Рішення

від 11.04.2012 по справі 14/024-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну(Симона Петлюри), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2012 р. Справа № 14/024-12

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Щур О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність № 15 від 05.01.2012 р.);

від відповідача: не з'явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Комунального підприємства Білоцерківської міської ради „Білоцерківтепломережа", м. Біла Церква

до Дитячої стоматологічної поліклініки, м. Біла Церква

про стягнення 11 416, 12 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

КП Білоцерківської міської ради „Білоцерківтепломережа" звернулось в господарський суд Київської області із позовом до Дитячої стоматологічної поліклініки про стягнення 11 120, 59 грн. основної заборгованості, 229, 52 грн. пені, 22, 24 грн. інфляційних збитків, 43, 77 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати у повному обсязі за надані послуги по теплопостачанню за договором на постачання та споживання теплової енергії № 75 від 01.01.2011 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.03.2012 р. порушено провадження у справі № 14/024-12 за позовом КП Білоцерківської міської ради „Білоцерківтепломережа" до Дитячої стоматологічної поліклініки про стягнення 11 416, 12 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 28.03.2012 р.

28.03.2012 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 11.04.2012 р.

11.04.2012 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання № 54 від 27.03.2012 р. про розгляд справи за відсутності відповідача, у якому він просить суд здійснити розгляд справи за відсутності його представника та долучити до матеріалів справи, документи, витребувані судом, та відзив № 53 від 27.03.2012 р. на позовну заяву, у якому він визнає позов в частині основної заборгованості та просить суд відмовити у задоволенні позову частково в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені, інфляційних збитків, 3 % річних.

11.04.2012 р. у судовому засіданні представник позивача надав документи, витребувані судом, та усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, надав.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2011 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір на постачання та споживання теплової енергії № 75, згідно умов п. 1.1. якого предметом цього договору є надання споживачеві теплової енергії у вигляді опалення., підігріву води, пари, вентиляції.

Згідно п. 1.2. договору теплопостачальна організація постачає споживачу теплову енергію, а споживач зобов'язується прийняти на межі балансової належності з найменшими втратами та оплатити теплову енергію за встановленими тарифами , затвердженими міськими органами самоврядування.

Відповідно до п. 1.3. договору ціна цього договору становить 70 825, 00 грн.

Пунктом 6.2. договору передбачено, що при наявності засобів обліку щомісячно 15 числа направляється представник споживача до теплопостачальної організації для оформлення акту про використану теплову енергію згідно з додатком № 9.

Пунктом 6.4. договору передбачено, що оплата за спожиту теплову енергію здійснюється споживачем в термін до 15 числа місяця наступного за розрахунковим.

Пунктом 10.1. договору визначено строк його дії, згідно якого цей договір набирає чинності з моменту укладення і діє в частині постачання теплової енергії протягом 1 (одного) року і вважається щорічно поновленим, якщо за місяць до закінчення його дії не надійде заява від однієї із сторін про розірвання договору, але не раніше дати закінчення опалювального періоду, а в частині проведення остаточних розрахунків - до повного здійснення останніх.

На виконання умов договору позивачем у грудні 2011 р. було надано відповідачу послуги по теплопостачанню на загальну суму 11 120, 59 грн., що підтверджується актом приймання-передачі робіт/послуг з теплової енергії у грудні 2011 р. на суму 11 120, 59 грн., актом звірки розрахунків станом на 31.12.2011 р., підписаним обома сторонами, наявними у матеріалах справи.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із наданням послуг по теплопостачанню здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України „Про житлово-комунальні послуги", Закону України „Про теплопостачання", Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 р. „ Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 цього ж кодексу якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно п. 1 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 р., ці правила регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою (далі - споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - послуги).

Пунктом 18 цих же правил передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо оплати наданих послуг по теплопостачанню у повному обсязі не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 11 120, 59 грн., що підтверджується договором на постачання та споживання теплової енергії № 75 від 01.01.2011 р., актом приймання-передачі робіт/послуг з теплової енергії у грудні 2011 р. на суму 11 120, 59 грн., актом звірки розрахунків станом на 31.12.2011 р., підписаним обома сторонами, наявними у матеріалах справи.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості у розмірі 11 120, 59 грн. за договором на постачання та споживання теплової енергії № 75 від 01.01.2011 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором на постачання та споживання теплової енергії № 75 від 01.01.2011 р., за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті послуг з 15.01.2012 р. по 02.03.2012 р. всього на загальну суму 229, 52 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6.6. договору передбачено, що за порушення строків оплати спожитої теплової енергії, зазначених в п. 6.4. даного договору споживач сплачує на користь теплопостачальної організації крім суми заборгованості, пеню за кожний день прострочення оплати в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Розрахунок пені від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним.

Згідно ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Пунктом 3) ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи, що відповідач -Дитяча стоматологічна поліклініка є комунальним підприємством, що здійснює діяльність з надання медичної стоматологічної допомоги дитячому населенню міста Біла Церква, що основна заборгованість за договором у заявлений позивачем період - грудні 2011 р. була повністю визнана відповідачем, що кошторисом відповідача на 2012 р. не передбачені кошторисні призначення для сплати штрафних санкцій, що позивач не заперечує проти зменшення розміру пені від суми основної заборгованості, суд дійшов висновку, що наявні всі правові підстави для реалізації його права на зменшення розміру пені від суми основної заборгованості, заявленої позивачем і визнаної судом обґрунтованою, з 229, 52 грн. до 22, 95 грн., що становить 10 % від розміру пені від суми основної заборгованості, заявленої позивачем і визнаної судом обґрунтованою.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача інфляційні збитки та 3 % річних від суми основної заборгованості за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті послуг за січень 2012 р. всього на загальну суму 22, 24 грн. та з 15.01.2012 р. по 02.03.2012 р. всього на загальну суму 43, 77 грн. відповідно у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок інфляційних збитків від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача інфляційних збитків від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 22, 24 грн.

Розрахунок 3 % річних від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача 3 % річних від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 43, 77 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, з урахуванням суми пені від суми основної заборгованості, що була обґрунтовано заявлена позивачем у позовній заяві, поданої до господарського суду Київської області.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дитячої стоматологічної поліклініки (ідентифікаційний код 01992340) на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради „Білоцерківтепломережа" (ідентифікаційний код 04654336) 11 120 (одинадцять тисяч сто двадцять) грн. 59 (п'ятдесят дев'ять) коп. основної заборгованості, 22 (двадцять дві) грн. 95 (дев'яносто п'ять) коп. пені, 22 (двадцять дві) грн. 24 (двадцять чотири) коп. інфляційних збитків, 43 (сорок три) грн. 77 (сімдесят сім) коп. 3 % річних та судові витрати 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 (п'ятдесят) коп. судового збору.

3. Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

15 травня 2012 р.