59/202-08
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" листопада 2008 р. Справа № 59/202-08
вх. № 7433/4-59
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Кімстачьов Р.С. за довіреністю № 3 від 02.10.2008р.;
відповідача - не з"явився
розглянувши справу за позовом ТОВ "Охорона-Пульт Плюс", м. Харків
до ВАТ "Харківське автотранспортне підприємство" м. Харків
про стягнення 4447,59 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача 4447,59 грн. заборгованості, з яких: 3187,50 грн. - основна сума заборгованості, 871,74 грн. - інфляційні, 95,63 грн. - 3% річних, 292,73 - пеня, що утворилася на підставі неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов"язань за договором на охорону об"єкта № 10/07 (140) від 11.07.2006р. В обґрунтування позовних вимог посилається на ст.ст. 526, 530, 625 ЦК України.
В судовому засіданні 19.11.2008р. представник позивача підтримав поданий позов в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Ухвалою суду від 03.11.2008 року суд попередив сторони про те, що у разі неявки сторони в судове засідання суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
11 липня 2006р. між позивачем та відповідачем було укладено договір на охорону об'єкта №10/07 (140). Згідно умов цього договору позивач зобов'язався здійснювати перепускний режим на об"єктах відповідача, а відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати послуги позивача щомісячно до 10 числа місяця.
Пунктом 2.1. договору встановлено, що ціна визначається сторонами у протоколі договірної ціни охоронних послуг (додаток №1) і становить: 1312,50 грн. (у тому числі ПДВ) в місцяь з 11.07.2006р.; 1593,75 грн. (у тому числі ПДВ) в місяць з 01.01.2007р.
Позивач належним чином виконував свої зобов'язання за договором, надавав відповідачеві послуги з охорони майна, а відповідач неналежним чином виконав прийняті на себе зобов'язання. З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що відповідач заборгував за договором на охорону об'єкта №10/07 (140) від 11 липня 2006р. кошти в сумі 3187,50 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.
Згідно ст. 978 ЦК України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.
У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 530 ЦК України передбачено строк (термін) виконання зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню за настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно ч.1 ст. 16 ЦК України, ч.2 ст. 20 ГК України одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На підставі викладеного, з урахуванням обставин справи суд приходить до висновку, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором з оплати послуг охоронця, чим порушив вимоги ст. 525, 526, 530, 629, 978 ЦК України та порушив права позивача. Відповідачем доказів, які б спростовували такі висновки суду не надано – докази належної оплати послуг охоронця, своєчасної відмови від таких послуг, докази неотримання послуг у матеріалах справи відсутні.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для захисту порушених прав позивача. Останні підлягають судовому захисту відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України, ч.2 ст. 20 ГК України шляхом присудження до виконання в натурі обов'язку відповідача зі сплати на користь позивача передбачених договором грошових коштів. Таким чином позовні вимоги в частині стягнення основної суми заборгованості в розмірі 3187,50 грн. є законними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору; сплата неустойки.
Пунктом 4.2. договору №10/07 (140) від 11 липня 2006р. за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань була встановлена відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ , діючої в період, за який нараховується пеня.
Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 292,73 грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.
Пунктом 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов"язання у вигляді стягнення трьох процентів річних від простроченої суми. Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення тьох процентів річних у сумі 95,63 грн. відповідають діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.
Відповідно до п.2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, тому позовні вимоги в сумі 871,74 грн. інфляційних обгрунтовані та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 526, 530, 610, 611, 625, 629, 978 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Харківське автотранспортне підприємство" (код ЄДРПОУ 12068727; місцезнаходження: 61007, м. Харків, вул. Північна, буд. 4, п/р 260003001271 в Харківській філії АТ "ВАБанк", МФО 350620) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона-Пульт Плюс" (код ЄДРПОУ 33607009; місцезнаходження: 61058, м. Харків, вул. Ромена Роллана, 12, п/р 26007030136 в АСУБ "Грант” м. Харків, МФО 351607) 3187,50 грн. основної заборгованості, 871,74 грн. інфляційних, 95,63 грн. річних, 292,73 грн. пені, 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішення законної сили.
Суддя
Повний текст рішення підписано 21.11.2008р.
Справа № 59/202-08
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 19.11.2008 |
Оприлюднено | 04.12.2008 |
Номер документу | 2432991 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Бринцев О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні