Рішення

від 29.05.2012 по справі 5015/1431/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.12 Справа№ 5015/1431/12

Господарський суд Львівської області у складі:

Суддя Костів Т.С.

при секретарі Зошій М.

розглянув справу

за позовною заявою: товариства з додатковою відповідальністю ,,Трикотажна фабрика,, Киянка'', м.Київ

до відповідача: приватного підприємства ,,Рекламна компанія,,Вітамін'', м.Львів

про: 1) розірвання договору оренди №53/10 від 06.05.2010 р., укладеного між товариством з додатковою відповідальністю "Трикотажна фабрика "Киянка" та приватним підприємством "Рекламна компанія "Вітамін" з 01.01.2012 р.;

2) зобов'язання підписати акти про надані послуги згідно договору оренди № 53/10 від 06 травня 2010 року, за листопад 2011 року № ФК-0001226 від 30.11.2011 року та за грудень 2011 року № ФК-0001234 від 30.12.20011 року.

3) стягнення 24 497,90 грн.

Представники:

від позивача: Жураківський А.М.

від відповідача: Семенюта Д.В.

Представникам сторін, які беруть учать у справі, роз'яснено їх права і обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: позовні вимоги заявлено товариством з додатковою відповідальністю "Трикотажна фабрика "Киянка", м. Київ до приватного підприємства "Рекламна компанія "Вітамін", м. Львів про розірвання договору оренди №53/10 від 06.05.2010 р., укладеного між товариством з додатковою відповідальністю "Трикотажна фабрика "Киянка" та приватним підприємством "Рекламна компанія "Вітамін" з 01.01.2012 р.; зобов'язання приватного підприємства "Рекламна компанія "Вітамін" підписати акти про надані послуги згідно договору оренди №53/10 від 06.05.2010 р. за листопад 2001 р. №ФК-0001226 від 30.11.2011 р. та за грудень 2011 р. №ФК-0001234 від 30.12.2011 р. та стягнення 9404 грн. основного боргу, 15093,90 грн. пені за договором оренди №53/10 від 06.05.2010р.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 10.04.2012 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд на 24.04.2012 р. Ухвалами суду від 24.04.12р. та від 15.05.12р. розгляд справи відкладався з мотивів, зазначених у них.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що на підставі договору оренди №53/10 від 06.05.2010 р. позивач фактично надав відповідачу послуги оренди офісного приміщення з 17.05.2010 р. по 31.12.2011 р. Однак, відповідач оплачував послуги лише частково, допустивши заборгованість в сумі 9404 грн. Листом від 02.11.2011 р. відповідач звернувся до позивача про припинення дії договору, однак, листом від 10.11.2011 р. №332 позивач повідомив про розірвання договору з 01.01.2012 р., на що відповіді не отримав. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача позов заперечив з підстав, викладених у відзиві. Ствердив, зокрема, що орендоване приміщення було звільнене відповідачем наприкінці жовтня 2011 року, тому послуга згідно договору оренди №53/10 від 06.05.2010 р. не була спожита. Посилається на невірне нарахування пені позивачем, оскільки не враховано положень ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань". Просить у позові відмовити.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними у ній матеріалами. Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

06.05.2010 р. між право попередником позивача (орендодавець) та відповідачем (орендар) був укладений договір оренди №53/10, за яким орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене нерухоме майно - офісне приміщення площею 44 кв.м. на 4-му поверсі корпусу АСУ по вул.Васильківській, 30 (п.1.1.). Орендна плата становить 4404 грн. за місяць (п. 3.1.). На орендну плату, перераховану несвоєчасно або не в повному обсязі, нараховується пеня в розмірі 1,5% за кожен день прострочення платежу за недоперераховану суму (п.3.3.). Орендар без виставлення рахунків зобов'язується вносити орендну плату до 10-го числа за поточний місяць користування орендованим майном (п. 3.5.). Орендодавець зобов'язується передати орендарю в оренду майно по акту приймання-передачі майна (п. 6.1.1.). Орендар повертає майно орендодавцю аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю цим договором. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі (п. 2.4.). Обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору (п. 2.5.). Договір укладено на 12 місяців до 06.05.2011 р. (п. 9.1.). У разі відсутності письмової заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір пролонгується на той самий термін (п. 9.7.). Розірвання договору допускається за взаємної згоди сторін (п. 9.4.). За ініціативи однієї із сторін договір може бути розірваний рішенням господарського суду у випадках, передбачених законодавством (п. 9.5.).

