Рішення

від 22.05.2012 по справі 5011-54/4034-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-54/4034-2012 22.05.12

Господарський суд м. Києва у складі судді Шкурдової Л.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Залізничний ринок», м. Київ

до публічного акціонерного товариства «Київенерго», м. Київ

про зобов'язання вчинити дії

при секретарі судового засідання Чернявській І.Г.

представники:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. від 20.12.2011 р.);

від відповідача: ОСОБА_2 (дов. № 93/2012/02/15-5 від 15.05.2012 р.) ;

СУТЬ СПОРУ:

товариства з обмеженою відповідальністю «Залізничний ринок»(далі-позивач) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до публічного акціонерного товариства «Київенерго»(далі -відповідач) про зобов'язання здійснити перерахунок вартості спожитої у період з грудня 2008 по лютий 2009 року включно на підставі Договору № 031-1059-9 від 01.05.2002 року теплової енергії у гарячій воді.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що тарифи Київської міської державної адміністрації, згідно з якими у період з грудня 2008 по лютий 2009 року позивачем здійснювався розрахунок вартості спожитої теплової енергії, скасовано Указами Президента України, у зв'язку з чим вартість використаної відповідачем теплової енергії зменшилась.

В судових засіданнях представник позивача підтримав позов.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову з підстав, викладених у відзиві. Крім того, у поданому відзиві відповідач зазначає, що станом на момент порушення провадження у даній справі -02.04.2012 року, за спірними правовідносинами закінчився перебіг строку позовної давності.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

01 травня 2002 року між сторонами по справі укладено договір № 031-1059-9 на постачання теплової енергії у гарячій воді, за умовами якого відповідач зобов'язався постачати позивачу теплову енергію у вигляді гарячої води для потреб опалення та гарячого водопостачання, а останній, у свою чергу, -оплачувати спожиту теплову енергію на умовах договору за тарифами, затвердженими розпорядженнями КМДА.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом грудня 2008 - лютого 2009 років на підставі вищевказаного договору відповідач здійснював постачання теплової енергії позивачу.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, що надаються підприємствами комунальної власності, належить до відання виконавчих органів міських рад.

Київська міська державна адміністрація є єдиним в організаційному відношенні органом, який виконує функції виконавчого органу Київської міської ради та паралельно функції місцевого органу виконавчої влади.

На виконання функцій, визначених Законом, Київською міською державною адміністрацією видано розпорядження № 1662 від 27 листопада 2008 р., № 1663 від 27 листопада 2008 р., № 1780/1 від 25 грудня 2008 р., № 1792 від 30 грудня 2008 року. № 127 та № 128 від 05 лютого 2009 р., якими встановлено тарифи, зокрема, на теплову енергію.

Розрахунок вартості теплової енергії, поставленої у період з грудня 2008 року по лютий 2009 року здійснювався відповідачем на підставі тарифів, встановлених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації № 1662 від 27 листопада 2008 р., № 1780/1 від 25 грудня 2008 р. та № 127 від 05 лютого 2009 р.

Вартість поставленої теплової енергії за розрахунком відповідача становить 87323,41 грн.

Указами Президента України відповідно № 1199/2008 від 24 грудня 2008 р., № 65/2009 від 03 лютого 2009 року та № 76/2009 від 09 лютого 2009 р. зазначені розпорядження Київської міської державної адміністрації скасовано як такі, що суперечать Конституції та Законам України, оскільки видано з перевищенням делегованих законодавством повноважень щодо встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з наведеного, у сторін по справі відсутній обов'язок виконувати рішення про встановлення тарифів на теплову енергію, які суперечать Конституції та Законам України, з часу прийняття цих рішень. Нарахування ж відповідачем оплати за теплову енергію на підставі тарифів, встановлених цими рішеннями, примушує позивача робити те, що не передбачено законодавством.

До 1 грудня 2008 р. були чинними тарифи на теплову енергію, що виробляється відповідачем, затверджені розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 86 від 31 січня 2007 р. в редакції розпорядження № 715 від 18 червня 2007 р.

Розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1662 від 27 листопада 2008 р. про втрату чинності розпорядження № 86 від 31 січня 2007 р. скасоване.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 230 від 02 березня 2009 р. з 10 лютого 2009 р. поновлено у дії розпорядження № 86 від 31 січня 2007 р. в редакції розпорядження № 715 від 18 червня 2007 року.

За таких обставин суд вважає обґрунтованими доводи позивача про необхідність здійснення нарахування йому плати за теплову енергію, спожиту протягом грудня 2008-лютого 2009 років за тарифами, встановленими розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 86 від 31 січня 2007 р. в редакції розпорядження № 715 від 18 червня 2007 р.

Виходячи з наявних у справі доказів про обсяг постачання за договором (облікові картки) у грудні 2008 року -56,3 ГКал, січні 2009 року -56,95 ГКал, лютому 2009 року - 48,6 ГКал теплової енергії та чинного тарифу 171,62 грн./ГКал без ПДВ дійсна вартість переданого за договором товару становить 33332,04 грн. (з ПДВ) Відповідно вартість теплової енергії завищена відповідачем на 53991,37 грн. (87323,-3757,68).

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності застосування ним під час визначення вартості спожитої позивачем за спірний період теплової енергії тарифів, затверджених розпорядженнями, що в подальшому були визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Посилання на те, що відповідними Указами Президента України було скасовано розпорядження голови КМДА, проте як спірні розпорядження видані головою виконавчого органу Київської міської ради, який відноситься до органів місцевого самоврядування, у зв'язку з чим, на думку відповідача, вони втрачали чинність лише в момент прийняття нових розпоряджень, судом до уваги не беруться, оскільки ґрунтуються на помилковому та суб'єктивному тлумаченні норм чинного законодавства та не відповідають дійсності.

Так, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 25 грудня 2003 року № 21-рп/2003 (справа про особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування у місті Києві) висловив правову позицію, за якою визнано, що "Київську міську державну адміністрацію має очолювати лише особа, обрана Київським міським головою, яка Президентом України призначається головою Київської міської державної адміністрації.

Як голова Київської міської державної адміністрації Київський міський голова з питань здійснення виконавчої влади є відповідальним перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України, підзвітним і підконтрольним Кабінету Міністрів України."

Відповідними указами Президента України, про які зазначалось вище, було скасовано, як такі, що не відповідають Конституції та законам України, іншим актам законодавства, розпорядження голови Київської міської державної адміністрації, які використовувались відповідачем при здійсненні нарахувань з оплати вартості теплової енергії.

Враховуючи зазначене, доводи відповідача є необґрунтованими та безпідставними.

Також, у поданому відзиві відповідач зазначає, що станом на момент порушення провадження у даній справі - 02.04.2012 року, за спірними правовідносинами закінчився перебіг строку позовної давності.

Проте, враховуючи приписи глави 19 Цивільного кодексу України, зазначені твердження відповідача є помилковими оскільки спірні розпорядження скасовано Указами Президента України від 24.12.2008 року та від 09.02.2009 року, позовну заяву позивачем подано до суду 24.12.2011 року, тобто в межах строку позовної давності.

Поряд з наведеним, суд зазначає про те, що надані відповідачем до матеріалів справи примірники судових рішень у справі № 2а-40/11 Шевченківського районного суду міста Києва, якими було відмовлено в позові про визнання нечинними та скасування з моменту прийняття спірних розпоряджень КМДА, не можуть вплинути на висновки суду при розгляді даної справи, оскільки відповідні розпорядження визнані такими, що не відповідають Конституції та законам України і скасовані Указами Президента України, які є чинними, а відповідно обов'язковими для застосування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову .

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зобов'язати публічне акціонерне товариство «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код 00131305) здійснити перерахунок вартості теплової енергії, спожитої товариством з обмеженою відповідальністю «Залізничний ринок»(03035, м. Київ, вул. Кудряшова, 1, код 31983916) за період з грудня 2008 року по лютий 2009 року включно на підставі Договору № 031-1059-9 від 01 травня 2002 року на постачання теплової енергії у гарячій воді за тарифами, встановленими розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31.01.2007 N 86 "Про затвердження тарифів на теплову енергію та встановлення, погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для відпуску бюджетним установам і організаціям, іншим споживачам" (із змінами і доповненнями, внесеними розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 18.06.2007 N 715).

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код 00131305) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Залізничний ринок»(03035, м. Київ, вул. Кудряшова, 1, код 31983916) 941,00 грн . (дев'ятсот сорок одна грн. 00коп.) витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 28.05.2012 р.

Суддя Л.М. Шкурдова