Рішення

від 28.05.2012 по справі 5024/423/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2012 р. Справа №5024/423/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі П'ятигорець І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агровет Атлантик",

с. Половинчик Монастирищенський район Черкаської області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Пріор", м. Гола Пристань Херсонської області

про стягнення 9975 грн. 60 коп.

за участі представників:

позивача - ОСОБА_1, представник, дов. №8 від 28.05.2012 р.;

відповідача - не прибув.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

ТОВ "Агровет Атлантик" звернулось до суду з позовною заявою, якою просить стягнути з ТОВ "Агрофірма "Пріор" 7809 грн. 60 коп. заборгованості за поставлений товар, 946 грн. 20 коп. пені, 1219 грн. 80 коп. 20% річних.

Відповідач належним чином двічі ухвалами господарського суду від 27.03.2012 р. та від 10.05.2012 р. був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення ухвали суду про порушення справи. Відповідач відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав, правом на участь в судовому засіданні не скористався. За його заявою №25 від 23.04.2012 року розгляд справи було відкладено з 10.05.2012 року на 28.05.2012 року. Проте відповідач вдруге в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Для повторного відкладення розгляду справи суд підстав не вбачає, оскільки це призведе до порушення строків розгляду справи встановлених ст. 69 ГПК України.

У зв'язку з цим справа, відповідно до ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Між сторонами укладений договір купівлі-продажу товару Д-1/1 №229 від 28.08.2010 р. (далі - договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався продати та передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов'язався прийняти товар і оплатити його ціну, сплативши за нього визначену договором грошову суму.

За видатковими накладними №1128 від 10 березня 2011 року, №1595 від 05 квітня 2011 року, №2127 від 28 квітня 2011 року, №2309 від 10 травня 2011 року позивач передав відповідачу товар загальною вартістю 7809,60 грн.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується довіреностями на отримання вказаного товару №282 від 10.03.2011 р., №293 від 01.04.2011 р., №303 від 27.04.2011 р., №307 від 06.05.2011 р.

Відповідно до пункту 4.6. договору покупець (відповідач у справі) зобов'язується провести попередню оплату кожної партії товару авансовим платежем, до моменту відпущення товару зі складу продавця. Авансовий платіж сторони домовились встановити в розмірі 50% від вартості кожної заявленої партії товару визначеної в рухунку-фактурі.

Решту частину оплати товару 50% покупець проводить на умовах відстрочення кінцевого розрахунку. Сторони домовилися встановити 30 календарних днів відстрочки платежу. Строк перебігу відстрочки розпочинається з наступного дня отримання товару покупцем.

Відповідач за товар отриманий від позивача не розрахувався, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в сумі 7809,60 грн.

Відповідно до ч 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене позовні вимоги про стягнення 7809 грн. 60 коп. заборгованості за поставлений товар підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.4. договору сторони передбачили інший, ніж встановлений ст. 625 ЦК України, розмір процентів за прострочення виконання грошового зобов'язання, а саме 20% річних.

На підставі статті 625 ЦК України та п. 7.4. договору позивач нарахував відповідачу за прострочення виконання грошового зобов'язання з 10.06.2011 р. по 19.03.2012 р. - 1219,80 грн. 20% річних.

Під час здійснення судом перевірки розрахунку 20% річних здійсненого позивачем, судом встановлено, що останній безпідставно збільшив суму процентів річних. За здійсненим судом розрахунком сума 20% річних за вказаний позивачем період становить 1215,30 грн.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вищезгаданого Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічна норма міститься в п. 2 ст. 343 ГК України.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В даному випадку пунктом 7.3 договору сторонами було обумовлено, що порушення строків оплати товару покупцем тягне за собою право продавця (позивача у справі) в стягненні пені з винної сторони в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. Неустойка нараховується по день остаточного проведення розрахунку покупцем (частина 6 ст. 232 ГК України).

Тобто, сторонами в договорі встановлений інший термін нарахування пені, ніж вказаний в статті 232 ГК України, а саме до дня остаточного проведення розрахунку.

На підставі вказаних норм та умов договору позивач нарахував відповідачу та заявив до стягнення 946 грн. 20 коп. пені за порушення зобов'язання з оплати товару у період з 10.06.2011 року по 20.03.2012 року.

Під час здійснення судом перевірки розрахунку пені здійсненого позивачем судом встановлено, що останній безпідставно збільшив її суму. За здійсненим судом розрахунком сума пені за вказаний позивачем період становить 944,45 грн.

За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. До стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 7809 грн. 60 коп. заборгованості за поставлений товар, 944 грн. 45 коп. пені, 1215 грн. 30 коп. 20% річних. В решті позову відмовляється.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Пріор" (вул. Козацька, 2, м. Гола Пристань Херсонської області, код ЄДРПОУ 32267672, р/р 26008010811600 в АТ "Укрсиббанк", МФО 351005) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агровет Атлантик" (вул. Леніна, 3-В, с. Половинчик Монастирищенський район Черкаської області, код ЄДРПОУ 34323885, р/р 26004220839 АТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ, МФО 380805) - 7809 грн. 60 коп. заборгованості за поставлений товар, 944 грн. 45 коп. пені, 1215 грн. 30 коп. 20% річних, 1609 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Повне рішення складено 29.05.2012 р.

Суддя Л.І. Александрова