Постанова
від 24.05.2012 по справі 3382/12/2070
ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

24 травня 2012 р. справ № 2-а- 3382/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

судді - Старосєльцевої О.В.,

за участі

секретаря судового засідання - Чубукіна О.В..,

представників

позивача -Підіпригора М.О.,

відповідача - Хищенко А.Ю. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом ТОВ «АПК «Новий Стиль»до ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС про скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «АПК «Новий Стиль»звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, у якому (з урахуванням уточнення позовних вимог) просив скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача, Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова від 22.12.11р. № 0005352302, № 0005342302, від 10.02.12р. № 0000762302, від 16.03.12р. № 0002642302, № 0002652302, № 0002662302, від 02.04.12р. № 0002972302.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення ґрунтуються на помилкових судженнях та припущення суб'єкта владних повноважень, що викладені в акті № 4238/235/34015638 від 30.11.2011р., № 647/235/34015638 від 27.02.2012р., № 260/235/34015638 від 26.01.2012р., а відтак, суперечать ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладають на платника податків додатковий обов'язок по оплаті грошового зобов'язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість на користь Державного бюджету України. Крім цього, позивач зазначив, що висновки відповідача про непов'язаність господарських операцій з отримання послуг та придбання товару від ТОВ АФ «Аудит-Консалтинг», ТОВ «АГРО НОВАНИВА», ПП «ЮК ЛЕГІОН», ТОВ «Сенатор Компані», ТОВ «Омбілік-Трейд», ФО-П ОСОБА_3, ФО-П ОСОБА_4, з господарською діяльністю позивача, ґрунтуються на юридично неспроможних доводах, а саме: лише на припущенні посадових осіб ДПІ про відсутність такого зв'язку. Висновки суб'єкта владних повноважень щодо нікчемності правочинів, укладених з ТОВ «Промтехноопт»та ТОВ «Будівництво пан Україна», на думку позивача, не підтверджені належними доказами та відповідними рішеннями судів, адже з 01.01.2011р. спірні правочини є оспорюваними, а не нікчемними, а органи ДПС не мають повноважень визнавати нікчемними оспорювані правочини. Позивач стверджував, що є хибними висновки ДПІ, згідно з якими отримані від ПОСП «Бурлуцьке»та СТОВ Агрофірма «Україна Нова»за договорами комісії грошові кошти є фінансовою допомогою. Також позивач зазначив, що має належним чином оформлені первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують взаємовідносини з ТОВ АФ «Аудит-Консалтинг», ТОВ «АГРО НОВАНИВА», ПП «ЮК ЛЕГІОН», ТОВ «Сенатор Компані», ТОВ «Омбілік-Трейд», ФО-П ОСОБА_3, ФО-П ОСОБА_4, ТОВ «Промтехноопт»та ТОВ «Будівництво пан Україна», ПОСП «Бурлуцьке», СТОВ Агрофірма «Україна Нова», та надають право платнику податків відображати господарські операції з зазначеними суб'єктами господарювання у податковому обліку з податку на додану вартість та з податку на прибуток.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС з поданим позовом не погодився.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що порушення, встановлені в ході перевірок позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки № 4238/235/34015638 від 30.11.2011р., № 647/235/34015638 від 27.02.2012р., № 260/235/34015638 від 26.01.2012р, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на законних підставах та відповідають чинному законодавству.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги і доводи заперечень проти позову, просив суд прийняти рішення про залишення позову без задоволення.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «АПК «Новий Стиль»пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з ідентифікаційним кодом - 34015638, знаходиться на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) в ДПІ у Київському районі міста Харкова Харківської області ДПС.

З 29 травня 2005 року ТОВ «АПК «Новий Стиль»є платником податку на додану вартість на підставі Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 28768768 від 29.05.2005р. Індивідуальний податковий номер ТОВ «АПК «Новий Стиль»- 340156320313.

Судом встановлено, що в період з 27.10.2011р. по 23.11.2011р. посадовими особами ДПІ у Київському районі м. Харкова було проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК «Новий Стиль»(код ЄДРПОУ 34015638) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010р. по 30.06.2011р.

Результати зазначеної перевірки оформлені актом від 30.11.2011р. № 4238/235/34015638, в якому викладено висновки ДПІ про порушення ТОВ «АПК «Новий Стиль»(арк. 39 акту):

- п.п. 1.22.2 п. 1.22 ст.1, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2412356,00 грн., в т.ч. у 3 кв. 2010 року на суму 59785,00 грн., у 4 кв. 2010р. на суму 116038,00 грн., у 1 кв. 2011р. на суму 1185533,00 грн.;

- п.п. 1.22.2 п. 1.22 ст.1, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 1569959,00 грн., в т.ч. за 2010 рік на суму 555469,00 грн., за 2 кв. 2011 року на суму 1014490,00 грн.;

- п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено від'ємне значення податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню в період, що перевірявся, на загальну суму 3333,00 грн., в т.ч. у серпні 2010 року на суму 3333,00 грн.;

- п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 67242,00 грн., у т.ч. за грудень 2010р. на суму 65542,00 грн., за червень 2011 р. на суму 1700,00 грн.

З посиланням на згаданий акт перевірки ДПІ у Київському районі м. Харкова були складені та вручені ТОВ «АПК «Новий-Стиль»:

1) податкове повідомлення-рішення від 22.12.11р. № 0005332302, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 2.719.063,00 грн. (основний платіж -2.412.356,00грн., штраф -306.707,00 грн.):

2) податкове повідомлення-рішення від 22.12.11р. № 0005342302, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 83.629,00 грн. (основний платіж - 67.242,00грн., штраф -16.387,00грн.);

3) податкове повідомлення-рішення від 22.12.11р. № 0005352302, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2010 року на суму 3.333,00 грн. та визначено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 833,00 грн.;

4) податкове повідомлення-рішення від 22.12.11р. № 0005362302, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1.014.490,00 грн.

Стосовно перелічених рішень ТОВ було розпочато процедуру адміністративного (позасудового) оскарження рішень контролюючих органів згідно з ст.56 Податкового кодексу України.

За результатами розгляду первинної скарги ДПА у Харківській області було винесено рішення від 07.02.2012р. вих. № 598/10/25-103, яким податкова адміністрація області скасувала податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова від 22.12.11р. № 0005362302 та скасувала податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова від 22.12.11р. № 0005332302 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 110384,00 грн., в іншій частині вказане рішення та податкові повідомлення-рішення № 0005342302 та № 0005352302 залишила без змін, а скарги генерального директора ТОВ «АПК «Новий Стиль»Аносова В.І. -без задоволення.

Судом встановлено, що ДПІ у Київському районі м. Харкова, на зменшену суму грошового зобов'язання з податку на прибуток, було винесено нове податкове повідомлення-рішення від 10.02.12р. № 0000762302 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 2.608.679,00 грн. (основний платіж - 2.301.972,00грн., штраф - 306.707,00 грн.).

З огляду на викладене, суд зазначає, що предметом судової перевірки відповідно до ч.3 ст.2 КАС України є податкові повідомлення-рішення від 22.12.11р. № 0005342302 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 83629,00 грн., № 0005352302 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за серпень 2010р. на суму 3333,00 грн., та податкове повідомлення-рішення від 10.02.2012р. № 0000762302 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 2608679,00 грн. (а.с. 37 т.1).

Як з'ясовано судом, перелічені спірні податкові повідомлення-рішення грунтуються на судженнях ДПІ про порушення ТОВ вимог п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість»та п.п.1.22.2 п.1.22 ст.1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст. 4, п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Перевіряючи юридичну та фактичну обгрунтованість суджень суб'єкта владних повноважень, покладених в основу спірних рішень, на відповідність положенням ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає, що за змістом акту перевірки від 30.11.11р. № 4238/235/34015638 ТОВ було завищено податковий кредит з ПДВ на суму 70575,00 грн., внаслідок чого відбулось завищення бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 3333,00 грн. та заниження податку на додану вартість на суму 67242,00 грн., за рахунок включення до складу податкового кредиту сум ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ АФ «Аудит-Консалтинг»(сума ПДВ 19999,98 грн.), ТОВ «АГРО НОВА НИВА»(сума ПДВ 16666,67 грн.), ТОВ «Сенатор-Компані»( сума ПДВ 20000,00 грн.), ТОВ «Омбілік-Трейд»(сума ПДВ 12209,46 грн.), ПП «ОВД-Трейд»(сума ПДВ 1700,00 грн.), так як надані переліченими суб'єктами господарювання послуги не пов'язані з господарською діяльністю позивача, а взаємовідносини ТОВ «АПК «Новий Стиль»з ПП «ОВД-Трейд»відбувались за нікчемним правочином. (а.с.107-146 т.1).

З долучених до справи документів, а саме: Довідки АА № 591498 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, судом з'ясовано, що видами діяльності позивача за КВЕД-2005 є: інші види оптової торгівлі (51,90,0), посередництво в торгівлі паливом, рудами, металами та хімічними речовинами (51.12.0), посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту (51.19.0), оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин (51.21.0), оптова торгівля хімічними продуктами (51.55.0), роздрібна торгівля іншими продовольчими товарами (52.27.2).

На підставі довідки від 23.05.12р. № 156 та статутів судом було встановлено, що позивач в період з 31.07.2010р. по 30.06.2011р. володів корпоративними правами у наступних підприємствах: ПОСП «Бурлуцьке», ТОВ «АПК ДОНЕЦЬ», ТОВ «Чумацький шлях», ТОВ «ОРІЛЬ», СТОВ «ЗА МИР», в період з 09.07.2010р. до 22.03.2011р. позивач володів корпоративними права у СТОВ «ЛАН»та ТОВ «СП «ВИСОКОПІЛЬСЬКЕ».

Таким чином, обставини господарської діяльності перелічених суб'єктів господарювання майновий стан перелічених суб'єктів господарювання, стан виконання зобов'язань за правочинами вказаними суб'єктами господарювання має юридичне значення для позивача як власника корпоративних прав.

Судом в ході розгляду справи також встановлено, що 01.06.2010р. між ТОВ Аудиторська фірма «Аудит-Консалтинг»як «Виконавцем»та ТОВ «АПК «Новий Стиль»як «Замовником»було укладено договір № 01/06/10-4/К про консультаційне аудиторське обслуговування. Відповідно до ст. 1 зазначеного договору «Виконавець»взяв на себе обов'язки забезпечити «Замовника»аудиторськими послугами у вигляді консультацій, які можуть здійснюватися в усній або у письмовій формі на тему: «Консультаційне супроводження по бухгалтерському та податковому обліку». В п. 2.1 ст. 2 договору сторони визначили, що 1 година наданих послуг становить 500 грн., в т.ч. ПДВ 83,33 грн. Згідно додаткової угоди № 1 від 04.01.2011р., вартість 1 години послуг становить 500,00 грн. без ПДВ, так як послуги згідно п. 196.1.14 ПК України не є об'єктом оподаткування ПДВ. Приймання-передача виконаних Виконавцем послуг здійснюється щомісяця та оформлюється актом здачі-приймання виконаних послуг, в якому зазначається обсяг виконаних послуг у годинах (п. 3.1 ст.3 договору). (а.с. 35-39 т.4).

Також судом встановлено, що на виконання умов договору № 01/06/10-4/К від 01.06.10р., у період з червня 2010 року по червень 2011 року, ТОВ Аудиторською фірмою «Аудит-Консалтинг»було надано позивачу інформаційно-консультаційні послуги з питань бухгалтерського та податкового обліку на загальну суму 240000,00 грн., в т.ч. ПДВ 19999,98 грн. Факт виконання ТОВ Аудиторська фірма «Аудит-Консалтинг»обов'язків за договором щодо надання послуг, підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 30.06.10р., від 31.08.10р., від 30.09.10р., від 29.10.10р., від 30.11.10р., від 31.12.10р., від 31.01.11р., від 28.02.11р., від 31.03.11р., від 29.04.11р., від 31.05.11р., від 30.06.11р., в яких окремо визначено кількість годин потрачених Виконавцем на надання послуг, та переліком консультацій до зазначених актів наданих послуг (а.с. 40-64 т. 4).

На вартість наданих послуг ТОВ Аудиторська фірма «Аудит-Консалтинг»виписало та надало позивачу податкові накладні: № 58 від 06.07.10р., № 62 від 04.08.10р., № 66 від 01.09.10р., № 72 від 05.10.10р., № 77 від 02.11.10р., № 82 від 03.12.10р., які були відображені позивачем у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних відповідного періоду (а.с. 65-70 т. 4).

Згідно платіжних доручень, долучених до матеріалів справи, позивач повністю розрахувався з ТОВ Аудиторська фірма «Аудит-Консалтинг»за надані послуги у безготівковій формі.

Оглянувши перелічений правочин та виписані при виконанні зобов'язань за правочином первинні документи, суд не знаходить правових підстав для висновку про невідповідність спірного правочину вимогам закону та оформлення первинних документів з недодержанням положень ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.7 Закону України «Про ПДВ», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88), а відтак, і сам правочин, і складені з посиланням на нього первинні документи визнаються судом належними та допустимими в розумінні ст.70 КАС України доказами реальності господарських операцій.

За матеріалами справи судом встановлено, що 15 березня 2010 року між ТОВ «АПК «Новий Стиль»як «Замовником»та ТОВ «АГРО НОВАНИВА»як «Виконавцем»було укладено договір № 15/03/10-к про надання інформаційно-консультаційних послуг, згідно умов якого «Виконавець»зобов'язався надати «Замовнику»інформаційно-консультаційне обслуговування з питань: «Транспортне забезпечення комерційної діяльності підприємства»(Огляд)»і «Сільськогосподарські культури. Огляд світового ринку»(а.с. 101-103 т. 4).

