Рішення

від 29.05.2012 по справі 5015/1262/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.12 Справа № 5015/1262/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Козак І.Б.

при секретарі Іваночко В.В.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Прокурора Сихівського району міста Львова в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Екоремсервіс», м. Львів,

про: стягнення 18 793 грн. 04 коп. неустойки.

За участю представників:

Від прокурора: Татарин Ю.Б. (посвідчення від 30.07.2009 року № 101),

Від позивача: ОСОБА_1 -представник (довіреність в матеріалах справи),

Від відповідача: не з'явився.

Прокурору та представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені статтею 22 ГПК України, зокрема, підстави відводу судді відповідно до статті 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Прокурор та представник позивача не наполягають на фіксації судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається справа за позовом Прокурора Сихівського району міста Львова в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екоремсервіс»про стягнення 18 793 грн. 04 коп. неустойки.

Ухвалою господарського суду від 30.03.2012 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 19.04.2012 року, про що прокурор та сторони були належним чином повідомлені під розписку: прокурор - 02.04.2012 року рекомендованою поштою № 79070 0301999 4, позивач -02.04.2012 року рекомендованою поштою № 79000 3158570 4, відповідач -06.04.2012 року рекомендованою поштою № 79066 0301618 6 (оригінали повідомлень про вручення поштових відправлень в матеріалах справи).

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду по справі.

Прокурор в судове засідання 29.05.2012 року з'явився.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, подав для огляду в судовому засіданні оригінали документів, які вимагалися судом (копії в матеріалах справи), просить позов задоволити повністю.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, вимог ухвал суду від 30.03.2012 року, від 19.04.2012 року та від 07.05.2012 року по справі не виконав, причин неявки суду не повідомив, хоча був належно повідомлений про час та місце розгляду справи в порядку, передбаченому Інструкцією з діловодства в господарських судах, затвердженою Наказом ВГСУ від 25.10.2004 року №64.

Враховуючи повторну неявку відповідача та невиконання ним вимог ухвал суду, справа розглядається у порядку статті 75 ГПК України, - за наявними в ній матеріалами.

В ході розгляду справи встановлено.

Позивач: Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 25558625, знаходиться за адресою: 79008, Львівська область, м. Львів, пл. Галицька, буд. 15, що підтверджується Витягом з ЄДРПОУ серії АЖ №371121 (докази в матеріалах справи).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Екоремсервіс»є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 06949490, знаходиться за адресою: 79035, Львівська область, м. Львів, вул. Дністерська, буд. 14, що підтверджується Спеціальним витягом з ЄДРПОУ від 30.05.2012 року № 13928816 (докази в матеріалах справи).

19.07.2007 року між Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (надалі -позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Екоремсервіс»(надалі -відповідач, орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № С-5402-7 (надалі - договір).

За своєю правовою природою, основними та другорядними (не основними) ознаками, які визначені нормами чинного цивільно-господарського законодавства, зазначений договір є договором найму (оренди).

Зазначений договір оренди укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками сторін за договором, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає вимогам статті 207 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України), в силу статті 204 ЦК України, є правомірним правочином.

Статтею 283 Господарського кодексу України (далі за текстом -ГК України) визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що у користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Як зазначено у частині 3 статті 283 ГК України, об'єктом оренди можуть бути:

державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об»єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання;

нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення);

інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належать суб'єктам господарювання.

Статтею 759 ЦК України, передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У статті 760 ЦК України наведено предмет договору найму.

Виходячи з аналізу вищенаведених норм чинного законодавства України, за основними ознаками визначення договору, зазначений договір є договором оренди майна у сфері господарювання.

Відповідно до пункту 1.1. договору орендодавець на підставі наказу Управління комунальної власності від 21.02.2007 року № 36-О, договору оренди від 16.11.2005 року №С-3386-5, передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно (надалі -об'єкт оренди), що знаходиться на балансі ЛКП «Дністер»(надалі - балансоутримувач).

Об'єктом оренди за договором є приміщення, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Дністерська, буд. 14, загальною площею 44,4 м 2 , яким присвоєно індекси приміщень № 1, 2, 3, 4 відповідно до даних технічного паспорта ЛОДК «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки»від 07.03.2002 року, інвентарний № 681.

Згідно висновку оцінювача про вартість об'єкта оцінки, затвердженого наказом Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради від 18.05.2007 року № 193-е вартість приміщення станом на 01.30.2007 року становить 69 322 грн. 00 коп.

Розділом 3 договору визначено порядок передачі об'єкта в оренду.

Так, згідно пунктів 3.1.-3.3. договору приймання-передача об'єкта оренди здійснюється орендарем та балансоутримувачем. При передачі об'єкта оренди складається Акт здачі-приймання, який підписується орендарем та балансоутримувачем. У зв'язку з фактичним використанням орендарем об'єкта оренди за попереднім договором, об'єкт оренди вважається переданим в оренду з моменту підписання договору.

Розділом 4 договору встановлено термін оренди, умови зміни та припинення договору.

