Постанова

від 24.05.2012 по справі 2а-5276/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 травня 2012 року 10:02 № 2а-5276/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

Судді Добрянської Я.І

Секретаря судового засідання Юзини О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТМК» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби провизнання недійсним та скасування Акта зустрічної звірки від 30.03.2012 р. № 332/22-621-32592573

Представники:

від позивача: ОСОБА_3 (довіреність № б/н від 14.05.2012 р.);

ОСОБА_4 (довіреність № б/н від 14.05.2012 р.)

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 113/9/10 від 12.03.2012 р.)

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 24.05.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ТМК»звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування Акта зустрічної звірки від 30.03.2012 р. № 332/22-621-32592573.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2012 р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТМК»було залишено без руху.

Зважаючи на усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.05.2012 р. суддею Добрянською Я.І. було відкрито провадження у справі № 2а-5276/12/2670 та призначено справу до судового розгляду на 24.05.2012 р..

В судовому засіданні 24.05.2012 р. представники позивача позовні вимоги підтримали та в судових дебатах просили суд:

- визнати нечинним та скасувати Акт зустрічної звірки ТОВ «ТМК» від 30.03.2012 р. № 332/22-621-32592573.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представники позивача зазначили, що відповідачем при прийняті Акта зустрічної звірки ТОВ «ТМК»від 30.03.2012 р. № 332/22-621-32592573 були порушені норми чинного законодавства, що призвело до відображення в ньому відомостей, які не відповідають дійсним обставинам справи.

Представник відповідача проти позову заперечив та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, зважаючи на те, що податковим органом у повній відповідності до вимог чинного законодавства України, зокрема Податкового кодексу України, була проведена зустрічна звірка ТОВ «ТМК»щодо підтвердження реального здійснення та товарності фінансово-господарських операцій з ТОВ «Консоль Плюс»(код ЄДРПОУ 32912935) за період з 01.07.2011 року по 31.07.2011 року, та складено Акт зустрічної звірки від 30.03.2012 р. № 332/22-621-32592573.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби, на підставі п 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України, була проведена зустрічна звірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ТМК»(код ЄДРПОУ 32592573) щодо підтвердження реального здійснення та товарності фінансово-господарських операцій з ТОВ «Консоль Плюс»(код ЄДРПОУ 32912935) за період з 01.07.2011 року по 31.07.2011 року.

За наслідками зазначеної зустрічної звірки відповідачем було складено Акт зустрічної звірки від 30.03.2012 р. № 332/22-621-32592573.

Вважаючи вказаний Акт зустрічної звірки від 30.03.2012 р. № 332/22-621-32592573 протиправним з підстав порушення відповідачем норм чинного законодавства при його прийнятті, що призвело до відображення в ньому відомостей, які не відповідають дійсним обставинам справи, позивач звернувся із позовом про його скасування до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи зокрема на наступне.

Відповідно до ст.10 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»із змінами і доповненнями, державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції:

- здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів;

- забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;

- контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів;

- здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів.

В листопаді 1997 р. податкові органи затвердили єдину базу контролю за оплатою податків і зобов'язань платниками податків.

22.01.1996 р. Постановою Кабінету Міністрів України № 118 було затверджено положення Про створення єдиного реєстру підприємств і організацій України.

Це положення закріплює єдину автоматизовану систему даних по платниках податків і зборів. Метою створення державного реєстру стало забезпечення єдиних принципів ідентифікації і обліку суб'єктів господарювання, здійснення нагляду за структурними підрозділами. Реєстр створений як комплекс відомостей про суб'єктів господарювання, що надає можливість контролюючому органу співставлення визначених податкових зобов'язань між суб'єктами господарювання.

Відповідно до п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України, з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

При цьому зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальної повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

При цьому, відповідно до п.п. 4.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом України від 22 квітня 2011 року № 236, у разі встановлення фактів, що не дають провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з о встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Враховуючи наведені вище норми, та фактичні обставини справи суд приходить до переконання, що податковим органом правомірно та в рамках чинного законодавства було складено спірний Акт.

Крім того, суд зазначає що жодних обґрунтованих пояснень, які б підтверджувалися наявними у справі доказами, щодо протиправності складення відповідачем Акта зустрічної звірки від 30.03.2012 р. № 332/22-621-32592573, - представниками позивача в судовому засіданні надано не було.

При цьому, виходячи із аналізу норм чинного законодавства, суд приходить до висновку про те, що оскаржуваний Акт зустрічної звірки від 30.03.2012 р. № 332/22-621-32592573 є виключно службовим документом, який при цьому ніяким чином не порушує охоронюваних законом прав та інтересів позивача.

Одночасно суд звертає увагу на те, що обов'язковою ознакою, як будь-якого нормативно-правового акта, так і правового акта індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень є юридичний характер, тобто обов'язковість (імперативність) його приписів для відповідного суб'єкта (суб'єктів), дотримання якої забезпечується правовими механізмами.

Однак, як вбачається із системного аналізу оскаржуваного Акта зустрічної звірки від 30.03.2012 р. № 332/22-621-32592573, останній не породжує правових наслідків для позивача, не порушує охоронюваних законом прав та інтересів позивача, та в той же час не є підставою для виникнення прав та обов'язків позивача, а відтак даний Акт не може бути визнаний протиправним та скасованим.

Так, відповідно до частини 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Зазначений принцип полягає у захисті порушеного права від порушення, що вже відбулося, тобто в наявності матеріально - правового інтересу позивача відносно дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.

Виключення з такої передумови для оскарження рішень (дій, бездіяльності) як наявність порушеного права нормами Кодексу адміністративного судочинства України передбачена для справ щодо оскарження нормативно-правових актів, які можуть оскаржувати ті особи, щодо яких можливе застосування акта.

Виходячи із меж заявленого позову, системного аналізу норм чинного законодавства, суд приходить до висновку, що рішення суб'єкта владних повноважень, яке є предметом даного спору, не порушує охоронюваних законом прав та інтересів позивача, а відтак позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними і задоволенню не підлягають.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які не підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про не обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем не підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач не довів суду обґрунтованість заявлених позовних вимог, що були спростовані відповідачем, зважаючи на що, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови в адміністративному позові.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В позові відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 28.05.2012 р.