Судом встановлено, що ТОВ «АГРО НОВАНИВА»виконало обов'язки взяті на себе за договором та надало послуги визначені у договорі, а саме інформаційно-консультаційні послуги з питання: «Транспортне забезпечення комерційної діяльності підприємства», «Сільськогосподарські культури. Огляд світового ринку». Загальна вартість наданих послуг становить 100000,00 грн., в т.ч. ПДВ 16666,67 грн. Факт надання послуг підтверджується актом виконаних робіт № ОУ-0000012 від 01.09.2010р. та звітом «Транспортне забезпечення комерційної діяльності підприємства», звітом «Моніторинг ринку зерна України»(а.с. 106 т.4).

На суму наданих послуг ТОВ «АГРО НОВАНИВА» виписало та надало позивачу податкову накладну № 17 від 01.09.10р., яка була відображена позивачем у реєстрі отриманих податкових накладних за вересень 2010 року (а.с. 107-109 т.4).

Відповідно до платіжного доручення № 231 від 01.09.2010р. позивач оплатив послуги надані ТОВ «АГРО НОВАНИВА»у безготівковій формі, а саме перерахував на поточний рахунок ТОВ «АГРО НОВАНИВА»суму у розмірі 100000,00 грн., в т.ч. ПДВ 16666,67 грн.

Згідно умов договору на виконання інформаційно-консультаційних послуг № 050111-АНН від 05.01.2011р., укладеного між ТОВ «АПК «Новий Стиль»як «Замовником»та ТОВ «АГРО НОВАНИВА»як «Виконавцем», Виконавець зобов'язався надати інформаційно-консультаційні послуги з питання: Правова експертиза господарської діяльності ТОВ «АПК Новий Стиль»та підприємств власником яких є ТОВ «АПК Новий Стиль»- ПОСП «Бурлуцьке»та ТОВ «АПК Донець». Відповідно до п.п. 2.1.2 п. 2.1 договору Виконавець має право залучати незалежних експертів, аудиторські та юридичні фірми як співвиконавців для виконання робіт, пов'язаних з виконанням договору. В п.п. 2.2.3 п. 2.2 ст. 2 договору, сторони передбачили, що «Виконавець»зобов'язується складати та передавати Огляд на паперовому носії або на електронних носіях «Замовнику»на підставі акту приймання-передачі виконаних робіт (послуг). Строк надання інформаційно-консультаційних послуг 2-ва календарних місяця з моменту підписання цього договору, але не пізніше 28 лютого 2011 року (п. 4.1 Договору). Після виконання інформаційно-консультаційних послуг Виконавець надає Замовнику Огляд та сторони підписують акт приймання-передачі виконаних робіт (послуг) (а.с. 96-98 т.4).

Факт виконання ТОВ «АГРО НОВАНИВА»обов'язків за договором № 050111-АНН від 05.01.11р. підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт (послуг) від 15.02.11р. та звітами про правову експертизу господарської діяльності ТОВ «АПК «Новий Стиль», правову експертизу господарської діяльності ПОСП «Бурлуцьке», ТОВ «АПК Донець». (а.с. 99 т.4)

Судом встановлено, що згідно п. 3.1 ст. 3 Договору та акту прийому-передачі виконаних робіт (послуг) від 15.02.11р., загальна вартість послуг наданих ТОВ «АГРО НОВАНИВА»за договором № 050111-АНН від 05.01.11р. становить 120000,00 грн., ПДВ не передбачено. Оплата послуг здійснюється протягом 30-ти днів з дати підписання акту.

Відповідно до платіжного доручення № 121 від 17.02.11р. позивач, у встановлені строки, розрахувався з ТОВ «АГРО НОВАНИВА»за надані послуги у безготівковій формі, а саме перерахував на поточний рахунок ТОВ «АГРО НОВАНИВА»грошові кошти у розмірі 120000,00 грн.

Оглянувши перелічені правочини та виписані при виконанні зобов'язань за правочинами первинні документи, суд не знаходить правових підстав для висновку про невідповідність спірних правочинів вимогам закону та оформлення первинних документів з недодержанням положень ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.7 Закону України «Про ПДВ», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88), а відтак, і самі правочини, і складені з посиланням на них первинні документи визнаються судом належними та допустимими в розумінні ст.70 КАС України доказами реальності господарських операцій.

Також судом встановлено, що у період, який перевірявся позивач також мав взаємовідносини з ТОВ «Сенатор Компані»на підставі договору на виконання інформаційно-консультаційних послуг № 13 від 01.10.10р. За умовами зазначеного договору ТОВ «Сенатор Компані»(за договором - «Виконавець») зобов'язалося надати ТОВ «АПК Новий Стиль»(за договором -«Замовник») інформаційно-консультаційні послуги»з наступних питань: «Перехід на нові умови оподаткування згідно з умовами нового Податкового кодексу», а «Замовник»зобов'язався прийняти та оплатити послуги, а також надати всю необхідну інформацію та документи для їх виконання. За умовами договору термін надання послуг -жовтень-листопад 2010р. (п. 3.1 Договору). Послуги вважаються наданими та прийнятими Замовником після підписання Акту прийому-передачі виконаних робіт уповноваженими представниками сторін (п. 4.1 Договору). (а.с. 110-111 т. 4).

Факт виконання ТОВ «Сенатор Компані»обов'язків з надання інформаційно-консультаційних послуг з питання: «Перехід на нові умови оподаткування згідно з умовами нового Податкового кодексу»та прийняття їх позивачем, підтверджується підписаним сторонами актом прийому-передачі виконаних робіт (послуг) від 18.11.10р. та звітом за темою: «Перехід на нові умови оподаткування відповідно до умов нового Податкового кодексу України», який є додатком № 1 до Договору № 13 від 01.10.10р. (а.с. 112 т.4).

Судом встановлено, що відповідно до п. 2.1 ст. 2 Договору та акту прийому-передачі виконаних робіт (послуг) від 18.02.10р. вартість послуг становить 120000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20000,00 грн.

На суму наданих послуг ТОВ «Сенатор Компані»виписав та надав позивачу податкову накладну № 18111 від 18.11.10р., яка була відображена позивачем у реєстрі отриманих податкових накладних за листопад 2010р. (а.с. 113-18 т.4).

Згідно п. 2.2 та п. 2.3 ст. 2 Договору оплата послуг здійснюється Замовником протягом 30 днів з дати підписання акту прийому-передачі виконаних робіт (послуг) у безготівковій формі.

Судом встановлено, що позивач на підставі платіжного доручення № 534 від 08.12.10р. перерахував на поточний рахунок ТОВ «Сенатор Компані»грошові кошти у сумі 120000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20000,00 грн.

На підставі договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «ВИСОКОПІЛЬСЬКЕ»від 16.04.2010р., укладеного між ТОВ «АПК «Новий Стиль»та ТОВ «Омбілік-Трейд», додатків від 16.04.10р. № 1 та № 2 до зазначеного договору, договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАН»від 16.042010р., укладеного між ТОВ «АПК «Новий Стиль»та ТОВ «Омбілік-Трейд», додатків № 1 та № 2 від 16.04.10р. до зазначеного договору, статуту ТОВ «Сільськогосподарського підприємства «ВИСОКОПІЛЬСЬКЕ», статуту Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАН», судом встановлено, що з 16 квітня 2010 року позивач, ТОВ «АПК «Новий Стиль»є власником 100% корпоративних прав у ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «ВИСОКОПІЛЬСЬКЕ»та власником 100 % корпоративних прав Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАН»(а.с. 156-165 т.5).

В додатку № 2 до договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «СП «ВИСОКОПІЛЬСЬКЕ»від 16.04.10р. та додатку № 2 до договору купівлі-продажу в статутному капіталі СТОВ «ЛАН»від 16.04.10р., укладеними між позивачем та ТОВ «Омбілік-Трейд», сторони визначили, що у триденний строк з дати укладання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «СП «ВИСОКОПІЛЬСЬКЕ»та СТОВ «ЛАН»укласти договір про надання послуг, згідно з яким з метою зберігання комерційної вартості об'єкту купівлі-продажу, а саме концентрації та належного оформлення сільськогосподарських земель, що використовуються СТОВ «ЛАН»та ТОВ «СП «ВИСОКОПІЛЬСЬКЕ», ТОВ «Омбілік-Трейд»надає послуги з узгодження, організації та супроводу такого обсягу робіт: Державної реєстрації договорів оренди землі у Харківській області Валківського району с. Перекіп, с. Високопілля, с. Ковяги, с. Черемушка, між пайщиками та СТОВ «ЛАН», місцезнаходження якого: Україна, Харківська обл., Валківський район, місто Валки, провулок Петра Панча, буд. 2, код ЄДРПОУ 32276472 та ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Високопільське», місцезнаходження якого: Україна, Харківська обл., Валківський район, вул. 1-го Травня, буд. 5, код ЄДРПОУ 35288412, на підставі державних актів, зі строком оренди не менше 5 років, оплата за пай не більше 3%.

Судом встановлено, що в той же день, а саме 16.04.2010р., між ТОВ «Омбілік-Трейд»як «Виконавець»та ТОВ «АПК «Новий Стиль»як «Замовником»було укладено договір про надання послуг. Згідно ст. 1 зазначеного договору ТОВ «Омбілік-Трейд», зобов'язалося надати «Замовнику»- ТОВ «АПК «Новий Стиль», послуги. Обсяг послуг, які повинен надати Виконавець, був визначений в п 1.2 ст. 1 Договору, згідно якого «Виконавець»узгоджує, організовує та супроводжує проведення такого обсягу робіт:

- п.п. 1.2.1 укладення та державна реєстрація договорів оренди землі у Харківській області Валківського району с. Перекіп, с. Високопілля, с. Ковяги, с. Черемушка, між пайщиками та СТОВ «ЛАН», місцезнаходження якого: Україна, Харківська обл., Валківський район, місто Валки, провулок Петра Панча, буд. 2, код ЄДРПОУ 32276472 та ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Високопільське», місцезнаходження якого: Україна, Харківська обл., Валківський район, вул. 1-го Травня, буд. 5, код ЄДРПОУ 35288412, на підставі державних актів, зі строком оренди не менше 5 років, оплата за пай не більше 3%;

- п.п. 1.2.2 консультує Замовника з питань додержання норм чинного законодавства України у процесі перевірки податковою інспекцією СТОВ «ЛАН», місцезнаходження якого: Україна, Харківська обл., Валківський район, місто Валки, провулок Петра Панча, буд. 2, код ЄДРПОУ 32276472;

- п.п. 1.2.3 консультує Замовника з питань додержання норм чинного законодавства України у процесі перевірки податковою інспекцією ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Високопільське», місцезнаходження якого: Україна, Харківська обл., Валківський р-н, с. Сидоренкове, вул. 1-го Травня, буд. 5, код ЄДРПОУ 35288412.

За умовами договору про надання послуг від 16.04.2010р. (п. 1.3, п. 5.2) послуги вважаються отриманими Замовником в разі їх отримання від Виконавця у вигляді, достатньому для сприйняття Замовником, за умови підписання між сторонами акту. Датою прийняття наданих послуг за цим Договором є дата підписання акту здачі-приймання робіт. Акт є єдиним документом, який підтверджує факт надання Виконавцем послуг належним чином та належної якості (а.с. 118-128 т.4).

Факт виконання ТОВ «Омбілік-Трейд»обов'язків, визначених п.п. 1.2.1 п. 1.2 ст. 1 Договору, підтверджується актом від 22.12.10р. приймання-передачі документів на виконання умов договору про надання послуг від 16.04.10р., актом приймання-передачі наданих послуг від 24.12.2010р. та актом приймання-передачі наданих послуг від 14.01.11р. (а.с. 128,134 т.4).

Згідно ст. 6 Договору винагорода Виконавця становить 1000000,00 грн. Оплата послуг здійснюється частинами, зокрема, Замовник сплачує Виконавцю після підписання сторонами Акту виконаних робіт у відповідності з п.п. 1.2.1 -545100,00 грн. з ПДВ. У разі підписання Акту виконаних робіт на частину виконаних робіт Виконавець сплачує Замовнику суму у розмірі 2370,00 грн., з урахуванням ПДВ, за кожний 1 га землі, але у будь якому разі не більше ніж 545100,00 грн.

Згідно акту приймання-передачі наданих послуг від 24.12.10р. вартість послуг наданих позивачу ТОВ «Омбілік-Трейд», які визначені у п.п. 1.2.1 п. 1.2 ст. 1 Договору, становить 73256,77 грн., в т.ч. ПДВ 12209,46 грн., а згідно акту від 14.01.11р. вартість послуг наданих позивачу, які визначені у п.п. 1.2.1 п. 1.2 ст. 1 Договору, становить 135935,78 грн. без ПДВ (п.п. 196.1.14 ст. 196 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що ТОВ «Омбілік-Трейд»на підставі акту приймання-передачі наданих послуг від 24.12.10р. було виписано та надано позивачу податкову накладну № 60 від 24.12.10р. Зазначена податкова накладна була відображена позивачем у реєстрі отриманих податкових накладних за грудень 2010р.

Позивач розрахувався з ТОВ «Омбілік-Трейд»за надані послуги у безготівковій формі, що підтверджується приєднаними до матеріалів справи копіями платіжних доручень.

Стосовно взаємовідносин позивача з ПП «Юридичною компанією «Легіон»судом встановлено, що 04 січня 2010 року між ПП «Юридичною компанією «Легіон»(за договором -«Виконавець») та ТОВ «АПК «Новий Стиль»(за договором -«Замовник») було укладено договір № 01/10 про надання правової допомоги. Згідно ст. 1 договору предметом договору є надання правової допомоги (юридичних послуг) Замовнику в період дії цього Договору. Надання правової допомоги (юридичних послуг) полягає в наступному:

- представництво інтересів Замовника у господарському суді, органах прокуратури, Державній виконавчій службі, та в інших організаціях та установах, незалежно від форми власності та галузевої підпорядкованості, по поточним юридичним питанням Замовника;

- підготовка аналітичних висновків про можливість або неможливість співпрацювання з потенційними та реальними контрагентами Замовника;

- обробка та підготовка договорів, які укладає Замовник.

Згідно п. 3.1 ст. 3 Договору за послуги, надані відповідно до п. 1.2 цього договору Замовник зобов'язаний сплачувати Виконавцю, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок останнього 6000,00 грн. без ПДВ щомісяця.

Судом встановлено, що в період з липня 2010 року по червень 2011 року ПП «Юридична фірма «Легіон»відповідно до умов договору № 01/10 від 01.01.2010р. була надана позивачу правова допомога (юридичні послуги) на загальну суму 72000,00 грн. без ПДВ. Факт надання послуг підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000014 від 31.07.10р., № ОУ-0000016 від 31.08.10р., № ОУ-0000018 від 31.09.10р., № ОУ-0000021 від 31.10.10р., № ОУ-0000024 від 30.11.10р., № ОУ-0000027 від 31.12.10р., актом надання послуг № 2 від 31.01.11р., № 4 від 28.02.11р., № 5 від 31.03.11р., № 7 від 30.04.11р., № 9 від 31.05.11р., № 6/4 від 30.06.11р.

На підставі платіжних доручень: № 301 від 04.10.10р., № 35 від 20.01.11р., № 118 від 17.02.11р., № 194 від 28.03.11р., № 261 від 15.04.11р., № 427 від 18.05.11р., № 516 від 15.06.11р. судом встановлено, що позивач розрахувався у повному обсязі з ПП Юридична фірма «Легіон»за надані послуги (а.с. 138-149 т. 4).

Також судом при розгляді справи встановлено, що у спірний період на підставі договору № 05/07/10/У від 05.07.10р. про надання юридичних послуг позивач мав взаємовідносини з ФО-П ОСОБА_3 Згідно ст. 1 зазначеного договору Виконавець, яким за договором є ФО-П ОСОБА_3, зобов'язався надати ТОВ «АПК «Новий Стиль», який за договором є «Замовником», протягом визначеного в договорі строку, юридичні послуги: правовий аналіз проектів документів Замовника, надання правової допомоги в складанні документів; надання усних та письмових (на вимогу) консультацій, довідок та роз'яснень діючого законодавства України; інформувати Замовника про нове законодавство; надання правової допомоги та консультацій по судовій практиці в застосуванні законодавства України щодо діяльності сільськогосподарських підприємств, фінансово-господарської діяльності та з інших питань; перевірка стану кредитних договорів та аналіз стану дебіторської заборгованості; надання усних та письмових (на вимогу) консультацій щодо судового стягнення дебіторської заборгованості.

За умовами ст. 3 Договору, виконання Виконавцем обов'язків за договором щодо надання юридичної допомоги оформлюється актом прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт). Підписання акту прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) представником Замовника є підтвердженням відсутності претензій з його боку.

Факт виконання ФО-П ОСОБА_3 обов'язків з надання юридичних послуг за договором № 05-07/10/-У від 05.07.10р. підтверджується підписаним сторонами актом прийому-передачі юридичних послуг від 19.07.10р. та додатком до акту «Рекомендації по усуненню недоліків в діяльності ТОВ «АПК «Новий Стиль»(а.с. 150-153 т. 4).

Згідно зазначеного акту та п. 3.1 Договору вартість послуг наданих ФО-П ОСОБА_3 позивачу становить 30 000,00 грн. без ПДВ.

На підставі платіжного доручення № 172 від 19.07.10р. суд встановив, що позивач у безготівковій формі розрахувався з ФО-П ОСОБА_3 за надані послуги, а саме перерахував на поточний рахунок ФО-П ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 30000,00 грн.

Крім цього, 03 серпня 2010 року між ТОВ «АПК «Новий Стиль»як «Замовником»та ФО-П ОСОБА_3 як «Виконавцем» було укладено договір про надання юридичних послуг № 03/08/2010, за умовами якого Виконавець зобов'язався за замовленням Замовника, протягом визначеного в договорі строку, надавати юридичні послуги, а Замовник зобов'язався оплачувати такі послуги. Надання юридичних послуг полягає в наступному: правовий аналіз проектів документів Замовника, надання правової допомоги в складанні документів; надання усних та письмових (на вимогу) консультацій, довідок та роз'яснень діючого законодавства України; інформування Замовника про нове законодавство; надання правової допомоги та консультацій по судовій практиці в застосуванні законодавства України щодо діяльності сільськогосподарських підприємств, фінансово-господарської діяльності та з інших питань; перевірка стану кредитних договорів та аналіз стану дебіторської заборгованості; надання усних та письмових (на вимогу) консультацій щодо судового стягнення дебіторської заборгованості. За умовами договору строк надання послуг - з 03.08.10р. по 30.10.10р.

На підставі підписаного сторонами акту прийому-передачі юридичних послуг від 30.10.10р., додатків до зазначеного акту: «Рекомендації по усуненню недоліків в діяльності ТОВ «Чумацький Шлях», «Рекомендації щодо усунення недоліків в діяльності ПАСП «Бурлуцьке», «Рекомендації по усуненню недоліків в діяльності ТОВ «ОРІЛЬ», «Рекомендації щодо усунення недоліків в діяльності ТОВ «АПК Донець»судом було встановлено, що ФО-П ОСОБА_3 виконав обов'язки щодо надання юридичних послуг за договором № 03/08/201 від 03.08.10р. (а.с. 156,157 т. 4).

Судом встановлено, що згідно п. 3.1 Договору та акту прийому-передачі юридичних послуг від 30.10.10р., вартість послуг наданих ФО-П ОСОБА_3 позивачу становить 100 000,00 грн. без ПДВ. На підставі платіжного доручення № 437 від 08.11.10р. позивач перерахував на поточний рахунок ФО-П ОСОБА_3 за надані послуги суму у розмірі 100000,00 грн. без ПДВ.

Стосовно взаємовідносин з ФО-П ОСОБА_4 суд встановив, що у період, який перевірявся, позивач мав взаємовідносини з ФО-П ОСОБА_4 на підставі договору про надання інформаційно-консультаційних послуг № 01/07-К від 01.07.10р. та договору на виконання послуг консалтингу № 01/08/10-К від 01.08.10р.

Згідно умов договору про надання інформаційно-консультаційних послуг № 01/07-К від 01.07.10р. ФО-СПД ОСОБА_4 як «Виконавець» зобов'язався надати ТОВ «АК «Новий Стиль» як «Замовнику»інформаційно-консультаційне обслуговування з питання: Корпоративне управління підприємством». За умовами договору (п.п. 2.1.2 п. 2.1) Виконавець має право залучати незалежних експертів, аудиторські і юридичних фірми як співвиконавців для виконання робіт, пов'язаних з виконанням Договору. Відповідно до п. 2.2 ст. 2 Договору Виконавець зобов'язався надавати необхідні консультації та інформацію за питаннями, обумовленими цим договором та додатковими угодами до нього та організовувати усні консультації по цих питаннях для менеджменту та співпрацівників Замовника. Згідно ст. 4 Договору послуги за цим договором Виконавець зобов'язався надати в період з 01.07.10р. по 25.07.10р., що повинно бути оформлено актом прийому-передання виконаних робіт (послуг).

Факт виконання ФО-П ОСОБА_4 обов'язків з надання послуг за договором № 01/07-К від 01.07.2010р. підтверджується підписаним сторонами актом прийому-передачі виконаних робіт (наданих) послуг від 25.07.10р. (а.с. 158-160 т. 4).

Судом встановлено, що відповідно до ст. 3 Договору позивач сплатив ФО-П ОСОБА_4 25000,00 грн. після підписання договору (платіжне доручення № 137 від 05.07.10р.) та 25000,00 грн. після підписання акту (платіжне доручення № 414 від 04.08.10р.).

За умовами договору про виконання послуг консалтингу № 01/08/10-К від 01.08.10р. ФО-П ОСОБА_4 (за договором - Виконавець) зобов'язався надати ТОВ «АПК «Новий Стиль»(за договором - Замовник) послуги консалтингу по корпоративному управлінню ТОВ «АПК «Новий Стиль», а Змовник прийняти та оплатити послуги. В ст. 4 Договору сторони визначили, що послуги вважаються наданими та прийнятими Замовником після підписання акту уповноваженими представниками сторін. Акт підписується сторонами щомісяця.

Судом встановлено, що на виконання умов договору, в період з серпня 2010 року по лютий 2011 року, ФО-П ОСОБА_4 були надані позивачу послуги, визначені п. 1.1 договору, а саме послуги консалтингу по корпоративному управлінню ТОВ «АПК «Новий Стиль», що підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт (послуг) від 31.08.10р., від 30.09.10р., від 31.10.10р., від 30.11.10р., від 31.12.10р., від 31.01.11р., від 28.02.11р. (а.с. 166-172 т.4).

На підставі зазначених вище актів судом встановлено, що загальна вартість послуг наданих ФО-П ОСОБА_4 в період серпень 2010р. -лютий 2011 року становить 175000,00 грн. без ПДВ., з розрахунку 25000,00 грн., що відповідає п. 2.1 Договору.

Позивач розрахувався з ФО-П ОСОБА_4 за надані послуги повністю у безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням №137 від 05.07.10р., № 414 від 04.08.10р., № 246 від 06.09.10р., № 585 від 04.10.10р., № 400 від 03.11.10р., № 516 від 03.12.10р., № 1 від 05.01.11р., № 90 від 03.02.11р., № 148 від 09.03.11р.

Судом встановлено, що у спірний період позивач мав взаємовідносини з ПП «ОВД-Трейд». Так, 30 травня 2011 року між ПП «ОВД-Трейд»(за договором - Постачальник) та ТОВ «АПК «Новий Стиль»(за договором - Покупець) було укладено договір поставки товару № 55, за умовами якого Постачальник постачає Покупцю товар -шафа для документів 2450х350х1950 мм. Згідно п. 2.1 Договору Постачальник здійснює поставку та монтаж товару власним транспортом, у офісне приміщення визначне Покупцем, протягом 30 днів з моменту надходження оплати на розрахунковий рахунок Постачальника. Згідно п. 4.3 Договору загальна вартість договору становить 8500,00 грн., в т.ч. ПДВ 1700,00 грн. (а.с. 186, 187 т.4).

Відповідно до умов договору, в рахунок оплати товару (шафи) позивач перерахував на рахунок ПП «ОВД-Трейд»грошовій кошти у розмірі 10200,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 517 від 15.06.11р.

Факт поставки товару (шафи) позивачу підтверджується накладною № РН-160608 від 16.06.11р. та податковою накладною № 201 від 16.06.11р.(а.с. 188 т. 4).

Судом встановлено, що ПП «ОВД-Трейд», по першій події -отримання грошових коштів на рахунок, виписало та надало позивачу податкову накладну № 201 від 16.06.11р., яка була відображена останнім у реєстрі отриманих податкових накладних за червень 2011 року.

Перевіряючи обгрунтованість судження суб'єкта владних повноважень про відсутність зв'язку між господарськими операціями, котрі відбулись в межах вищеперелічених правочинів, а також про нікчемність спірних правочинів, суд відмічає, що за правилом п.5.1 ст.5 та п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до 31.12.2010р., за правилом ст.138 Податкового кодексу України після 01.01.2011р. на збільшення валових витрат можуть бути віднесені видатки платника податків або вартість зобов'язань платника податків, котрі понесені чи взяті такою особою з метою організації господарської діяльності. При цьому, в силу норм ст.901 Цивільного кодексу України специфіка договору про надання послуг полягає у тому, що результат послуг не має матеріального виразу та проявляється лише шляхом впливу на фінансові показники господарської діяльності замовника послуг, так як сама послуга споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності.

Суд звертає увагу на те, що позивач, ТОВ «АПК Новий стиль»є діючим підприємством, яке здійснює господарську діяльність, зокрема, оптову торгівлю сільськогосподарською продукцією, добривами, паливом, надання в оренду сільськогосподарської техніки, надання послуг з вантажних перевезень. Зазначені обставини не заперечуються відповідачем та знайшли своє відображення в акті перевірки від 26.01.12р. № 260/235/34015638 (арк. 4) та акті від 27.02.12р. № 647/235/34015638 (арк. 4). На підставі декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік судом встановлено, що валовий дохід ТОВ «АПК Новий Стиль»становить 68903585 грн. (а.с. 81-99 т.1, 10-19 т.2).

На підставі декларацій з податку на прибуток підприємства з додатками за 2010 рік та 1-3 квартали 2011 року, балансів за 2010 рік, фінансових звітів за 1-3 квартали 2011 року, форми 1-ДФ «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку», судом встановлено, що ТОВ «АПК «Новий Стиль»має основні фонди та трудові ресурси для здійснення господарської діяльності. Позивач має нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Сумська, буд. 49, 4-тий поверх, про що свідчить договір оренди № 20/10 від 01.11.10р., укладений між позивачем та ТОВ «Техно-Айрон», з додатками та актом приймання-передачі приміщення від 01.11.10р. При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач не заперечує факт наявності у позивача офісних та складських приміщень, основних засобів, трудових ресурсів необхідних для здійснення власної господарської діяльності.

На підставі зазначених вище обставин судом було встановлено, що послуги, які були отримані позивачем від ТОВ АФ «Аудит-Консалтинг», ТОВ «Агро НОВАНИВА», ТОВ «Сенатор Компані», ТОВ «Омбілік-Трейд», ФО-П ОСОБА_3, ФО-П ОСОБА_4 мають безпосередній зв'язок з господарською діяльністю позивач, та були отримані позивачем з метою підвищення ефективності діяльності ТОВ «АПК Новий Стиль»та зменшення фінансових ризиків підприємства, а також з метою більш доцільного управління підприємствами, в яких позивач володіє корпоративними правами.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що ані відповідач, ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС в акті перевірки, ані представник відповідача в судовому засіданні не вказали жодного обґрунтування на підтвердження доводу про непов'язаність наданих зазначеними вище суб'єктами господарювання послуги з господарською діяльністю ТОВ «АПК «Новий Стиль». Також представник відповідача не зміг пояснити, з яким видом діяльності позивача пов'язані зазначені послуги, та на підставі яких документів ДПІ було встановлено, що послуги отримані від ТОВ АФ «Аудит-Консалтинг», ТОВ «Агро НОВАНИВА», ТОВ «Сенатор Компані», ТОВ «Омбілік-Трейд», ФО-П ОСОБА_3, ФО-П ОСОБА_4 не пов'язані з господарською діяльністю позивача.

Зазначені вище обставини свідчать про те, що означений висновок посадових осіб ДПІ у Київському районі м. Харкова має характер припущення, що суперечить ч.3 ст.2 КАС України.

В ході розгляду справи з пояснень представника відповідача, котрі в цій частині повністю узгоджуються з матеріалами справи, судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін спірних правочинів як платників ПДВ, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за переліченими вище правочинами ДПІ ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не має.

Оцінивши наявні в справі докази, суд відмічає, що сторонами не заперечується, а матеріалами справи додатково підтверджено факт виконання позивачем та контрагентом позивача зобов'язань за спірними правочинами. Копії витребуваних судом і долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п. 7.2.1 п.7.2, п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Приєднані до справи копії виписок з банку засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості робіт за переліченими вище правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. З огляду на приписи Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»та Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»суд робить висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб -через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності.

З приводу викладеного в акті судження суб'єкта владних повноважень щодо нікчемності правочину укладеного між позивачем та ПП «ОВД-Трейд»суд зауважує, що згідно з ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Вивчивши акт перевірки від 30.11.11р. № 423/235/34015638 суд дійшов висновку, що ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС не спростовано встановленої ст. 204 ЦК України презумпції правомірності правочину укладеного між позивачем та ПП «ОВД-Трейд»та не доведено нереальності спірної господарської операції, так як єдиним мотивом для судження відповідача про нікчемність спірного правочину є висновок іншого податкового органу -ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, в якій на обліку знаходиться ПП «ОВД-Трейд».

Однак, з положень ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України випливає, що одного лише висновку органу державної податкової служби про нікчемність вчиненого платником податків правочину або про нереальність здійсненої платником податків господарської операції є недостатньо для судження іншого податкового органу про вчинення контрагентом такого платника порушення закону, так як податкові органи не наділені законодавцем виключною прерогативою на визнання правочинів такими, що суперечать закону.

При цьому, суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст. 124 Конституції України, ст. 70 КАС України доказами вчинення платником податків нікчемного правочину можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст. 191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 КАС України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Між тим, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

На підставі зазначених вище обставин судом встановлено, що договори укладені між позивачем та ТОВ АФ «Аудит-Консалтинг», ТОВ «Агро НОВАНИВА», ТОВ «Сенатор Компані», ТОВ «Омбілік-Трейд», ФО-П ОСОБА_3, ФО-П ОСОБА_4, ПП «ОВД-Трейд»були укладені з додержанням чинного в Україні законодавства, були повністю виконані сторонами. Також судом встановлено, що сторонами правочину відповідно до вимог податкового законодавства були оформлені первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, зокрема, акти, податкові накладні та розрахункові документи. послуги надані позивачу зазначеними вище суб'єктами господарювання мають безпосередній зв'язок з господарською діяльністю позивача, а від ПП «ОВД-Трейд»було отримано та оплачено товар -шафу.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що за правилами ч.2 ст.71 КАС України відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів власного судження про не пов'язаність послуг наданих ТОВ АФ «Аудит-Консалтинг», ТОВ «Агро НОВАНИВА», ТОВ «Сенатор Компані», ТОВ «Омбілік-Трейд», ФО-П ОСОБА_3, ФО-П ОСОБА_4 з господарською діяльністю позивача та нікчемність правочину укладеного між позивачем та ПП «ОВД-Трейд», акт перевірки не містить належних та допустимих доказів вчинення позивачем порушення ЗУ «Про податок на додану вартість», Податкового кодексу України.

Інших мотивів, окрім не пов'язаності послуг наданих зазначеними вище суб'єктами господарської діяльності з господарською діяльністю позивача, та нікчемності правочину укладеного між позивачем та ПП «ОВД-Трейд»за висновком акту перевірки контрагента, відповідач в основу податкових повідомлень-рішень від 22.12.11р. № 0005352302 та № 0005342302 не поклав.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження). Аналогічна за змістом норма права міститься в приписах п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктом 7.5.1. пункту 7.5 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

В підпункті 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»зазначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Пунктом п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Підпунктом 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 7.2.6 п. .2 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, відповідно до п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Судом встановлено, що у спірних правовідносинах позивачем були отримані належним чином оформлені податкові накладні від контрагентів-постачальників: ТОВ АФ «Аудит-Консалтинг», ТОВ «АГРО НОВАНИВА», ТОВ «Сенатор-Компані», ТОВ «Омбілік-Трейд», ПП «ОВД-Трейд», які були відображені позивачем у реєстрі отриманих та виданих накладних.

З пояснень представника відповідача, які повністю узгоджуються з матеріалами справ, судом встановлено, що на момент укладення спірних правочинів та виписування спірних податкових накладних ТОВ АФ «Аудит-Консалтинг», ТОВ «АГРО НОВАНИВА», ТОВ «Сенатор-Компані», ТОВ «Омбілік-Трейд», ПП «ОВД-Трейд», були зареєстровані у встановленому законодавством порядку платниками податку на додану вартість, що свідчить про те, що відсутня єдина підстава для визнання накладної недійсною -виписування її особою, яка не зареєстрована платником податку на додану вартість.

