Рішення

від 24.05.2012 по справі 10/17-4731-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" травня 2012 р.Справа № 10/17-4731-2011

за позовом Публічного акціонерного товариства „Оболонь"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Оболонь Хорека Сервіс"

про стягнення 2647029,60грн.

Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь:

Від позивача: ОСОБА_2, довіреність №159/0/25-11 від 11.11.2011р.;

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Публічне акціонерне товариство "ОБОЛОНЬ", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Оболонь Хорека Сервіс" про стягнення заборгованості за неповернуту тару у розмірі 2647029,60грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.11.11р. порушено провадження у справі №10/17-4731-2011.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.12.11р. було продовжено строк вирішення справи №10/17-4731-2011 на 15 днів до 25.01.12р. та відкладено розгляд справи на 18.01.12р. о 11:20.

Приймаючи до уваги перебування судді Смелянець Г.Є. на лікарняному, розпорядженням голови господарського суду Одеської області Волкова Р.В. від 18.01.12р. справу №10/17-4731-2011 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Гут С.Ф.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.01.12р. прийнято справу №10/17-4731-2011 до провадження судді Гут С.Ф.

Поряд з цим, позивачем заявлена заява про забезпечення позову в порядку ст.ст. 66,67 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої останній просив вжити заходів щодо забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, а у випадку відсутності коштів -на кошти, що знаходяться на інших рахунках, виявлених державним виконавцем в межах суми позову.

Розглянувши зазначену заяву суд встановив, що відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Отже, заява про вжиття заходів до забезпечення позову повинна бути обґрунтована з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень у виконанні судового рішення.

Господарський суд повинен оцінити, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, співрозмірний позовній вимозі і яким чином цей захід забезпечуватиме фактичну реалізацію мети його вжиття.

Тому відповідна ухвала господарського суду в обов'язковому порядку повинна містити дані, на підставі яких можна зробити висновок про те, що невжиття того чи іншого заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду.

Однак, позивачем не надано до суду жодного доказу в підтвердження обставин, викладених у заяві про забезпечення позову, що є підставою для відхилення зазначеної заяви.

18.01.12р. від позивача надійшло клопотання(вх.№1706/2012р.) про залучення до матеріалів справи бухгалтерської довідки-розрахунку.

Судом клопотання розглянуто та задоволено, та залучено до матеріалів справи бухгалтерську довідку-розрахунок.

Згідно з розпорядженням голови суду Волкова Р.В. від 13.03.2012р. №10/17-4731-2011, у зв'язку з перебуванням у відрядженні судді господарського суду Одеської області Гута С.Ф., справу №10/17-4731-2011 передано на розгляд судді Погребній К.Ф.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.03.12р. прийнято справу №10/17-4731-2011 до провадження судді Погребної К.Ф.

Приймаючи до уваги, що суддя Гут С.Ф. повернувся з відрядження, розпорядженням голови господарського суду Одеської області Волкова Р.В. від 26.03.12р. передано справу №10/17-4731-2011 на розгляд судді господарського суду Одеської області Гут С.Ф.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.04.12р. прийнято справу №10/17-4731-2011 до провадження судді Гут С.Ф.

Позивач подав пояснення (вх.№7730/2012 від 14.03.12р.), згідно яких просить позов задовольнити повністю, та зазначає про те, що на виконання договору купівлі-продажу продукції №60 від 26.12.08р. з 10.01.2009р. по 31.03.2010р. на адресу відповідача була відвантажена продукція з тарою в кількості кег 50л. -5149шт., кег 30л -1168шт., балонів вуглекислотних 10л-137шт., балонів вуглекислотних 6,7л - 37шт, балонів вуглекислотних 20л- 90шт. Факт отримання відповідачем продукції та тари підтверджується товарно-транспортними накладними, на які є посилання у бухгалтерській довідці-розрахунку заборгованості. Відповідач повернув зворотну тару в кількості кег 50л. -2666шт., кег 30л -539шт. Щодо повернення тари по видатковій накладній №ВП -0000010 від 30.01.2009р. пояснив, що спочатку за видатковою накладною №ВП-0000010 від 30.01.09р. було повернуто кег 30л - 1шт., кег 50л-13шт. недостача становила кег 50л- 1шт., про що на накладній було зроблено відмітку. В подальшому перевізник повернув недостачу кег 50л -1шт., про що зроблено відмітку на ксерокопії видаткової накладної №ВП -0000010 від 30.01.2009р. Всього по накладній №ВП -0000010 від 30.01.2009р. було повернено кег 30л - 1шт., кег 50л -14шт. При цьому бухгалтерією позивача було проведено таке повернення 09.02.2009р. Тому в бухгалтерській довідці-розрахунку до договору №60 від 26.12.2008р. дата повернення вказана датою проводки 09.02.2009р., а не датою видаткової накладної 30.01.2009р. Щодо повернення тари по товарно-транспортній накладній №ВП-0000037 від 31.03.2009р. пояснює, що згідно п.5. Розділу 3 Договору №60 від 26.12.2008р. розрахунковим документом за повернену тару і кеги є ТТН на перевезення (повернення) зворотної тари з відміткою тарного цеху Продавця. Пунктом 6 цього Розділу Договору передбачено, що розрахунки за повернуту тару проводяться за згодою сторін, також шляхом зарахування взаємних вимог. Відповідно до п.7 Розділу 3 цього Договору підсумковий розрахунок між сторонами відображається в Підсумковій відомості оборотів по взаєморозрахунках, яка складається у Продавця на підставі бухгалтерських даних Продавця. Тобто Продавець мав право на свій розсуд зараховувати повернуту тару при наявності заборгованості по декільком договорам. По товарно-транспортній накладній №ВП-0000037 від 31.03.2009р. було повернуто відповідачем та прийнято позивачем кег 50л - 416шт., піддонів фірменних 52шт. Повернення кег 50л було зараховано по договору №60 від 26.12.08р. в кількості 32шт. Інші кеги 50л. в кількості 384шт. за погодженням з відповідачем було зараховано по договору №33 від 01.03.2009р. (справа №24/17-4434-2011 суддя Оборотова О.Ю.). Відповідно до бухгалтерської довідки-розрахунку заборгованості відповідача заборгованість по зворотній тарі становить по кегам 50л. - в кількості 2483шт. загальною вартістю 2038046,40грн. з ПДВ, кегам 30л - в кількості 629шт. загальною вартістю 516283,20грн. з ПДВ, балонів вуглекислотних 10л - в кількості 137шт. загальною вартістю 41100грн. з ПДВ, балонів вуглекислотних 6,7л в кількості 37шт. загальною вартістю 11100грн. з ПДВ, балонів вуглекислотних 20л в кількості 90шт. загальною вартістю 40500грн. з ПДВ, всього тари на суму -2647029,60грн.

Відповідач в судові засідання не з'являвся, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судових засідань(відповідно до Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.11р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою(тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність(вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час та місце розгляду справи судом), а саме, за його юридичною адресою, підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 22.05.2012р., про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позов не надав, своє право на захист не використав, у зв'язку з чим справа розглядається по наявним в ній матеріалам у порядку ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

26.12.2008р. між Закритим акціонерним товариством „Оболонь" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Оболонь Хорека Сервіс" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу продукції №60, відповідно до умов якого Продавець зобов'язався виготовляти та продавати продукцію на умовах DDP склад Покупця, а Покупець зобов'язався своєчасно приймати цю продукцію, оплачувати її вартість на умовах даного договору та повернути тару в строк та на умовах, передбачених даним договором.

Згідно п. 8 розділу II Договору Покупець зобов'язаний повертати Продавцю пляшку(якщо пляшка зворотна) - 95% від поставленої кількості; кеги, вуглекислотні балони, ящики, піддони - 100 %. Вся зворотна тара повинна бути повернута покупцем Продавцю в термін не більше 30 діб з дня отримання продукції, кеги в термін не більше 18 діб - для літніх місяців (червень-серпень); 21 добу - для весняних та осінніх місяців (березень-травень та вересень-листопад відповідно): 23 доби - для зимових місяців (грудень-лютий), вуглекислотні балони в термін не більше 30 діб.

Відповідно до п.5. Розділу ІІІ договору №60 від 26.12.2008р. розрахунковим документом за повернену тару і кеги є ТТН на перевезення (повернення) зворотної тари з відміткою тарного цеху Продавця.

Пунктом 6 Розділу ІІІ договору передбачено, що розрахунки за повернуту тару проводяться за згодою сторін, також шляхом зарахування взаємних вимог.

Відповідно до п.7 Розділу ІІІ договору підсумковий розрахунок між сторонами відображається в Підсумковій відомості оборотів по взаєморозрахунках, яка складається у Продавця на підставі бухгалтерських даних Продавця та яку Покупець має право отримати в бухгалтерії Продавця раз на місяць.

