Рішення

від 23.05.2012 по справі 5011-37/5692-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-37/5692-2012 23.05.12

За позовомРекламно-поліграфічного приватного підприємства «ОФСЕТ» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Агропрофіт Плюс» Простягнення 13 106,07 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судовому засіданні брали участь представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 -дов. № б/н від 21.05.2012 р.

від відповідача : не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Київської області було передано позов Рекламно-поліграфічного приватного підприємства «ОФСЕТ»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропрофіт Плюс»про стягнення 12 011,28 грн. основного боргу та 1 094,79 грн. пені у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу упаковки № 3487 від 11.04.11 р. щодо оплати отриманого товару.

Ухвалою господарського суду Київської області № 02-03/360/1 від 25.04.12 р. зазначену позовну заяву та додані о неї матеріали було направлено за підсудністю до Господарського суду м. Києва.

В результаті автоматичного розподілу автоматизованою системою документообігу Господарського суду м. Києва позов Рекламно-поліграфічного приватного підприємства «ОФСЕТ»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропрофіт Плюс»про стягнення 13 106,07 грн. передано на розгляд судді Гавриловській І.О.

Ухвалою суду від 04.05.12 р. суддею Гавриловською І.О. порушено провадження у справі № 5011-37/5692-2012 та призначено її розгляд на 23.05.12 р., зобов'язано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 23.05.12 р. надав суду оригінали документів для огляду в судовому засіданні, копії яких було додано до позовної заяви та надав суду заяву про відмову від стягнення з відповідача пені у розмірі 1 094,79 грн., яка була прийнята судом; позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 12 011,28 грн. підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, відзив на позов не наддав, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Зокрема, відповідно до повідомлення відділення поштового зв'язку -«за зазначеною адресою не проживає».

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи-учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008 р.), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ними витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Рекламно-поліграфічним приватним підприємством «ОФСЕТ»(продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропрофіт Плюс»(покупець) був укладений договір купівлі-продажу упаковки № 3487 від 11.04.11 р., відповідно до умов якого продавець зобов'язується протягом дії даного договору передати покупцю упаковку із полістиролу та поліпропілену (товар), окремими партіями за цінами, в асортименті та кількості, які узгоджуються сторонами в накладних, які є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його за умовами, встановленими даним договором. Загальний об'єм товару, який продається за даним договором, визначається з урахуванням кількості та асортименту товару по всіх переданих окремих партіях товару.

Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. п. 1.2. та 1.3. договору № 3487 від 11.04.11 р., ціни на товар визначаються сторонами в накладній на момент передачі партії товару; загальна сума договору визначається виходячи з цін на товар, асортименту та загальної кількості товару, проданого у відповідності з умовами договору, і складає суму відповідно до накладних.

У відповідності до п. 2.1. договору № 3487 від 11.04.11 р., продавець передає покупцю товар окремими партіями в строки, кількості та асортименті, узгоджені в накладних.

Пунктом 2.2. вищевказаного договору визначено, що покупець зобов'язаний провести повний розрахунок за отриману партію товару на протязі 44-х банківських днів з моменту отримання зазначеної партії. Розрахунок проводиться в гривнях шляхом перерахування суми вартості партії товару на розрахунковий рахунок продавця. Датою (днем) оплати за даним договором вважається дата (день) зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Згідно з пунктами 3.1. та 3.2. договору № 3487 від 11.04.11 р., якість товару повинна відповідати показникам гігієнічного висновку, а також виданим продавцем зразкам товару; претензійні матеріали покупця (з недостачі, якості товару) приймаються продавцем протягом 5-ти днів з моменту прийому зазначеної партії товару на складі покупця в порядку, встановленому законодавством України. Продавець вправі відхилити претензійні вимоги, заявлені з порушенням вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 4.3. договору № 3487 від 11.04.11 р., у випадку затримки покупцем розрахунків за отриманий товар, продавець має право не здійснювати подальший відпуск товару покупцю з відстрочкою оплати, а продавати товар на умовах повної передоплати. При затримці оплати товару, покупець на вимогу продавця оплачує йому суму боргу з урахуванням інфляційного нарахування, а також пеню, яка нараховується на несплачену суму за кожний день прострочення платежу з урахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочення.

Пунктом 6.1. договору № 3487 від 11.04.11 р. визначено, що даний договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.12 р. включно. У випадку, якщо на момент закінчення строку дії договору сторонами не виконані будь-які зобов'язання, договір продовжує діяти до виконання сторонами всіх зобов'язань та проведення остаточних розрахунків між сторонами.

Згідно з п. 6.3. вищевказаного договору, накладні, за якими передається товар за даним договором, а також угоди та інші двосторонні документи до договору, підписані уповноваженими представниками сторін, вважаються невід'ємною частиною цього договору.

Позивач пояснив суду, що він на виконання умов вищевказаного договору за накладними № 3487 від 13.04.11 р. на суму 11 231,27 грн., № 3525 від 18.05.11 р. на суму 8 410,46 грн., № 3546 від 06.06.11 р. на суму 8 615,66 грн., № 3560 від 21.06.11 р. на суму 8 615,66 грн., № 3584 від 13.07.11 р. на суму 8 890,24 грн., № 3613 від 03.08.11 р. на суму 9 101,64 грн., № 3638 від 23.08.11 р. на суму 9 313,06 грн., № 3666 від 12.09.11 р. на суму 9 313,06 грн., № 3698 від 03.10.11 р. на суму 9 313,06 грн., № 3719 від 17.10.11 р. на суму 9 313,06 грн., № 3752 від 09.11.11 р. на суму 11 377,06 грн., № 3771 від 28.11.11 р. на суму 11 799,88 грн., № 3824 від 20.12.11 р. на суму 12 011,28 грн., № 3851 від 10.01.12 р. на суму 12 022,28 грн. передав відповідачу товар, а відповідач його прийняв, про що свідчать підписи та штампи ТОВ «Агропрофіт Плюс»і довіреності № 36 від 14.04.11 р., № 47 від 19.05.11 р., № 52 від 07.06.11 р., № 5 від 21.06.11 р., № 59 від 13.07.11 р., № 89 від 03.08.11 р., № 94 від 25.08.11 р., № 101 від 12.09.11 р., № 117 від 04.10.11 р., № 124 від 18.10.11 р., № 132 від 09.11.11 р., № 141 від 28.11.11 р., № 155 від 20.12.11 р. та № 9 від 10.01.12 р. на отримання упаковки (належним чином засвідчені копії перелічених вище документів додано до матеріалів справи). Загальна вартість поставленої продукції становила 139 316,67 грн.

Однак, за отриманий товар відповідач розрахунок здійснив частково на суму 127 305,39 грн., у зв'язку з чим станом на 13.04.12 р. заборгованість ТОВ «Агропрофіт Плюс»перед РППП «ОФСЕТ»становить 12 011,28 грн.

За таких обставин позивач звернувся до господарського суду міста з даним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропрофіт Плюс»про стягнення 12 011,28 грн. основного боргу та 1 094,79 грн. пені у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу упаковки № 3487 від 11.04.11 р. щодо оплати отриманого товару.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо отриманого товару від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором № 3487 від 11.04.11 р. строк оплату за отриманий товар здійснив не в повному обсязі.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 12 011,28 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Рекламно-поліграфічного приватного підприємства «ОФСЕТ»про стягнення з Товаритсва з обмеженою відповідальністю «Агропрофіт Плюс»12 011,28 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу упаковки № 3487 від 11.04.11 р., визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Рекламно-поліграфічне приватне підприємство «ОФСЕТ»просить суд також стягнути з відповідача 1 094,79 грн. пені, у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати за отриманий товар за договором № 3487 від 11.04.11 р.

У судовому засіданні 23.05.12 р. представник позивача надав суду заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 1 094,79 грн., яка судом була прийнята.

Відповідно до пункту 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

За таких обставин позов в частині вимог про стягнення з відповідача пені в розмірі 1 094,79 грн. за неналежне виконання зобов'язань щодо оплати отриманого товару за договором № 3487 від 11.04.2011 р. підлягає припиненню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом було встановлено, що при подачі позовної заяви Рекламно-поліграфічним приватним підприємством «ОФСЕТ»згідно з платіжним дорученням № 25 від 18.04.2012 р. було сплачено судовий збір у розмірі 1 641,00 грн.,

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір»від 08.06.11 року № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно з пунктом 1 статті 22 Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік»від 23.12.2010 р. № 2857-VI станом на 01.01.2012 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 073,00 грн.

За подання позовної заяви майнового характеру позивач повинен сплатити 2 відсотки від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ціни позову у справі № 5011-37/5692-2012 повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1 609,50 грн.

У відповідності до Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням);

5) закриття провадження у справі.

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

За таких обставин зайво сплачений судовий збір у розмірі 31,50 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України на підставі ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 625, 626 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України; ст. ст. 32, 33, 44, 49, п. 4. ст. 80, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропрофіт Плюс»(03113, м. Київ, вул. М. Василенка, 2, код ЄДРПОУ 36883311) на користь Рекламно-поліграфічного приватного підприємства «ОФСЕТ»(49000, м. Дніпропетровськ, вулиця Писаржевського, 11, к. 38, код ЄДРПОУ 30392756) 12 011 (дванадцять тисяч одинадцять) грн. 28 коп. основного боргу та 1 475 (одна тисяча чотириста сімдесят п'ять) грн. 05 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 1 094,79 грн. пені припинити.

4. На підставі даного рішення повернути Рекламно-поліграфічному приватному підприємству «ОФСЕТ»(49000, м. Дніпропетровськ, вулиця Писаржевського, 11, к. 38, код ЄДРПОУ 30392756) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 31 (тридцять одна) грн. 50 коп., що перерахований платіжним дорученням № 25 від 18.04.2012 р. (оригінал якого залишається в матеріалах справи), як зайво сплачений.

5. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

6. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.

Повне рішення

складено 25.05.12 р.