Постанова

від 17.05.2012 по справі 1279/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а- 1279/12/2070

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2012 р. м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бідонька А.В,

при секретарі судового засідання Дейнеко Т.В.

за участю:

представників позивача -Ціоти О.А., Пучкової І.В.

представника відповідача -Таран М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аллхім" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення -,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Аллхім", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова, в якому просить суд: скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення № 0002851520 від 19.09.2011 р., прийняте державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Харкова.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ДПІ у Ленінському районі м. Харкова було призначено та проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ "Аллхім" з питань дотримання вимог податкового законодавства України по правових взаємовідносинах з TOB "Альфа-Плюс" у грудні 2010р. За результатами перевірки складено Акт "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки TOB "Аллхім" з питань дотримання вимог податкового законодавства по правових взаємовідносинах з TOB "Альфа-Плюс" у грудні 2010 р. № 1655/15-214/35586866 від 05.09.2011р.

Відповідно до висновків акту, документальною перевіркою встановлені порушення підприємством пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, пп.7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97 від 03.04.1997 р.

Позивачем 23 вересня 2011 року отримано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова № 0002851520 від 19.09.2011 року, яким платнику податків визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за податком на додану вартість на загальну суму 32282,50 грн. в тому числі: за основним платежем - 25826,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 6456,50 грн.

Підставою для прийняття податкового повідомлення -рішення № 0002851520 від 19.09.2011р. контролюючим органом, відповідно до акту перевірки, є те, що перевіркою встановлено недодержання TOB "Аллхім" норм цивільного законодавства щодо дійсності правочинів в момент їх вчинення з постачальником товару TOB "Альфа-Плюс" (код ЄДРПОУ 37104490) і що такі правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що на думку перевіряючого, є порушенням ч.1 cm. 203, 215, ст. 228, ст.662, ст.655, cm.656 ЦК України.

TOB "Аллхім" не погоджується з висновками, викладеними в акті позапланової перевірки № 1655/15-214/35586866 від 05.09.2011р., і вважає, що податкове повідомлення-рішення від 19.09.2011 року № 0002851520 було прийняте ДПІ у Ленінському районі м. Харкова з порушенням чинного законодавства України і підлягає скасуванню в повному обсязі. Вказує на те, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Відповідач проти позову заперечував. Зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0002851520 від 19.09.2011р. винесене на законних підставах, а отже підстав для його скасування немає.

Зауважив, що документи, надані позивачем до перевірки, жодним чином не підтверджують реальність здійснення угоди з TOB "Альфа-Плюс". Податковий орган дійшов висновку, що постачальник позивача ТОВ"Альфа-Плюс" вчиняв дії умисно з тим, щоб не здійснювати господарську діяльність і приховувати прибутки, одержані на підставі угод з іншими суб'єктами підприємництва, не сплачувати податки, що доводить факт порушення інтересів держави та суспільства на отримання належних сум податку на додану вартість та податку на прибуток при тому, що з TOB "Аллхім" по ланцюгу постачання отримало податкову вигоду, шляхом формування "штучного" податкового кредиту.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2012 р. клопотання представника відповідача задоволено, замінено первинного відповідача Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Харкова на належного відповідача Західну міжрайонну державну податкову інспекцію м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що ТОВ "Аллхім" зареєстроване Виконавчим комітетом Харківської міської ради 11.01.2008 р., про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 12). Включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом -35586866.

Позивач знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Ленінському районі м. Харкова з 12.01.2008 р. за № 22560. ТОВ "Аллхім" є платником ПДВ згідно свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 100096293, індивідуальний податковий номер 355868620333 (а.с. 13).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі) своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

За матеріалами справи, ДПІ у Ленінському районі м. Харкова проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Аллхім" (код ЄДРПОУ 35586866) з питання дотримання вимог податкового законодавства по правових взаємовідносинах з TOB "Альфа-Плюс" (код ЄДРПОУ 37104490) у грудні 2010 р.

Результати перевірки оформлені актом № 1655/15-214/35586866 від 05.09.2011р. (а.с. 14-25, 135-143).

19.09.2011 р. з посиланням на даний акт ДПІ у Ленінському районі м. Харкова було прийнято податкове повідомлення-рішення №0002851520, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 32282,50 грн., з яких: за основним платежем - 25826,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 6456,50 грн.) (а.с. 26).

Як свідчать матеріали справи, фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлення -рішення слугував відображений в акті № 1655/15-214/35586866 від 05.09.2011р. висновок ДПІ у Ленінському районі м. Харкова про порушення:

- п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", підприємством безпідставно завищено податковий кредит за грудень 2010 р. на суму 25826,0 грн.;

- п.п. 7.4.1 п. 7.4 та п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", підприємством:

- занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (рядок 18.1 декларації) за грудень 2010 р. на суму 25826,0 грн.;

- занижено суму податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду (рядок 27 декларації) за грудень 2010 р. у розмірі 25826,0 грн.

В основу вищевказаного висновку ДПІ у Ленінському районі м. Харкова було покладено відомості з акту перевірки №376/23-300/37104490 від 21.03.2011 року про результати перевірки TOB "Альфа-Плюс" (код ЄДРПОУ 37104490), складеного ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва (а.с. 108-117).

TOB "Альфа-Плюс" було перевірено з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з контрагентами -постачальниками ТОВ "Международний труд" (код ЄДРПОУ 36622234) та ПП "Агропрайд" (код ЄДРПОУ 35870453) за грудень 2010 р. За результатами перевірки зазначено: порушення ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині здійснення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними з постачальниками і покупцями за грудень 2010 р.

У ході проведеної перевірки встановлено, що у постачальника ТОВ"Альфа-Плюс" відсутні необхідні умови для досягнення відповідних результатів економічної діяльності, в силу відсутності виробничих та складських приміщень, що свідчить про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань, по укладеним угодам з TOB "Аллхім" та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру у ТОВ"Альфа-Плюс" створення правових наслідків.

Як вважає податкова інспекція, з обставин здійснення діяльності ТОВ"Альфа-Плюс" вбачається, що укладені вищевказані правочини, не обумовлені наявністю об'єктивно існуючої потреби в організації господарської діяльності в розумінні п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", так як відсутні розумні економічні або інші причини (ділова мета) укладення таких правочинів. Вищенаведене свідчить про неможливість реального здійснення фінансово -господарських операцій ТОВ "Альфа-Плюс" та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України.

В акті зазначено, що системний же аналіз схеми, за якою діяли всі підприємства цього ланцюга, свідчить про те, що одержати податкову вигоду можна лише тоді, коли на одному з етапів продажу товару, який має бути вироблений (поставлений), ПДВ до державного бюджету не сплачується (з будь-яких підстав), а покупець (TOB "Аллхім") вживає заходів до мінімізації сплати податку в бюджет. Тобто, без участі особи, яка не сплачує до бюджету суму податку, отриману в складі вартості товару (робіт, послуг), передплати податкова вигода не може бути одержана, а діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників чи підприємства, що мають ознаки "фіктивності" .

Так як угоди купівлі-продажу укладені як такі, що виконувались між TOB "Альфа-Плюс" і його постачальниками щодо поставки продукції (послуг), які потім було продано з TOB "Аллхім", визнано нікчемними та такими, що не спричиняють реального настання правових наслідків, що призвело до втрат дохідної частини Державного бюджету України, то відповідно податковою здійснюється коригування показників податкової декларації за грудень 2010 р., тобто суми, віднесені TOB "Аллхім" до податкового кредиту за операціями з ТОВ"Альфа Плюс" у грудні 2010 р. на загальну суму 25826,0 грн. у відповідності до п.п.7.4.1.п.7.4.ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" підлягають коригуванню. Таким чином, податковий орган дійшов висновку, що TOB "Аллхім" в порушення п.п.7.4.1, п.7.4.ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" безпідставно завищено податковий кредит за грудень 2010 р. на суму 25826,00 грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаного висновку відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що взаємовідносини між ТОВ "Аллхім" та контрагентом TOB "Альфа-Плюс" здійснювалися на підставі договору купівлі-продажу № 2010-0901 від 01.09.2010 р. (а.с. 52-53) та додаткової угоди від 05.11.2010 р.(а.с. 125).

Згідно п.п. 1.2 п. 1 договору, зміненого додатковою угодою, продавець зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити продукцію, найменування, вартість та кількість якої зазначені в рахунках-фактурах, які є невід'ємною частиною договору.

В підтвердження реальності вчиненої господарської операції позивачем надано рахунок -фактуру № 534 від 01.12.2010 р. (а.с. 54), видаткову накладну № 534 від 01.12.2010 р. (а.с. 55).

В платіжних дорученнях № 5708 від 15.12.2010 р., № 5819 від 29.12.2010 р. (а.с. 56, 57) в графі призначення платежу вказано: "оплата за лаб. принал. згідно дог. № 0109/1 від 01.09.2010 р.". Позивачем надано листи на адресу TOB "Альфа-Плюс" № 1512/2 від 15.12.2010 р. та № 2912/3 від 29.12.2010 р., в яких повідомлено наступне: " ТОВ "Аллхім" просить Вас читати призначення платежу по платіжним дорученням № 5708 від 15.12.2010 р., № 5819 від 29.12.2010 р. у наступній редакції: "оплата за лабораторні прилади згідно договору № 2010-0901 від 01.09.2010 р." (а.с. 126, 127). Таким чином, встановлено невідповідність призначення платежу за вказаними платіжними дорученнями.

Предметом договору купівлі-продажу № 2010-0901 від 01.09.2010 р. (а.с. 52-53) є поставка продукції. За умовами п.4.1 вказаного договору, приймання -здача продукції здійснюється за найменуванням, кількості та вартості згідно накладних та документів, які посвідчують якість продукції згідно з інструкціями № П-6, № П-7.

Незважаючи на вимоги суду, позивач не подав до матеріалів справи ані норм, стандартів, технічних умов, які діють на території України на момент поставки відповідного товару, ані інструкцій, котрі б можна було достеменно ідентифікувати стосовно спірного товару.

Разом з тим, жодних доказів дотримання умов даного пункту договору щодо прийому товару згідно інструкцій №П-6 "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості" та № П-7 "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості" позивач до суду не подав. Суд зауважує, що жодних доказів здійснення фізичного переміщення товару від TOB "Альфа-Плюс" до ТОВ "Аллхім" позивачем до матеріалів справи не надано.

Договором не передбачено доставку товару. Відповідно до наданих ТОВ "Аллхім" пояснень, доставка отриманої продукції здійснювалась за рахунок TOB "Альфа-Плюс".

Позивачем до перевірки не були надані документи, що підтверджують транспортування товару (товарно-транспортні накладні, дорожні листи).

Порядком виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, що затверджений наказом Міністерства фінансів України № 228/253 від 07.08.1996 року, зазначено, що для первинного обліку обсягів перевезених вантажів і транспортної роботи автомобільного транспорту підставою для списування товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника і оприбуткування їх вантажоодержувача, а також для виконання розрахунків між перевізниками і замовниками автомобільного транспорту застосовуються такі типові форми єдиної первинної транспортної документації, зокрема, подорожній лист вантажного автомобіля; товарно-транспортна накладна.

Згідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14 жовтня 1997 року, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Суд не приймає посилання позивача щодо того, що ТОВ "Аллхім" не відображає в бухгалтерському та податковому обліку витрати на транспортування ТМЦ, тому не є учасником транспортного процесу, а отже застосування в обліку ТТН не є обов'язковим.

Оскільки в матеріалах справи відсутні належні документи на підтвердження руху товару від постачальника до покупця, акти приймання-передачі товару, документи, що засвідчують факт отримання та зберігання товарів, відсутнє підтвердження фізичного переміщення товарів від контрагента - постачальника TOB "Альфа-Плюс" до підприємства - покупця ТОВ "Аллхім". Відсутність належним чином оформлених товарно-транспортних накладних є свідченням відсутності факту перевезення товару, що у свою чергу, вказує на фіктивність відповідної господарської операції.

Матеріали справи не містять посилань на технічні та технологічні можливості позивача та його контрагента TOB "Альфа-Плюс" для вчинення поставки товару.

За відсутності в матеріалах справи належним чином оформлених товарно-транспортних накладних, неможливо визначити місце здійснення поставок, проміжок часу, момент оприбуткування даного товару позивачем, тощо.

Суд зазначає наступне. Правові відносини з приводу формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначені Законом України "Про податок на додану вартість" (тут і далі нормативно-правові акти в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 якого податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом норм Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду (п.1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість", виникає в межах господарських операцій, що є об'єктом оподаткування ПДВ.

Підпунктом 3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

За визначенням п.1.4 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Не належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі.

Поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Керуючись приписами наведеної норми процесуального закону, суд зазначає, що подані позивачем до матеріалів справи рахунок-фактура № 534 від 01.12.2010 р. (а.с. 54) та видаткова накладна № 534 від 01.12.2010 р. (а.с. 55) не можуть бути визнані належними та допустимими доказами фактичного здійснення поставки товару, оскільки не містять зазначення прізвищ, імен, по-батькові посадових осіб TOB "Альфа-Плюс", котрі підписували ці первинні документи.

Платіжні доручення № 5708 від 15.12.2010 р., № 5819 від 29.12.2010 р. (а.с. 56, 57) в графі призначення платежу містять посилання на інший договір, ніж № 2010-0901 від 01.09.2010 р., на виконання умов якого повинна була бути проведена сплата.

Статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначено, що первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 1 ст. 9 цього Закону України підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення.

Частиною 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено обов'язкову наявність такого реквізиту первинного облікового документу, як особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.п. 2.1. п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 травня 1995 року № 168/704, первинні документи -це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно з вимогами ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

З огляду на добуті по справі докази в їх сукупності суд критично ставиться до твердження позивача про реальність господарської операції між ТОВ "Аллхім" та TOB "Альфа-Плюс", оскільки позивачем не надано до суду належних, достатніх та переконливих доказів реальності фізичного переміщення активів у просторі та часі від вказаного суб'єкта господарювання до ТОВ "Аллхім", а також не надано доказів дотримання засад розумності та добросовісності у спірних взаємовідносинах.

Провівши системний аналіз норм Закону України "Про ПДВ", Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, суд доходить до висновку про відсутність правових підстав для віднесення на розрахунки з державою по ПДВ документів, складених за господарською операцією, яка фактично не відбулась, так як для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто згідно з ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" такої господарської операції, котра спричинила реальні зміни майнового стану платника податків.

Таким чином, позивачем не було надано беззаперечних доказів на підтвердження фактичного виконання сторонами угоди, реальності вчиненого правочину. В матеріалах справи відсутні належним чином складені акти приймання-передачі товару, виконаних робіт, довіреності на одержання продукції від контрагента, специфікації на товар, товарно-транспортні накладні.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Податковий орган довів, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань.

Із врахуванням встановлених обставин, суд вважає, що рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова № 0002851520 від 19.09.2011 р. відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, а позовні вимоги позивача щодо скасування вказаного податкового повідомлення-рішення є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України у разі ухвалення судового рішення на користь сторони, яка є суб'єктом владних повноважень, сплачений судовий збір позивачу не повертається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94,159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Аллхім" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подасться протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Суддя Бідонько А.В.

Повний текст постанови виготовлений 22.05.2012 року.