ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"16" травня 2012 р.Справа № 14/8/5022-176/2012 Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Руденка О.В.
розглянув справу
до відповідача Державного підприємства "Залозецький спиртовий завод", вул. Бродівська, 3, смт. Залізці, Зборівський район, Тернопільська область, 47234
про cтягнення 13224.94 грн.
за участю представника відповідача: ОСОБА_1, довіреність № 7 від 15.03.2012р.
Суть справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інститут прикладної хімії" звернулося в господарський суд Тернопільської області з позовом до Державного підприємства "Залозецький спиртовий завод" про cтягнення заборгованості в сумі 13224.94 грн.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору на постачання концентрату естеро - сивушного № 1ЕСК від 18.06.2009 р. та вказує на відмову продавця поставити товар, незважаючи на 100 % проведену попередню оплату за нього.
Відповідач у відзиві на позов, що підтриманий в судових засіданнях повноважним представником, існування боргу в сумі 7749,00 грн. не заперечує, решту позовних вимог вважає безпідставними та такими що не підлягають до задоволення.
В процесі слухання справи розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах.
В судових засіданнях повноважному представнику відповідача належні йому права та обов'язки, передбачені ст.20,22,81-1 ГПК України, роз'яснено.
За відсутності відповідного клопотання в порядку ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.
Строк вирішення спору було продовжено за правилами, що викладені у ст. 69 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарським судом встановлено наступне:
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією їх породжують. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
18 червня 2009 р. між Державним підприємством "Залозецький спиртовий завод" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інститут прикладної хімії" (Покупець) було укладено договір № 1ЕСК на постачання концентрату естеро - сивушного у кількості 5000 декалітрів (далі - Договір №1ЕСК).
Згідно п. 1.1. даного правочину Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю естеро - сивушний концентрат (далі - товар), а Покупець прийняти цей товар на умовах передбачених договором.
При цьому контрагенти обумовили, що поставка товару здійснюється на умовах EXW франко - склад Постачальника (в редакції ІНКОТЕРМС -2000). Транспортні витрати за рахунок Покупця (п. 3.1. Договору).
Загальна вартість товару за даним договором складає: 115000, 00 грн. із розрахунку вартості одного декалітра концентрату естеро - сивушного - 23,00 грн.
За поставлений товар Покупець розраховується у формі 100% попередньої оплати за кожну погоджену партію товару (п.п. 4.1., 4.2. Договору).
Позивач на виконання вищезазначеного правочину, здійснив передоплату товару відповідно до квитанцій № 168078777 від 08.07.2009 р. на суму 10000,00 грн. та №168169226 від 09.07.2009 р. на суму 10000,00 грн. разом із ПДВ; платіжних доручень № 248 від 13.08.2009 р. на суму 23000,00 грн., № 289 від 22.09.2009 р. на суму 4600,00 грн., № 323 від 23.10.2009 р. на суму 15755,00 грн., № 350 від 01.12.2009 р. на суму 46000,00 грн.
Всього господарським товариством на виконання умов Договору № 1ЕСК сплачено 112355,00 грн.
У відповідності до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Аналогічні за змістом правові норми містяться і у ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України.
Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору поставки, згідно якого та в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 ст.712 ЦК України визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Між тим постачання концентрату естеро-сивушного за договором № 1ЕСК відповідачем на адресу Покупця було здійснено частково, а саме: на суму 23000,00 грн. у кількості 1249,38 дал., що підтверджується ТТН № 041673 від 13.07.2009 р.; на суму 43355,00 грн. у кількості 11885 дал. та на суму 32775, 06 грн. у кількості 1425 дал., що підтверджується видатковими накладними № 0000000757 від 19.10.2009 р. та № 0000001171 від 21.12.2009 р.
Всього Державним підприємством "Залозецький спиртовий завод" на користь позивача поставлено товару на загальну суму 99130,06 грн. разом із ПДВ.
Термін виконання зобов'язання Постачальником, контрагенти договірних відносин не встановили. Таким чином, за правилами ч. 2 ст.530 ЦК України кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення йому вимоги.
З урахуванням наведених приписів, позивачем 24.11.2011 року направлено державному підприємству вимогу за № 19 про остаточне постачання товару у кількості 575 дал. вартістю 13224,94 грн. (разом із ПДВ) у 7 денний строк з моменту отримання даної вказівки.
Незважаючи на це, товар у вказаний строк відповідачем не поставлено. Натомість, листом № 204 від 12.12.2011 р., Державне підприємство повідомило ТОВ "Інститут прикладної хімії" про те, що виконати свої зобов'язання ДП "Залозецький спиртовий завод" немає можливості через процедуру реорганізації підприємства, яка проводиться на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 672 від 28.07.2010 р. та наказу Міністерства аграрної політики України № 543 від 06.09.2010 р.
Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
З наведеного та зважаючи на лист відповідача №204 від 12.12.2011 р., яким той проінформував позивача, що станом на 12.12.2011 р. господарської діяльності по виробництву спирту ним не здійснюється , ТОВ "Інститут прикладної хімії" обгрунтовано звернувся до суду із вимогою про стягнення із ДП "Залозецький спиртовий завод" суми попередньої оплати.
Водночас, із матеріалів справи вбачається, що між контрагентами спірних правовідносин 10.02.2010 р. був укладений ще один договір № 1ЕСК на постачання концентрату естеро - сивушного у кількості 5000 декалітрів на загальну суму 105000,00 грн.
На виконання зазначеного вище правочину , Покупець здійснив попередню оплату товару на суму 139084,28 грн., проте відповідачем у 2010 р. відпущено ТОВ "Інститут прикладної хімії" товару в кількості 6883,82 дал. на загальну суму 144560,22 грн. , що підтверджується долученим відповідачем до матеріалів справи актом звірки взаєморозрахунків за 2010 р.
У зв'язку з тим, що відповідачем було здійснено постачання товару на виконання договірних зобов'язань, які виникли уже після спірних правовідносин, ДП "Залозецький спиртовий завод" 10.05.2012 р. направило позивачу заяву № 17 із проханням зарахувати кредиторську заборгованість в сумі 5475,94 грн., яка виникла по договору на постачання концентрату естеро-сивушного № 1ЕСК укладеного 18.06.2009 р., в рахунок наступних платежів по договору № 1ЕСК від 10.02.2010 р.
Згідно ст.601 ЦК України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
У письмових поясненнях , які отримані господарським судом 28.04.2012 р., позивач не заперечує щодо проведення зарахування зустрічних вимог.
За таких обставин суд прийшов до висновку, що зобов'язання, яке виникло у відповідача перед його контрагентом на підставі договору постачання концентрату естеро-сивушного № 1ЕСК від 18.06.2009 р. в сумі 5475,94 грн. є погашеним внаслідок проведеного зарахування зустрічних однорідних вимог, а тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню, відповідно із п.1-1 ст. 80 ГПК України, за відсутністю предмету спору.
Решта заявлених у справі вимог в сумі 7749,00 грн. відповідачем не заперечуються. Проте, у відзиві на позов та усних поясненнях представника в судових засіданнях, державне підприємство стверджує, що відвантаження товару на спірну суму не було здійснено через не надання Покупцем транспорту для завантаження.
Дані доводи відповідача судом оцінюються критично з огляду на наступне. Товар по Договору 1ЕСК від 18.06.2009 р. постачався на умовах EXW франко-склад Постачальника (в редакції ІНКОТЕРМС -2000). В свою чергу, згідно ст. А.7 Правил Інкотермс 2000 Продавець зобов'язаний дати Покупцю достатнє повідомлення щодо часу і місця, коли і де товар буде наданий у розпорядження останнього .
Подібне повідомлення позивачу надіслано лише 19.04.2012 р. (лист № 14 у справі), тобто вже після його звернення до господарського суду, а відтак не може слугувати підставою для відмови у поверненні йому спірної суми попередньої оплати.
При вирішенні спору суд враховує, що доведення законності і обґрунтованості своїх вимог з метою захисту власних інтересів є обов'язком кожного із учасників судового процесу (ст.ст. 32-34 ГПК України).
Всупереч вказаних норм, належних та допустимих доказів, які б свідчили про повернення відповідачем заявленої до стягнення суми попередньої оплати, державним підприємством не надано, а судом не здобуто.
За таких обставин, позовні вимоги ТОВ "Інститут прикладної хімії" в частині стягнення з ДП "Залозецький спиртовий завод" 7749,00 грн. попередньої оплати підлягають до задоволення як обґрунтовані, доведені належними та допустимими доказами та не оспорені в установленому порядку відповідачем.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", п.п. 4.2. 4.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. в разі припинення провадження у справі судовий збір підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України. В частині задоволених позовних вимог, відповідно до ст.ст.44- 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 43, 44-49, 75, п.1-1 ст.80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства "Залозецький спиртовий завод" (вул. Бродівська, 3, смт. Залізці, Зборівський район, Тернопільська область, 47234, код ЄДРПОУ 00375071) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут прикладної хімії" (вул. Івана Дубового, 10/9, м. Харків, 61003, п/р 26002052298564 в ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк", м. Харків, МФО 551533, код ЄДРПО 33066812) - 7749 (сім тисяч сімсот сорок дев'ять) грн. 00 коп. суми попередньої оплати, 943 (дев'ятсот сорок три) грн. 06 коп. судового збору.
3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Інститут прикладної хімії" (вул. Івана Дубового, 10/9, м. Харків, 61003, п/р 26002052298564 в ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк", м. Харків, МФО 551533, код ЄДРПО 33066812) з Державного бюджету України - 666 (шістсот шістдесят шість) грн. 44 коп. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення №188 від 29.02.2012р.
3. Наказ та довідку видати після набрання рішенням законної сили.
4. В іншій частині позовних вимог провадження у справі припинити.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.
Суддя О.В. Руденко
Повний текст рішення
складено " 25 " травня 2012 р.
Суд | Господарський суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 16.05.2012 |
Оприлюднено | 05.06.2012 |
Номер документу | 24381122 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Тернопільської області
Руденко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні