Рішення

від 29.05.2012 по справі 1164-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

29.05.2012Справа №5002-22/1164-2012

За позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Сімферополь,

до Приватного підприємства «Київське торгове об'єднання», м. Сімферополь,

про стягнення 28 237,37 грн,

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача ОСОБА_3 - представник, довіреність № б/н від 23.05.2012,

від відповідача не з'явився, повідомлений належним чином,

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Приватного підприємства «Київське торгове об'єднання» про стягнення заборгованості за договором поставки від 04.01.2011 №СИМ-0006 у розмірі 28 237,37 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач належним чином не виконує прийняті на себе зобов'язання за договором купівлі-продажу № СИМ-0006 від 04.01.2011.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини відсутності суду не повідомив. Про дату розгляду справи повідомлений належним чином - рекомендованою кореспонденцією. Під час розгляду справи відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за матеріалами, наявними у справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача, суд

встановив:

01 січня 2011 року між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 та Приватного підприємства «Київське торгове об'єднання» було укладено договір купівлі-продажу № СИМ-0006 від 04.01.2011.

Але, як вбачається з матеріалів справи договір купівлі-продажу № СИМ-0006 від 04.01.2011 за своє суттю є договором поставки.

Відповідно до розділу 1 договору, продавець зобов'язався поставити і передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти і своєчасно сплатити молочну продукцію в асортименті згідно товарних накладних, на умовах і в строки, передбачені цим договором.

Відповідно до розділу 5 договору покупець проводить оплату за кожну поставлену партію продукції у безготівковому порядку в українській національній валюті - гривнях, шляхом перерахування покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця згідно Інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» або у готівковій формі - шляхом внесення грошових коштів в касу продавця. Оплата за поставлену продукцію здійснюється на протязі 13 календарних днів з моменту поставки за кожну партію продукції.

Згідно з пунктом 7.1 договору приймання-передача продукції здійснюється в пункті доставки представниками обох сторін, шляхом підпису на відпускній накладній та штампа покупця одержувача продукції (для юридичних осіб), для підприємців, які не мають печаток - підпис на відпускній накладній.

Строк дії договору встановлюється з моменту його підписання та діє безстроково.

На виконання умов договору позивачем відповідачу був поставлений товар, але оплата проведена не у повному обсязі, заборгованість відповідача склала 28 237,37 грн.

27 листопада 2011 року між сторонами було підписано акт взаєморозрахунків за період з 01.01.2011 по 27.10.2011 року, відповідно до якого сума заборгованості відповідача вкладає 28 237,37 грн.

Дослідивши надані позивачем докази у підтвердження своїх доводів, суд прийшов до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарської діяльності мають виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно умовам договору та вимогам закону.

У розумінні діючого законодавства зобов'язанням визнається правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В свою чергу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, (стаття 173 Господарського кодексу України).

Приписами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, та воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до вимог закону та умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

У порушення вимог статей 33,34 Господарського кодексу України відповідачем жодних доказів належного виконання зобов'язань за договором поставки суду не надано.

Станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача становить 28 237,37 грн, яка і підлягає стягненню на користь позивача.

Згідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата судового збору покладається на відповідача.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Київське торгове об'єднання» (пр. Кірова, 1, м. Сімферополь, АР Крим, 95000, банківські реквізити не відомі; ЄДРПОУ 36228401) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, (АДРЕСА_1, АР Крим, 95000, банківські рахунки невідомі, ІН НОМЕР_1) заборгованість в сумі 28 237,37 грн.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Київське торгове об'єднання» (пр. Кірова, 1, м. Сімферополь, АР Крим, 95000, банківські реквізити не відомі; ЄДРПОУ 36228401) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, (АДРЕСА_1, АР Крим, 95000, банківські рахунки невідомі, ІН НОМЕР_1) 1609,50 грн. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 30.05.2012 року.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Калініченко А.А.