Рішення

від 23.05.2012 по справі 5011-51/3201-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-51/3201-2012 23.05.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гринвич-Юг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин № 832"

про стягнення 493, 23 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: не з'явились

від відповідача: не з?явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за контрактом про купівлю-продаж товарів № 2502/08 від 25.02.2008 р. у розмірі 454, 13 грн. з урахуванням індексу інфляції, пені у розмірі 29, 56 грн. та 5 % річних, що становить 9, 54 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого товару відповідно до умов вищевказаного контракту.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2012 року порушено провадження у даній справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 18.04.2012 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи переносився через нез'явлення у судове засідання повноважного представника відповідача та неналежне виконання сторонами вимог суду.

У дане судове засідання представники сторін не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Відповідач відзивe на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог не надав.

Частиною 2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців» визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи про місцезнаходження юридичної особи.

При цьому суд відзначає, що ухвали суду направлялись на зазначену у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресу відповідача - 02093, м. Київ, вул. Поліська, 14 та отримані відповідачем, про що свідчать поштові повідомлення про вручення.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що сторони були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

У судовому засіданні 23.05.2012 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.02.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гринвич-Юг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Магазин № 832" укладено контракт про купівлю-продаж товарів № 2502/08, за умовами якого позивач зобов?язався передати, а відповідач -прийняти товар і оплатити за нього встановлену контрактом ціну.

Відповідно до п. 2.1. договору ціни на товар, що поставляється за даним контрактом оговорюється і фіксується на кожну чергову поставку в специфікації або відвантажувальній накладній і рахунку-фактурі.

Відповідно до п. 6.2. договору оплата товару здійснюється відповідачем не пізніше 14-ти днів з дати передачі товару.

В силу положень п. 7.2. договору у випадку прострочення розрахунків за продані товари відповідач сплачує пеню в розмірі 2-х облікових ставок Національного банку України за кожний календарний день прострочення, крім цього збитки від інфляції та 5 % річних відповідно до ст. 214 Цивільного кодексу України та у випадку затримки оплати біль ніж на 30 днів з моменту закінчення терміну, зазначеного в п. 6.2., відповідач сплачує штраф у розмірі 50 % від несплаченої за договором суми та збитків.

Контракт, відповідно до п.п. 9.1., 9.2., договору, набирає силу з моменту його підписання сторонами і діє протягом одного року. У випадку, якщо за 10 днів до закінчення терміну дії контракту жодна із сторін не виявила бажання припинити його дію, він вважається продовженим автоматично на один рік.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив, а відповідач прийняв товар на суму 451, 86 грн., що підтверджується видатковою накладною № Б0000001581 від 28.09.2011 р.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання щодо оплати товару, отриманого за контрактом про купівлю-продаж товарів № 2502/08 від 25.02.2008 р., у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 451, 86 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 2, 26 грн., пеню у розмірі 29, 56 грн. та 5 % річних, що становить 9, 54 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Тож, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Умовами договору встановлено обов'язок відповідача здійснити оплату отриманого товару протягом 14 днів від дати передачі товару.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів належного виконання зобов'язань за контрактом про купівлю-продаж товарів № 2502/08 від 25.02.2008 р. або обґрунтованих пояснень щодо об'єктивних причин неможливості їх виконання не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови контрактом про купівлю-продаж товарів № 2502/08 від 25.02.2008 р., а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 451, 87 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно з ч. 1 ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Умовами договору встановлено обов?язок відповідача у випадку прострочення розрахунків за продані товари сплатити збитки від інфляції та 5 % річних.

Згідно розрахунків позивача за заявлений ним період з 11.10.2011 р. до 12.03.2012 р., які перевірено судом та відповідають положенням чинного законодавства України, розмір 5 % річних від простроченої суми становить 9, 54 грн., інфляційні втрати -2, 26 грн., пеня - 29, 56 грн.

За таких обставин, вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гринвич-Юг" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин № 832" (02093, м. Київ, вул. Поліська, 14, код ЄДРПОУ 19026019), з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гринвич-Юг" (02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, 5, код ЄДРПОУ 33634137) заборгованість у розмірі 451, 87 (чотириста п'ятдесят одна грн. 87 коп.) грн., 5 % річних від простроченої суми, що становить 9, 54 (дев'ять грн. 54 коп.) грн., інфляційні втрати у розмірі 2, 26 (дві грн. 26 коп.) грн., пеню в сумі 29, 56 (двадцять дев?ять грн. 56 коп.) грн. та 1 609, 50 (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп.) грн. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяОСОБА_1

Дата підписання рішення: 28.05.2012 р.