Рішення

від 25.05.2012 по справі 877-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

25.05.2012Справа №5002-29/877-2012

За позовом - Державного підприємства «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» (51402, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Заводська, 44, код ЄДРПОУ 14310112);

До відповідача - Приватного підприємства «ЕКО-СВ-БУД» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Сакська, 28, //95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Ростовська, 18, код ЄДРПОУ 34700514);

Про стягнення 159 549,84 грн.

Суддя О.І. Башилашвілі

Представники:

Від позивача - не з'явився;

Від відповідача - не з'явився.

Суть спору: Державне підприємство «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача - Приватного підприємства «ЕКО-СВ-БУД» про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 159 549,84 грн., з яких 137 078,24 грн. - основна заборгованість, 13 969,47 грн. - інфляційні збитки та 8 502,13 грн. - 3% річних. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем були порушені умови договору поставки щебеневої продукції №203910, укладеного 14.12.2009р. між сторонами у справі, в частині своєчасності та повноти оплати поставленого товару, в зв'язку з чим за відповідачем склалася заборгованість в сумі 137 078,24 грн., яку останній самостійно не погашає, що і стало причиною звернення позивача до суду.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення суми інфляційних збитків та 3% річних за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 березня 2012 року позов Державного підприємства «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» прийнято судом до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено до слухання у судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим суд продовжив строк розгляду справи в порядку статті 69 ГПК України.

У судове засідання 25.05.2012. позивач явку свого представника не забезпечив. До дня слухання справи від нього факсимільним зв'язком надійшла довідка вих. №42/863-187 від 23.05.12., згідно з якою позивач повідомляє, що станом на 23.05.12. сума заборгованості відповідача з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат, складає 159549,84грн.

Дана довідка оглянута судом у судовому засіданні та долучена до матеріалів справи.

Відповідач у судове засідання жодного разу не з'явився. Поштова кореспонденція, спрямована судом на адресу вказану в позові, повернута до суду з відміткою пошти: «за закінченням терміну зберігання», кореспонденція, спрямована на юридичну адресу, зазначену у Спеціальному витязі з ЄДР, повернулась з відміткою: «неповна адреса».

Враховуючи обмеження процесуальним строком розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами у відсутність представника відповідача, оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують обставини справи і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Розгляд справи відкладався відповідно до статті77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, суд

ВСТАНОВИВ:

14.12.2009. між приватним підприємством «Еко-Св-Буд» (покупець) та Державним підприємством «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» (постачальник) укладено договір поставки щебеневої продукції №203910 (далі договір, а.с. 11-12).

Предметом даного договору є те, що продавець продає, а покупець купує щебеневу продукцію виробництва ВАТ «Шархинський кар'єр» (далі продукція), а покупець зобов'язується в порядку і на умовах, визначених даним договором, прийняти і оплатити товар. (п. 1.1 договору).

Пунктом 1.2 даного договору сторони обумовили, що асортимент, кількість і ціна товару, що постачається, визначається в специфікаціях на товар, які є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно п. 2.1 договору, постачальник відвантажує покупцю товар за цінами, визначених в специфікаціях.

Розрахунки за поставлений товар здійснюються на протязі 21 робочого дня з дати поставки товару (п. 2.2. договору)

Відповідно до п. 2.3 договору, загальна вартість договору складає 1 млн. грн..

Цей договір набуває чинності з дати укладання та діє до 31.12.2010р., але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Строк дії договору може бути продовжений на один календарний рік, якщо жодна із сторін не заявить про своє бажання припинити його дію (п.п. 8.1, 8.2. договору).

Додатковою угодою №1 від 04.01.2011. сторони продовжили строк дії даного договору до 31.12.2011. (а.с. 16).

Сторонами під час розгляду справи суду не надано доказів розірвання чи визнання даного договору недійсним у встановленому законом порядку.

