Рішення

від 25.11.2008 по справі 16/4993

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/4993

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" листопада 2008 р.Справа № 16/4993

За позовом Акціонерного комерційного банку „Імексбанк”, в особі Філії акціонерного комерційного банку „Імексбанк” у м. Хмельницькому, м. Хмельницький

до Приватного підприємства „Євроенерджі –АВТО”, м. Хмельницький

про стягнення 170 397, 59 грн.

                                                                                      Суддя      В.В. Магера

Представники сторін:

Від позивача: Добжанський В.В. - за довіреністю № 230708 від 23.07.08 р.;

Від відповідача: не з`явився.

Суть спору: Позивач звернувся з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача                170 397, 59 грн. заборгованості за договором кредитної лінії № 36 від 25.10.06 р.

Повноважний представник позивача у засідання суду з'явився, позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, зокрема, відзиву на позов не подав, позовні вимоги по суті та розміром не оспорив, повноважного представника для участі у судовому засіданні повторно не направив, тому суд вважає за можливе розглянути справу згідно ст.75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:          

25.10.2006 р. між АКБ „Імексбанк” в особі філії АКБ „Імексбанк” у м. Хмельницькому та Приватним підприємством „Євроенерджі –АВТО” укладено договір кредитної лінії за № 36, відповідно до вимог якого позивач зобов'язався надати у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 300 000,00 грн., зі сплатою 19 відсотків річних та з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом до 24.10.2007 р.

25.10.2006 р., згідно умов п. 1.1.1. договору кредитної лінії, позивач надав відповідачу транш (кредит) у розмірі 300 000,00 гривень, що підтверджується Платіжним дорученням № 123 від 25.10.2006 року.

25.10.2006 р. для забезпечення вимог Банку за кредитним договором між позивачем та відповідачем укладено договір застави товарів в обороті № 36/1.

Відповідно до умов данного договору відповідач передає в заставу позивачу майно, а саме: борошно вищого ґатунку - 286,4 тони, та борошно першого ґатунку - 53,4 тони. в якості забезпечення виконання зобов'язань за договором кредитної лінії №36 від 25.10.2006 р.

Згідно п. 1.2 договору застави, вартість заставленного майна за згодою сторін оцінено в сумі 278 430,00 грн.

Згідно з п. 1.1.1. договору кредитної лінії відповідач зобов'язався до 24.10.2007 р. погасити заборгованість за усіма траншами, однак в порушення умов даного договору відповідач не погасив заборгованості у встановлені строки.

21.11.2007 р. позивачем на адресу відповідача надіслано претензію з вимогою повернути заборгованість за кредитом в сумі 300 000,00 грн. та пеню розміром 2 030,14 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості та виписки банку заборгованість станом на 08.10.2008 р по кредиту становить 160 509,48 грн.

Згідно з п 2.7. договору кредитної лінії вказано, що відповідач зобов'язався до 25 числа кожного місяця сплачувати відсотки за користування траншем кредиту з розрахунку 19 % річних, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача. Станом на 08.10.2008 р. заборгованість по відсотках становить 2841,08 грн.

Відповідно до п 4.1. позивачем нараховано пеню за порушення відповідачем строків погашення кредиту, яка станом на 08.10.2008 р. становить 7032,05 грн. та 14,95 грн. за порушення строків сплати відсотків.

В зв'язку з наявною заборгованістю відповідача, позивач звернувся з позовом до суду про примусове її стягнення.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне.

Ст.526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Факт наявності у відповідачів заборгованості перед позивачем підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з банку, розрахунками оспорюваної заборгованості тощо.

Відповідачами доказів на підтвердження добровільного погашення вказаної заборгованості не подано.

Тому позовні вимоги підлягають задоволенню як такі, що є обґрунтованими, відповідають чинному законодавству та підтверджені належними доказами у справі.

У відповідності до ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись  ст.ст. 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД-

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного комерційного банку „Імексбанк”, в особі філії акціонерного комерційного банку „Імексбанк” у м. Хмельницькому, м. Хмельницький до Приватного підприємства „Євроенерджі –АВТО”, м. Хмельницький про стягнення 170 397, 59 грн. задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства „Євроенерджі –АВТО”, м. Хмельницький, (вул. Купріна, 54 А, код 32929179) на користь Акціонерного комерційного банку „Імексбанк”, м. Одеса, (пр. Гагаріна, 12-А, код 20971504), 170 397,59 (сто сімдесят тисяч триста дев'яносто сім грн. 59 коп.) заборгованості, 1 703,97 грн. (одна тисяча сімсот три грн. 97 коп.) державного мита, 118 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.            

                              Суддя