Рішення

від 21.05.2012 по справі 5015/1388/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.12 Справа№ 5015/1388/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., при секретарі судового засідання Скірі М.О., розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідросервіс-2000», м. Київ;

до відповідача: Житлово-комунального підприємства «Муроване», с. Муроване, Пустомитівський район, Львівська область;

про: стягнення 36 342 грн. 94 коп.

В судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: ОСОБА_1 - представник на підставі довіреності від 10.02.2012 р.;

відповідача: Башинський ВФ. - директор.

Обставини розгляду справи: Ухвалою господарського суду від 05.04.2012 року порушено провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідросервіс-2000»до Житлово-комунального підприємства «Муроване»про стягнення 36 342 грн. 94 коп. Розгляд справи призначено на 07.05.2012 року.

В судовому засіданні 07.05.2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав та наполіг на їх задоволенні. Подав клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів. В судовому засіданні оглянуто оригінали договору і акту виконаних робіт. Представник відповідача в судовому засіданні борг заперечив повністю, подав відзив на позовну заяву. Судом оголошено перерву в судовому засіданні до 21.05.2012 року.

В судовому засіданні 21.05.2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав та наполіг на їх задоволенні. Подав пояснення на відзив. Відповідача в судовому засіданні подав письмову заяву про визнання позову повністю.

Представникам сторін, що брали участь в судовому засіданні, роз'яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо їх прав та обов'язків, зокрема про право заявляти відводи судді.

Від фіксації судового процесу технічними засобами представники сторін відмовились.

21.05.2012 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складене та підписане 24.05.2012 року.

Суть спору: Спір між сторонами виник у зв'язку із невиконанням відповідачем грошових зобов'язань по оплаті вартості виконаних робіт. Товариство з обмеженою відповідальністю «Гідросервіс-2000»(надалі по тексту рішення -підрядник, позивач) звернулося з позовом до Житлово-комунального підприємства «Муроване»(надалі по тексту рішення -замовник, відповідач) про стягнення заборгованості, пені, 3-х % річних, втрат від інфляції. Позивач пояснив, що між ним та відповідачем було укладено договір від 26 квітня 2011 року, на підставі якого позивач зобов'язався виконати за завданням позивача роботи, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити роботи згідно актів виконаних робіт.

В позовній заяві позивач вказує, що станом на день вирішення спору, заборгованість відповідача перед ним становить 33 000,00 грн. А також вказує, що відповідач зобов'язаний сплатити 2 592,53 грн. пені, 615,41 грн. 3-х % річних та 132,00 грн. втрат від інфляції.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне: 26.04.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гідросервіс - 2000»та Житлово-комунальним підприємством «Муроване»укладено договір на виконання підрядних робіт № 48.

Згідно з п. 1.1. договору відповідач доручив, а позивач зобов'язався виконати роботи з поточного ремонту господарсько-побутової каналізації гідродинамічним методом в промисловій зоні села Муроване, Пустомитівського району Львівської області.

У відповідності з п. 1.2 договору відповідач зобов'язався прийняти та оплатити роботи передбачені договором згідно актів виконаних робіт.

Згідно з договірною ціною вартість робіт, передбачених договором, становить 33000,00 грн.

Позивач виконав покладені на нього відповідно до договору зобов'язання, що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (КБ-3) та актом приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) від 04.05.2011 року на суму 33 000,00 грн.

Позивач зазначив, що відповідачем не заявлено жодних претензій стосовно якості виконаних підрядних робіт або прострочення строку здачі виконаних робіт ні на момент їх прийняття, ні на момент подання позовної заяви.

Таким чином, замовлені відповідачем роботи з поточного ремонту господарсько-побутової каналізації гідродинамічним методом в промисловій зоні села Муроване були виконані позивачем в повному обсязі та у встановлені договором строки.

Згідно п. 3.3. договору, кінцевий розрахунок по договору проводиться замовником не пізніше трьох місяців після повного виконання робіт. В порушення умов п. 3.3. договору відповідач не оплатив позивачу прийняті роботи згідно з довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та актом приймання виконаних будівельних робіт від 04.05.2011 року і станом на дату подачі позовної заяви сума заборгованості відповідача становить 33 000,00 грн.

В судовому засіданні 07.05.2012 року представник відповідача подав відзив на позов, в якому зазначив, що роботи по поточному ремонту господарсько-побутової каналізації гідродинамічним методом в промисловій зоні села Муроване фінансувалися за рахунок пайової участі промислових підприємств промислової зони села Муроване, в тому числі Товариств з обмеженою відповідальністю «Марс», «Етрус», «ФХ - сервіс», Приватного підприємства «Вітас», та ДП «Західвійськбуд». Про розмір пайової участі підприємств було поставлено до відома позивача через регіонального представника п. Якима С.С. Відповідно до цього, у позивача були розроблені та підготовлені договори, кошториси та інша технічна документація для кожного з підприємств, що приймають участь в фінансуванні робіт по очищенню каналізаційного трубопроводу промислової зони села Муроване. Вказані документи представником відповідача, Якимом С.С. були передані на всі підприємства, що приймають участь в фінансуванні робіт. Позивач приступив до виконання робіт і частину робіт було виконано, а надалі роботи було призупинено. Причина зупинення робіт в тому, що під час проведення робіт по гідродинамічному очищенню каналізаційного трубопроводу було виявлено, що за рахунок зміщення ґрунту трубопровід повністю вийшов з робочого стану і його потрібно міняти повністю. За роботи, що були виконані до визначення аварійного трубопроводу розрахунок проводило Товариство з обмеженою відповідальністю «Марс». Іншими підприємствами - пайовиками були поставлені вимоги, що розрахунки будуть проведені за виконані роботи відповідно до вимог п. 3.3. Договору.

У відзиві відповідач вказує, що у зв'язку з не підписанням та не поверненням договорів на виконання робіт по гідродинамічному очищенню каналізаційного трубопроводу підприємствами - пайовиками, в кінці 2011 року до нього звернувся представник відповідача Яким С.С. з проханням підписати договір для гарантії того, що відповідач буде в подальшому виконувати розпочаті роботи по ремонту, який не буде використовуватись як документ тиску на відповідача по проведенню розрахунків. Після телефонної розмови з директором товариства з обмеженою відповідальністю «Гідросервіс - 2000», паном Кравченко Р.В., відповідач підписав один примірник договору. За усною домовленістю, позивач приступить до роботи по ремонту після заміні аварійного каналізаційного трубопроводу. На даний час роботи по заміні аварійного трубопроводу проводяться і будуть закінчені в травні цього року.

Також відповідач у відзиві зазначив, що позивач, через представника, передав договори та всю технічну документацію по поточному ремонту підприємствам-пайовикам, та при позитивному вирішення позову на користь позивача може статись процедура, що позивач отримає оплату за одні і ті ж роботи з різних підприємств.

Відповідач внаслідок наведеного просив залишити позов без задоволення, у зв'язку з незакінченими роботами.

Однак, відповідач в судовому засіданні 21.05.2012 року подав заяву, в якій визнав позовні вимоги повністю.

В судовому засіданні 21.05.2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав та наполіг на їх задоволенні. Подав пояснення на відзив. Вважає, що доводи відповідача наведені у відзиві є необґрунтованими та надуманими. У поясненні вказує, що твердження, що позивач не виконав роботи у повному обсязі як передбачено договором від 26.04.2011 р., № 48 не відповідає дійсності.

Пунктом 2.2. вищевказаного Договору встановлено, що кінцева ціна Договору визначається по фактично виконаних об'ємах і актах виконаних робіт, в цінах на момент їх оплати. Згідно із ст. 843 Цивільного кодексу України, ціна у договорі підряду може визначатись у кошторисі.

Згідно із зведеним кошторисним розрахунком поточного ремонту господарсько-побутової каналізації гідродинамічним методом на території села Муроване, який сторони затвердили разом з підписанням договору, вартість робіт склала 33 000,00 грн. Крім того, вищевказана вартість робіт підтверджується Договірною ціною до вищевказаного договору.

Згідно з актом приймання-передачі виконаних робіт від 04.05.2011 року, позивач виконав, а відповідач прийняв роботи по договору на загальну вартість 33 000,00 грн. Таким чином, позивач виконав роботи передбачені договором у повному обсязі. Про вказану обставину також свідчить той факт, що на момент підписання акту виконаних робіт у відповідача були відсутні заперечення відносно якості та об'ємів виконаних робіт позивачем.

У поясненні позивач зазначає, що твердження відповідача про відсутність зобов'язання оплатити вартість виконаних робіт, оскільки такі зобов'язання взяли на себе інші підприємства за рахунок пайової участі для здійснення поточного ремонту, є надуманим і не містить в собі взагалі ніякої доказової бази. Крім того, дане твердження суперечить наявним в матеріалах справи доказам, оскільки, згідно з п. 3.3 договору на виконання робіт по поточному ремонту господарсько-побутової каналізації гідродинамічним методом між позивачем та відповідачем, саме відповідач взяв на себе зобов'язання з оплати за виконані роботи.

У позовній заяві позивач вказує, враховуючи умови п. 3.3 договору, що відповідач був зобов'язаний здійснити розрахунок за виконані роботи не пізніше 04.08.2011 року, так як акт виконаних робіт було підписано сторонами 04.05.2011 року. Від так, у позивача виникає право на нарахування штрафних санкцій відповідачу.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідач, як боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний на вимогу позивача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Пунктом 6.4. договору встановлено, що у разі несвоєчасної оплати замовником вартості виконаних підрядником робіт, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати від суми не перерахованих коштів.

Позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача 2 592,53 грн. пені, 615,41 грн. 3-х % річних, 132,00 грн. втрат від інфляції. Розрахунок пені, 3-х % та втрат від інфляції позивачем здійснений відповідно до вимог законодавства та математично розрахований вірно. Таким чином, загальна сума позову становить 36 342,94 грн.

Дані факти матеріалами справи підтверджується, сторонами не заперечувались та документарно не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з п. 1.1. договору відповідач доручив, а позивач зобов'язався виконати роботи з поточного ремонту господарсько-побутової каналізації гідродинамічним методом в промисловій зоні села Муроване.

Частина 1 ст. 844 Цивільного кодексу визначає, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. В даному випадку, ціна договору, відповідно до п. 2.1 договору складає 53010,00 грн. Договірна ціна на поточний ремонт господарсько-побутової каналізації гідродинамічним методом на території промисловості житлового масиву, с.м.т. Муроване Пустомитівського району Львівської області, що здійснюється у 2011 році тверда, визначена сторонами відповідно до ДБН Д.11-1-2000 та складає 33000,00 грн.

Відповідно до п. 3.1 договору, оплата по даному договору проводиться по факту виконаних робіт по затверджених актах форми КТ-2в, КБ-3.

Відповідач договірні зобов'язався виконав, що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (КБ-3) та актом приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) від 04.05.2011 року на суму 33 000,00 грн.

Стаття 853 Цивільного кодексу України у п. 1 зазначає, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки (ч. 2 вищезазначеної статті). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника (ч. 3 ст. 853 ЦК України).

Як вбачається із представлених суду доказів, у відповідача були відсутні застереження чи недоліки до виконаної позивачем роботи. Акт приймання виконаних будівельних робіт від 04.05.2011 року на виконання договору № 48 від 26.04.2011 року та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт /та витрат/ від 04.05.2011 року підписана обома представника сторін (тобто, як виконавцем так і замовником без жодних застережень).

Згідно п. 3.3. договору, кінцевий розрахунок по договору проводиться замовником не пізніше трьох місяців після повного виконання робіт. Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В порушення умов п. 3.3. договору, станом на час подання позову та розгляду спору по суті відповідач не представив доказів оплати виконаної позивачем роботи в сумі 33000,00грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Стаття 610 Цивільного кодексу України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України. Частина 1 ст. 547 Цивільного кодексу України вказує, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Пунктом 6.4. договору встановлено, що у разі несвоєчасної оплати замовником вартості виконаних підрядником робіт, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати від суми не перерахованих коштів.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами ст. ст. 549-552, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Цивільного кодексу України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання. Відповідні особливості щодо наслідків порушення грошових зобов'язань у відносинах суб'єктів визначено статтями 229-234 Господарського кодексу України та нормами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

З урахуванням приписів статей 546, 549 та частини другої статті 625 Цивільного кодексу України правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто прострочення у виконанні зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку у формі пені, інфляційні нарахування, що обраховуються як добуток від суми основного боргу на індекс інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання. Відповідальність боржника за порушення грошових зобов'язань настає незалежно від його вини, оскільки гроші завжди є в цивільному та господарському обороті. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання, суд не приймає до уваги неможливість виконання зобов'язання боржником (стаття 607 ЦК України), або відсутність вини боржника (стаття 614 ЦК України чи стаття 218 ГК України).

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Інфляційні нарахування входять до складу грошового зобов'язання.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи вищенаведене, а також встановлений вище судом факт заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 33 000,00 грн. , суд вважає за необхідне захистити права та інтереси позивача та задоволити позовні вимоги про стягнення із відповідача 33 000,00 грн. основного боргу, 2 592,53 грн. пені, 615,41 грн. 3% річних, 132,00 грн. втрат від інфляції. Розрахунок пені позивачем здійснений відповідно до вимог законодавства та математично розрахований вірно.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у спосіб, передбачений даною статтею.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 525, 547, 629, 610, 625, 853, 854 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Житлово-комунального підприємства «Муроване» , 81121, Львівська обл., Пустомитівський район, село Муроване, вул. Шевченка, 12 (код ЄДРПОУ 32242256) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідросервіс-2000» , 01103, м. Київ, вул. Залізничне шосе, 47 (код ЄДРПОУ 33744854) 33 000, 00 грн. основного боргу, 2 592,53 грн. пені, 615,41 грн. 3-х % річних, 132,00 грн. витрат від інфляції та 1609 грн. 50 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91 - 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Матвіїв Р.І.