Постанова

від 26.11.2008 по справі 56/226-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

56/226-08

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2008 р.                                                           Справа № 56/226-08  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Білоконь Н. Д., суддя Івакіна В.О.

при секретарі Криворученко О.І.

за участю представників сторін:

позивача - Вишнякової Л.С., довіреність  № 1 від 02.01.2008 р.

відповідача -  Захарова П.В., довіреність без номера від 27.10.2008 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2571 Х/1-14) на рішення  господарського суду Харківської області від 13.10.08 по справі № 56/226-08     

за позовом виробничо-есплуатаційного підприємства "Держпром", м. Харків

до  акціонерного товариства "Флас", м. Харків

про стягнення 24521,75 грн.

встановила:

Виробничо-есплуатаційне підприємство "Держпром" звернулося до госпо дарського суду Харківської області з позовом про стягнення з акціонерного товариства "Флас" 24521,75 грн. заборгованості  по оплаті  послуг, наданих по договору  з надання послуг по обслуговуванню орендованого комунального майна від 19.02.2008 № 610.

Рішенням господарського суду Харківської області від  13.10.2008 р. у  справі № 56/226-08 (суддя Кухар Н.М.) позов задоволено.З відповідача на користь позивача стягнуто 24521,75 грн. заборгованості, 245,22 грн. витрат з оплати держмита та 118 грн. витрат  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

    Відповідач із зазначеним рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в  якій, посилаючись на  порушення місцевим господарським судом норм процесуального права та неповне з"ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення  скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

        Позивач у відзиві проти апеляційної скарги заперечує, просить  залишити її без задоволення.

       У судовому засіданні відповідач  апеляційну скаргу підтримує.

    Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, вислухавши пояснення представників сторін та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

      2 січня 1999 р. між позивачем, орендодавцем та відповідачем, орендарем  було укладено договір  оренди № 61 комунального майна, предметом якого є передання  орендодавцем орендарю у строкове платне користування  нежитлових приміщень , що знаходяться за адресою: м. Харків, майдан свободи, 5 будинок Держпром 1-й під"їзд 5-й поверх,  загальною площею 227,29 кв.м.

     17 листопада 2006 р. та 19 лютого 2008 р. зазначений договір було укладено в новій редакції, в останній редакції від 19 лютого договір укладено під номером 61.

     Об"єкт оренди було передано позивачем  відповідачу по акту приймання-передачі від 17.11.2006 р.

     Пунктом  5.3. договору оренди комунального майна  № 61 від 19 лютого 2008 р. передбачено обов"язок  орендаря одночасно  з підписанням  цього договору укласти  договір з надання  послуг по обслуговуванню орендованого комунального майна.

     На виконання пункту 5.3. договору оренди комунального майна  № 61 від 19 лютого 2008 р. між позивачем, балансоутримувачем та відповідачем, орендарем було укладено договір № 610 з надання послуг по обслуговуванню орендованого комунального майна від 19 лютого 2008 р., предметом якого є забезпечення балансоутримувачем обслуговування  орендованого по договору оренди комунального   майна  № 61 від 19 лютого 2008 р., що  знаходиться за адресою: м. Харків, майдан свободи, 5 будинок Держпром 1-й під"їзд 5-й поверх,  загальною площею 227,29 кв.м.

    Згідно з пунктами 2.1., 2.2. договору  № 610 з надання послуг по обслуговуванню орендованого комунального майна від 19 лютого 2008 р. відповідач зобов"язався  відшкодовувати (сплачувати) балансоутримувачу суму витрат на обслуговування орендованого майна (експлуатаційні послуги) пропорційно займаної загальної площі, яка становить 25,79 грн. за 1  кв.м.  орендованого майна та з розрахунку 227,29  кв. м. загальної площі орендованого майна, що складає 5861,81 грн., перераховуючи їх щомісячно протягом розрахункового періоду, який встановлений з 10 числа поточного місяця по 10 число наступного місяця.

    10 квітня 2008 р. сторони уклали додаткову  угоду № 1 до договору  № 610 з надання послуг по обслуговуванню орендованого комунального майна від 19 лютого 2008 р., якою змінили пункт 2.1. договору щодо  суми  витрат на обслуговування  орендованого майна,відтепер відповідач щомісячно  зобов"язаний  відшкодовувати  позивачу витрати в  сумі   22,1 грн. за 1  кв.м., що становить  5025,38 грн. в місяць за 227,29 кв.м. та  1005,08 грн. ПДВ

   Однак відповідач свої зобов"язання щодо відшкодування  витрат  позивача   з надання послуг по обслуговуванню орендованого комунального майна по договору № 610 від 19.02.2008 р. виконав неналежним чином, перерахував суму витрат на рахунок позивача лише частково, а  саме: в лютому 2008 р. -7034,17 грн., в  травні 2008 р.- 10000 грн. та в  липні 2008 р. -10000 грн. Внаслідок  неналежного виконання відповідачем  своїх зобов"язань, передбачених пунктами  2.1. 2.2. договору № 610 від 19.02.2008 р. у нього утворилась заборгованість за період з січня по серпень 2008 р в  сумі 24521,75 грн.

     Відповідач  в апеляційній  скарзі в  обгрунтування своїх заперечень щодо наявності  в нього 24521,75 грн. заборгованості посилається на те, що експлуатаційні послуги  по договору №  610 від 19.02.2008 р. у спірному періоді надавались не в  повному обсязі, а  тому і сплачувались відповідачем  в  тому  обсязі, в  якому вони надавались. Як  зазначає відповідач, позивачем стосовно фактично наданих експлуатаційних послуг надсилались акти виконаних робіт, які  були ним оплачені, а стосовно тих послуг, які  фактично не були надані позивачем  акти виконаних робіт не надсилались, тому відповідачем не сплачувались.

      Колегія суддів із зазначеними доводами відповідача не погоджується з наступних підстав.

       Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов"язання  має виконуватися належним чином відповідно до  умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

    Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

     Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов"язковим для виконання сторонами.

      Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо  не встановлена законом або  якщо він  не визнаний  судом недійсним.

     Таким чином відповідач,  уклавши договір №  610  з надання послуг по обслуговуванню орендованого комунального майна  від 19.02.2008 р. взяв на себе зобов"язання щомісячно відшкодовувати позивачу  визначений  в  договорі фіксований розмір витрат. Одностороння відмова від виконання  цього зобов"язання договором не передбачена, цей договір не розірвано та  не визнано недійсним, а тому він є обов"язковим до виконання сторонами.

      До того ж, зазначеним договором не передбачено складання сторонами  актів виконаних робіт чи наданих послуг як підстава для їх оплати, а пунктами  2.1., 2.2. визначено фіксований розмір витрат  та строк її сплати відповідачем.  

    Крім того,  відповідачем  не направлялись позивачу претензії  щодо надання експлуатаційних послуг по договору  №  610  з надання послуг по обслуговуванню орендованого комунального майна  від 19.02.2008 р.

     Також безпідставними є посилання відповідача  в  апеляційній скарзі на те, що він був позбавлений подати господарському суду першої інстанції заперечення на позовну заяву та  докази  в їх обгрунтування через те, що позовна заява була отримана ним лише 22.10.2008 р., а  рішення місцевим господарським судом  судом  прийнято 13.10.2008 р.

     Як вбачається з наявних у  матеріалах справи  опису вкладення до цінного листа та поштової квитанції (а.с. 6,7) копія позовної заяви у відповідності  з вимогами статті 56 Господарського процесуального кодексу України було надіслано відповідачу 12.09.2008 р., тобто за  5 днів до  подання 19.09.2008 р. позову до господарського суду Харківської області.Доказів  несвоєчасного отримання копії позовної заяви  поштою відповідач  не надав.

     Наявним у  матеріалах справи повідомленням про вручення  поштового відправлення ( а.с. 33) підтверджується вручення відповідачу 29.09.2008 р.  копії ухвали господарського суду Харківської області від 24.09.2008 р. про порушення  провадження у даній справі, в  якій зазначено дату, час та місце судового засідання.Оже, навіть  в  разі неотримання відповідачем своєчасно  копії позовної заяви в нього було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи в суді та підготовки  до судового засідання.Однак, як було наведено вище відповідач  як під час розгляду справи в  суді  першої інстанції, так і  під час апеляційного розгляду не надав доказів в обгрунтування своїх заперечень.   

      Зважаючи на наведене, місцевий господарський  суд дійшов правильного висновку про задоволення  позовних вимог, у зв"язку з чим його слід залишити без змін.

    Керуючись статтями 33, 43, 99, 101, п. 1 статті 103, статтями 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

                                                          постановила:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 13.10.2008 р. у справі №  56/226-08 залишити без змін.

Постанову складено в повному обсязі 27.11.2008 р.

         Головуючий суддя                              (підпис)                        Сіверін В. І.  

                                Суддя                              (підпис)                        Білоконь Н. Д.  

                                Суддя                              (підпис)                        Івакіна В.О.  

     Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня  її прийняття.