Рішення

від 29.05.2012 по справі 5024/466/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2012 р. Справа №5024/466/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Горголь О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРАМОТЕКА", м. Харків

до товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонский оптовый торговый дом-02", м. Херсон

про стягнення 202293 грн. 38 коп.

за участі представників:

позивача - ОСОБА_1, представник, дов. №47 від 08.05.2012 р.

відповідача - ОСОБА_2, юрист, дов. №2 від 21.12.2012 р.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "КЕРАМОТЕКА" (позивач) звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонский оптовый торговый дом-02" (відповідач), яким, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 26.04.2012 року №40, просить стягнути суму основного боргу в розмірі 363203 грн. 28 коп., суму пені в розмірі 5059 грн. 80 коп. та 3% річних в сумі 1016,62 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вимоги визнає частково в розмірі 351831 грн. 73 коп. основного боргу.

В судовому засіданні 29 травня 2012 року представником відповідача подано доповнення до відзиву відповідно до якого відповідач визнає позовні вимоги в повному обсязі. Крім того, відповідач просить відстрочити виконання рішення суду з посиланням на скрутне фінансове становище та можливість сплати спірної суми через 2 місяці.

Позивач проти надання відстрочки не заперечує.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Між сторонами укладений договір №КХ01-154 від 15 листопада 2011 року (далі - договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався продати та передати у власність покупця товари разом із усіма їх приналежностями та документами, що стосуються товарів, в асортименті, кількості та за цінами, зазначеними у специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору, а відповідач зобов'язався прийняти товари та оплатити їх на умовах цього договору.

Згідно Специфікації №1 від 15.11.2011 року, за видатковими накладними №940 від 23 листопада 2011 року, №Крт00000966 від 25 листопада 2011 року, №980 від 29 листопада 2011 року, та №Крт00001019 від 12 грудня 2011 року позивач передав відповідачу товари загальною вартістю 536949 грн. 13 коп.

Відповідно до положень пунктів 5.1., 5.2 договору покупець (відповідач у справі) оплачує товари шляхом банківського переказу на рахунок продавця (позивач). Попередня оплата становить 25 відсотків від вартості товарів вказаних у відповідному замовленні. Попередня оплата здійснюється не пізніше трьох днів з дати узгодження сторонами замовлення.

Остаточна оплата товарів здійснюється протягом 60 календарних днів з дати поставки товарів, що підтверджується видатковими накладними.

Відповідач за отриманий від позивача товар розрахувався частково, перерахувавши 140264,57 грн. платіжним дорученням №31702 від 17.11.2011 р. та 44852,83 грн. платіжним дорученням №32024 від 08.12.2011 року, а всього сплатив 185117 грн. 40 коп.

В подальшому сторонами укладено угоду від 23.01.2012 року по врегулюванню взаєморозрахунків за договором №КХ01-154/83 від 15.11.2011 р. відповідно до п. 5 якої сторони за цією угодою підтверджують те, що залишок коштів по сплаті за отриманий товар, покупець сплачує у відповідності до наступного графіку: 100000 грн. до 15.02.2012 р.; 100000 грн. до 15.03.2012 р.; 163203,28 грн. до 15.04.2012 р.

Проте, відповідач зобов'язань з остаточної оплати товару не виконав, заборгованість за поставлений товар становить 363203,28 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи наведене позовні вимоги в частині стягнення боргу за поставлений товар в сумі 351831,73 грн. підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної норми позивач обґрунтовано нарахував відповідачу 1016,62 грн. 3% річних.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вищезгаданого Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічна норма міститься в п. 2 ст. 343 ГК України.

Пунктом 4.3 Договору сторонами було обумовлено, що за порушення строку оплати товару, визначеного пунктом 5.1. договору, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на той період та яка нараховується від суми заборгованості за весь час її існування, не обмежуючись 1 роком, за кожен день прострочення виконання своїх зобов'язань.

На підставі зазначених вище норм законодавства та умов договору позивач правомірно нарахував відповідачу до сплати 5059 грн. 80 коп. пені.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню. До стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 363203 грн. 28 коп. основного боргу, 5059 грн. 80 коп. пені та 1016,62 грн. 3% річних.

З приводу заяви відповідача про відстрочку виконання рішення, суд зазначає наступне.

Заяву про відстрочку виконання судового рішення відповідач обґрунтовує складним фінансовим становищем, посилаючи на той факт, що він є прибутковим підприємством, що дасть змогу розрахуватись з позивачем через 2 місяці.

Позивач проти відстрочки виконання рішення суду на два місяці не заперечує.

У відповідності до приписів ст. 121 ГПК України господарський суд, який видав виконавчий документ може за заявою сторони відстрочити виконання судового рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. При цьому, відповідно до вказаної норми ГПК України, застосування такого заходу можливе лише у виняткових випадках, залежно від обставин справи.

Згідно п.2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996р. №02-5/333 "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Таким чином, вирішуючи питання про відстрочку виконання судового рішення, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки як для боржника так і для стягувача у разі прийняття рішення про відстрочення виконання судового акту та не допустити їх настання.

Суд дійшов висновку щодо наявності в даному випадку виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення суду.

В даному випадку, у разі ненадання відстрочки виконання судового рішення, негативні наслідки для відповідача можуть мати незворотній характер, в той час як негативні наслідки відстрочки сплати відповідачем боргу є значно меншими.

З огляду на викладене, заява відповідача про відстрочку виконання рішення господарського суду по даній справі підлягає задоволенню, суд вважає за можливе відстрочити виконання судового рішення на два місяці.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, п. 6 ст. 83 та ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонский оптовый торговый дом-02" (вул. Ілліча, 86, кв. 88, м. Херсон, код 32125630, п/р 260010231169 в ПАТ "Сбербанк Росії", МФО 320627) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Керамотека" (юр. адреса: вул. Мироносицька, 25, м. Харків; факт. адреса: вул. Пушкінська, 62, м. Харків; код 36816931, р/р 26007820000089 в Київському відділенні ХОФ ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 351016) - 363203 грн. 28 коп. основного боргу, 5059 грн. 80 коп. пені, 1016,62 грн. 3% річних та 7385 грн. 87 коп. витрат по сплаті судового збору. Відстрочити виконання рішення суду на два місяці.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 30.05.2012 р.

Суддя Л.І. Александрова