Майно було фактично передано в оренду відповідачу 17.05.2010 р.. що підтверджується актом приймання-передачі №1 до договору оренди №53/10 від 06.05.2010 року.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами були підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) з оренди приміщень за травень 2010 р. - 2131 грн., червень 2010 р., липень 2010 р., серпень 2010 р., вересень 2010 р., жовтень 2010 р., листопад 2010 р., грудень 2010 р., січень 2011 р., лютий 2011 р., березень 2011 р., квітень 2011 р., травень 2011 р., червень 2011 р., липень 2011 р., серпень 2011 р., вересень 2011 р., жовтень 2011 р. - по 4404 грн..

Позивач посилається також на ту обставину, що ним були надані послуги оренди ще й в листопаді і грудні 2011 р., які відповідач не прийняв, у зв'язку із чим позивач просить зобов'язати відповідача підписати акти про надані послуги згідно договору оренди №53/10 від 06.05.2010 р. за листопад 2011 р. №ФК-0001226 від 30.11.2011 р. та за грудень 2011 р. №ФК-0001234 від 30.12.2011 р.. Однак, покладення такого зобов'язання на відповідача не відповідає способам захисту, передбаченим у ст. 16 ЦК України. Саме по собі підписання чи непідписання акту не порушує безпосередньо прав позивача, оскільки такі права порушуються не фактом не підписання акту, а фактом неоплати відповідно до договору фактично виконаних робіт. Враховуючи наведене, в цій частині позов не підлягає задоволенню.

Позивач посилається на неповну оплату орендної плати відповідачем, у зв'язку із чим сума основного боргу склала 9404 грн. Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 15093,90 грн. з розрахунку 1,5% за кожен день прострочки з 01.10.2011 р. по 31.03.2012 р.. Однак, такий розрахунок, запропонований позивачем, не відповідає нормам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", згідно із ст. ст. 1, 3 якого платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З урахуванням наведеного, в частині вимоги про стягнення коштів, позов підлягає частковому задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що листом №02/11.11-01 від 02.11.2011 р. відповідач повідомив позивача про припинення договору оренди з 10.11.2011 р. у зв'язку із закінченням його строку. На це позивач листом №332 від 10.11.2011 р. повідомив про згоду на розірвання договору, але лише з 01.01.2012 р. У зв'язку із цим з цієї дати позивач просить розірвати договір.

Однак, така позиція обох сторін не відповідає змісту п. п. 9.4., 9.5. договору оренди. Оферта відповідача розірвати договір з 10.11.2011 р., не була прийнята позивачем, який надав зустрічну оферту -розірвати договір з 01.01.2012 р. Доказів прийняття такої оферти відповідачем суду не надано.

Згідно із ст. 654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Відповідно до ч. 1 ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Наявність передбачених законом підстав для розірвання договору у даному випадку не було доведено суду у встановленому порядку належними доказами.

Враховуючи наведене, позов слід задовольнити частково, судові витрати підлягають покладенню на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 4-3, 33, 43, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства "Рекламна компанія "Вітамін" (м.Львів, вул.Окружна,38/14 ЄДРПОУ 34368507) на користь ТзДВ "Трикотажна фабрика "Киянка" (м.Київ, вул.Васильківська,30 ЄДРПОУ 00307299) 9404 грн. боргу, 427,27 грн. пені, 2735 грн. судового збору.

3. Стягнути приватного підприємства "Рекламна компанія "Вітамін" (м.Львів, вул.Окружна,38/14 ЄДРПОУ 34368507) в доход державного бюджету 155,89 грн. судового збору.

4. В частині решти вимог у позові відмовити.

5. Накази видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя Костів Т.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 84 ГПК України 01.06.2012 року.