Ухвала

від 18.04.2012 по справі 2а-18507/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-18507/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

"18" квітня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Борисюк Л.П., Собківа Я.М.,

за участю секретаря: Прищепчука А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Росінтер Україна»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень від 01.11.2011 року №0008022312, №0008032312,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Росінтер Україна», звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень від 01.11.2011 року №0008022312, №0008032312.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 лютого 2012 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 лютого 2012 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю -доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції -без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовою особою ДПІ у Шевченківському районі м. Києва проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Росінтер Україна»з питань дотримання вимог податкового законодавства, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при проведенні взаємовідносин з контрагентами, зокрема, ТОВ «Бігбудкомпані»за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року; за наслідками перевірки складено акт від 11.10.2011 року №2148/23-12/32074560.

Актом перевірки встановлено порушення п.п. 7.4.5. п. 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість всього на суму 5641,00 грн., у тому числі за жовтень 2008 року -2503,00 грн., листопад 2008 року - 3137,00 грн.; порушення пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток всього на суму 7051,00 грн., у тому числі за IV квартал 2008 року -7051,00 грн.

В обґрунтування заниження позивачем податку на прибуток та податку на додану вартість орган державної податкової служби посилається на факт порушення кримінальної справи відносно директора ТОВ «Люкс -М», (товариство не є контрагентом позивача), під час провадження у якій встановлено, що контрагент позивача ТОВ «Бігбудкомпані»входить до схеми по сприянню суб'єктами господарської діяльності в мінімізації доходів. Також посилається на акт документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства ТОВ «Люкс -М»від 23.02.2006 року №272/23-100/22574032 вважаючи, що статут та реєстраційні документи ТОВ «Бігбудкомпані» не можуть бути дійсними, оскільки реєстрація даного підприємства була здійснена на підставі неправдивих відомостей про підприємство, підприємство було утворено без наміру займатися підприємницькою діяльністю, тому неправомірними вважаються усі укладені ним правочини. Зазначене, на думку відповідача, свідчить про відсутність у ТОВ «Бігбудкомпані»адміністративно -господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по поставці товарів (робіт, послуг) та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, відсутність наміру створення правових наслідків, тому угода з ТОВ «Росінтер Україна»є нікчемною.

01 листопада 2011 року Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва винесені податкові повідомлення -рішення

- №0008022312, яким на підставі акту перевірки за виявлені порушення позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 7051,00 грн., у тому числі за основним платежем 5641,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1410,00 грн.

- №0008032312, яким на підставі акту перевірки за виявлені порушення позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 8814,00 грн., у тому числі за основним платежем 7051,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1763,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем документи підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, факт фінансово - господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Бігбудкомпані»підтверджуються рахунками -фактурами:

- від 18.09.2008 року №18, відповідно до якого позивач придбав кімоно повара, брюки повара, шапку повара, фартух повара, вишивка на загальну суму 8390,26 грн. (а.с. 45);

- від 18.09.2008 року №19, відповідно до якого позивач придбав чохли у кількості 85 штук на загальну суму 6630,00 (а.с. 39);

- від 20.10.2008 року №20, відповідно до якого позивач придбав куртку повара, брюки повара, фартух повара, шапка повара, косинка повара, сорочка, фартух офіціанта, вишивка, рушник на загальну суму 18822,79 грн. (а.с. 33).

На виконання вищезазначених рахунків-фактур позивачем від TOB «Бігбудкомпані»отримані видаткові накладні та податкові накладні на загальну суму 33843,05 грн., в тому числі ПДВ - 5 640,51 грн.

Суми податку на додану вартість по зазначених податкових накладних включені позивачем до складу податкового кредиту та до складу валових витрат у відповідні періоди, що не заперечується сторонами.

Згідно акту перевірки основним видом діяльності позивача є діяльність ресторанів та у позивача є ресторани, що підтверджує мету придбання зазначених вище товарів.

Статтею 215 Цивільного Кодексу України передбачені підстави недійсності правочину, а саме:

1) недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу;

2) недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Закон України «Про податок на додану вартість»визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 зазначеного Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Колегія суддів зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість»необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 зазначеного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку колегії суддів, відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено, що господарські операції між позивачем та TOB «Бігбудкомпані»порушують публічний порядок та здійснені без мети настання реальних наслідків. Також, колегія суддів зазначає, що відповідачем не доведена недійність статуту та реєстраційних документів TOB «Бігбудкомпані».

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано встановив протиправність винесених Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва податкових повідомлень -рішень від 01.11.2011 року №0008022312, №0008032312.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 лютого 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 23.04.2012 року)

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Борисюк Л.П.

ОСОБА_2