Рішення

від 24.05.2012 по справі 5020-411/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2012 року справа № 5020-411/2012 За позовом: Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради,

ідентифікаційний код 25750044

(99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Борей ЛТД",

ідентифікаційний код 20751547

(99007, м. Севастополь, вул. М. Музики, 2)

про стягнення неустойки в сумі 12 488,28 грн,

Суддя Головко В.О.,

Представники учасників судового процесу:

позивач (ФКМ Севастопольської міської Ради) -явку уповноваженого представника не забезпечив;

відповідач (ТОВ „Фірма „Борей ЛТД") -явку уповноваженого представника не забезпечив.

Обставини справи:

06.04.2012 Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (далі -позивач, ФКМ Севастопольської міської Ради) звернувся до господарського суду міста Севастополя (далі -суд) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Борей ЛТД" (далі -відповідач, ТОВ „Фірма „Борей ЛТД") про стягнення неустойки в сумі 12 488,28 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається, серед іншого, на статтю 785 Цивільного кодексу України та зазначає, що рішенням господарського суду міста Севастополя від 02.08.2010 у справі № 5020-11/139, яке набрало законної сили 14.08.2010, розірвано (припинено) договір оренди нерухомого майна № 169-03 від 25.09.2009. Утім, відповідач не повернув майно орендодавцеві, а тому зобов'язаний сплатити неустойку за весь час користування майном.

Ухвалою суду від 13.04.2012 порушено провадження у справі № 5020-411/2012 та у порядку статті 65 Господарського процесуального кодексу України зобов'язано сторін надати суду документи, необхідні для вирішення спору; розгляд справи призначено на 25.04.2012.

Ухвалою від 25.04.2012, у зв'язку із неявкою сторін у судове засідання, розгляд справи був відкладений на 24.05.2012.

Відповідач у засідання суду, призначене на 24.05.2012, явку свого повноважного представника не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно і належним чином за адресою, яка вказана у Спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців /арк. с. 10-12/; про причини неявки суду не сповістив; відзив на позов та документи в обґрунтування заперечень проти позову не надав.

Позивач явку повноважного представника також не забезпечив, проте до початку судового засідання через канцелярію суду надав витребувані судом документи /арк. с. 14-26, 41/ та клопотання про розгляд справи за відсутністю його представника /арк. с. 40/.

Згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи те, що матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, суд визнав за можливе розглянути справу у відсутність представників сторін за наявними у справі матеріалами -в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

25.09.2009 між Територіальною громадою міста Севастополя в особі Севастопольської міської ради, від імені якої діє Фонд комунального майна Севастопольської міської ради (Орендодавець), та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фірма „Борей ЛТД" (Орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна № 169-03 (далі - Договір) /арк. с. 19-21/.

Договір посвідчено приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Усенко Т.Т. 25.09.2009 та зареєстровано в реєстрі за № 1511.

Відповідно до пункту 1.1 Договору, з метою ефективного використання комунального майна і досягнення найвищих результатів господарської діяльності Орендодавець (позивач) зобов'язався передати, а Орендар (відповідач) -прийняти в оренду нерухоме майно -вбудовані нежилі приміщення в підвалі (№ 1) загальною площею 30,7 м 2 , з входом у підвал, розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. М. Музики, 2, -яке перебуває на балансі РЕП-1.

Цей Договір є новою редакцією договору оренди нерухомого майна № 169-03 від 23.10.2003 (п. 9.4 Договору).

Згідно з пунктом 3.1 Договору, розмір орендної плати визначається відповідно до рішення Севастопольської міської Ради № 1617 від 13.03.2007 і становить 2 116,50 грн на рік.

З 01.09.2009 орендна плата складає 389,82 грн (без урахування ПДВ, із застосуванням індексу інфляції) за місяць оренди і перераховується Орендарем Орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця (абз. 1 п. 3.2 Договору).

Сторони дійшли згоди, що з 01.01.2010 Орендар сплачує орендну плату, визначену абзацом першим пункту 3.2 Договору, котра коригується на індекс інфляції за увесь період (абз. 6 п. 3.2 Договору).

Відповідно до рішення пункту 3.3 Договору розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, що відповідає попередньому.

Сторони домовились, що Договір діє з моменту підписання, нотаріального посвідчення та державної реєстрації -до 29.09.2011 (п. 7.1 Договору).

Крім того, Сторони погодили, що Договір може бути змінений або розірваний за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у випадку істотного порушення Договору другою стороною і в інших випадках, встановлених договором або законом (п. 7.4 Договору).

Також сторони передбачили, що дія Договору може припинитися, зокрема, за рішенням суду (п. 7.6 Договору).

Як убачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду міста Севастополя від 02.08.2010 у справі № 5020-11/139 за позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Борей ЛТД", серед іншого, розірвано Договір оренди нерухомого майна № 169-03 від 25.09.2009, укладений між сторонами, та зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма „Борей ЛТД" повернути Фонду комунального майна Севастопольської міської ради вбудовані нежилі приміщення в підвалі (№ 1) загальною площею 30,7 м 2 , з входом у підвал, розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. М. Музики, 2, -які перебувають на балансі РЕП-1 /арк. с. 23-25/.

На виконання вказаного рішення судом видано наказ від 15.09.2010, який спрямовано для виконання до Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Севастополі.

В ході примусового виконання вищезазначеного рішення суду за наказом від 15.09.2010, нежилі приміщення в підвалі (№ 1) загальною площею 30,7 м 2 , з входом у підвал, розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. М. Музики, 2 -були повернуті Фонду комунального майна Севастопольської міської ради, про що державним виконавцем складено Акт від 12.10.2011 /арк. с. 26/.

На підставі Акта державного виконавця від 12.10.2011 виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду від 15.09.2010 закінчено, про що винесено відповідну постанову від 13.10.2011 /арк. с. 41 -зворотний бік/.

Таким чином, об'єкт оренди фактично був повернутий Орендодавцеві (позивачу) більше ніж через рік після розірвання (припинення) Договору оренди, у зв'язку з чим позивач, на переконання останнього, має право на отримання від відповідача неустойки за весь час прострочення виконання ним обов'язку щодо повернення майна.

Наведене стало причиною звернення позивача до суду із даним позовом.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої, п'ятої статті 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, визначене відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, належить територіальним громадам сіл, селищ, міст та районів у містах.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, визначати в угодах та договорах умови використання об'єктів, що передаються у користування і оренду та ін.

Відповідно до пунктів 2, 9 Положення про Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради, затвердженого рішенням Севастопольської міської Ради від 12.11.2002 № 339 (в редакції рішення Севастопольської міської Ради від 26.01.2010 № 9128), Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради є виконавчим органом Севастопольської міської Ради по управлінню майном комунальної власності територіальної громади міста Севастополя, одним із завдань якого є управління у визначених Радою межах майном комунальної власності.

Статтею 1 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" унормовано, що даний Закон регулює організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі -підприємства), їх структурних підрозділів; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Враховуючи, що об'єктом оренди було комунальне майно, застосуванню до спірних відносин сторін підлягають норми Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, а також норми спеціального законодавства в сфері оренди комунального майна, яким є Закон України „Про оренду державного та комунального майна".

Частиною третьою статті 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Як убачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду міста Севастополя від 02.08.2010 у справі № 5020-11/139 Договір оренди комунального майна № 169-03 від 25.09.2009 розірвано, а на Товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма „Борей ЛТД" покладено обов'язок повернути Фонду комунального майна Севастопольської міської ради орендоване за Договором майно /арк. с. 23-25/.

За змістом частин другої та третьої статті 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі розірвання договору зобов'язання припиняється з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором. Якщо договір розривається у судовому порядку, зобов'язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.

Статтею 785 Цивільного кодексу України унормовано, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Як убачається із матеріалів справи, Договір оренди комунального майна № 169-03 від 25.09.2009 припинив свою дію з 14.08.2010 (дата набрання рішенням господарського суду міста Севастополя від 02.08.2010 у справі № 5020-11/139 законної сили).

Відповідач свого обов'язку щодо негайного повернення орендованого за цим Договором майна не виконав, тобто є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Актом державного виконавця підтверджується, що орендоване майно було повернуто позивачеві лише 12.10.2011. Таким чином, період прострочення відповідачем зобов'язання щодо повернення орендованого майна становить: з 14.08.2010 по 12.10.2011.

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій та іншими способами, передбаченими законом.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Судом установлено, що відповідач порушив зобов'язання щодо негайного повернення орендованого за договором майна після припинення Договору оренди, а тому повинен сплатити неустойку за весь період прострочення виконання зобов'язання (з 14.08.2010 по 12.10.2011) у встановленому законом розмірі (у розмірі подвійної орендної плати).

Розрахунок неустойки, наданий позивачем /арк. с. 7/, судом перевірено та визнано вірним.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В порушення наведених приписів відповідачем не надано доказів сплати неустойки за користування орендованим майном протягом вищезазначеного періоду.

За викладених обставин позовні вимоги щодо стягнення з відповідача неустойки в сумі 12 488,28 грн є обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.

За правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача та підлягають стягненню з нього на користь позивача.

Керуючись статтями 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Борей ЛТД" (ідентифікаційний код 20751547; 99007, м. Севастополь, вул. М. Музики, 2; відомості про наявність поточних рахунків в установах банку в матеріалах справи відсутні) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (ідентифікаційний код 25750044; 99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5; п/р 33213870700001 в ГУ ДКСУ в м. Севастополі, МФО 824509, код в ЄДРПОУ 38022717, код платежу 22080400) неустойку в сумі 12 488,28 грн (дванадцять тисяч чотириста вісімдесят вісім грн 28 коп.).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Борей ЛТД" (ідентифікаційний код 20751547; 99007, м. Севастополь, вул. М. Музики, 2; відомості про наявність поточних рахунків в установах банку в матеріалах справи відсутні) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (ідентифікаційний код 25750044; 99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5; п/р 37188003000416 в ГУ ДКСУ в м. Севастополі, МФО 824509) судовий збір в сумі 1 609,50 грн (одна тисяча шістсот дев'ять грн 50 коп.) .

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29.05.2012.

Суддя підпис В.О. Головко