Пунктом 12 розділу III Договору передбачено, що в разі втрати, пошкодження або неповернення кегів та вуглекислотних балонів в строк, Покупець зобов'язаний відшкодувати їх вартість разом з ПДВ, виходячи з того, що вартість одного кега (50літрів, 30літрів) складає 91 Євро без ПДВ або (на розсуд Продавця) 684грн. без ПДВ; вартість вуглекислотного балону (6,7л сірий, 10 л чорний) складає 250грн. без ПДВ; вартість одного вуглекислотного балона (20л) складає 375грн. без ПДВ. Покупцю необхідно самостійно провести перерахунок вартості кегів в українську гривню згідно курсу гривні до Євро(визначеному Національним банком України в день проведення платежу), та самостійно провести відшкодування на протязі трьох діб з моменту, коли Покупець зобов'язаний був повернути тару або з моменту вимоги Продавця.

На виконання умов договору, з 10.01.2009р. по 31.03.2010р. на адресу відповідача була відвантажена продукція з тарою кількості кег 50л. -5149шт., кег 30л -1168шт., балонів вуглекислотних 10л - 137шт., балонів вуглекислотних 6,7л -37шт, балонів вуглекислотних 20л- 90шт.

Факт отримання відповідачем продукції та тари підтверджується товарно-транспортними накладними, на які є посилання у бухгалтерській довідці-розрахунку заборгованості.

Відповідач повернув зворотну тару в кількості кег 50л. -2666шт., кег 30л -539шт.

Відповідно до бухгалтерської довідки-розрахунку заборгованості відповідача заборгованість по зворотній тарі становить по кегам 50л. - в кількості 2483шт. загальною вартістю 2038046,40грн. з ПДВ, кегам 30л - в кількості 629шт. загальною вартістю 516283,20грн. з ПДВ, балонів вуглекислотних 10л - в кількості 137шт. загальною вартістю 41100грн. з ПДВ, балонів вуглекислотних 6,7л в кількості 37шт. загальною вартістю 11100грн. з ПДВ, балонів вуглекислотних 20л в кількості 90шт. загальною вартістю 40500грн. з ПДВ, всього тари на суму -2647029,60грн.

Однак в порушення умов договору відповідач не виконав свої зобов'язання по договору, у зв'язку з цим 17.10.2011р. позивач направив на адресу відповідача претензію №3814/0/2-11 з вимогою згідно умов договору в трьохденний термін сплатити вартість неповернутої тари в сумі 2647029,60грн.

Однак на теперішній час тару відповідачем не повернуто, її вартість також не сплачено.

28.04.2011р. державним реєстратором Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації було проведено державну реєстрацію змін до установчих документів Закритого акціонерного товариства „Оболонь" згідно статуту, затвердженого загальним зборами акціонерів ЗАТ „Оболонь" від 27.04.2011р. Згідно п. 1.1 Статуту попереднє найменування Товариства - Закрите акціонерне товариство „Оболонь" змінене на Публічне акціонерне товариство „Оболонь".

Враховуючи неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оболонь Хорека Сервіс" заборгованості за неповернуту тару у розмірі 2647029,60грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Так судом встановлено, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором №60 26.12.2008р., а саме не повернув тару та не сплатив її вартість у розмірі 2647029,60грн., у зв'язку з чим позовна вимога Публічного акціонерного товариства "ОБОЛОНЬ" про стягнення з відповідача 2647029,60грн., є обґрунтованою, та підлягає задоволенню.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи, позовна вимога Публічного акціонерного товариства "ОБОЛОНЬ" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оболонь Хорека Сервіс" заборгованості за неповернуту тару у розмірі 2647029,60грн., є обґрунтованою, підтвердженою наявними у справі матеріалами та підлягає задоволенню.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача витрати по сплаті держмита на суму 25500грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оболонь Хорека Сервіс" (65496, Одеська область, Овідіопольський район, с.Мізікевича, ж/м Ульянівка, вул. Одеська, 15, п/р 26000670728411 в ООФ АКБ УСБ, МФО 328016, код ЄДРПОУ 34643210) на користь Публічного акціонерного товариства "ОБОЛОНЬ" (04655, м. Київ, вул. Богатирська, 3, п/р № 26001501022777 в Оболонській філії АТ "Укрінбанк", МФО 322904, ЄДРПОУ 05391057) заборгованість за неповернуту тару у розмірі 2647029(два мільйони шістсот сорок сім тисяч двадцять дев'ять)грн.60коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 25500(двадцять п'ять тисяч п'ятсот)грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236(двісті тридцять шість)грн.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 29.05.2012р.

Суддя Гут С.Ф.