Так, приписами пункту 4.1. договору передбачено, що термін договору оренди визначений з 19.07.2007 року по 17.07.2010 року.

Розділом 5 договору встановлено орендну плату та порядок розрахунків.

Згідно пункту 5.1. договору розмір орендної плати за об'єкт оренди визначається відповідно до чинної на момент укладення договору Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Львова, затвердженої Ухвалою Львівської міської ради від 07.06.2007 року № 897 і складає (69322,00*0,15/12*1,002*1,000*1,006*1,022) = 892 грн. 69 коп. без урахування податку на додану вартість.

Рішенням господарського суду Львівської області від 03.09.2010 року у справі 11/105 за позовом Прокурора Сихівського району міста Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, уповноваженого органу - Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради до ТзОВ «Екоремсервіс»про стягнення 11 696 грн. 67 коп. орендної плати, розірвання договору оренди та виселення із приміщення позовні вимоги позивача задоволено повністю: розірвано договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 19.07.2007року № С-5402-7 укладений між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Екоремсервіс»; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Екоремсервіс»звільнити нежитлове орендоване приміщення, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Дністерська, 14 у м. Львові загальною площею 44,4 кв.м. в десятиденний термін з дня винесення рішення; стягнуто із Товариства з обмеженою відповідальністю «Екоремсервіс», вул. Дністерська, 14, м. Львів (код ЄДРПОУ 06949490) на користь Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, пл. Галицька, 15, м. Львів (код ЄДРПОУ 25558625) орендну плату в розмірі 11 696 грн. 67 коп., 187 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Рішення Господарського суду Львівської області від 03.09.2010 року у справі № 11/105 набрало законної сили та, у відповідності до статті 124 Конституції України, є обов'язковим до виконання на всій території України.

Згідно приписів частини другої статті 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно приписів частини першої статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до частини третьої статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частиною першою статті 19 цього ж Закону встановлено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Приписами статті 286 ГК України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Статтею 785 ЦК України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Станом на момент розгляду справи №5015/1262/12 по суті доказів виконання Рішення Господарського суду Львівської області від 03.09.2010 року у справі 11/105 сторонами суду не заявлено та не подано.

Позивачем за період з 01.10.2011 року по 01.02.2012 року відповідачу нарахована неустойка в порядку статті 785 ЦК України за користування об'єктом оренди в розмірі 18 793 грн. 04 коп.

Відповідач своїх зобов'язань із сплати неустойки за користування об'єктом оренди за період з 01.10.2011 року по 01.02.2012 року не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 18 793 грн. 04 коп. (розрахунок заборгованості в матеріалах справи).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем із сплати неустойки становить 18 793 грн. 04 коп., станом на час розгляду справи по суті доказів погашення вказаної заборгованості та повернення відповідачем об'єкта оренди позивачу сторонами суду не заявлено та не подано.

Відповідно до приписів частини першої та пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-го сподарські зобов'язання.

Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передба чених законом, а також з угод, не передбачених зако ном, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок ін шої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної вла сності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що суб'єктами майново-господарських зобов'язань можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у стат ті 55 цього Кодексу, негосподарюючі суб'єкти -юри дичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською ком петенцією. Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єк тами господарювання і негосподарюючими суб'єкта ми -юридичними особами, зобов'язаною та управленою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор, а частиною 4 цієї статті визначено, що суб'єкти господарювання у випадках, передбаче них цим Кодексом та іншими законами, можуть добро вільно брати на себе зобов'язання майнового характеру на користь інших учасників господарських відносин (благодійництво тощо). Такі зобов'язання не є підставою для вимог щодо їх обов'язкового виконання.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзацом 2 частини першої статті 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (в нашому випадку - передачі приміщення за актом приймання-передачі).

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в по рядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, оглянувши та дослідивши подані документи та оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що позов є документально обґрунтований, відповідачем не спростований, підлягає до задоволення повністю.

Судові витрати: прокурор за даним позовом судового збору не сплачував, оскільки, відповідно до пункту 11 частини першої статті 5 Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI «Про судовий збір», звільнений від сплати останнього за позовами про захист інтересів держави.

Таким чином суд дійшов висновків, що судові витрати слід покласти на відповідача та стягнути їх в дохід Державного бюджету.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 20, 21, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 77, 82 -85, 116 -117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Екоремсервіс»(79035, Львівська область, м. Львів, вул. Дністерська, буд. 14; код ЄДРПОУ 06949490) на користь стягувача: Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, Львівська область, м. Львів, пл. Галицька, буд. 15; код ЄДРПОУ 25558625) 18 793 грн. 04 коп. неустойки.

3. Стягнути з боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Екоремсервіс»(79035, Львівська область, м. Львів, вул. Дністерська, буд. 14; код ЄДРПОУ 06949490) на користь Державного бюджету України 1 609 грн. 50 коп. судового збору.

4. Накази видати у відповідності до статей 116 та 117 ГПК України.

Суддя Козак І.Б.

29.05.2012 року прийнято, підписано та проголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальну частину рішення оформлено відповідно до статті 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено в порядку ст. ст. 91 -93 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України.