Рішення

від 22.05.2012 по справі 5019/447/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" травня 2012 р. Справа № 5019/447/12

господарський суд Рівненської області у складі судді Заголдна Я.В.,

при секретарі судового засідання Бердій Я.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" в особі Львівської філії АТ Брокбізнесбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІ ПАЛ"

про стягнення кредитної заборгованості 1 203 382,56 грн.

Представники:

від позивача - ОСОБА_2 дов.№233/03 від 20.07.2011р.

від відповідача -не з'явились

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" в особі Львівської філії АТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з ТОВ "БІ ПАЛ" заборгованості по кредитному договору № 08 KL-08 від 22 лютого 2008 року у сумі 1 203 382,56 грн., в тому числі за кредитом -878 920,00 грн., за відсотками -222 900,84 грн., комісією -1 650,00 грн., неустойка -48 140,50 грн., штраф -50 000,00грн.

Відповідно до кредитного договору № 08 KL-08 від 22 лютого 2008 року Акціонерний банк "Брокбізнесбанк" в особі Рівненської філії АТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" (надалі -Банк), надав Позичальнику кредит Товариству з обмеженою відповідальністю "БІ ПАЛ" ( надалі -Позичальник) у вигляді відкличної поновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості у розмірі 1 000000,00 грн. з кінцевим терміном користування до 21 лютого 2013 року включно зі сплатою процентів за користування Кредитом у розмірі 17 %річних.

Банк виконав свої зобов'язання за Кредитним договором щодо видачі кредиту, однак Відповідач (Позичальник) порушив умови вказаного кредитного договору і станом на 23.02.2012 р. заборгував 1 203 382,56 грн., в тому числі за кредитом -878 920,00 грн., за відсотками -222 900,84 грн., комісією -1 650,00 грн., неустойка -48 140,50 грн., штраф -50 000,00грн.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 23.03.2012р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 10.04.2012р.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 10.04.2012р. розгляд справи відкладено на 24.04.2012р. у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 24.04.2012р. розгляд справи відкладено на 22.05.2012р., у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів.

У судовому засіданні 22.05.2012р. позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача участі в судових засіданнях не приймав, відзив на позовну заяву на надав.

Оскільки відповідач був завчасно повідомлений про день та час судового розгляду та мав можливість в розумні терміни довести до відома суду свої доводи та міркування стосовно позовних вимог, однак своїми правами визначеними ст.22 ГПК України не скористався, то суд вважає можливим розгляд справи по суті позовних вимог, без участі відповідача за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «БРОКБІЗНЕСБАНК»в особі Львівської філії АТ Брокбізнесбанк" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІ ПАЛ»про стягнення з відповідача 1 203 382, 56 грн., з яких: 878920,00 грн. - заборгованість по кредиту, 222900,84 грн. -прострочених відсотків за користування кредитом, 48140,50 грн. - неустойка (пеня за несплату кредиту та пеня за несплату відсотків), 1650,00 грн. -щомісячна комісія, 50 000,00 грн. -штраф за невиконання зобов'язання щодо страхування предмету іпотеки.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.02.2008р. між Акціонерним банком «БРОКБІЗНЕСБАНК»(правонаступнком якого є Публічне акціонерне товариство «БРОКБІЗНЕСБАНК») в особі Рівненської філії АБ «БРОКБІЗНЕСБАНК»(далі Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БІ ПАЛ»(далі Позичальник) укладено кредитний договір № 08KL-08 (а.с.14-17, далі по тексту рішення -кредитний договір).

Відповідно до п.1.1 кредитного договору Банк надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти на умовах, визначених цим Договором. Кредит надається у вигляді відкличної поновлювальної лінії з лімітом заборгованості у розмірі 1000000,00 (Один мільйон) гривень 00 копійок. Термін користування кредитом до 21 лютого 2013 року. Процентна ставка за користування Кредитом: 17 (Сімнадцять) процентів річних.

Відповідно до п.1.2 кредитного договору кредит надається Позичальнику на наступні цілі: поповнення обігових коштів.

Відповідно до п.2.1.2 кредитного договору в якості забезпечення виконання Позичальником своїх зобов'язань щодо повернення Кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливої неустойки, а також інших витрат виступає іпотека, а саме: будівля майстерні (загальною площею 822,2 кв. м), що знаходиться за адресою: Рівненська обл., Костопільський р-н, с. Лісопіль, вул. Грушевського, 3 та належить на праві власності ТзОВ «Бреттекс»).

За відкриття позичкового рахунку Позичальник сплачує Банку одноразову комісію у розмірі 10000,00 грн. та одноразову комісію за оформлення договорів на видачу кредиту в сумі 150,00 грн., без ПДВ, на рахунок, вказаний Банком (п.2.2 кредитного договору). За обслуговування Кредитної лінії Позичальник сплачує Банку комісію у 150 (сто п'ятдесят) гривень, без ПДВ, на рахунок, вказаний Банком. Зазначена в цьому пункті Договору комісія підлягає сплаті Позичальником у національній валюті України щомісячно в період дії цього Договору не пізніше останнього робочого дня кожного місяця. За перший місяць дії цього Договору плата за обслуговування Кредитної лінії сплачується, за останній місяць -не сплачується (п.2.3 кредитного договору).

Згідно із п.2.4 кредитного договору моментом (днем) надання Кредиту вважається день перерахування грошових коштів на відповідні рахунки, визначені в заяві Позичальника.

Пунктом 2.5 кредитного договору передбачено, що повернення Кредиту здійснюється шляхом здійснення платежу на позичковий рахунок, відкритий Банком позичальнику, щомісячно рівними частинами в сумі 27770,00 грн., останній платіж -28050,00 грн., починаючи з березня 2010 року, в строк не пізніше 07 числа поточного місяця.

25 лютого 2008 року між Банком та Позичальником укладено Додаткову угоду № 1 до Кредитного договору № 08KL-08 від 22 лютого 2008 року (а.с.18), відповідно до умов якої в розрізі відкритої кредитної лінії згідно кредитного договору № 08KL-08 від 22 лютого 2008 року Банк надає Позичальнику транш в сумі 1 000 000,00 (Один мільйон) гривень 00 копійок (п.1 додаткової угоди).

Відповідно до платіжного доручення № 1 від 25 лютого 2008 року (а.с.28) Банком було перераховано Позичальнику 1 000 000,00 грн.

Тобто, факт отримання відповідачем коштів підтверджується матеріалами справи і не заперечується сторонами.

Також, 22 лютого 2008 року між позивачем (Іпотекодержатель) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Бреттекс»(Іпотекодавець) як майновим поручителем Товариства з обмеженою відповідальністю «БІ ПАЛ»(Позичльник) було укладено іпотечний договір № 08KL-08і (а.с.24-27), посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_3 (зареєстровано в реєстрі за № 544).

Відповідно до п.1.1 іпотечного договору іпотекодавець з метою забезпечення виконання Позичальником Основного зобов'язання, що випливає з Кредитного договору (№ 08KL-08 від 22 лютого 2008 року), цим договором передає в іпотеку, а іпотекодержатель приймає в іпотеку предмет іпотеки.

10 червня 2008 року між Банком та Позичальником укладено Додаткову угоду № 2 до Кредитного договору № 08KL-08 від 22 лютого 2008 року (а.с.19), відповідно до умов якої пункт 1.1.3 викладено в наступній редакції: Процентна ставка за користування Кредитом: 21,0 (двадцять один) процент річних (п.1 додаткової угоди).

07 листопада 2008 року між Банком та Позичальником укладено Додаткову угоду № 3 до Кредитного договору № 08KL-08 від 22 лютого 2008 року (а.с.20), відповідно до умов якої пункт 1.1.3 викладено в наступній редакції: Процентна ставка за користування Кредитом: 26,0 (двадцять шість) процентів річних (п.1 додаткової угоди).

07 квітня 2009 року між Банком та Позичальником укладено Додаткову угоду № 4 до Кредитного договору № 08KL-08 від 22 лютого 2008 року (а.с.21), відповідно до умов якої пункт 2.7 викладено в наступній редакції: Проценти за березень 2008 року -квітень 2009 року Позичальник сплачує не пізніше травня 2009 року (п.1 додаткової угоди).

04 січня 2010 року між Банком та Позичальником укладено Додаткову угоду № 5 до Кредитного договору № 08KL-08 від 22 лютого 2008 року (а.с.22), відповідно до умов якої пункт 2.7 доповнено абзацом наступного змісту: Проценти за грудень 2009 року Позичальник сплачує не пізніше 20 січня 2010 року (п.1 додаткової угоди).

05 лютого 2010 року між Банком та Позичальником укладено Додаткову угоду № 6 до Кредитного договору № 08KL-08 від 22 лютого 2008 року (а.с.23), відповідно до умов якої пункт 2.7 доповнено абзацом наступного змісту: Проценти за січень 2010 року Позичальник сплачує не пізніше 10 лютого 2010 року (п.1 додаткової угоди).

Як вбачається з матеріалів справи позивач виконав свої зобов'язання за Кредитним договором щодо видачі кредиту, однак відповідач порушив умови вказаного договору, своїх зобов'язань за договором належно не виконував: не сплачував кредит та відсотки за його користування у термін, визначений кредитним договором, у результаті чого, відповідно до п.5.2 кредитного договору, у нього виникло зобов'язання достроково погасити суму кредиту, заборгованість по якому за станом на 23.02.2012р. становить 878920,00 грн. Заборгованість по процентах за користування кредитом становить 222900,84 грн. Заборгованість по сплаті щомісячної комісії становить 1650,00 грн.

Доказів, які б спростовували вимоги позивача та підтверджували протилежне, відповідачем суду не подано.

Відповідно до пп.3.1.3 п.3.1 кредитного договору Банк має право, зокрема, вимагати від Позичальника дострокового повернення заборгованості за цим Договором у випадках, передбачених цим Договором.

У п. 6.1 кредитного договору сторони передбачили, що банк має право вимагати від Позичальника дострокового повернення заборгованості за цим Договором в повному обсязі у наступних випадках, зокрема, прострочення сплати чергового платежу по Кредиту та процентів за користування Кредитом; невиконання Позичальником будь-яких умов цього Договору. Для реалізації цього права Банк надсилає письмове повідомлення Позичальнику із відповідною вимогою. Після спливу 30 (тридцяти) календарних днів та за умови, що порушення не усунуте, на 31 (тридцять перший) календарний день після отримання Позичальником такої вимоги термін Кредиту вважається таким, що настав і Позичальник зобов'язаний сплатити наявну заборгованість за Кредитом в повному обсязі. Якщо таке погашення не здійснене протягом 5 (п'яти) банківських днів, Банк має право вжити заходи по стягненню наявної заборгованості за цим договором.

Також, відповідно до пп.5.1.2 п.5.1 іпотечного договору Банк має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а у разі його невиконання, отримати задоволення своїх вимог з вартості предмета іпотеки, а у випадку порушення позичальником основного зобов'язання за кредитним договором чи іпотекодавцем зобов'язань за цим договором, а також у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання вимог кредитного договору (п.6.1) надсилав відповідачу письмові повідомлення з вимогами про погашення існуючої заборгованості, які були отримані відповідачем, про що свідчать копії повідомлень про вручення поштового відправлення, і які також наявні в матеріалах справи. Проте, ці вимоги залишились без відповіді та задоволення.

Доказів, які б підтверджували протилежне відповідачем суду не подано.

Також, з посилання на п.4.5 іпотечного договору позивач просить стягнути з відповідача 50000,00 грн. штрафу за невиконання умов договору щодо страхування предмету іпотеки.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Тобто, підстави виникнення зобов'язань (цивільних прав та обов'язків) встановлені ст. 11 ЦК України, вони виникають зокрема з договорів (що і є у цьому випадку), тобто носять диспозитивний характер. Це полягає у обов'язку сторін договору виконувати взяті на себе зобов'язання, визначені умовами цього договору.

Відповідно до ст.174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається із матеріалів, справи спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі Кредитного договору № 08KL-08 від 22.02.2008р.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із ст. 345 ГК України кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстрочення), то в разі прострочення повернення чергової частинами позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Згідно з ч.1 ст.12 Закону України «Про іпотеку»у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Тобто, у цьому випадку банк (кредитор та іпотекодержатель) подавши позов про стягнення суми боргу за кредитним договором, дотримався черговості вимог, встановлених ст.12 Закону України «Про іпотеку», а саме: спочатку вимагає дострокового виконання основного зобов'язання.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що договірних зобов'язань щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом відповідач належно не виконав, відтак позовні вимоги в частині стягнення 878920,00 грн. заборгованості за кредитом, 222900,84 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом та 1650 грн. щомісячної комісії є обґрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами та такими, що підлягають задоволення.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Крім того, п. 7.1 кредитного договору сторони передбачили, що за порушення строків погашення заборгованості за Кредитом та/або строків сплати процентів за користування кредитом та/або комісій Банк має право нараховувати Позичальнику неустойку у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до п.4.5 іпотечного договору за невиконання або неналежне виконання Іпотекодавцем взятих на себе зобов'язань щодо страхування предмету застави, Банк (Іпотекодержатель) має право вимагати від іпотекодавця, зокрема, сплати штрафу у розмірі 5 % (п'ять процентів) від суми Кредиту.

Згідно з ч.2 ст.12 Закону України «Про іпотеку»у разі порушення іпотекодавцем обов'язків щодо збереження чи страхування предмета іпотеки іпотекодержатель може скористатися правами, визначеними згідно з частиною першою цієї статті, або вжити заходів для збереження чи страхування предмета іпотеки у власних інтересах та за власний кошт. Іпотекодавець зобов'язаний негайно на вимогу іпотекодержателя відшкодувати останньому всі витрати, понесені у зв'язку з вжиттям заходів щодо збереження та страхування предмета іпотеки.

Як на день подання позову так і за станом на день прийняття рішення у цій справі іпотекодавець не застрахував предмет іпотеки у порядку, визначеному Договором іпотеки.

Відповідно до п.4.5 іпотечного договору штраф за порушення умов цього пункту іпотечного договору становить,відповідно до правильного розрахунку позивача 50000,00 грн. (1 000 000,00 грн. х 5 %).

Відповідно до ст.4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене, вбачається, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

На відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору на підставі ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БІ ПАЛ" (Рівненська область, Костопільський район, с. Лісопіль, вул. Грушевського, 3 код ЄДРПОУ - 34508242) на користь Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" в особі Львівської філії АТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" (33000, м. Рівне, вул. Гагаріна,39, код ЄДРПОУ 20823382, МФО 325774, р/р 29090610200001) заборгованості по кредитному договору № 08 KL-08 від 22 лютого 2008 року у сумі 1 203 382,56 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БІ ПАЛ»на користь Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" в особі Львівської філії АТ "БРОКБІЗНЕСБАНК"

24 067грн. 65 коп. судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.05.2012р.

Суддя Заголдна Я.В.