Рішення

від 27.11.2008 по справі 13/515-пн-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/515-ПН-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

27.11.2008                                                                Справа №  13/515-ПН-08

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Закуріна М. К. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні справу              

за позовом Акціонерного товариства закритого типу "Молодіжний житловий комплекс"

до Херсонського  державного  бюро технічної інвентаризації  

про визнання за позивачем права власності на майно

за участю представників сторін:

позивача –Кіщенка Д.С. (представника за дорученням),

відповідача –не з'явився,

                                           в с т а н о в и в:

Відповідно до позовної заяви заявлені вимоги ґрунтуються на положеннях статей 328, 331 та 392 ЦК України, відповідно до яких, на думку позивача, вона є власником спірного майна.

Відповідачем зазначені вимоги тне визнаються, що слідує з поданого ним відзиву на позов. При цьому відповідач вказує на відсутність законодавчих підстав для державної реєстрації самовільного будівництва.

Розгляд справи проведено в судових засіданнях, які відбулися 4 та 27 листопада поточного року, без участі представника відповідача, оскільки останнім заявлено клопотання про розгляд справи без його участі.

Крім викладеного з матеріалів справи слідує, що на підставі рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради № 128 від 17 лютого 1998 року (а.с. 18) та державного акту на право постійного користування землею від 23 березня 1998 року (а.с. 20-22) акціонерному товариству закритого типу „Молодіжний житловий комплекс” надано у постійне користування земельну ділянку площею 5372 м2 під розміщення виробничої бази по вулиці Паровозній.

В подальшому позивачем збудовано будівлі і споруди виробничої бази, які введені в експлуатацію актом робочої комісії про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом будівлі, споруди, приміщення (а.с. 23-24), а згідно до довідки № 3/116 від 26 вересня 2002 року виробничій базі присвоєна поштова адреса – м. Херсон, проспект Сенявіна, 43 (а.с. 19).

Згідно до технічної документації, виготовленої безпосередньо відповідачем виробнича база складається з: будівлі літера А –ангар (складське приміщення) з пандусом; будівлі літера Б –ангар (складське приміщення); будівля літера В – гаражні бокси; будівля літера Г –навіс;  будівля літера Д –туалет; будівля літера Е –фундамент адмінбудівлі; споруда № І –мостіння; споруда № 1 –водопровід; споруда № 2 –трансформатор; споруда № 2 –ворота; споруди № 4, 5 –огорожа.

Таким чином, позивач є власником зазначеного майна, виходячи зі змісту статті 328 ЦК України, за якою право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З метою отримання правовстановлювальних документів на збудоване майно позивач звернулася до Херсонського державного бюро технічної інвентаризації, проте останнім відмовлено з посиланням на самовільність будівництва.

Положеннями статті 331 ЦК України передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва.

Разом з тим, за змістом положень статті 376 того ж Кодексу будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належного затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, за умови надання її у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. В той же час за частиною 5 цієї ж статті на вимогу  власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Статтею 17 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” на відповідача покладено обов'язок щодо реєстрації права власності на нерухоме майно, а за пунктом 1.3. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.02 № 7/5 державну  реєстрацію  прав  власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах  визначених  адміністративно-територіальних  одиниць.

Приймаючи до уваги викладене, а також враховуючи, що самовільне будівництво  майна здійснене користувачем земельної ділянки, на якій знаходиться спірне нерухоме майно, позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі  зазначених правових норм і керуючись статтями 84-85 ГПК України,  

                                                                  в и р і ш  и в:                                                                                                                      

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Визнати за акціонерним товариством закритого типу „Молодіжний житловий комплекс” (розташованим за адресою: м. Херсон, проспект 200 років Херсона, 36/6; код 14137852) право власності на нерухоме майно –виробничу базу, що знаходиться за адресою: м. Херсон, проспект Сенявіна, 43; та складається з: будівлі літера А –ангар (складське приміщення) з пандусом; будівлі літера Б –ангар (складське приміщення); будівля літера В –гаражні бокси; будівля літера Г –навіс;  будівля літера Д –туалет; будівля літера Е –фундамент адмінбудівлі; споруда № І –мостіння; споруда № 1 –водопровід; споруда № 2 –трансформатор; споруда № 2 –ворота; споруди № 4, 5 –огорожа; зобов'язавши Херсонське державне бюро технічної інвентаризації провести державну реєстрацію цього права, видавши відповідну технічну та юридичну документацію.

                                            Дата підпису рішення –28 листопада 2008 року                                   

                                Суддя                                                                        М.К. Закурін