Рішення

від 29.05.2012 по справі 5004/381/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2012 р. Справа № 5004/381/12

за позовом публічного акціонерного товариства "Кредобанк"

до відповідача: підприємства "Сента"

про стягнення 432407,12 грн.

Суддя Шум М.С.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, заступник директора (дов. від 20.04.2012р.)

від відповідача: ОСОБА_2, представник (дов. №60 від 01.07.2011р.)

Суть спору: позивач - публічне акціонерне товариство "Кредобанк" звернувся до суду з позовом до підприємства "Сента" про стягнення 503 669,33 грн. в т.ч. 473 898,86 грн. заборгованості по кредиту, 17 863,35 грн. прострочених відсотків, 200,00 грн. простроченої комісії, 9 333,33 грн. пені за простроченою сумою кредиту та 2 373,79 грн. пені за простроченими відсотками згідно кредитного договору № 27/08 від 25.04.2008р.

В судовому засіданні представником позивача у зв'язку із частковою оплатою заборгованості подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 432407,12 грн. в т.ч. 420700 грн. заборгованості по кредиту, 9 333,33 грн. пені за простроченою сумою кредиту та 2 373,79 грн. пені за простроченими відсотками. Зазначена заява прийнята судом до уваги.

Відповідач у додаткових поясненнях на позов та його представник в судовому засіданні повідомили про часткову оплату заборгованості по кредиту на підтвердження чого подали платіжні доручення, а також визнали суму заборгованості за кредитом в сумі 420700 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,господарський суд, - ВСТАНОВИВ: 25.04.2008р. між відкритим акціонерним товариством "Кредобанк" правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Кредобанк" (за договором банк) та підприємством «Сента»(за договором позичальник) укладено кредитний договір №27/08 (а.с.10-14).

06.11.2009р. між сторонами у справі укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору №27/08, якою сторони узгодили умови кредитного договору №27/08 у новій редакції (надалі додаткова угода).

Укладені між сторонами угоди предметом судового розгляду не виступали, недійсними судом не визнавалися, сторонами розірвані не були, у зв'язку з чим в господарського суду відсутні підстави вважати зазначені угоди недійсними або неукладеними.

Відповідно до розділу 1 та п.п. 2.1.1 розділу 2 додаткової угоди банк зобов'язується надати у власність позичальникові грошові кошти у розмірі та на умовах, обумовлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти та комісії за користування ним; банк видає позичальнику кредит в сумі 627228,12 грн.

Публічне акціонерне товариство "Кредобанк" свої зобов'язання виконало повністю та перерахувало підприємству «Сента»кошти в сумі 627228,12 грн., що стверджується меморіальним ордером №414143 від 25.04.2008р. (а.с.19).

Підпунктом 2.1.3 пункту 2.1 розділу 2 додаткової угоди передбачено, що за користування кредитними коштами позичальник сплачує банку 19% річних із щомісячною сплатою.

Згідно п. 2.2 розділу 2 договору дата остаточного повернення кредиту - 23.04.2015р.; погашення відбувається згідно затвердженого графіку (а.с.14 на звороті).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Однак, відповідач свої зобов'язання згідно додаткової угоди в частині сплати поточних платежів належним чином не виконав внаслідок чого за період з 01.04.2010р. по 30.03.2012р. виникла заборгованість по погашенню кредиту в сумі 106700 грн. та 17863,35 грн. заборгованості по прострочених відсотках за кредитом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 5.8, 5.9 розділу 5 додаткової угоди, банк у випадках, передбачених п. 2.9. договору, вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за договором, про що письмово повідомляє позичальника; позичальник зобов'язаний протягом 10 робочих днів з моменту отримання письмової вимоги банку (п. 5.8.) достроково повернути кредит, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі за договором (а.с. 16 на звороті).

22.11.2011р. на адресу відповідача скеровано повідомлення-вимогу про повернення кредиту, яка вручена відповідачу 23.11.2011р. про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 21).

У відповідності до заяви про уточнення позовних вимог від 29.05.2012р. заборгованість відповідача на день розгляду справи становить по тілу кредиту 420700 грн., пеня за простроченою сумою кредиту 9333,33 грн., пеня за простроченими відсотками 2373,79 грн., всього 432407,12 грн. В процесі розгляду справи згідно наданих платіжних доручень відповідачем сплачено заборгованість: 53198,86 грн. по тілу кредиту, 17863,35 грн. прострочених відсотків та 200 грн. простроченої комісії, а всього 71262,21 грн..

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами додаткової угоди №1 до кредитного договору №27/08 від 06.11.2009р., надання позивачем кредитних коштів та отримання останніх відповідачем та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, позовні вимоги в частині стягнення 420700 грн. заборгованості по кредиту, підставні і підлягають до задоволення.

Пунктом 7.1 розділу 7 кредитного договору передбачено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позичальник на вимогу банку сплачує йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочки, за весь час прострочки (а.с.17).

Згідно розрахунку позивача сума пені за простроченою сумою кредиту за період з 24.01.2010р.по 30.03.2012р. складає 9333,33 грн.; пеня за простроченими відсотками за період з 26.05.2010р. по 30.03.2011р. складає 2373,79 грн. (а.с.8,9). Нарахована позивачем пеня підставна і підлягає до стягнення в силу ст.ст.230, 232 ГК України., п. 7.1. договору згідно представленого розрахунку.

Враховуючи наведене, до стягнення підлягає сума заборгованості за кредитом в сумі 420700 грн., пеня за простроченою сумою кредиту в сумі 9333,33 грн.; пеня за простроченими відсотками в сумі 2373,79 грн., всього 432407,12 грн. Доказів, які б спростовували цю заборгованість або доказів її оплати відповідач суду не подав.

Згідно п. 3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 " Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. При цьому питання щодо повернення зайво сплаченої суми судового збору у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначеному законодавством.

В силу ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.2011 року №01-06/1625/2011 року " Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" згідно з частиною першою статті 7 Закону сплачена сума судового збору повертається у передбачених в цій частині випадках за ухвалою суду. Зазначене питання має вирішуватися господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення сплаченої суми судового збору. Зміст пов'язаної з цим ухвали може бути наведено в резолютивній частині судового рішення, прийнятого по суті справи.

Згідно пункту 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006 N 01-8/2351 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в першому півріччі 2006 року" в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 8648,14 грн. відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на нього.

Зайво сплачені, виходячи з нової ціни позову, 1425,25 грн. судових витрат підлягають поверненню позивачу згідно ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Крім того як встановлено судом згідно довідки з ЄДРПОУ АА №473210/800 від 13.05.2011р. станом на день розгляду справи місцезнаходження підприємства «Сента»Волинська область, Луцький район, с. Зміїнець, вул. Ліскова, буд. 11

Керуючись ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 526, 1054, 1050 ЦК України, ст.ст. 193, 230, 232 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з підприємства "Сента" (45632, Волинська область, Луцький район, с. Зміїнець, вул. Ліскова, буд. 11, код ЄДРПОУ 13348532, поштова адреса, м. Луцьк, вул. Дубнівськ, 16) на користь публічного акціонерного товариства "Кредобанк" (79026, м.Львів, вул. Сахарова, 78, код ЄДРПОУ 09807862) 420700 грн. заборгованості по тілу кредиту, 9333,33 грн. пені за простроченою сумою кредиту, 2373,79 грн. пені за простроченими відсотками, всього 432407,12 грн. та 8648,14 грн. судового збору

3. Управлінню державної казначейської служби України у місті Луцьку повернути з державного бюджету публічному акціонерному товариству "Кредобанк" (79026, м.Львів, вул. Сахарова, 78, код ЄДРПОУ 09807862) 1425,25 грн. судового збору, сплаченого платіжним дорученням №7878055 від 28.03.2012 року (оригінал платіжного доручення знаходиться у справі № 5004/381/12).

Суддя М. С. Шум

Дата виготовлення повного

тексту рішення 30.05.2012р.