Рішення

від 21.05.2012 по справі 5020-410/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2012 року справа № 5020-410/2012

За позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

(вул. Луначарського, буд. 5, м. Севастополь, 99011)

до відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Борей-ЛТД»

(вул. М. Музики, буд. 2, м. Севастополь, 99007)

про стягнення 78 347,08 грн.

Суддя С.М. Альошина

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача - не з'явився (клопотання),

Від відповідача -не з'явився.

Суть спору:

Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Борей-ЛТД»про стягнення неустойки у розмірі 78 347,08 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на Закон України «Про оренду державного та комунального майна»і вказує на те, що, оскільки відповідач безпідставно користувався майном після розірвання договору оренди за рішенням суду, останній повинен сплатити неустойку за час користування майном.

Ухвалою суду від 12.04.2012 порушено провадження у справі і прийнято позовну заяву до розгляду. Розгляд справи призначений на 21.05.2012.

У судове засідання сторони явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно - рекомендованою кореспонденцією з повідомленням, однак, копія ухвали суду від 12.04.2012, яка направлялась на адресу відповідача, була повернена на адресу суду з позначкою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання». Отже, вимоги ухвали суду від 12.04.2012 відповідач не виконав, правом, наданим йому статтею 59 ГПК України не скористався, відзив на позовну заяву суду не надав.

Представник позивача, 21.05.2012, до розгляду справи у судовому засіданні, передав через канцелярію суду клопотання від 21.05.2012, в якому позивач позовні вимоги підтримав повністю та просив розглянути справу у відсутність його представника.

Iз змісту статті 22 ГПК України вбачається, що явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, а тому справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.п. 3.9.2 п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

За таких обставин, розгляд справи здійснюється за наявними в ній матеріалами, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

16.10.2007 між Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради (орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Борей-ЛТД»(орендарем) був укладений договір оренди нерухомого майна № 398-06.

Відповідно до п.1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в оренду вбудоване нежитлове приміщення (з № IV-2 по IV-10) загальною площею 123,20 кв. м. в цілому, яке розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. М. Музики, будинок № 2, та знаходиться на балансі РЕП-1, вартість якого, станом на 31.10.2006, складає 120 268 грн.

16.10.2007 між сторонами договору був підписаний акт прийому-передачі орендованого майна.

Відповідно до п. 2.4. договору вступ орендаря у користування майном настає одночасно з підписанням акта прийому-передачі об'єкта оренди.

Орендна плата складає 1 584,33 грн. за місяць оренди та перераховується орендарем орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця (п.3.2. договору).

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць встановлюється шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, що відповідає попередньому місяцю (п. 3.3. договору).

Пунктом 7.1. договору, в редакції протоколу узгодження змін від 19.08.2009 до договору, встановлено строк дії договору до 19.08.2011.

Пунктом 2.5. договору передбачено, що повернення орендарем майна здійснюється протягом одного тижня після закінчення дії договору. Майно повинно бути повернуто в стані, в якому воно було отримано, з урахуванням нормального зносу.

Дія договору припиняється, зокрема, за рішенням господарського суду (п. 7.5. договору).

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 02.08.2010, яке набрало законної сили 14.08.2010, у справі № 5020-11/138 за позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Борей-ЛТД»про стягнення в розмірі 27 229,96 грн., розірвання договору оренди та зобов'язання звільнити приміщення, позовні вимоги задоволені повністю.

Вказаним рішенням, зокрема, розірвано договір оренди нерухомого майна № 398-06 від 16.10.2007, укладений між Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Борей-ЛТД», а також зобов'язано ТОВ «Фірма «Борей-ЛТД»звільнити (повернути) вбудоване нежитлове приміщення (з № IV-2 по № IV-10) загальною площею 123,20 кв. м., що розташоване за адресою: м.Севастополь, вул. М. Музики, 2, шляхом передання вказаного майна Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради.

Проте у строк, встановлений договором, відповідач орендоване майно не повернув та впродовж тривалого часу жодних дій щодо повернення орендованого майна не вчиняв.

Актом державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Севастополі від 12.10.2011 встановлено, що об'єкт оренди звільнений (повернений) та переданий Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради.

Отже, на думку позивача, відповідач безпідставно користувався орендованим майном у період з 14.08.2010 по 11.10.2011, що стало підставою для нарахування позивачем відповідачу неустойки у розмірі 78 347,08 грн. за користування орендованим майном та причиною звернення із відповідним позовом до суду.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (частина перша статті 175 Господарського кодексу України).

Крім того, правові засади організаційних відносин, пов'язаних з передачею в оренду майна, яке перебуває у комунальній власності, та майнових відносин між орендодавцями щодо господарського використання даного майна, визначені Законом України «Про оренду державного та комунального майна»вiд 10.04.1992 № 2269-XII (у редакції чинній на час вчинення правовідносин).

Відповідно до частини першої статті 2 вказаного Закону від 10.04.1999 № 2269-XII, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

З наведеною нормою узгоджуються стаття 283 Господарського кодексу України та стаття 759 Цивільного кодексу України, згідно з якими, за договором найму (оренди) одна сторона (орендодавець/наймодавець) передає другій стороні (орендареві/наймачеві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Пунктом 2.5. вищевказаного договору передбачений порядок повернення орендованого майна. Орендар зобов'язаний повернути майно після закінчення дії договору в стані, в якому воно було отримано, з урахуванням нормального зносу.

Як зазначалося вище, відповідач безпідставно користувався орендованим майном у період з 14.08.2010 по 11.10.2011, що стало підставою для нарахування позивачем відповідачу неустойки у розмірі 78 347,08 грн.

Жодних доказів, в обґрунтування своїх заперечень проти позову, відповідачем суду надано не було.

Відповідачу, згідно розрахунку позивача, нараховано 78 347,07 грн. неустойки.

Сума неустойки розрахована з урахуванням вимог чинного законодавства, розрахунок судом перевірений, та є вірним.

Контррозрахунку на розрахунок позивача щодо суми неустойки відповідачем суду надано не було.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір підлягає стягненню з відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1). Позов задовольнити повністю.

2). Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Борей-ЛТД»

(вул. М. Музики, буд. 2, м. Севастополь, 99007, ідентифікаційний код 20751547) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (вул. Луначарського, буд. 5, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 25750044, на р/р місцевого бюджета міста Севастополя № 33213870700001 в ГУ ДКСУ у місті Севастополі, МФО 824509, ЄДРПОУ 38022717, код платежу 22080400) 78 347,08 грн. неустойки.

3). Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Борей-ЛТД» (вул. М. Музики, буд. 2, м. Севастополь, 99007, ідентифікаційний код 20751547) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (вул. Луначарського, буд. 5, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 25750044, р/р 37188003000416 в ГУ ДКСУ у місті Севастополі, МФО 824509, ЄДРПОУ 25750044) 1 609,50 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

Повне рішення складено 28.05.2012.

Суддя С. М. Альошина