Рішення

від 29.05.2012 по справі 4/24/2012/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

29 травня 2012 р.

Справа 4/24/2012/5003

Господарський суд Вінницької області у складі:

Головуючий суддя В. Білоус

Секретар судового засідання Д.Нестеров

за участю представників :

позивача : не з"явився;

відповідача : не з'явився.

Місце розгляду справи : приміщення суду,кімн.№1114

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом :Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінг компані"(пров. Перспективний, 10, м. Полтава, 36007)до :Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 21004) про стягнення 5448, 31 грн., з яких: 4727, 74 грн. - заборгованості за поставлений товар; 460, 43 грн. - пені, 127, 64 грн. - збитків від інфляції, 132, 50 грн. - 3 % річних, згідно видаткової накладної № VIN-00377500 від 29.01.2011 р., -

ВСТАНОВИВ :

Відповідач вимог ухвали суду від 11.04.2012 р. про явку в судове засідання представника, про надання додаткових доказів не виконав. Копія вказаної ухвали надіслана відповідачеві на адресу вказану в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що стверджується реєстром № 1 від 12.04.2012 р. Копія вказаної ухвали повернута органом поштового зв"язку до суду із відміткою "За закінченням терміну зберігання". Згідно ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Таким чином, суд повідомив відповідача про час і місце розгляду справи належним чином.

Відповідач також не виконав вимоги ухвали суду від 08.05.2012 р. про надання додаткових доказів. Копія вказаної ухвали від 08.05.2012 р. вручена відповідачеві 14.05.2012 р., що стверджується поштовим повідомленням. Це розцінюється як вручення рекомендованого листа із ухвалою відповідачу та, як належне повідомлення останнього про час і місце судового розгляду справи за його участю. Суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце судового розгляду справи за його участю.

В судове засідання 29.05.2012 р. представники позивача, відповідача не з"явилися. Ухвалою від 08.05.2012 р. явка в судове засідання представників позивача, відповідача визнавалася не обов"язковою.

В листі від 08.05.2012 р., поданому представником позивача 08.05.2012 р. через канцелярію суду, представник позивача клопоче про проведення наступного судового засіданні без представника позивача. У вказаному листі представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

З огляду на надані в справу докази, суд прийшов до висновку, що неявка представників позивача, відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору і вирішенню його за наявними в справі матеріалами відповідно ст. 75 ГПК України, тому підлягає задоволенню клопотання представника позивача про розгляд спору без його участі.

Повно, всебічно, об'єктивно дослідивши в сукупності надані в справу докази, оглянувши оригінали документів, надавши їм юридичну оцінку суд на підставі ст. 11, 16, 509, 525, 526 ч. 1 ст. 530, ст. 549, 550, 625, 655, 692 ЦК України прийшов до висновку про те, що позовні вимоги в сумі 5448, 31 грн., з яких: 4727, 74 грн. - боргу за поставлений товар; 460, 43 грн. - пені за період з 05.02.2011 р. до 05.08.2011 р., 127, 64 грн. - збитків від інфляції за період березень 2011 р. - січень 2012 р., 132, 50 грн. - 3 % річних за період з 23.03.2011 р. по 27.02.2012 р. підлягають задоволенню.

До такого висновку суд прийшов з огляду на таке.

29.01.2011 р. згідно видаткової накладної № VIN-00377500 від 29.01.2011 р. позивач передав відповідачеві, а відповідач отримав від позивача товар на суму 10 723, 50 грн.

У видатковій накладній № VIN-00377500 від 29.01.2011 р., сторони передбачили, що постачальник (позивач) зобов"язується передати у власність покупцеві (відповідачеві) у встановлений строк товар, а покупець зобов"язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Сторони погодили, що оплата за поставлений товар здійснюється покупцем з відстрочкою платежу на строк не більше 5 (п"яти) банківських днів з моменту одержання товару. За недотримання строків оплати товару покупець сплачує постачальникові неустойку (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу від суми невнесеного платежу.

Відповідач свої зобов"язання виконав частково, 01.03.2011 р. оплатив вартість поставленого товару лише на суму 2000 грн., що стверджується прибутковим касовим ордером № 2407. Також 22.03.2011 р. відповідач здійснив повернення частини товару позивачу на суму 3995, 76 грн., що стверджується прибутковою накладною VIN 00007100 від 22.03.2011 р.

Відповідач доказів оплати боргу в сумі 4727, 74 грн. суду не надав.

Таким чином, борг відповідача перед позивачем складає 4727, 74 грн. (10723, 50 грн. - 2000 грн. - 3995, 76 грн.), що також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 29.03.2011 р.

Між сторонами згідно накладної № VIN-00377500 від 29.01.2011 р., виникли фактично правовідносини купівлі - продажу, оскільки в вказаній накладній вказано найменування, кількість товару, його ціна, і накладна про отримання товару підписана відповідачем, це розцінюється судом як досягнення між позивачем (продавець) і відповідачем (покупець) всіх істотних умов необхідних для договору купівлі - продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі статтею 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як вбачається із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 202, ст. 205 та ст. 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

До того ж, положеннями ч. 1 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином суд прийшов до висновку, що вимоги про стягнення 5448, 31 грн., з яких: 4727, 74 грн. - боргу; 460, 43 грн. - пені за період з 05.02.2011 р. до 05.08.2011 р., 127, 64 грн. - збитків від інфляції за період березень 2011 р. - січень 2012 р., 132, 50 грн. - 3 % річних за період з 23.03.2011 р. по 27.02.2012 р. є законними, обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню, оскільки відповідають чинному законодавству.

В зв'язку із доведенням спору до розгляду в суді внаслідок неправильних дій відповідача, судові витрати на судовий збір в сумі 1609, 50 грн., на підставі ч.2 ст.49 ГПК України, підлягають відшкодуванню позивачеві за рахунок відповідача.

Позивач при позовних вимогах в сумі 5448,31 грн. відповідно до Закону України "Про судовий збір" мав сплатити до Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1609 грн.50 коп. Фактично згідно платіжного доручення № 480 від 26.03.2012 р. сплатив 1641 грн. судового збору, що більше на 31 грн. 50 коп. від встановленого розміру. Тому надмірно сплачений судовий збір в сумі 31 грн. 50 коп. підлягає поверненню позивачеві із Державного бюджету.

Керуючись ст.11, 16, 509, 525, 526, ч. 1 ст. 530, ст. 549, 550, 625, 655, 692 ЦК України, ст.4-3, 4-5, 22, 33, 34, 36, 43, 49, 82 - 84, 115, 116, 117 ГПК України, Законом України "Про судовий збір" -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити. Судові витрати на судовий збір в сумі 1609, 50 грн. покласти на відповідача.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (АДРЕСА_1, 21004) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінг компані", код ЄДРПОУ 36951496 (пров. Перспективний, 10, м. Полтава, 36007) 4727, 74 грн. - боргу за поставлений товар; 460, 43 грн. - пені за період з 05.02.2011 р. до 05.08.2011 р., 127, 64 грн. - збитків від інфляції за період березень 2011 р. - січень 2012 р., 132, 50 грн. - 3 % річних за період з 23.03.2011 р. по 27.02.2012 р., судового збору в сумі 1609, 50 грн. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Трейдінг компані", код ЄДРПОУ 36951496 (пров. Перспективний, 10, м. Полтава, 36007) із Державного бюджету 31 грн. 50 коп. надмірно сплаченого платіжним дорученням № 480 від 26.03.2012 р. (знаходиться в матеріалах судової справи № 4/24/2012/5003) судового збору. Примірник даного рішення, скріплений печаткою суду є підставою для повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Трейдінг компані" із Державного бюджету надмірно сплаченого судового збору.

4. Копії рішення надіслати позивачеві (позивачеві надіслати окрім копії примірник рішення скріплений гербовою печаткою суду), відповідачеві рекомкндованими листами або вручити їх повноважним представникам під розписку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 29.05.2012р. Повний текст рішення відповідно до ст.84 ГПК України оформлено і підписано 31.05.2012 р. Рішення набирає законної сили на протязі 10-ти днів з дня повного його оформлення і підписання.

Суддя Білоус В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (пров. Перспективний, 10, м. Полтава, 36007)

3 - відповідачу (АДРЕСА_1, 21004)