Постанова

від 19.04.2012 по справі 2а/2370/6759/11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/6759/11 Головуючий у 1-й інстанції: Новікова Т.В.

Суддя-доповідач: Федотов І.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"19" квітня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого -судді Федотова І.В.,

суддів -Бабенка К.А. та Мельничука В.П.,

при секретарі Конюшенко Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду апеляційну скаргу Приватного підприємства «Апекс-21»на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Апекс-21»до Державної податкової інспекції у м. Черкаси про визнання неправомірними дії та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство (далі -позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкаси (далі -відповідач або податковий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення №0000303230 від 15.08.2011 року, яким позивачу визначене податкове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість та визнати недійсним дане податкове повідомлення рішення, винесене на підставі акту перевірки від 22.07.2011 року № 1873/23-2/32795723.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального і матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення сторони, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 2 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для відмови в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та як свідчать матеріали справи, податковим органом було проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за результатами взаємовідносин з контрагентом ПП «Агропротранс»(код ЄДРПОУ 37105844), вказаним у постанові слідчого про призначення перевірки за період з 01.06.2010 року по 31.03.2011 року та складено акт перевірки від 22.07.2011 року № 1873/23-2/32795723.

Під час проведення перевірки податковим органом встановлено, що позивачем здійснено господарські операції з ПП «Агропромтранс», з пояснень директора якого, останній самостійно фактично не займався фінансово-господарською діяльністю, не може надати документи для перевірки і звіти до ДПІ у м. Черкаси самостійно не формував.

У зв'язку з викладеним відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем п.п. 7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", від 03.04.1997 року №168/97-ВР зі змінами та доповненнями, п.198.2 ст.198, п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 70167,00 грн., в тому числі за листопад 2010 року на суму 13500, 00 грн., грудень 2010 року на суму 20000, 00 грн., січень 2011 року на суму 13333,00 грн., лютий 2011 року на суму 10000,00 грн., березень 2011 року на суму 13333,00 грн., про що відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 15 серпня 2011 року №00003032304, за основним платежем на суму 70167,00 грн. та штрафними санкціями на суму 17542,00 грн.

Як зазначено в акті перевірки від 22.07.2011 року №1873/23-2/32795723, позивачем укладено договори поставки від 20.11.10 року №41 та від 10.01.11 року №1, згідно яких продавець (ПП "Агропротранс") продає, а ПП "Апекс-21" приймає та сплачує товар. Відповідно до п.3.1 Договору поставки від 20.11.2010 року №41, оплата товару здійснюється на умовах: попередньої оплати 100%, що є підтвердженням замовлення. На підтвердження виконання вказаного договору , позивачем надано видаткову накладну від 01.11.2010 року №РН-483 та податкову накладну від 01.11.2010 року №483 на суму 81 000 грн. Як підставу для складення вказаних документів вказано рахунок-фактуру №СФ-483 від 01.11.2010 року. Згідно банківської виписки від 29.11.2010 року позивачем здійснено оплату за двері ДФ згідно рахунка-фактури від 01.11.2010 року у розмірі 81 000 грн.

Згідно п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, що була чинною на момент виникнення правовідносин) податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно до п.п. 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону про ПДВ датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - у разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Закон України "Про податок на додану вартість" передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження таких сум податковими накладними чи митними деклараціями (підпункт 7.4.5 пунтку 7.4 статті 7).

Згідно з п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну назву отримувача; ж) ціну продажу без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до вимог підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Колегія вважає за доцільне наголосити, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди -покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників при створенні підприємства та здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на валові витрати та податковий кредит.

Податковий орган не довів суду належними та достатніми доказами те, що всі первинні документи, складені за наслідками здійснення спірних господарських операцій, не відповідають дійсності, те, що укладення договору не відповідало дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків та те, що договір укладено з метою безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Ці обставини могли бути підтверджені, вироком суду про визнання осіб, які уклали договір та склали первинні документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення, винними у скоєнні відповідних злочинів.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, та підтверджені в ході апеляційного провадження, через що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позовну заяву слід задовольнити повністю.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Апекс-21»задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2011 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги Приватного підприємства «Апекс-21»до Державної податкової інспекції у м. Черкаси задовольнити.

Визнати неправомірними дії та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000303230 від 15.08.2011 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Бабенко К.А

Мельничук В.П.

Повний текст постанови виготовлено 24.04.2012р.