У виконання умов договору, згідно специфікації №2 від 08.02.2010. сторонами погоджено постачання щебеню гранітного фракції 5х25 мм у кількості 500т загальною вартістю 55680,00грн; згідно специфікації №3 від 11.02.2010. сторонами погоджено постачання щебеню гранітного фракції 5х25 мм у кількості 1009,4т загальною вартістю 112406,78грн; згідно специфікації №4 від 18.02.2010. сторонами погоджено постачання щебеню гранітного фракції 5х25 мм у кількості 50т загальною вартістю 5568,00грн. (а.с. 13-15).

В подальшому, у виконання умов договору, згідно вказаних специфікацій, позивач 28.02.2010. за накладною №27 від 28.02.2010. на підставі довіреностей на отримання товару №313902 від 01.02.2010. та №313903 від 04.02.2010., виданих на ім'я ОСОБА_2, поставив відповідачеві товар на загальну суму 173654,78грн. (а.с. 17-19).

Після чого позивач виставив відповідачеві рахунок до сплати №108 від 28.02.2010. на суму 173654,78грн. (а.с. 20).

Однак відповідач взяті на себе договірні зобов'язання в частині оплати товару не виконав своєчасно та у повному обсязі.

Як свідчать матеріали справи покупець здійснив часткову оплату товару 14.09.2010. в розмірі 20000,00грн. та 21.06.2011. в сумі 16576,54грн. (а.с. 21, 22).

Решта товару залишилась не сплаченою, в результаті чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 137078,24грн.

19.09.2011. позивач надіслав на адресу відповідача претензію вих. №25/247-22 з вимогами сплатити негайно суму боргу в розмірі 137078,24грн., а також 13707,82грн. штрафу.(а.с. 23).

Однак дані вимоги відповідачем залишені без задоволення, сума боргу сплачена не була, тому ДП «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» звернулось з відповідним позовом до суду про стягнення 137078,24грн. заборгованості у примусовому порядку.

Акт звірки взаємних розрахунків, проведений сторонами 16.12.2010., свідчить про наявність заборгованості відповідача перед позивачем станом на 30.11.2010. у розмірі 153654,78грн. (а.с. 25).

Акт звірки взаємних розрахунків від 28.03.2012., згідно з яким за даними позивача заборгованості відповідача станом на 28.03.2012. становить 137078,24грн. відповідачем не підписаний (а.с. 38).

Дослідивши обставини справи, оцінивши надані докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як зазначалось вище, за умовами договору, позивач згідно специфікацій за накладною поставив відповідачеві товар на умовах його оплати з кінцевим терміном 30.03.2010., тобто строк виконання грошового зобов'язання відповідача перед позивачем сплив, однак несплаченим залишився товар на суму 137078,24грн.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Виходячи зі змісту статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 137078,24грн., тому позов в частині стягнення основної заборгованості за договором поставки щебеневої продукції №203910 від 14.12.2009010р. в сумі 137078,24грн. є обґрунтованим, підтверджується документально, а тому підлягає задоволенню.

Крім того, заявляючи позов, позивач просить стягнути з відповідача 8502,138грн. - 3% річних за період з 31.03.2010. по 13.09.2010. та 13969,47грн. інфляційних втрат за період з серпня 2010. по січень 2012.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач прострочив грошове зобов'язання за договором поставки, то у нього в силу наведених приписів закону виникає обов'язок сплатити суму 3% річних в розмірі 8502,138грн. та 13969,47грн. інфляційних втрат, тому дані позовні вимоги теж підлягають задоволенню.

Судові витрати зі сплати судового збору судом покладаються на відповідача в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтею 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «ЕКО-СВ-БУД» (ЄДРПОУ 34700514) на користь Державного підприємства «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» (ЄДРПОУ 14310112) 137078,24грн. основного боргу, 3% річних в розмірі 8502,138грн., 13969,47грн. інфляційних втрат, 3191,00грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 30.05.2012.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Башилашвілі О.І.