ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"10" травня 2012 р. м. Київ К-29206/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Костенка М.І., Усенко Є.А.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервік»
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2010 року
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2010 року
у справі №2а-42192/09/2070
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервік»(надалі -ТОВ «Сервік»)
до Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова (надалі -ДПІ у Московському районі м.Харкова)
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -
встановив:
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Московському районі м.Харкова: №0000201504/0 від 19.05.2009р., №0000201504/1 від 10.06.2009р., №0000201504/2 від 08.09.2009р.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2010р. залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2010р., у задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуально права та неправильне застосування судом норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та направлення справи для продовження розгляду в суд першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом було проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку податкових декларацій ТОВ «Сервік»з податку на додану вартість за березень, квітень та травень 2008р., про що складено акт №2468/15-407/31437132 від 13.05.2009р.
Висновками зазначеного акта перевірки встановлено порушення п.п.7.4.5 п.7.4 п.п.7.2.4 п.п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», вимоги п.2, п.6 «Порядок заповнення податкової накладної», що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість (надалі -ПДВ): за березень 2008р. на суму ПДВ 3132,00грн., за квітень 2008р. на суму ПДВ 2889,82грн., за травень 2008р. на суму ПДВ 1816,93грн. Зазначені висновки обґрунтовано тим, що в ході камеральної перевірки встановлено, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду №2А-10552/08 від 27.01.2009р. визнано недійсним запис про проведення державної реєстрації, а також, визнано недійсним свідоцтво платника ПДВ та установчі документи контрагента позивача - ПП «Унітехсервис»(код ЄДРПОУ 33473460), індивідуальний податковий номер 334734604666, у якого позивач у перевірений період придбавав товар.
За наслідками перевірки прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 19.05.2009р. №20000201504/0, яким визначено зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 11758,12грн. у т.ч. 7838,75грн. - основний платіж, 3919,37грн. - штрафні санкції.
В подальшому, за результатами оскарження платником податку вказаного податкового повідомлення-рішення в порядку апеляційного узгодження, контролюючим органом прийнято наступні податкові повідомлення-рішення: №0000201504/1 від 10.06.2009р., №0000201504/2 від 08.09.2009р., в яких сума зобов'язання залишена без змін.
Так, перевіркою ТОВ «Сервік»встановлено, що при опрацюванні Додатку №5 до декларації з ПДВ, поданої позивачем до податкового органу за результатами господарської діяльності у березні-травні 2008р. було виявлено, що платником податку відображений податковий кредит по приданню товарів у ПП «Унітехсервіс»на загальну суму 7838,75грн. Проте, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ №04532482 від 11.05.2005р., запис про проведення державної реєстрації, а також установчі документи зазначеного підприємства визнані недійсними постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду №2А-10552/08 від 27.01.2009р.
Крім того, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду №2А-10552/08 від 27.01.2009р. було встановлено, що діяльність ПП «Унітехсервіс»суперечить вимогам ст. 42 Господарського Кодексу України, статей 87, 88 Цивільного Кодексу, а саме: установчі документи не відповідають дійсності та містять неправдиві відомості; дії щодо реєстрації юридичної особи як платника податку на додану вартість здійснено неповноважною особою, а також суд дійшов висновку, що невстановлені особи безпідставно отримали право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних.
При чому, єдиним підтвердженням здійснення операцій між ТОВ «Сервік»та ПП «Унітехсервіс»є надані позивачем податкові та видаткові накладні, ніяких інших доказів позивач на вимогу суду не надав.
Разом з тим, відповідно до п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.
Згідно з пунктами 2 і 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. №165 (в редакції чинній на час правовідносин), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник ПДВ та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, і вказаною у пункті 2 даного Порядку.
Так, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій що сталася раніше:
- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів, що підлягають продажу, а у разі пре товарів за готівкові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку;
- або дата відвантаження товарів.
Так, згідно із п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту.
Отже, оскільки відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку зв'язку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, висновок податкового органу про неправомірність врахування позивачем у складі податкового кредиту податкових накладних, виписаних ПП «Унітехсервіс»є обґрунтованим.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервік»-залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2010 року -залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий:
Судді:
Суддя Н.Є. Маринчак
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 10.05.2012 |
Оприлюднено | 01.06.2012 |
Номер документу | 24372327 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Маринчак Н.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні