Рішення

від 22.05.2012 по справі 5023/1758/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2012 р. Справа № 5023/1758/12

вх. № 1758/12

Суддя господарського суду Харківської області Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Васильєва К.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність б/н від 19.05.2010 р.

1-го відповідача - не з'явився

2-го відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Приватного підприємства "Альфа-Транс", смт. Васищеве

до 1. Приватного підприємства "СП Глобус", м. Харків

2. Приватного підприємства "Трек-Захід", м. Луцьк

про стягнення 16 002,60 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з другого відповідача на користь позивача 16 000,00 грн. основного боргу на міжнародне перевезення вантажу автомобільним транспортом № 3М-1100230 та стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача 2,60 грн. 3% річних. Позивач також просить покласти на другого відповідача витрати по сплаті судового збору.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, через канцелярію суду надав пояснення (вх. № 10697), які долучено до матеріалів справи.

Перший відповідач в судове засідання свого повноважного представника не направив, відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом документів до суду не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, про що свідчить наступне.

Враховуючи те, що судом вжито всіх заходів для належного повідомлення першого відповідача про час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності його представника за наявними в справі матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Другий відповідач про дату, час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, в судове засідання свого повноважного представника не направив. У відзиві на позов визнав суму основного боргу та повідомив про те, що не має можливості сплатити заборгованість у зв'язку з тим, що позивач, як платник податку на додану вартість, не надав другому відповідачеві згідно з п. 195.1.3. ст. 195 Податкового кодексу України податкову накладну на суму 15 300,00 грн. з ПДВ 0% та податкову накладну на суму 700,00 грн. з ПДВ 0% за надані експедиційні послуги. В частині стягнення з другого відповідача 3% річних в розмірі 2,60 грн. та понесених витрат по сплаті судового збору просить суд відмовити в позові.

Відповідно до ст. 33 Господарського кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Статтею 75 Господарського кодексу України передбачено, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

15.08.2011 року між позивачем та другим відповідачем було узгоджено заявку на міжнародне перевезення вантажу автомобільним транспортом № 3М-1100230 (далі - заявка) по маршруту Мінськ (Білорусь) - смт. Пісочин (Україна), відповідно до якої сторони узгодили вартість перевезення у розмірі 16 000,00 грн. зі строком оплати протягом 14 банківських днів з моменту отримання другим відповідачем оригіналів документів, передбачених заявкою (ТТН (СМR), рахунку, податкової накладної, акту виконаних робіт та підписаного договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надав другому відповідачу послуги з організації перевезення вантажу за заявкою на загальну суму 16 000,00 грн., що підтверджується наданою позивачем до матеріалів справи міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) № 0012941 від 17.08.2011 р., та надіслав на його адресу документи, в тому числі податкову накладну на суму ПДВ 116,67 грн., які останній отримав 09.03.2012р. Даний факт підтверджується копією наданого до матеріалів справи опису- вкладення у цінний лист разом з фіскальним чеком (а.с. 23).

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач також надіслав на адресу другого відповідача претензію та вимогу б/н від 09.04.2012 р. про перерахування на його рахунок грошової суми у розмірі 16 000,00 грн., узгодженої в заявці. Другий відповідач надав позивачеві відповідь на вимогу № 156 від 16.02.2012р., в якій гарантував сплатити заборгованість у разі надіслання позивачем на його адресу податкової накладної на суму 15 300,00 грн. зі ставкою ПДВ 0% та податкової накладної на суму 700,00 грн. з ПДВ 0% за надані експедиційні послуги.

Згідно зі ст. ст. 929, 931 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 193 Господарського процесуального кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладені обставини і той факт, що другий відповідач у своєму відзиві на позов визнав заборгованість перед позивачем в розмірі 16000,00грн. та не надав до суду жодного доказу, який би спростовував наявність цієї заборгованості, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача про стягнення з другого відповідача 16 000,00 грн. боргу за заявкою на міжнародне перевезення вантажу автомобільним транспортом № 3М-1100230 є обґрунтованими, доведеними суду належними доказами, у зв'язку чим вони підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судом не приймаються доводи другого відповідача, викладені у відзиві на позов, з приводу того, що він не мав можливості вчасно сплатити на користь позивача суму боргу за надані експедиційні послуги, у зв'язку з ненаданням позивачем на адресу другого відповідача нульової податкової накладної на суму 15 300,00 грн. з ПДВ 0% та податкової накладної на суму 700,00 грн. з ПДВ 0%, оскільки, проаналізувавши зміст узгодженої сторонами заявки, суд вважає, що вимоги другого відповідача до позивача про надання йому оригіналів податкових накладних з ПДВ 0%, по-перше, виходять за межі досягнутих сторонами домовленостей, а по-друге, не можуть розглядатися в порядку господарського судочинства.

Судом також встановлено, що 15.08.2011 р. між позивачем (кредитор) та першим відповідачем (поручитель) було укладено договір поруки (надалі - договір поруки), за умовами якого перший відповідач поручився перед позивачем за виконання обов'язку другим відповідачем за основним договором.

Відповідно до п. 2.1. договору поруки під основним договором в договорі поруки розуміють договір-заявку на міжнародне перевезення вантажу автомобільним транспортом № 3М-1100230 від 15.08.2011 р., укладеним між позивачем та другим відповідачем.

Згідно з п.3.1. договору поруки, перший відповідач зобов'язався у разі порушення другим відповідачем обов'язку за основним договором, що передбачений п.1.1. договору поруки, самостійно виконати зазначений обов'язок другого відповідача перед позивачем, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, на підставі письмової вимоги позивача в десятиденний строк.

Згідно з п.5.1. договору поруки, відповідачі несуть солідарну відповідальність перед позивачем за прострочення оплати послуг позивачу за основним договором у вигляді 3% річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ст. 543 ЦК України в разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином, у зв'язку з тим, що другий відповідач прострочив виконання свого обов'язку щодо своєчасної сплати вартості наданих послуг позивачу за основним договором (заявкою на міжнародне перевезення вантажу автомобільним транспортом № 3М-1100230 від 15.08.2011 р.), відповідачі несуть солідарну відповідальність перед позивачем у вигляді 3% річних від простроченої суми.

З огляду на викладене, позовні вимоги позивача про стягнення солідарно з відповідачів 2,60 грн. 3% річних також є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд, керуючись ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає судовий збір у розмірі 1 609,50 грн. на другого відповідача.

Судом також встановлено, що позивач сплатив судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", що тягне за собою повернення сплаченої суми судового збору.

Враховуючи вищевикладене, зайво сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 45,00 грн. квитанцією № 1170998_008/1 від 10.04.2012 р. підлягає поверненню з державного бюджету України на користь позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 526, 543, 554, 929, 931 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 4-3, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Приватного підприємства "Трек-Захід" (43008, Волинська область, м. Луцьк, вул. Підгаєцька, 13А, код ЄДРПОУ 32650027, рахунок № 26002278355 в ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Луцьк, МФО 380805) та Приватного підприємства "СП Глобус" (61001, м. Харків, вул. Державінська, 2, кв. 305, код ЄДРПОУ 35071845, рахунок № 26004133920980 в ВАТ "Фінанси та кредит" м. Харків, МФО 350697) на користь Приватного підприємства "Альфа-Транс" (62495, Харківська область, Харківський район, смт. Васищеве, вул. 8-го Березня, 14, кв. 18, код ЄДРПОУ 35288716, рахунок № 26004422330980 в ВАТ "Фінанси та кредит" м. Харків, МФО 350697) 2,60 грн. 3% річних.

Стягнути з Приватного підприємства "Трек-Захід" (43008, Волинська область, м. Луцьк, вул. Підгаєцька, 13А, код ЄДРПОУ 32650027, рахунок № 26002278355 в ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Луцьк, МФО 380805) на користь Приватного підприємства "Альфа-Транс" (62495, Харківська область, Харківський район, смт. Васищеве, вул. 8-го Березня, 14, кв. 18, код ЄДРПОУ 35288716, рахунок № 26004422330980 в ВАТ "Фінанси та кредит" м. Харків, МФО 350697) 16 000,00 грн. основного боргу та 1 609,50 грн. судового збору.

Повернути Приватному підприємству "Альфа-Транс" (62495, Харківська область, Харківський район, смт. Васищеве, вул. 8-го Березня, 14, кв. 18, код ЄДРПОУ 35288716, рахунок № 26004422330980 в ВАТ "Фінанси та кредит" м. Харків, МФО 350697) суму судового збору у розмірі 1 609,50 грн. сплаченого квитанцією № 1170998_008/1 від 10.04.2012 р. до державного бюджету України.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.05.2012 р.

Суддя Макаренко О.В.