Постанова

від 20.11.2008 по справі 8/2623

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/2623

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "20" листопада 2008 р.                                                           Справа № 8/2623

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Філіпової Т.Л.

суддів:                                                                        Горшкової Н.Ф.

                                                                                   Майора Г.І.

при секретарі                                                            Щепанській Т.П. ,

за участю представників сторін:

від позивача: Коваль А.Д., довіреність №71/1 від 25.02.2008р.,

від відповідача: Хомчук В.А., довіреність №3/83/19  від 01.04.2008р.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиренергобуд", м.Житомир

на рішення господарського суду Житомирської області

від "22" вересня 2008 р. у справі № 8/2623 (суддя Тимошенко О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиренергобуд", м.Житомир

до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз", м.Житомир

про стягнення 111091,11 грн.,  

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 22.09.2008р. у справі №8/2623 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиренергобуд", м.Житомир до Відкритого акціонерного товариства  по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз", м.Житомир про стягнення 99358,40грн. задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 23046,53 грн. на відшкодування майнової шкоди, завданої пошкодженням автомобіля, 1912,00 грн. майнової шкоди, пов'язаної з оплатою медичних препаратів, 249,58 грн. витрат зі сплати державного мита та 29,64 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.  

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 22.09.2008р. в частині відмови в задоволенні позовних вимог з підстав, зазначених в скарзі, та прийняти в цій частині нове рішення - про задоволення позовних вимог.

Обгрунтовуючи апеляційну скаргу позивач посилається на порушення місцевим господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що суд першої інстанції дійшов необгрунтованого висновку, вказавши, що висновок оцінювача не є незаперечним доказом позовної вимоги в оскарженій частині, посилаючись при цьому на відсутність розрахунку розміру збитків, оскільки суд не вимагав від оцінювача надати відповідний розрахунок, а лише викликав його для надання пояснень.

Вказує, що незрозумілим є посилання суду  як на одну із підстав для відмови на ту обставину, що висновком обчислені ймовірні валові надходження, а не ймовірний прибуток.

Стверджує, що необгрунтованим є висновок суду щодо відсутності у Андрущенка Я.М. права здійснювати діяльність в напрямку визначення розміру ймовірного прибутку відповідно до свідоцтва про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів №3887 від 29.08.2005 року.

В засіданні суду представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, вважає рішення господарського суду Житомирської області від 22.09.2008р. у даній справі незаконним та необґрунтованим, просить апеляційну скаргу задовольнити, скасувати його частково та прийняти новий судовий акт, яким  задовольнити позовні вимоги позивача щодо стягнення збитків завданих в результаті простою автомобіля в сумі 74099,90 грн. Зазначив, що згідно із ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти доводів апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому просить його залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Вказала, що на підтвердження розміру збитків у сумі 74099,90 грн. позивачем наданий лише висновок оцінювача, який, на її думку,  не є доказом   для цієї частини позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 111091,11грн., з яких: 23046,50грн. витрат на відновлення автомобіля, 38600,00грн. вартість кузова, 43979,00грн. збитків, завданих в результаті простою автомобіля, 3553,06грн. витрат на оплату тимчасової непрацездатності Загурського Ф.Л., понесених на підставі листків непрацездатності за період з 20.09.2006р. по 15.01.2007р., 1912,00грн. витрат, пов'язаних з придбанням  медикаментів та лікарських  засобів для лікування Загурського Ф.Л.

05.08.2008р. до господарського суду надійшла заява позивача про зменшення суми позовних вимог №137/13 від 05.08.2008р., в якій просить стягнути з відповідача 99358,40грн., з яких: 23046,50грн. витрат на відновлення автомобіля, 74099,90грн. збитків, завданих в результаті простою автомобіля, 1912,00грн. витрат, пов'язаних з придбанням медикаментів та лікарських засобів для лікування Загурського Ф.Л., 300,00грн. витрат на проведення експертної оцінки (а.с.96-97).

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на ст.1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Суд першої інстанції позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиренергобуд", м.Житомир до Відкритого акціонерного товариства  по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз", м.Житомир про стягнення 99358,40грн. задоволив частково, стягнувши з відповідача на користь позивача 23046,53 грн. на відшкодування майнової шкоди, завданої пошкодженням автомобіля, 1912,00 грн. майнової шкоди, пов'язаної з оплатою медичних препаратів, 249,58 грн. витрат зі сплати державного мита та 29,64 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Колегія суддів апеляційного господарського суду  з таким висновком місцевого господарського суду погоджується, зазначаючи наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 20 вересня 2006 року водій Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз", керуючи автомобілем УАЗ-2206, державний номер 2731 ІОА, який належить цьому ж товариству, не притримався безпечної дистанції руху і скоїв наїзд на автомобіль марки УАЗ-3909, державний номер АМ 6989 АС, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Житомиренергобуд".

Дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія автомобіля марки УАЗ-2206, державний номер 2731 ІОА, що належить відповідачу, про що свідчить постанова Корольовського районного суду м.Житомира від 12.09.2007р. (а.с.6-7).

В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілю марки УАЗ-3909, державний номер АМ 6989 АС, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Житомиренергобуд", заподіяні механічні пошкодження, а власнику майнову шкоду.

Відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи, експерта підприємства "Автолюбитель" №15011/А, складеного 10.10.2006р., матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля  марки УАЗ-3909, державний номер АМ 6989 АЕ, в результаті його пошкодження при ДТП 20.09.2006р., складає 23046,53грн. (а.с.109-114).

Згідно із ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частина 2 ст.1187 Цивільного кодексу України передбачає, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції правомірно задоволив позовні вимоги в частині стягнення 23046,53 грн. витрат на відшкодування майнової шкоди, завданої пошкодженням автомобіля.

Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача 1912,00грн. витрат, пов'язаних з придбанням  медикаментів та лікарських  засобів для лікування водія -Загурського Ф.Л., слід зазначити наступне.

Загурський Ф.Л. працював водієм у позивача і внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) отримав тілесні ушкодження та перебував на стаціонарному та амбулаторному лікуванні.

Для лікування водія, позивачем було закуплено медикаментів та лікарських засобів на суму 1912,00грн., що підтверджується актом списання медичних препаратів від 24.10.2006р. на 1000,00грн., актом списання металевої конструкції від 24.10.2006р. на суму 912,00грн. та відповідними накладними (а.с.16-26), а також листом №1510 від 29.07.2008р. за підписом головного лікаря ЦМЛ №1, з якого вбачається, що ліки та металеві конструкції були використані для лікування хворого Загурського Ф.Л. (а.с.98).

Таким чином, зазначена сума є для позивача майновою шкодою, оскільки такі витрати позивач змушений був нести в зв'язку з протиправними діями особи, яка керувала належним відповідачу автомобілем, у зв'язку з чим підлягає задоволенню в повному розмірі.

Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача на його користь 74099,90грн. збитків, завданих в результаті простою автомобіля. В обгрунтування розміру збитків позивач посилається на висновок оцінювача Андрущенка Я.М. ТОВ "Термінал", який надано до матеріалів справи(а.с.100)

З висновку оцінювача Андрущенка Я.М. вбачається, що розмір валового доходу, який недоотримав позивач по причині аварійного пошкодження автомобіля УАЗ3909 за період з 21.09.2006 року по 31.07.2008 року становить 74099,90 грн.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (стаття 22 Цивільного кодексу України). Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Позивач наполягає, що ним втрачено певну частину доходу, який він міг би отримати від використання належного йому на праві власності майна (автомобіля), якби автомобіль не був пошкоджений відповідачем (втрати від простою автомобіля).

Проте, судова колегія з такими твердженнями позивача не погоджується, з огляду на наступне.

При визначенні упущеної вигоди (неодержаних доходів) враховуються вжиті кредитором заходи для їх одержання. При обрахуванні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання  доходів, в даному випадку, від використання майна у господарській діяльності. Нічим не підтверджені розрахунки  про можливі доходи до уваги братися не повинні.

Розмір упущеної вигоди повинен визначатися з урахуванням часу, протягом якого тривали протиправні дії відповідача, розумних витрат на отримання доходів, які кредитор поніс би, якби не відбулося порушення права. Обґрунтування і доказування розміру збитків здійснюється особою, якій завдана шкода. Така вимога обумовлена основною спрямованістю інститутів цивільно-правової відповідальності саме на відшкодування збитків. Нездатність потерпілої особи обґрунтувати вимоги про відшкодування упущеної вигоди може бути для суду підставою для відмови в задоволенні таких вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач вимагає відшкодування збитків від простою пошкодженого автомобіля. Разом з тим, позивачем підтверджено, що ним тривалий час не вживались заходи  щодо усунення цих пошкоджень, автомобіль не  відремонтовано.Таким чином, позивачем не вжито заходів до  зменшення часу простою автомобіля.  Відсутність дій позивача, спрямованих на відновлення стану пошкодженого майна  є недобросовісною поведінкою позивача, яка призвела до штучного збільшення розміру збитків, що суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ст.3 ЦК України).

Крім цього, на підтвердження розміру збитків  74099,90 грн. позивачем наданий висновок оцінювача Андрущенка Я.М.  , який правомірно не прийнятим судом першої інстанції за основу рішення, оскільки цей висновок  здійснено без урахування точних даних про використання автомобіля у господарській діяльності позивача.

Наданий  апеляційному суду Звіт по визначенню ймовірного розміру валового доходу  також оцінюється судом критично, оскільки він містить приблизну оцінку розміру неодержаного доходу на основі середньостатистичних показників, а відтак є непереконливим.  

Крім цього, зі змісту Свідоцтва про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів №3887 від 29.08.05, виданого Андрущенку Я.М., не вбачається права здійснювати діяльність щодо визначення розміру неодержаного доходу (а.с.102).

Стаття ст. 33 ГПК України покладає на кожну зі сторін, що беруть участь у справі, обов'язок доказування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З врахуванням зазначеного, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої, що немає правових підстав для задоволення позовних вимог в зазначеній частині, оскільки сума збитків, яку просить стягнути позивач, обґрунтовується умовним припущенням про можливість отримання прибутку позивачем в результаті випадкового збігу обставин.

Щодо стягнення витрат за проведення експертної оцінки, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке. 

Згідно зі ст. 44 ГПК України витрати на проведення експертної оцінки входять до складу судових витрат.

Відповідно до ч.5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при відмові в позову - на позивача.

При вирішенні питання про розподіл витрат за  проведення експертної оцінки ті ж самі правила, що й при розподілі витрат з державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу ( ст.49 ГПК України ).

Оскільки відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині, відсутні і підстави для покладення на відповідача судових витрат на проведення експертної оцінки.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, а тому не є підставою для скасування оскаржуваного судового акту.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Житомирської області від 22 вересня 2008 р. у справі №8/2623 є законним та обґрунтованим, відповідає матеріалам справи, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиренергобуд", м.Житомир - без задоволення.

Крім цього, слід зазначити, що відповідно до ст. 47 Господарського процесуального кодексу України державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством. Підставою для повернення державного мита згідно із ст. 8 декрету Кабінету міністрів України "Про державне мито" є, зокрема, внесення державного мита у більшому розмірі, ніж передбачено законом.

Оскільки, позивачем при поданні апеляційної скарги було внесено державного мита на 60,00грн. більше, ніж передбачено законом, то надмірно сплачене державне мито в зазначеному розмірі підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

                                      ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Житомирської області від 22 вересня 2008 року у справі №8/2623 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю   "Житомиренергобуд", м. Житомир - без задоволення.

2. Надмірно сплачене державне мито в сумі 60,00 грн. за подачу апеляційної скарги повернути позивачу.

3. Справу №8/2623 повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя                                                                 Філіпова Т.Л.

судді:

                                                                                           Горшкова Н.Ф.  

                                                                                           Майор Г.І.  

Віддрук. 4 прим.:

1-до справи;

2-позивачу;

3-відповідачу.

4 - в наряд