Рішення

від 22.05.2012 по справі 5015/1180/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.12 Справа№ 5015/1180/12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Аве Львів", м.Львів

до відповідача: Скнилівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, с.Скнилів Пустомитівського району Львівської області

про: стягнення 98117,26 грн.

Суддя Король М.Р.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від № 8/12 від 21.03.12р.)

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 22.05.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Аве Львів" (м. Львів) звернулось до господарського суду з позовною заявою до Скнилівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області , (с.Скнилів, Львівська область) про стягнення 98117,26 грн., з яких: 97 132,66 грн. - основний борг, 825,00 грн. -пеня, 159,60 грн. -3% річних..

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем обов'язку по оплаті наданих йому послуг зі збирання та вивезення твердих побутових відходів власним автотранспортом згідно договору №319/2011-ТПВ від 07.02.2011 р.

Ухвалою суду від 26.03.2012 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 10.04.2012 р.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду від 10.04.2012 р. та від 10.04.2012 р.

Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві та письмовому поясненні (вх. №10958/12 від 21.05.2012 р.), просив позов задоволити повністю, вимоги ухвал суду виконав.

Відповідач явку повноважного представника в судові засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, витребовуваних судом документів не подав, з клопотаннями та заявами до суду не звертався. , хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду спору, підтвердженням чого є повідомлення про вручення поштового відправлення №81110 0015268 0, яке знаходиться в матеріалах справи.

Ухвали суду надсилались відповідачу на його юридичну адресу згідно відомостей Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний в матеріалах справи).

В разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце наступного судового засідання. (Постанова пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р.).

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

07.02.2011 р. між позивачем та відповідачем укладено договір № 319/2011-ТПВ про надання послуг зі збирання та вивезення твердих побутових відходів власним автотранспортом (далі по тексту -договір).

Договір діє з 07.02.2011 р. до 31.12.2013 р. У випадку, якщо на протязі 30 днів до закінчення терміну дії договору сторони не заявляють письмово про наміри його розірвання, то договір вважається продовженим на той самий строк. (п. 8.1. договору).

Згідно умов договору, виконавець (позивач) надає замовникові послуги зі збирання відходів, а замовник (відповідач) зобов'язується оплачувати ці послуги на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 4.2.1 договору, відповідач зобов'язується своєчасно, у встановлений пунктом 3.3. договору термін, сплачувати надані послуги.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Розділом договору „Порядок розрахунків" передбачено, що у кінці поточного місяця виконавець дає замовнику акти виконаних робіт з зазначенням іх вартості. Замовник підписує акт, засвідчує підпис печаткою та у триденний термін повертає один примірник акта виконавцю. Загальний обсяг вивезених від замовника твердих побутових відходів за один місяць визначається згідно маршрутних листів виконавця та переводиться з метрів кубічних на тони згідно з додатком №3, пункт 2. Тариф на послугу на момент укладення даного договору вказується у Протоколі узгодження тарифу за надання послугз вивезення ТПВ (Додаток №3 до договору). На підставі підписаних актів замовник щомісячно не пізніше тридцятого числа місяця, наступного за звітним, перераховує кошти на поточний рахунок виконавця.

Позивач надав відповідачу послуги, передбачені договором, що підтверджується відповідними актами здачі - приймання робіт за лютий 2011 р. -січень 2012 р., підписаними обома сторонами (копії актів містяться в матеріалах справи).

За надані позивачем послуги протягом лютого 2011 р. -січня 2012 р. відповідач провів частковий розрахунок, що підтверджується долученими до матеріалів справи виписками з банківського рахунку позивача.

22.02.2012 р. позивач направив на адресу відповідача цінним листом претензію № 0468 від 22.02.2012 р. з вимогою погасити заборгованість за надані згідно договору послуги, однак відповідач не виконав вимоги позивача.

Свій обов'язок щодо остаточного розрахунку за надані послуги з вивезення побутових відходів відповідач вчасно не виконав, в зв'язку з чим станом на 13.03.2012р. у нього виникла заборгованість за вказаним договором у розмірі 97132,66 грн.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач свої зобов'язання за договором №319/2011-ТПВ від 07.02.2011 р.. виконав в повному обсязі, а відповідач, вчасно не розрахувавшись по договору за надані послуги, порушив взяті на себе договірні зобов'язання, в результаті чого заборгував перед позивачем 97 132,66 грн.

В зв'язку з тим, що відповідач допустив прострочення оплати наданих послуг, позивач на підставі п. 6.1.1. договору просить суд стягнути з відповідача на свою користь 825,00 грн. пені за період з 02.03.2012 р. по 21.03.2012 р., нарахування якої проведено відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

У відповідності до п. 6.1.1 договору, за протермінування терміну платежів за надані послуги-шляхом сплати неустойки (пені) з розрахунку 0,55 несплаченої суми за кожний день протермінування, Але не більше ніж 5% загальної суми боргу, якщо інше не передбачено чиним законодавством.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене, суд погоджується з розрахунками пені в сумі 825,00 грн. та 3% річних у розмірі 159,60 грн., наданими позивачем і вважає такі обгрунтованим.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано до суду жодних доказів на спростування своєї вини в невиконанні зобов'язання з оплати наданих послуг з вивезення побутових відходів згідно з договором про надання послуг. Факт наявності заборгованості належним чином доведений, документально підтверджений, у зв'язку чим суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Судовий збір покладається на відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України.

Витрати позивача, пов'язані з наданням правової допомоги, не підлягають відшкодуванню відповідачем, оскільки позивачем не подано жодних документів на підтвердження факту надання йому правової допомоги адвокатом при підготовці матеріалів та ведення справи в суді, а також їх оплати.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 625, 901 ЦК України, ст.ст. 193, 230-232 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Скнилівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області (81114, Львівська область, Пустомитівський район, с. Скнилів, ідентифікаційний код 04369676) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Аве Львів" (юридична адреса: 79008, м. Львів, пл. Ринок, 18, ідентифікаційний код 33951598) 97132,66 грн. основного боргу, 825,00 грн. пені, 159,60 грн. -3% річних, 1962,36 грн. судового збору

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повне рішення складено 28.05.2012 р.

Суддя Король М.Р.