Ухвала

від 24.05.2012 по справі 5017/333/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про припинення провадження

"24" травня 2012 р. Справа № 5017/333/2012

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого Єрмілова Г.А.

Суддів : Воронюка О.Л.

Лашина В.В.

при секретарі Підгурському Д.Л.

за участю представників сторін:

від ДПІ у Приморському районі м.Одеси - не з'явився;

від ПП "Юридична компанія "Сємєнєня і Партнери" - ОСОБА_2, за довіреністю №1 від 14.05.2012р.;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДПІ у Приморському районі м.Одеси

на постанову господарського суду Одеської області від 21.02.2012 року

по справі № 5017/333/2012

за заявою ПП "Юридична компанія "Сємєнєня і Партнери"

до ТОВ "Вінд-2"

про банкрутство

Відповідно до ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався на 15.05.2012р. та 24.05.2012р.

Відповідно до ст.4 4 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.02.2012р. за заявою ПП "Юридична компанія "Сємєнєня і Партнери" порушено провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника - ТОВ "Вінд-2" в порядку ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Одеської області від 21.02.2012р. (суддя Лепеха Г.А.) ТОВ "Вінд-2" визнано банкрутом, відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено ініціюючого кредитора - ПП "Юридична компанія "Сємєнєня і Партнери", зобов'язано ліквідатора письмово повідомити про визнання ТОВ "Вінд-2" банкрутом усіх відомих йому кредиторів, та здійснити інші заходи, передбачені ст.52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Приймаючи постанову, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ "Вінд-2" неспроможне сплатити перед ініціюючим кредитором заборгованість у сумі 7 500грн., яка визнана боржником у повному обсязі. При цьому, встановити місцезнаходження ТОВ "Вінд-2" неможливо, про що свідчить складений посадовими особами ПП "Юридична компанія "Сємєнєня і Партнери" акт від 20.12.2011р.

Не погоджуючись із зазначеною постановою суду першої інстанції , ДПІ у Приморському районі м.Одеси подала апеляційну скаргу, де просить постанову від 21.02.2012р. скасувати та "поновити провадження у справі".

В обґрунтування своїх вимог податкова інспекція вказує на те, що місцевим господарським судом при винесенні оскарженої постанови були порушені положення ст.ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ч.4 ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" та ст.ст.33,34 ГПК України, оскільки матеріали справи не містять належних доказів того, що керівні органи ТОВ "Вінд-2" відсутні за місцезнаходженням.

Крім того, ініціюючим кредитором не була доведена неплатоспроможність боржника, оскільки впродовж 2010року ТОВ "Вінд-2" звітувало до податкової інспекції із значними обсягами господарської діяльності.

Відтак, незаконне визнання боржника банкрутом за спрощеною процедурою унеможливлює встановлення податковим органом зобов'язань по сплаті податків та загальнообов'язкових зборів, відповідно до Податкового кодексу України.

У письмових запереченнях на апеляційну скаргу ініціюючий кредитор (ПП "Юридична компанія "Сємєнєня і Партнери") просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а провадження у справі припинити з тих мотивів, що ДПІ у Приморському районі м.Одеси не набула у встановленому порядку статусу учасника провадження у цій справі, а тому не належить до кола суб'єктів, що наділені правом на оскарження постанови від 21.02.2012р., відповідно до ст.91 ГПК України.

Кредитор наполягає на тому, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ще з 06.07.2009р. міститься запис про відсутність боржника (ТОВ "Вінд-2") за місцезнаходженням. При цьому, цей запис було зроблено на підставі постанови Одеського окружного адміністративного суду від 01.12.2009р. у справі №2а-12047/09/1570 за позовом ДПІ у Приморському районі м.Одеси до ТОВ "Вінд-2" про припинення юридичної особи. Отже, орган державної податкової служби був проінформований про відсутність ТОВ "Вінд-2" м. Одеса за місцезнаходженням.

До того ж, у зазначеній постанові адміністративного суду йдеться про те, що юридична особа ТОВ "Вінд-2" не звітує перед податковим органом з 01.04.2008р. та не має заборгованості зі сплати податків і зборів (загальнообов'язкових платежів). Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що боржник надавав у 2010р. звіти не відповідають дійсності, оскільки, за офіційною інформацією, у кінці 2009р він був припинений та знятий з обліку у ДПІ у Приморському районі м.Одеси.

Представник ДПІ у Приморському районі м.Одеси двічі в судове засідання не з'явився. Про час і місце їх проведення податкова інспекція повідомлялась належним чином, що підтверджується копіями реєстру відправки поштової кореспонденції та відмітками на рекомендованих повідомленнях про вручення поштових відправлень.

За таких обставин, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника інспекції.

Заслухавши пояснення представника ПП "Юридична компанія "Сємєнєня і Партнери", перевіривши наявні матеріали справи та матеріали апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України, а ч. 2 ст.4-1 ГПК України зазначає, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

За змістом ч. 1 ст. 91 ГПК України, право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили, серед інших, також мають особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Згідно з ч. 6 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі про банкрутство.

В силу особливостей справи про банкрутство (ст. 4 1 ГПК України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

У відповідності до абз. 22 ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони (кредитори, боржник), арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Наведений перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Однак, інші випадки участі органу державної податкової служби у справі про банкрутство платника податків Законом про банкрутство не передбачені. Таким чином, орган державної податкової служби не віднесений чинним законодавством до інших, окрім кредиторів, учасників справи про банкрутство .

Особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише після подачі у встановленому порядку заяви з грошовими вимогами до боржника . Тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою про порушення провадження у цій справі від 07.02.2012р. ДПІ у Приморському районі м.Одеси було зобов'язано провести позапланову перевірку ТОВ "Вінд-2", згідно ст.78.1.7 Податкового кодексу України та надати до суду відповідний акт.

Зазначена ухвала була отримана податковою інспекцією 14.02.2012р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.28).

24.02.2012р. ДПІ у Приморському районі м.Одеси подало до господарського суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (а.с.52).

Тобто, скаржник був обізнаний про порушення провадження у цій справі, а також про визнання ТОВ "Вінд-2" банкрутом.

Проте, в матеріалах справи докази звернення ДПІ у Приморському районі м.Одеси з грошовими вимогами до боржника в установленому порядку відсутні.

Отже, податкова інспекція не набула статусу кредитора у справі про банкрутство ТОВ "Вінд-2" і не мала процесуального права на оскарження в апеляційному порядку постанови суду від 21.02.2012р.

Вищенаведене співпадає з правовою позицією Вищого господарського суду України (постанови від 15.05.2012р. у справі № та від 16.05.2012р. у справі №5010/2174/2011-Б-23/78 ).

У відповідності до п. 5-2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2011р. "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" (в редакції Постанови Вищого господарського суду N 3 від 23.03.2012) у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.

Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Тобто, з'ясування обставини щодо наявності у скаржника права на апеляційне оскарження - чи вирішив господарський суд питання про права та обов'язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням, як це передбачено нормами ст. 91 ГПК України, має здійснюватись апеляційним господарським судом у відкритому судовому засіданні під час розгляду відповідної апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі ДПІ у Приморському районі м.Одеси посилається на те, що незаконне визнання боржника банкрутом за спрощеною процедурою унеможливлює встановлення податковим органом зобов'язань по сплаті податків та загальнообов'язкових зборів, відповідно до Податкового кодексу України.

З цього приводу судова колегія зазначає, що винесене господарським судом постанова не обмежує повноваження податкового органу на проведення перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) суб'єктом господарювання, який перебуває у стані банкрутства.

Юрисдикційна цілеспрямованість дій податкового органу в цій ситуації як раз і полягає в тому, щоб звернутись до господарського суду з відповідними грошовими вимогами, які складають заборгованість банкрута за податками і зборами (обов'язковими платежами), та набуття, таким чином, правового статусу сторони у справі.

Водночас, це буде означати і право органу податкової служби на оскарження дій ліквідатора, у тому числі щодо надання документів для проведення перевірки.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що в оскарженій постанові господарського суду І інстанції про визнання ТОВ "Вінд-2" банкрутом питання про права і обов'язки органу державної податкової служби, в розумінні ст.91 ГПК України, не вирішувались. Звідси, ДПІ у Приморському районі м.Одеси, не будучи учасником провадження у справі, не набула права на апеляційне оскарження постанови суду від 21.02.2012р.

Інших доводів скаржником в апеляційній скарзі наведено не було. При цьому, судова колегія враховує, що податкова інспекція ухилялась від реалізації свого права на участь в судових засіданнях апеляційної інстанції та, відповідно, надання додаткових пояснень в обґрунтування своєї позиції.

З урахуванням викладеного, апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДПІ у Приморському районі м.Одеси на постанову господарського суду Одеської області від 21.02.2012р. у справі № 5017/333/2012 підлягає припиненню на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Керуючись ст.ст.80,86,91,99,106 ГПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДПІ у Приморському районі м.Одеси на постанову господарського суду Одеської області від 21.02.2012р. у справі № 5017/333/2012 -припинити.

Справу № 5017/333/2012 повернути до господарського суду Одеської області.

Головуючий суддя Г.А. Єрмілов

Суддя О.Л. Воронюк

Суддя В.В. Лашин