Рішення

від 24.05.2012 по справі 5015/979/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.12 Справа№ 5015/979/12

За позовом : ПП «Альтернативна енергія», м.Львів

До відповідача : Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, м.Львів

Про стягнення 54022,64 грн.

В судове засідання з'явились:

від позивача : Середницький В.М.- представник

від відповідача : Ваверчак Б.П. - представник

Суддя Березяк Н.Є

Секретар судового засідання Іванило О.П.

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов ПП «Альтернативна енергія»до Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради про стягнення 54022,64 грн.

В судовому засіданні 26.03.2012р. судом оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи.

Представник позивача викладені у позовній заяві вимоги підтримав, просив задоволити позов з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги заперечив з підстав, викладених у Відзиві на позовну заяву б/н від 22.11.2011р. Свої заперечення відповідач обґрунтовує тим, що зобов'язання щодо здійснення розрахунків виникають за умови наявності бюджетного призначення в межах обсягів фактичних надходжень, а відсутність фактичних надходжень , засвідчує факт відсутності заборгованості перед позивачем.

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав і мотивів, викладених в ухвалах суду.

24.05.2012 року позивачем було подано заяву про зменшення позовних вимог в зв'язку із погашенням відповідачем станом на день розгляду справи суми основного боргу в розмірі 49192,36 грн., та просить стягнути з відповідача 986,54 грн. -три відсотки річних, 2459,62 грн. пені та судовий збір.

В судовому засіданні 24.05.2012 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

30 вересня 2010р. між Департаментом житлового господарства Львівської міської ради та ПП «Альтернативна енергія» було укладено Договір підряду № 99/р/ж на виконання робіт з реконструкції внутрішніх інженерних мереж електропостачання з виготовлення проектно-кошторисної документації у житловому будинку №43 на проспекті Свободи.

На виконання умов договору ПП «Альтернативна енергія»виконало всі передбачені договором роботи, що підтверджується актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року та актом №99/р/ж від 24.12.2010 року здачі приймання проектно-вишукувальної науково-технічної продукції.

Загальна вартість виконаних робіт складає 49192,36 грн.

З метою відстрочки оплати вартості виконаних робіт, 30.12.2010 року між сторонами було укладено Додатковий Договір №1 до Договору № 99/р/ж від 30.09.2010 року,згідно якого відповідач зобов'язувався провести розрахунок за виконані роботи відразу після наявності у нього відповідного бюджетного призначення в межах обсягів фактичних надходжень. Термін дії зазначеного Додаткового договору закінчився 01.07.2011 року, однак відповідач свої договірні зобов'язання в частині оплати не виконав.

Станом на 01.03.2012 року заборгованість відповідача перед позивачем становила 49192,36 грн.

За порушення строків оплати робіт позивач, із посиланням на ч.2 ст.625 ЦК України просить суд стягнути з відповідача 49192,36 грн. -три відсотки річних, та згідно п.6.5 Договору 3843,74 грн. пені.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно ст.ст. 526,530 Цивільного Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору № 99/р/ж від 30.09.2010 р. на виконання робіт з реконструкції внутрішніх інженерних мереж електропостачання з виготовлення проектно-кошторисної документації у житловому будинку №43 на проспекті Свободи, що за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до частини першої статті 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що позивачем виконано на користь відповідача підрядні роботи, заборгованість за які станом на день подання позову складала 49192,36 грн., які на день розгляду справи ним оплачені в повному обсязі. В цій частині позовних вимог провадження у справі слід припинити.

Судом не беруться до уваги заперечення відповідача з приводу того, що п.4.8 Додаткового договору №1 до Договору №99р/ж від 30.09.2010року сторони погодили, що відсутність фактичних надходжень , які можуть бути скеровані для розрахунків за виконані роботи по даному договору, засвідчує факт відсутності заборгованості Замовника перед Підрядником, а відповідно відсутні підстави для нарахування трьох відсотків річних і пені.

Як вже зазначалося раніше, термін дії Додаткового договору, яким було доповнено та викладено в новій редакції розділ 4 Договору № 99/р/ж закінчився 01.07.2011 року. Відповідач не заперечив факту виконання позивачем робіт на зазначену в позові суму. Крім того, на час розгляду справи по суті сума боргу в розмірі 49192,36 грн. була повністю погашена.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позивачем підставно заявлено до стягнення з відповідача 986,54 грн. -трьох відсотків річних.

Положеннями п.6.5. Договору підряду передбачена відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ , яка діяла на момент прострочення за порушення Замовником своїх зобов'язань щодо оплати виконаних робіт. Проте,Договором передбачено,що загальна сума пені не повинна перевищувати 5 відсотків від вартості договору.

Як вбачається із долученого до позовної заяви розрахунку, за період з 01.07.2011 року по 31.12.2011 року позивачем нарахована пеня, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ і заявлена до стягнення в сумі 3843,74 грн. Однак, зазначена в позовній заяві сума пені перевищує 5 відсотків від вартості договору.

В заяві про зменшення розміру позовних вимог позивачем зроблено перерахунок суми пені в межах п'яти відсотків від вартості договору, що складає і підлягає до стягнення в сумі 2459,62 грн.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи відсутність доказів своєчасності погашення боргу, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення пені і трьох відсотків річних підлягають до задоволення .

Судові витрати слід віднести на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог в розмірі 1568,26 грн. судового збору.

Керуючись 3,4,4 1 ,4 2 ,4 3 ,4 4 ;4 5 ,4 6 ,12,32,33,34,35,36,43,80,82,84,85 ГПК України, суд , -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл.. Ринок, 1. код ЄДРПОУ 34814670) на користь ПП «Альтернативна енергія»(79070, м.Львів , вул.Гн.Хоткевича,64/64, код ЄДРПОУ 35186460) 2459,62 грн. пені, 986,54 грн. три відсотки річних, 1568,26 грн. судового збору.

3. В частині стягнення 49192, 36 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

4.В решта частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду .

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя Н.Березяк

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 29.05.2012 року.

Суддя Березяк Н.Є.