50/373
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 50/373
17.11.08
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна Група
«Конкорд»
до товариства з обмеженою відповідальністю «Поляне»
про стягнення 8 731,87грн.
Суддя Головатюк Л.Д.
Представники:
від позивача Качмазов Р.М. –(дов. від 18.08.2008 № 390)
від відповідача не з'явились
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна Група «Конкорд»до товариства з обмеженою відповідальністю «Поляне» про стягнення 8 731,87 грн. за неналежне виконання грошового зобов'язання за договором поставки від 09.01.2008.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.10.2008 порушено провадження у справі №50/373 та призначено її до розгляду на 05.11.2008.
В судовому засіданні 05.11.2008 позивач надав додаткові докази та дав пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Розгляд справи було відкладено на 17.11.2008.
Представник відповідача в судові засідання 05.11.2008 та 17.11.2008 не з'явився, письмових доказів, відзив на позовну заяву не надав, позовну вимогу по суті у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.
Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
Відповідач клопотань про відкладення розгляду справи та наявності у нього поважних причин щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визначити причини його неявки до суду неповажними.
Представник позивача заявив клопотання, відповідно до ст.75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду та ухилення від проведення розрахунків.
Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
09.01.2008 року товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна Група «Конкорд» (далі-позивач, постачальник за договором) та товариство з обмеженою відповідальністю «Поляне»(далі – відповідач, покупець за договором) уклали договір поставки продукції (далі договір).
Відповідно до умов п.1.1. позивач зобов'язався поставляти товари разом з товаросупровідною документацією, відповідно до поданих покупцем замовлень за цінами й в асортименті зазначеними у Специфікації, що є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язався прийняти такі товари та своєчасно сплачувати їх вартість.
Пунктом 2.1. договору встановлено, що вартість товарів, які поставляються, вказується в Специфікації і товарних накладних, що з моменту їх підписання, є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до пункту 6.3. сторони погодили, що оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахуванням коштів на банківський рахунок постачальника на умовах відстрочки платежу на 30 (тридцять) календарних днів з дати отримання товару та належним чином оформлених товарних і податкових накладних до нього.
Як встановлено судом, на виконання умов договору ,позивачем було здійснено поставку товару відповідачу на загальну суму 11 480,26грн. відповідно до видаткових накладних:
- № КН-0008046 від 26.05.2008 на загальну суму 1 981,10грн.;
- № КН-0008146 від 27.05.2008 на загальну суму 2 014,00грн.;
- № КН-0008842 від 05.06.2008 на загальну суму 1 042,10грн.;
- № КН-0009175 від 10.06.2008 на загальну суму 998,90грн.;
- № КН-0009343 від 12.06.2008 на загальну суму 1 012,50грн.;
- № КН-0009769 від 19.06.2008 на загальну суму 518,90грн.;
- № КН-0011454 від 16.07.2008 на загальну суму 857,10грн.;
- № КН-0014428 від 03.09.2008 на загальну суму 1 029,96грн.;
- № КН-0013764 від 03.09.2008 на загальну суму 1 025,60грн.;
- № КН-0015401 від 18.09.2008 на загальну суму 1 000,10грн..
Вищевказані накладні приймаються судом у якості належного доказу виконання поставки товару відповідачу та прийняття його останнім.
Однак, відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства, не виконав в повному обсязі взяті на себе зобов'язання, а саме відповідачем було здійснено лише часткову оплату поставленого товару в сумі 3 055,66грн.
Таким чином, на дату звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача за договором становила 8 424,60грн.
Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Відповідно до п. 1. ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Пунктами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 8 424,60грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 8 424,60грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього 3% річних у розмірі 71,42 грн. та витрати пов'язані з інфляційними процесами в сумі 15,85грн.
Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством відповідальності.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позовні вимоги позивача щодо стягнення 3 % річних в сумі 71,42грн. та індексу інфляції в розмірі 15,85грн. підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Поляне»(м. Київ, пр-т. Героїв Сталінграда, 39-В; код ЄДРПОУ 35149958) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна Група «Конкорл»(08630, Київська обл., смт. Глеваха, вул. Новий шлях, 45, код ЄДРПОУ 33648789) основний борг в сумі 8 424 (вісім тисяч чотириста двадцять чотири)грн. 60коп., 3% річних в сумі 71(сімдесят одну)грн. 42 коп., 15 (п'ятнадцять)грн. 85коп.- інфляційної складової боргу; витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.
3. Видати наказ.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Головатюк Л.Д.
Дата підписання рішення 20.11.2008
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 17.11.2008 |
Оприлюднено | 04.12.2008 |
Номер документу | 2433036 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Головатюк Л.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні