Постанова

від 23.05.2012 по справі 21/168/10

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

23.05.2012 р. справа №21/168/10

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів Богатиря К.В. Дучал Н.М., Склярук О.І.

При секретарі: Здоренко О.Ю. за участю представників сторін: від боржника:ліквідатор Багмет С.В. -паспорт НОМЕР_1 від скаржника: від кредитора:ОСОБА_5 -довір. № 01/631 від 02.11.2011р. ОСОБА_6 -довір. № 18/05 від 18.05.2012р. ТОВ «Армасс» ОСОБА_7 -паспорт НОМЕР_2, ФОП ОСОБА_7 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізької області м. Запоріжжя на ухвалу господарського суду Запорізької області від 13.04.2012р. у справі№ 21/168/10 /суддя Владимиренко І.В./ за заявою боржникатовариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжитлоінвестбуд" м. Запоріжжя провизнання банкрутом

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою суду від 03.06.2010р. за заявою боржника порушене провадження у справі № 21/168/10 про банкрутство ТОВ "Запоріжжитлоінвестбуд".

Постановою від 17.06.2010 року ТОВ "Запоріжжитлоінвестбуд" визнано банкрутом в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі-Закон), відкрито ліквідаційну процедуру, строк якої встановлено у шість місяців, ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії ТОВ "Запоріжжитлоінвестбуд" Багмета С.В.

Ухвалою від 13.04.2012р. у справі № 21/168/10 суд затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ліквідував банкрута -ТОВ "Запоріжжитлоінвестбуд" та припинив провадження у справі.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізької області звернулось до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу суду та передати справу на розгляд господарському суду Запорізької області.

В обґрунтування доводів апелянт посилається на те, що погоджується з висновками суду першої інстанції щодо незаявлення РВ ФДМУ своїх вимог до ліквідатора в місячний строк з дня публікації оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, оскільки за твердженням скаржника цей факт був предметом розгляду у справі № 13/420/09-11/206/10. На думку апелянта господарський суд безпідставно відмовив РВ ФДМУ у реалізації права на оскарження дій ліквідатора

Апеляційна скарга ухвалою від 08.05.2012р. Донецьким апеляційним господарським судом прийнята до провадження.

ТОВ «Армасс», ліквідатор та ФОП ОСОБА_7 надали відзиви на апеляційну скаргу РВ ФДМУ, в яких просять апеляційний суд оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши доводи та заперечення представників сторін, колегія суддів встановила:

Частиною 1 статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що якщо вартості майна боржника-юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Згідно ч. 1 ст. 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом (частина 3 статті 110 Цивільного кодексу України).

За приписами частини 4 статті 105 Цивільного кодексу України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї . Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи. Комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи (редакція, яка діяла на момент звернення до суду з заявою).

Аналогічні положення містить ч. 3 ст. 60 Господарського кодексу України, яка встановлює, що ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій , а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки .

До явних (відомих) кредиторів крім тих, що обліковані згідно бухгалтерських даних боржника, на думку колегії суддів, слід відносити усіх потенційних кредиторів в особі державних контролюючих органів, оскільки їх право контролю за повнотою сплати боржником податків, зборів та інших платежів до державного бюджету є явним та відомим для самого боржника.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»спеціалізований друкований засіб масової інформації -видання спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації, в якому відповідно до цього Закону публікуються відомості з Єдиного державного реєстру.

Спеціалізованим друкованим засобом масової інформації спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації є "Бюлетень державної реєстрації" Держпідприємництва (лист Держпідприємництва від 16.08.2004р. № 5530).

Між тим, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що у наявному в матеріалах справи витягу з Бюлетеню державної реєстрації № 136 (21) 2009р . (а.с.29), не викладений повний текст повідомлення про припинення юридичної особи. В цій публікації лише зазначено повне найменування боржника, його адреса; перелічені три різні дати, до яких не має пояснень, що вони означають. Також в тексті оголошення не вказаний порядок та строк звернення кредиторів з заявами (претензіями) до боржника .

Крім того, наявний в матеріалах справи витяг з Бюлетеню державної реєстрації не містить конкретної дати публікації оголошення в Бюлетені, оскільки є лише номер Бюлетеню № 136 (21) та рік - 2009 без зазначення місяця та дати публікації.

Головою ліквідаційної комісії не надано доказів щодо персонального повідомлення усіх відомих кредиторів, що є порушенням ч. 4 ст. 105 ЦК України та ч. 3 ст. 60 ГК України.

Аналогічні недоліки при проведенні ліквідації боржника за рішенням його засновників були зазначені Вищим господарським судом України у постановах від 11.08.2010р. № 27/57б, від 04.10.2011р. № 27/133б.

Частиною 1 статті 111 Цивільного кодексу України обумовлено, що ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду . Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи (редакція, яка діяла на момент звернення до суду з заявою).

Зі змісту частини 5 статті 60 Господарського кодексу України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, вбачається, що ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку .

Наявний в матеріалах справи проміжний ліквідаційний баланс банкрута станом на 02.06.2010р. викладений в формі додатку до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 (Наказ Мінфіну України від 31.03.99р. № 87, зі змінами, внесеними наказом від 25.11.2002р. № 989) та суперечить приписам ч. 1 ст. 111 ЦК України, тому що не містить відомостей про склад майна юридичної особи, що ліквідується (не зазначено конкретно майно та його вартісна оцінка), переліку пред'явлених кредиторами вимог (не зазначено найменування конкретно кожного кредитора, підстави та сума кредиторських вимог), а також немає відомостей про результати їх розгляду (визнання боржником кредиторських вимог або їх відхилення з зазначенням конкретних сум та причин їх відхилення). Вказані відомості можуть бути зазначені як додатки або розшифровки до конкретної строки ліквідаційного балансу.

Таким чином, приймаючи ухвалу у справі про банкрутство ТОВ ТОВ "Запоріжжитлоінвестбуд", суд першої інстанції належно не встановив, що боржником не був дотриманий порядок самоліквідації, передбачений Цивільним, Господарським кодексами України, оскільки останній не надав господарському суду належних і допустимих доказів.

За наявності публікації оголошення в Бюлетені державної реєстрації, з якого не можливо встановити конкретного строку подачі претензій кредиторів до боржника, а також за наявності проміжного ліквідаційного балансу, який за своїм змістом не відповідає усім обов'язковим вимогам ч. 1 ст. 111 ЦК України, а більше нагадує баланс як форму бухгалтерської звітності, висновок місцевого господарського суду про те, що боржник належним чином сформував свої активи та пасиви, при цьому вартість майна недостатньо для задоволення кредиторських вимог, колегія суддів вважає передчасним та таким, що не відповідає дійсним обставинам даної справи.

У випадку невідповідності поданих документів вимогам Закону та відсутності підстав для порушення справи про банкрутство, суд має припинити провадження у справі.

Зі змісту ч. 1 ст. 5 вказаного Закону вбачається, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Частиною 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Таким чином, місцевий господарський суд здійснив порушення провадження у справі про банкрутство боржника, не дослідивши доказів щодо наявності тих підстав, на які останній посилався, а за таких обставин здійснене у справі провадження не можна вважати законним з моменту його порушення.

Статтею 103 ГПК України передбачено, що апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі.

Пунктом 36 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009р. передбачено, що законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що від моменту порушення даної справи уся процедура банкрутства проводилася з порушенням вимог чинного законодавства, тому висновки суду першої інстанції про можливість затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, ліквідації боржника та припинення провадження у справі згідно ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є помилковими.

За таких обставин ухвала господарського суду Запорізької області від 13.04.2012р. у справі № 21/168/10 про ліквідацію банкрута, припинення провадження у справі підлягає скасуванню, провадження у справі №21/168/10 підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 80, 99, 103, 104, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізької області м. Запоріжжя на ухвалу господарського суду Запорізької області від 13.04.2012р. у справі №21/168/10 -задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 13.04.2012р. про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, ліквідацію банкрута, припинення провадження у справі №21/168/10 про банкрутство скасувати.

Припинити провадження у справі № 21/168/10.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Копію постанови направити державному реєстратору за місцем знаходження товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжитлоінвестбуд" м. Запоріжжя для внесення до Єдиного державного реєстру відповідного запису про скасування судового рішення щодо припинення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з ліквідацією банкрута та внесення запису щодо іншого судового рішення про припинення провадження у справі про банкрутство.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: Н.М. Дучал

О.І. Склярук

Надруковано: 7 прим.:

1.боржнику,

1.кредитору,

1.скаржнику,

1.ДАГС,

1.до справи,

1.ГСЗО,

1.держреєстратору.