.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем в порушення п. 2.3.3. та п. 1.1. Додатку № 4 до Договору не було здійснено сплату за фактично спожиту активну електроенергію.

Судом встановлено, що після отримання відповідачем рахунку № 9121324165 від 11.03.2009 р., останній припинив активне споживання електричної енергії, тому в подальшому йому було нараховано відповідно до Додатку 8 до Договору в рахунок спожитої активної електроенергії втрати в трансформаторі, що знаходиться на балансі відповідача.

Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Частиною 1 ст. 188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Пунктом 9.4. Договору передбачено, цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до «31»грудня 2008 р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії, або перегляд його умов. Договір продовжує діяти до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, які виникли відповідно до даного Договору.

З огляду на вищезазначене суд дійшов висновку про те, що відповідачем було порушено умови Договору, а саме п. 2.3.3. Договору та п. 1.1. Додатку № 4 до Договору та Додатку № 8 до Договору.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 3 ст. 626 Цивільного кодексу України договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з ч. 6 та 7 ст. 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Пунктом 2.1. Додатку № 4 до Договору передбачено, що порядок оплати за активну електроенергію проводиться у формі авансової оплати та планових платежів з остаточним розрахунком по закінченні розрахункового періоду.

Додатком № 8 до Договору передбачено, що у разі встановлення розрахункових засобів обліку не на межі розподілу балансової належності електромереж (точці продажу) втрати електроенергії на ділянці мережі розподілу до місця встановлення розрахункових засобів обліку відносяться на рахунок організації, на балансі якої перебуває зазначена ділянка мережі.

В матеріалах справи наявний акт № 195 від 25.05.2008 р. розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін по ТП-1168, який підтверджує, що ділянка електричної мережі від опори № 67 ПЛ-10 кВ Л-8 «Копачів»до ТП-1168 знаходиться на балансі відповідача.

З огляду на вищезазначене позивач правомірно нараховував відповідачу втрати електричної енергії в мережах відповідача, згідно умов Договору та Додатку № 8 до Договору.

Крім основної заборгованості позивач просить стягнути на свою користь пеню в розмірі 1 610,83 грн.

18.04.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог, якою останній зменшив розмір стягуваної пені, оскільки при первинному розрахунку позивачем, за його доводами, було допущено помилку.

Згідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 ст. 550 Цивільного кодексу України встановлено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про правомірність нарахування позивачем пені. Проте, здійснивши перерахунок пені, нарахованої позивачем відповідачу за порушення виконання останнім грошових зобов'язань за Договором, з урахуванням розміру заборгованості, періоду заборгованості та розміру облікової ставки Національного банку України, яка діяла на момент виникнення заборгованості у відповідача, суд встановив, що розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 1 304,72 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 28 344, 56 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзернопром-Інвест»(01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/7, к. 402, ідентифікаційний код: 34047607) на користь Публічного акціонерного товариства «АЕС Київобленерго»(08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська, 2-Б, ідентифікаційний код: 23243188) заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 27 039 (двадцять сім тисяч тридцять дев'ять) грн. 84 коп., пеню в розмірі 1 304 (одна тисяча триста чотири) грн. 72 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 592 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто дві) грн. 31 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Суддя О.В. Нечай

Повне рішення складено 21.05.2012 р.