Постанова

від 25.11.2008 по справі 13/58/08

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

13/58/08

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"25" листопада 2008 р. Справа № 13/58/08

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:  Шевченко В.В.

суддів: Бєляновського В.В., Мирошниченко М.А.

при секретарі судового засідання: Волощук О.О.

за участю представників сторін:

від ТОВ „Агродім „Відродження”: не з'явився     

від ТОВ „Ольвіялатінвест”: не з'явився

від Снігурівської райдержадміністрації: не з'явився  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Агродім „Відродження”, м. Миколаїв

на рішення господарського суду  Миколаївської області

від  1 жовтня 2008 року                    

у справі № 13/58/08                                                                                                                                                                                                                                                                                        

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Агродім „Відродження”, м. Миколаїв

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ольвіялатінвест”, с. Партизанське, Жовтневого району, Миколаївської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. на стороні відповідача: Снігурівська районна державна адміністрація, м. Снігурівка, Миколаївської області

про визнання недійсним договору суборенди земельної ділянки

В С Т А Н О В И Л А:

   17.06.2008 р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Агродім „Відродження” (далі позивач, Товариство) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ольвіялатінвест” (далі відповідач, ТОВ) про визнання недійсним укладеного між сторонами у справі договору суборенди земельної ділянки площею 200,09 ріллі, кадастровий номер 4825783900:21:000:0006 від 05.03.2008 р.

   Позовні вимоги мотивовані тим, що названий договір суборенди земельної ділянки укладено з  порушеннями чинного законодавства, а саме: при підписанні спірного договору були порушені імперативні вимоги ст. 15 Закону України „Про оренду землі”, щодо такої істотної умови договору як індексація орендної плати, що є безумовною підставою для визнання договору недійсним на підставі ч. 2 ст. 15 Закону України „Про оренду землі”; при підписанні договору порушені ч. 1 ст. 628, ч. 2 ст. 638 ЦК України, оскільки як на момент підписання договору, так і на момент подання позову сторони не дійшли згоди щодо усіх суттєвих умов договору; в порушення ч. 5 ст. 8 Закону України „Про оренду землі” на дату подання позову у передбаченому чинним законодавством порядку договір не зареєстрований; відповідачу земельну ділянку передано до державної реєстрації цього договору, що суперечить ст. 17 Закону України „Про оренду землі” та п. 20 договору, у зв'язку з чим спірний договір є недійсним.

   У відзиві на позов відповідач позовні вимоги вважав необґрунтованими та безпідставними.

   Ухвалою місцевого суду від 22.07.2008 р. до участі в розгляді справи в якості третьої особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучена Снігурівська районна державна адміністрація Миколаївської області (далі Адміністрація).

   В судовому засіданні суду першої інстанції представник Адміністрації вважав позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

   Рішенням господарського суду Миколаївської області від 01.10.2008 р. (суддя Коваль Ю. М.) у задоволені позову відмовлено.

   Рішення суду мотивовано тим, що доводи позивача щодо недійсності договору суборенди спростовуються: ст.ст. 5, 6 Закону України „Про плату з землю”, ст. 21 Закону України „Про оренду землі”, п. п. 9 –11 договору суборенди від 05.03.2008 р., в яких встановлено істотну умову –індексацію орендної плати; відсутність проекту відведення земельної ділянки, переданої за оспорюваним договором не підтверджуються матеріалами справи, оскільки п. 1 розпорядження Снігурівської районної державної адміністрації від 25.10.2007 р. за № 635-р Товариству затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у довгострокову оренду терміном на 49 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель державної власності в межах Першотравневої сільської ради Снігурівського району Миколаївської області;  порушення ч. 5 ст. 8 Закону України „Про оренду землі” – непроведення державної реєстрації оспорюваного договору належним органом –спростовується відміткою на договорі про його реєстрацію Миколаївською філією ДП „Центр державного земельного кадастру” по Снігурівському реєстраційному окрузі та запису в Державному реєстрі земель, крім того сам договір оренди земельної ділянки, укладений між позивачем та Снігурівською районною державною адміністрацією, зареєстровано тим же самим підприємством, про що в Державному реєстрі земель також зроблено запис; недотримання сторонами вимог п. 20 договору суборенди. Та обставина, що акт приймання-передачі земельної ділянки за оспорюваним договором складено раніше ніж проведено державну реєстрацію договору, не може слугувати підставою для визнання відсутності самого факту передачі землі в суборенду, оскільки останнє сторонами та третьою особою не оспорюється, складення акту приймання-передачі земельної ділянки раніше, ніж проведення державної реєстрації договору оренди, саме по собі не тягне недійсності договору, до якого складено цей акт, і самого акту, внаслідок чого підстави для задоволення позову –відсутні.

   В апеляційній скарзі позивач просить рішення місцевого суду скасувати, оскільки воно прийнято без достатніх на це підстав, не відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, ухвалено з  порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

   Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

   Про день, час і місце розгляду справи всі учасники судового процесу були своєчасно та належним чином повідомлені, але їх представники в судове засідання не з'явились та не скористались своїм правом на участь в розгляді справи апеляційним судом.

   Проте, 25.11.2008 р. до апеляційного суду надійшла заява про відмову від поданої апеляційної скарги, що підписана представником позивача паном Гурою К.В. з посиланням на довіреність від 14.07.2008 р.

   Але, з названої довіреності від 14.07.2008 р. вбачається, що пан Гура К.В. не наділений правом на відмову від поданої апеляційної скарги, що підписана керівником позивача, у зв'язку з чим колегія суддів не знаходить підстав для прийняття відмови від поданої апеляційної скарги та визнає за необхідне розглянути її по-суті.              

   Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована і не підлягає задоволенню з наступних підстав.

   Як вбачається з матеріалів справи, і правильно встановлено судом першої інстанції, 27.12.2007 р. на підставі розпоряджень голови Адміністрації № 635-р від 25.10.2007 р. та № 789-р від 26.12.2007 р. між Адміністрацією та позивачем укладено договір оренди землі, за умовами якого Адміністрація передала, а позивач прийняв у довгострокове платне користування земельну ділянку для ведення сільськогосподарського виробництва із земель державної власності в межах території Першотравневої сільської ради Снігурівського району Миколаївської області, площею 200,09 га ріллі, строком на 49 років.

   За актом від 19.11.2007 р. названа земельна ділянка виділена в натурі позивачеві та останньому передані на зберігання межові знаки. Дійсність даного договору оренди жодним учасником судового процесу не заперечується.

   21.02.2008 р. позивач звернувся до Адміністрації з листом № 10 про надання згоди на передачу орендованої за вказаним договором земельної ділянки в суборенду –відповідачеві.  

   Розпорядженням Адміністрації № 102-р від 26.02.2008 р. позивачеві надано згоду на передачу в суборенду відповідачеві земельних ділянок державної власності, загальною площею 1262,74 га, розташованих в межах Першотравневої сільської ради Снігурівського району Миколаївської області, які знаходяться в користуванні позивача на підставі договорів оренди землі, укладених 27.12.2007 р. та останній зобов'язаний укласти відповідні договори суборенди земельних ділянок, загальною площею 1262,74 га.

   На підставі вищеназваного розпорядження Адміністрації 05.03.2008 р. між позивачем та відповідачем укладено договір суборенди земельної ділянки, за умовами якого позивач передав, а відповідач прийняв в суборенду земельну ділянку площею 200,09 га ріллі кадастровий номер 4825783900:21:000:0006 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Зазначена земельна ділянка передана позивачем відповідачеві за актом прийому-передачі від 05.03.2008 р.

   Ретельно дослідивши матеріали справи суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку про безпідставність заявлено позову виходячи з наступного.

   Законом України „Про плату за землю” передбачено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель, розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

   Відповідно до положень ст. 5 Закону України „Про плату за землю” об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, в тому числі на умовах оренди.

   Частиною 1 ст. 6 цього ж Закону передбачено, що ставки земельного податку з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їх грошової оцінки в таких розмірах: для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,1; для багаторічних насаджень - 0,03.

   За ст. 21 Закону України „Про оренду землі” плата за землю надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути більшою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що відповідно до Закону України „Про плату за землю” становить 0,1 відсотки від її нормативної грошової оцінки, плата за суборенду земельних ділянок державної і комунальної власності не може перевищувати орендної плати.

   Пунктом 9 оспорюваного договору суборенди визначено грошовий розмір орендної плати, а саме: за 1 га ріллі –113 грн. 98 коп., за рік всього за 200,09 га –22806 грн. 33 коп.

   В п.10 вказаного договору встановлено, що розмір нормативної грошової оцінки земель не є сталим і змінюється у зв'язку з проведенням її щорічної індексації та внесення змін на підставі вимог діючого законодавства й інших нормативних документів, розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки змінюватиметься без внесення змін та доповнень до цього договору.

   Порядок внесення орендної плати визначено у п. 11 спірного договору.

   За умовами договору оренди землі від 27.12.2007 р., укладеного між Адміністрацією та позивачем річна орендна плата за земельну ділянку становить 1,5% від її нормативної грошової оцінки з урахуванням діючого коефіцієнту індексації, не є сталою і змінюється в зв'язку з проведенням її щорічної індексації.

   Вищенаведене однозначно свідчить про те, що сторонами договору суборенди визначена та погоджена така істотна умова договору, як індексація орендної плати, внаслідок чого протилежні ствердження скаржника до уваги прийнятими бути не можуть.

   Доводи скаржника про відсутність проекту відведення земельної ділянки, переданої за оспорюваним договором не ґрунтуються на матеріалах справи, оскільки п. 1 розпорядження Адміністрації від 25.10.2007 р. за № 635-р позивачеві затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у довгострокову оренду терміном на 49 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель державної власності в межах території Першотравневої сільської ради Снігурівського району Миколаївської області.

   За умовами укладеного між Адміністрацією та позивачем договору від 27.12.2007 р. останньому в оренду передано земельну ділянку площею 200,09 ріллі, кадастровий номер 4825783900:21:000:0006. Саме дана земельна ділянка є об'єктом оспорюваного договору суборенди, що й відповідає ч. 2 п. 18 цього договору суборенди.

   Твердженням позивача про порушення ч. 5 ст. 8 Закону України „Про оренду землі”, оскільки державну реєстрацію оспорюваного договору здійснено неналежним органом, так як рішенням Державного комітету України з регуляторної політики та підприємництва України від 18.04.2007 р. за № 35 „Про необхідність усунення порушень Державним комітетом України по земельних ресурсах принципів державної регуляторної політики” дію наказу Державного комітету України по земельних ресурсах від 02.07.2003 р. № 174 „Про затвердження Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель” зупинено з 18.06.2007 р. судом першої інстанції надана правильна та належна оцінка.

   Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України „Про оренду землі” договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

   Спірний договір зареєстрований в Миколаївській регіональній філії державного підприємства „Центр земельного кадастру”, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040802300002 від 16.05.2008 р. по Першотравневій сільській раді та цей факт визнаний відповідачем та Адміністрацією.

   Дійсність укладеного між позивачем та Адміністрацією договору оренди земельної ділянки, об'єкту оренди за оспорюваним договором суборенди, жодним із учасників судового процесу не спростовується, а крім того, цей договір зареєстрований тим же державним підприємством „Центр земельного кадастру” по Снігурівському реєстраційному окрузі, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис за номером 040802300002 від 09.01.2008 р.

   Доводи скаржника про те, що оспорюваний договір суборенди недійсний через недотримання сторонами вимог п. 20 цього договору до уваги прийнятими бути не можуть, оскільки ст. 17 Закону України „Про оренду землі” передбачено, що передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, визначених у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

   Пунктом 20 оспорюваного договору сторони погодили, що передача земельної ділянки здійснюється у 10-денний строк після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі, який підписується сторонами.

   Та обставина, що акт приймання-передачі земельної ділянки за оспорюваним договором складено раніше, ніж проведено державну реєстрацію договору, не може бути підставою для визнання договору суборенди недійсним та для визнання відсутності самого факту передачі землі в суборенду, оскільки останнє сторонами договору та Адміністрацією не спростовується.

   Згідно зі ст. 15 Закону України „Про оренду землі” акт приймання-передачі об'єкта оренди є невід'ємною частиною договору оренди землі, складення акту приймання-передачі земельної ділянки раніше, ніж проведення державної реєстрації договору оренди, саме по собі не тягне недійсності договору, до якого складено цей акт, і самого акту.

   Таким чином, доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують вищенаведені висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.

                      Керуючись ст. ст. 99, 101–105 ГПК України, колегія суддів, –

                                                         П О С Т А Н О В И Л А:    

   Рішення господарського суду Миколаївської області від 01.10.2008 року у справі № 13/58/08 –залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Агродім „Відродження”, м. Миколаїв –без задоволення.

   Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

            Головуючий суддя                                                         В. В. Шевченко

            Судді                                                                               В. В. Бєляновський

                                                                                                     М. А. Мирошниченко

            Постанову підписано 26.11.2008 р.