Постанова

від 10.05.2012 по справі 5/393 (2а-6382/07)

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 5/393 (2а-6382/07) Головуючий у 1-й інстанції: Кочан В.М.

Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"10" травня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Арсенійчук М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Служби Безпеки України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 лютого 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Служби Безпеки України про зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Служби Безпеки України, в якому просив зобов'язати відповідача зарахувати у строк військової служби термін навчання у Київському військовому ліцеї та провести перерахунок грошового забезпечення з урахуванням терміну навчання в ліцеї.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 лютого 2008 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неправильно встановив обставини справи та застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а постанову суду - скасувати, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач в період з 13.09.1994р. по 14.06.1997р. проходив навчання у Київському військовому ліцеї імені Івана Богуна, створеного відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.1992р. № 490 та наказу Міністра оборони України № 133, що відносився до системи закладів військової освіти і знаходився в оперативному управлінні Міністерства оборони України.

Навчання ОСОБА_2 в Київському військовому ліцеї імені Івана Богуна підтверджується довідкою № 827 від 15.11.2005р.

Після закінчення навчання в ліцеї позивач був направлений для продовження навчання до Київського інституту зв'язку Міністерства оборони України.

З матеріалів справи вбачається, що на час звернення до суду ОСОБА_2 проходив службу в Управлінні контррозвідувального забезпечення інформаційної безпеки держави ДКР СБ України.

24.10.2007 р. позивач звернувся з рапортом на ім'я т.в.о. Голови Служби безпеки України проханням визначити дату зарахування до Київського військового ліцею Міністерства рони України як дату початку військової служби та включити час навчання в Київському військовому ліцеї імені Івана Богуна в загальний строк проходження військової служби, відповідно до ст. 24 Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу", проте в жовтні 2007р. даний рапорт повернено без виконання з повідомленням про відсутність правових підстав для зарахування строку навчання до загального строку військової служби.

Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про часткове задоволення позову, виходив з того, що при нарахуванні вислуги років військовослужбовцям, які в період з 25.03.1992р. по 31.07.1999р., навчались у військових ліцеях, необхідно керуватись нормами Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" в редакції Закову від 25.03.1992р.

Колегія суддів не погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Пунктом 3 частини 1 статті 24 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу»від 25.03.1992 р. №2232-ХІІ передбачено, що початком перебування на військовій службі вважається день прибуття на навчання до військово-навчального закладу (військового ліцею), вказаний у приписі, виданому військовим комісаріатом для допризовників, призовників і військовозобов'язаних.

Зазначена норма була чинною у редакції Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу»з 25 березня 1992 року по 18 червня 1999 року, тобто в період навчання позивача у Київському військовому ліцеї імені Івана Богуна.

Проте, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду звертає увагу, що обов'язковою умовою, визначеною п. 3 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" в редакції на час навчання позивача у військовому ліцеї, для встановлення початку перебування на військовій службі дня прибуття на навчання до військово-навчального закладу (військового ліцею) необхідним є припис, виданий військовим комісаріатом для допризовників, призовників і військовозобов'язаних.

Враховуючи викладене, Київським апеляційним судом було направлено запит до Оболонського районного військового комісаріату про надання інформації щодо надання направлення ОСОБА_2 у 1994 році військовим комісаріатом на навчання до Київського військового ліцею імені Івана Богуна.

З відповіді на судовий запит, наданої Оболонським військовим комісаріатом в листі від 24.04.2012 року № 1/648 вбачається, що направлення на навчання громадянина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 до Київського військового ліцею імені Івана Богуна військовим комісаріатом не видавалося.

Виходячи з цього, колегія суддів приходить до висновку, що в суду відсутні правові для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про зарахування строку навчання у військовому ліцеї з 13 вересня 1994 року по 14 червня 1997 року до загального строку військової служби.

У зв'язку з цим, вимоги позивача про перерахунок грошового забезпечення, що є похідними, задоволенню також не підлягають.

Суд першої інстанції наведеного не врахував та прийняв рішення з порушенням норм матеріального права при неповному з'ясуванні обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нову постанову, якщо суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, враховуючи, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи, апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції -скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 196, 198, 201, 205, 206, 112, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА

Апеляційну скаргу Служби Безпеки України задовольнити .

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 лютого 2008 року скасувати.

Прийняти нову постанову.

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Служби Безпеки України відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення (ч.5 ст.254 КАС України)та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.