Рішення

від 24.05.2012 по справі 5019/389/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2012 р. Справа № 5019/389/12

Господарський суд Рівненської області у складі судді Павленка Є.В., розглянувши матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "INTER CARS UKRAINE" (далі - ТОВ "INTER CARS UKRAINE") до товариства з обмеженою відповідальністю "Монро" (далі - ТОВ "Монро") про стягнення заборгованості в сумі 43 014 грн. 53 коп.,

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1 за дов. № 96 від 19 березня 2012 року;

відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У березні 2012 року ТОВ "INTER CARS UKRAINE" звернулося до господарського суду Рівненської області з вказаним позовом, посилаючись на те, що на виконання умов договору поставки № U16519, укладеного між позивачем та ТОВ "Монро" 18 січня 2011 року, останньому на підставі накладних №№ UQ1_110026594 -UQ1_110026628 від 30 вересня 2011 року було передано товар на загальну суму 42 528 грн. 24 коп. Оскільки відповідач взяте на себе за вказаним договором зобов'язання по оплаті вартості переданого йому товару не виконав, позивач, посилаючись на статті 525, 526, 530, 610 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), просив суд стягнути з ТОВ "Монро" вищезазначену суму боргу, а також 486 грн. 29 коп. пені, нарахованої за несвоєчасне проведення розрахунків.

Ухвалою господарського суду Рівненької області від 13 березня 2012 року порушено провадження у справі № 5019/389/12, розгляд якої було призначено на 22 березня 2012 року.

Ухвалою суду від 22 березня 2012 року розгляд справи було відкладено на 5 квітня 2012 року.

Ухвалою суду від 5 квітня 2012 року розгляд справи відкладено на 26 квітня 2012 року.

До початку судового засідання, призначеного на 26 квітня 2012 року, на адресу суду надійшла заява позивача від 26 квітня 2012 року № 26/04/12 про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої останній просив стягнути з відповідача 23 511 грн. 66 коп. основного боргу. Вказана заява прийнята судом до розгляду.

Ухвалою суду від 26 квітня 2012 року розгляд справи відкладено на 10 травня 2012 року.

До початку судового засідання на адресу суду надійшла заява відповідача від 8 травня 2012 року до якої останнім було долучено витребувані ухвалою суду копії правовстановлюючих документів, на підставі яких діє ТОВ "Монро", а також докази часткової оплати суми основного боргу за вищезазначеним договором поставки товарів.

Ухвалою суду від 10 травня 2012 року на підставі клопотання представника позивача строк розгляду даного спору продовжено на п'ятнадцять днів - до 27 травня 2012 року, а розгляд справи відкладено на 24 травня 2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач про дату, час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним у матеріалах справи поштовим повідомленням (т. 2 а.с. 74), проте не забезпечив явку свого повноважного представника у судове засідання, будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи на іншу дату не надіслав.

Оскільки чергове відкладення розгляду справи спричинить до виходу за межі встановленого статтею 69 ГПК України граничного строку вирішення спору, суд відповідно до статті 75 ГПК України дійшов висновку про необхідність розгляду даної справи за наявними в ній матеріалами без участі відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

18 січня 2011 року між ТОВ "Монро", фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 та ТОВ "INTER CARS UKRAINE" був укладений договір поставки № U16519, за умовами якого позивач взяв на себе обов'язок поставити відповідачу, використовуючи послуги третьої сторони - фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, матеріально-товарні цінності, а саме: запасні частини для автомобілів, авто хімію, масла, супутні товари для автотранспорту та інше; а ТОВ "Монро" в свою чергу - прийняти та оплатити їх вартість.

Пунктом 6.1 цієї угоди передбачено, що постачальник зобов'язаний поставляти покупцю товар окремими партіями в строк, кількості та асортименті (номенклатурі), остаточно погоджених сторонами, з урахуванням умов, викладених в розділі 3 цього договору, та у відповідності із зазначеним у накладній на відпуск товару строком (у випадку здійснення поставки на умовах відстрочки платежу). Датою поставки товару є дата підписання сторонами накладних на партію товару.

Судом встановлено, що на виконання умов вищезазначеного договору 30 вересня 2011 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 42 528 грн. 24 коп., що підтверджується наданими позивачем копіями накладних №№ UQ1_110026594 -UQ1_110026628 від 30 вересня 2011 року, підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими їх печатками (т. 1, а.с. 14-51).

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором від 18 січня 2011 року № U16519 свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов даної угоди.

Відповідно до підпункту 5.1.2 пункту 5.1 договору при проведенні поставки з відстрочкою платежу покупець зобов'язаний провести повний розрахунок за отриману по накладній партію товару протягом встановленого постачальником в накладній на відпуск товару строку розрахунків після приймання зазначеної партії покупцем від постачальника (дати підписання накладної постачальника).

Зі змісту вищезазначених накладних вбачається, що відповідач повинен був повністю оплатити поставлений йому товар у строк до 5 жовтня 2011 року.

Проте всупереч умовам договору відповідач взятий на себе обов'язок по оплаті вартості вказаного товару виконав лише частково, сплативши позивачу в період з 26 січня 2012 року по 20 квітня 2012 року 19 016 грн. 58 коп., у зв'язку з чим останнім і було подано заяву від 26 квітня 2012 року № 26/04/12 про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої ТОВ "INTER CARS UKRAINE" просило суд стягнути з ТОВ "Монро" 23 511 грн. 66 коп.

Факт часткового погашення суми основного боргу на суму 19 016 грн. 58 коп., який виник у відповідача в зв'язку з неналежним виконанням умов договору щодо оплати поставленого йому товару, підтверджується наявними у матеріалах справи копіями банківських виписок з рахунку позивача (т. 2, а.с. 33-39), а також наданими відповідачем платіжними дорученнями: № 1590 від 25 січня 2012 року, № 1794 від 14 березня 2012 року, № 1829 від 20 березня 2012 року, № 1871 від 26 березня 2012 року, № 1878 від 27 березня 2012 року, № 1926 від 3 квітня 2012 року та № 2014 від 20 квітня 2012 року (т. 2, а.с. 63, 65-70).

У той же час в матеріалах справи міститься надане ТОВ "Монро" платіжне доручення № 2046 від 26 квітня 2012 року, згідно якого відповідач в рахунок погашення вищезазначеного боргу перерахував відповідачу 10 000 грн. 00 коп. (т. 2, а.с. 64). Факт погашення ТОВ "Монро" заборгованості за договором від 18 січня 2011 року № U16519 на вищезазначену суму також підтверджується наданими в судовому засіданні поясненнями представника позивача.

Відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмету спору.

За приписами пункту 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 17 травня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Оскільки на час прийняття рішення у даній справі відповідачем в рахунок погашення основного боргу сплачено ТОВ "INTER CARS UKRAINE" 10 000 грн. 00 коп., які не були враховані останнім при подачі заяви про зменшення розміру позовних вимог, даний факт підтверджується наявними у матеріалах справи належними доказами та не спростовується позивачем, суд відповідно до вищезазначеної норми дійшов висновку про необхідність припинення провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення з відповідача 10 000 грн. 00 коп. основного боргу за договором від 18 січня 2011 року № U16519.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що сума основного боргу за договором від 18 січня 2011 року № U16519, яка складає 13 511 грн. 66 коп., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, що свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність позовної вимоги ТОВ "INTER CARS UKRAINE" про стягнення з ТОВ "Монро" вказаної суми, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню.

За частиною 1 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі.

Пунктом 4.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що у вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом пунктів 4 і 5 частини першої статті 7 вищезазначеного Закону припинення провадження у справі і залишення позову без розгляду тягнуть за собою повернення сплачених сум судового збору.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду з вказаним позовом ТОВ "INTER CARS UKRAINE" згідно квитанції від 6 березня 2012 року № k1/6/42 перерахувало до Державного бюджету України 1609 грн. 50 коп. судового збору (т. 1 а.с. 10).

Оскільки провадження у даній справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 10 000 грн. 00 коп. основного боргу згідно з пунктом 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України підлягає припиненню, суд на підставі вказаної норми Закону дійшов висновку про необхідність повернення позивачу частини сплаченого ним судового збору в розмірі 684 грн. 55 коп.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Монро" (33001, місто Рівне, вулиця Руська, будинок 11, ідентифікаційний код: 35899210) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "INTER CARS UKRAINE" (29000, місто Хмельницький, вулиця Толстого, будинок 1/1, ідентифікаційний код: 30865632) 13 511 (тринадцять тисяч п'ятсот одинадцять) грн. 66 коп. основного боргу, а також 924 (дев'ятсот двадцять чотири) грн. 95 коп. судового збору.

Провадження у справі № 5019/389/12 в частині позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "INTER CARS UKRAINE" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Монро" заборгованості в сумі 10 000 грн. 00 коп. припинити.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "INTER CARS UKRAINE" (29000, місто Хмельницький, вулиця Толстого, будинок 1/1, ідентифікаційний код: 30865632) з Державного бюджету України 684 (шістсот вісімдесят чотири) грн. 55 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29 травня 2012 року

Суддя Є.В. Павленко