Рішення

від 29.05.2012 по справі 26/034-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" травня 2012 р. Справа № 26/034-12

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства „Український професійний банк", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Вікна Сервіс", Київська обл., Бориспільський район, с. Мартусівка про усунення перешкод у користуванні майном за участю представників:

позивача:ОСОБА_1 (дов. № 367 від 06.12.2011 року), відповідача:не з'явилися,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У квітні 2012 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом до відповідача про усунення перешкод у володінні та користуванні майном.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.04.2012 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 26.04.2012 року.

Ухвалами господарського суду Київської області від 26.04.2012 року та 10.05.2012 року розгляд справи було відкладено відповідно на 10.05.2012 року та 24.05.2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні 10.05.2012 року подав клопотання про уточнення позовних вимог, а саме про визнання права власності на нерухоме майно, зобов'язання відповідача не чинити перешкод у проведенні державної реєстрації права власності позивача на нерухоме майно та зобов'язання відповідача звільнити нежитлові приміщення: телятник, інвентарний номер 0228, площею 1080,6 кв. м., телятник, інвентарний номер 0225, площею 1106,3 кв. м., корівник, інвентарний номер № 0224, площею 1073,0 кв. м., що знаходяться за адресою Київська обл., Бориспільський район, с. Мартусівка, вул. Мойсеєва, 60.

Представник відповідача в судове засідання 24.05.2012 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

31.05.2007 року між Відкритим акціонерним товариством „Український Професійний Банк" (надалі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Вікна Сервіс" (надалі відповідач) на забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором № 386 укладено Іпотечний договір. Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований у реєстрі за № НОМЕР_1Відповідно до умов даного договору відповідач передав у іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме:

- телятник інвентарний № 0228 (бетонні плити) (літера А-І) загальною площею 1080,6 кв. м., розташований за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Мартусівка, вул. Мойсеєва № 60 (шістдесят).

- телятник інвентарний № 0225 (черепашник) (літера А-І) загальною площею 1106,3 кв. м., розташований за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Мартусівка, вул. Мойсеєва № 60 (шістдесят).

- корівник інвентарний № 0224 (з/б панелі) загальною площею 1073 кв. м., розташований за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Мартусівка, вул. Мойсеєва № 60 (шістдесят).

Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю „Вікна Сервіс" не виконала основне зобов'язання, позивач звернув стягнення на майно відповідно до чинного законодавства України та умов Договору іпотеки.

11.01.2012 року прилюдні торги щодо реалізації майна після його двох переоцінок не відбулися через відсутність зареєстрованих учасників. Після чого іпотекодержатель виявив бажання залишити за собою непродане майно в рахунок погашення боргу.

09.02.2012 року згідно ст. 62 Закону України „Про виконавче провадження", заступником начальника відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області було винесено постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу та складено за фактом такої передачі акт від 09.02.2012 року про передачу майна стягувачу. Постанова і акт є підставою для подальшого оформлення стягувачем права власності на майно.

26.03.2012 року, згідно з п. 6 ч. 1 ст. 34 Закону України „Про нотаріат", приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7. видано Свідоцтва зареєстровані в реєстрі за № 656, 660, 664 про право власності позивача на майно, визначене в свідоцтві, оскільки майно не реалізовано (торги не відбулися) та стягувач - позивач у справі виявив бажання залишити за собою непродане майно, яке зареєстроване в Бориспільському районному бюро технічної інвентаризації 22.08.2005 року в книзі 6, номер запису 557, 481, 480, реєстраційний номер 6578902, 4178547, 4534514.

28 березня 2012 року позивач звернувся до Комунального підприємства Київської обласної ради „Бориспільського районного бюро технічної інвентаризації" з заявою № 547 про реєстрацію права власності та виготовлення технічного паспорту на вищевказане нерухоме майно. З метою проведення технічної інвентаризації майна, переданого за свідоцтвами від 26 березня 2012 року, представник позивача 27.04.2012 року в супроводі техніка-інвентаризатора Комунального підприємства Київської обласної ради „Бориспільського районного бюро технічної інвентаризації" Козаченко О.М. та майора міліції Бориспільського МВ ГУМВС України в Київській області Ламаш Ю.Б. прибули за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Мартусівка, вул. Мойсеєва № 60, проте вказані особи не були допущені до нерухомого майна охороною відповідача, що підтверджується рапортом майора міліції Ламаш Ю.Б. від 27.04.2012 року.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України „Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом; а особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника є майновим поручителем.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 3 Закону України „Про іпотеку" взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. У разі іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з дня вчинення відповідного правочину, на підставі якого виникає іпотека, або з дня набрання законної сили рішенням суду. Іпотечний договір, предметом іпотеки за яким є майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершено, посвідчується нотаріусом на підставі документів, що підтверджують майнові права на цю нерухомість.

Відповідно до ч. 6 ст. 3 Закону України „Про іпотеку" у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Іпотекою забезпечуються, згідно зі ст. 7 Закону України „Про іпотеку", вимоги іпотекодержателя за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання; якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання; якщо інше не встановлено законом або іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрат на утримання і збереження предмета іпотеки; витрат на страхування предмета іпотеки; збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов іпотечного договору.

Стаття 12 Закону України "Про іпотеку" встановлює такі правові наслідки порушення обов'язків іпотекодавця, встановлених іпотечним договором: іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання -звернути стягнення на предмет іпотеки (ч.1 ст.12). У разі набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки іпотека припиняється на підставі абзацу 3 ч. 4 ст. 17 Закону про іпотеку. Згідно з ч. 3 цієї статті, відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 33 Закону України „Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (ч. 3 ст. 33 Закону України „Про іпотеку").

Якщо предметом іпотеки є два або більше об'єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя. Якщо предметом іпотеки є об'єкти, які належать різним особам, та задоволення отримується за рахунок частини переданого в іпотеку майна, ті іпотекодавці, на майно яких було звернено стягнення, мають право на пропорційне відшкодування від іпотекодавців, на майно яких не зверталось стягнення, і набувають прав іпотекодержателя на частину майна, на яку не було звернено стягнення, для забезпечення такого відшкодування (ч. 5 ст. 33 Закону про іпотеку).

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України „Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержателя надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку .

Вимога, встановлена частиною першою цієї статті, не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені статтею 12 цього Закону, без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки (п.4.2.,4.3 ЗУ „Про іпотеку").

Згідно з ч. 1-3 ст. 36 Закону України „Про іпотеку" сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону, а також право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки регулює, зокрема, частина перша статті 37 Закону про іпотеку: Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно ч. 6 ст. 20 Закону України „Про заставу" звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Як встановлено судом, позивач набув право власності на нерухоме майно (нежилі приміщення), а саме: телятник, інвентарний номер 0228, площею 1080,6 кв. м., телятник, інвентарний номер 0225, площею 1106,3 кв. м., корівник, інвентарний номер № 0224, площею 1073,0 кв. м., що знаходяться за адресою Київська обл., Бориспільський район, с. Мартусівка, вул. Мойсеєва, 60 на підставах не заборонених законом, а саме в процесі виконавчого провадження шляхом передачі йому майна боржника в рахунок погашення існуючої заборгованості. Право власності позивача підтверджується свідоцтвами від 26.03.2012 р. зареєстрованими в реєстрі за № 656, 660, 664, виданими приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7. (копія яких знаходиться в матеріалах справи, а оригінали оглянуто в судовому засіданні). Вказані свідоцтва є правовстановлюючими документами, що посвідчують право власності позивача на майно.

Відповідно до ст. ст. 316, 317 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст. ст. 328, 331, 334 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вказаними нормам передбачено, що особа набуває право власності на майно в результаті створення нею такого майна або його набуття за правочинами або іншими правомірними шляхами. При цьому право власності виникає з моменту створення майна (для новоствореного майна) або фактичного отримання майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 387 ЦКУ, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника. З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що право власності відповідача на спірне майно припинилося 26.03.2012 р. у зв'язку з видачею приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 позивачу свідоцтв про право власності від 26.03.2012 р. зареєстрованих в реєстрі за № 656, 660, 664.

Крім того, позивач зазначає, що відповідач чинить протидію проведенню державної реєстрації у Комунальним підприємством Київської обласної ради „Бориспільське районне бюро технічної інвентаризації" свідоцтва про придбання позивачем майна з прилюдних торгів, займаючи приміщення та не допускаючи інженера БТІ та представників позивача на територію об'єкта.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивач на правомірній правовій підставі набув у власність згаданий об'єкт нерухомого майна, однак, відповідач не визнає цього права та перешкоджає проведенню технічної інвентаризації та реєстрації права власності.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання права власності Публічного акціонерного товариства „Український Професійний Банк" на нерухоме майно (нежилі приміщення), а саме: телятник, інвентарний номер 0228, площею 1080,6 кв. м., телятник, інвентарний номер 0225, площею 1106,3 кв. м., корівник, інвентарний номер № 0224, площею 1073,0 кв. м., що знаходяться за адресою: Київська обл., Бориспільський район, с. Мартусівка, вул. Мойсеєва, 60.

Згідно з ч. 1 ст. 400 Цивільного кодексу України обов'язок недобросовісного володільця негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності чи інше право або яка є добросовісним володільцем: недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов'язку заінтересована особа має право пред'явити позов про витребування цього майна.

Суд вважає доведеним факт, що відповідачем безпідставно чиняться перешкоди позивачеві як власнику нежитлового приміщенні у реалізації його правомочностей права власності шляхом перешкод у проведенні державної реєстрації права власності, не звільнення нежитлового приміщення, що належить позивачеві та знаходженням там обладнання, яке не належить позивачеві, що підтверджується рапортом майора міліції Бориспільського МВ ГУМВС України в Київській області Ламаш Ю.Б.

За вказаних обставин суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладається на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати право власності Публічного акціонерного товариства "Український Професійний Банк" (02660, м. Київ, вул. Марини Раскової, 15, код ЄДРПОУ 19019775) на нерухоме майно (нежилі приміщення), а саме: телятник, інвентарний номер 0228, площею 1080,6 кв. м., телятник, інвентарний номер 0225, площею 1106,3 кв. м., корівник, інвентарний номер № 0224, площею 1073,0 кв. м., що знаходяться за адресою: Київська обл., Бориспільський район, с. Мартусівка, вул. Мойсеєва, 60.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікна Сервіс" (08342, Київська обл., Бориспільський район, с. Мартусівка, вул. Мойсеєва, 60; код ЄДРПОУ 32340370) не чинити перешкод у проведенні державної реєстрації права власності Публічного акціонерного товариства "Український Професійний Банк" (02660, м. Київ, вул. Марини Раскової, 15, код ЄДРПОУ 19019775) на нерухоме майно (нежилі приміщення), а саме: телятник, інвентарний номер 0228, площею 1080,6 кв. м., телятник, інвентарний номер 0225, площею 1106,3 кв. м., корівник, інвентарний номер № 0224, площею 1073,0 кв. м., що знаходяться за адресою: Київська обл., Бориспільський район, с. Мартусівка, вул. Мойсеєва, 60.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікна Сервіс" (08342, Київська обл., Бориспільський район, с. Мартусівка, вул. Мойсеєва, 60; код ЄДРПОУ 32340370) звільнити нежитлові приміщення, а саме: телятник, інвентарний номер 0228, площею 1080,6 кв. м., телятник, інвентарний номер 0225, площею 1106,3 кв. м., корівник, інвентарний номер № 0224, площею 1073,0 кв. м., що знаходяться за адресою: Київська обл., Бориспільський район, с. Мартусівка, вул. Мойсеєва, 60.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікна-Сервіс" (08342, Київська обл., Бориспільський район, с. Мартусівка, вул. Мойсеєва, 60; код ЄДРПОУ 32340370) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Публічного акціонерного товариства "Український Професійний Банк" (02660, м. Київ, вул. Марини Раскової, 15, код ЄДРПОУ 19019775) 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 00 коп. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29.05.2012 р.

Суддя Т.Д. Лилак