Враховуючи, що обґрунтованість та правомірність судження суб'єкта владних повноважень про непов'язаність послуг наданих позивачу ТОВ АФ «Аудит-Консалтинг», ТОВ «АГРО НОВАНИВА», ТОВ «Сенатор-Компані», ТОВ «Омбілік-Трейд»з господарською діяльність позивача, а також про нікчемність правочину укладеного між позивачем та ПП «ОВД-Трейд», не знайшла свого підтвердження добутими судом по справі доказами, а інших фактичних мотивів суб'єктом владних повноважень в основу податкових повідомлень-рішень від 22.12.11р. № 0005352302 та № 0005342302 згідно з актом перевірки не покладено, а також наявність у позивача належним чином оформлених первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, то суд доходить висновку про недоведеність факту порушення ТОВ «АПК «Новий Стиль»п.п. 7.4.1 і п.п. 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України, які призвели до завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 3333,00 грн. та заниження податку на додану вартість на суму 67242,00.

На підставі зазначеного суд доходить висновку, що вимоги позивача щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 22.12.11р. № 0005352302 та № 0005342302 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи спір за вимогою про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.02.2012р. № 0000762302 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 2608679,00грн., судом встановив, що фактичною підставою для винесення цього рішення слугувало судження ДПІ про заниження валового доходу за рахунок невіднесення на збільшення валового доходу грошових сум, отриманих за договорами комісії, а юридичною підставою ДПІ обрано положення п.п. 1.22.2 п. 1.22 ст. 1 та п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Так, зі змісту акту перевірки від 30.11.2011р. № 4238/235/34015638 з урахуванням рішенням ДПА у Харківській області від 07.02.12р. № 598/10/25-103 вбачається, що ТОВ «АПК «Новий Стиль»було занижено скоригований валовий доход на суму 9527380,94 грн., в т.ч. у 4 кв. 2010 року на суму 4777381,00 грн. та у 1 кв. 2011 року на суму 5240000,00 грн., та занижено податок на прибуток приватних підприємств на суму 2301972,00 грн., внаслідок не включення до складу валового доходу грошових коштів, отриманих від СТОВ Агрофірми «Україна Нова»(у розмірі 4777380,94 грн.) та ТОВ Агрофірми «Подолівська»(у розмірі 4750000,00 грн.) за договорами комісії, які фактично використовувалися ТОВ «АПК «Новий Стиль»для здійснення інших фінансово-господарських операцій підприємства ніж визначено в договорах комісії та суми поворотної фінансової допомоги у розмірі 490000,00 грн., отриманої від ПОСП «Бурлуцьке», яка не була повернута на кінець звітного періоді, в якому була отримана, а саме в 1 кварталі 2011 року.

На підставі зазначених обставин посадові особи податкового органу дійшли висновку, що отримані за договорами комісії кошти є фінансовою допомогою у відповідності до п.п. 1.22.2 п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», які підлягають включенню до складу валових доходів згідно п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

За матеріалами справи судом встановлено, що у період, який перевірявся позивач, ТОВ «АПК «Новий Стиль»мав взаємовідносини з СТОВ Агрофірмою «Україна Нова»(договір комісії № 16/12/2010-К-У від 16.12.10р.), ТОВ Агрофірмою «Подолівська»(договір комісії № 2601-1К від 26.01.11р.), ПОСП «Бурлуцьке»(договір № 150311-ФПНС від 15.03.11р.) (а.с. 194-198, 200-205).

Так, 16 грудня 2010 року між СТОВ Агрофірма «Україна Нова»(за договором - Комітент) та ТОВ «АПК «Новий Стиль»(за договором - Комісіонер) було укладено договір комісії на придбання товару № 16/12/2010-К-У. Згідно статті 1 Договору, в порядку на умовах, передбачених цим Договором, Комітент поручає Комісіонеру, а Комісіонер зобов'язується за плату (винагороду) здійснити одну або декілька правочинів щодо придбання товару. Правочин щодо придбання товару здійснюється від імені Комісіонера та за рахунок Комітента. Під товаром за цим договором є: аміачна сілітра у кількості 1000т. на загальну суму 2800000,00 грн. з ПДВ; нітрамофорська 16-16-16 у кількості 200 т. на загальну суму 770000,00 грн. з ПДВ; нива Б виробництва ТОВ «СХП «Нива»у кількості 601л. на суму 16227,00 грн. з ПДВ; базагран М, виробництва »у кількості 2000 л. на суму 172000,00 грн. з ПДВ; гезагард виробництва a»у кількості 2000л. на суму 264000,00 грн.; дерозал, виробництва »у кількості 2000л. на суму 306000,00 грн.; атаман, виробництва «Альфахімгруп»у кількості 5633л. на суму 197153,94 грн. з ПДВ; реглон супер, виробництва ta»у кількості 2000л. на суму 252000,00 грн.

За умовами договору (п. 1.4 ст. 1 Договору з урахуванням додаткової угоди від 31.03.11р., № 2 від 10.06.11р.), строк виконання доручення до 01 липня 2012 року включно. Крім цього, в п. 1.4 ст. 1 Договору сторони визначили, що з метою виконання доручення, Комітент зобов'язаний перерахувати Комісіонеру грошові кошти у розмірі 4777380,94 грн., в т.ч. ПДВ 796230,16 грн.

На підставі виписки із банківського рахунку від 16.12.10р. судом встановлено, що на виконання умов п. 1.4 Договору СТОВ Агрофірма «Україна Нова»перерахувала на поточний рахунок ТОВ «АПК «Новий Стиль»для виконання умов договору щодо придбання товару суму у розмірі 4777380,94 грн.

Стосовно взаємовідносин позивача з ТОВ Агрофірма «Подолівська»судом встановлено, що 26 січня 2011 року між ТОВ Агрофірма «Подолівська»як «Комітентом»та ТОВ «АПК «Новий Стиль»як «Комісіонером»було укладено договір комісії на покупку товару № 26/01-1К. За умовами статті 1 договору Комітент (ТОВ Агрофірма «Подолівська») поручає Комісіонеру (ТОВ «АПК «Новий Стиль»), а Комісіонер зобов'язується за плату (винагороду) здійснити одну або декілька правочинів щодо придбання товару. Правочин щодо придбання товару здійснюється від імені Комісіонера та за рахунок Комітента. Під товаром за цим договором є: насіння кукурудзи PR39А61 600 п.е. за ціною 810,00 грн.; насіння кукурудзи «Дельфін»900 п.е. за ціною 800,00 грн.; насіння кукурудзи «ЕС Лаймо»600 п.е. за ціною 750,00 грн.; насіння кукурудзи «Сплендіс»900п.е. за ціною 710,00 грн.; насіння соняшника «ЕС Артіміс»700п.е. за ціною 1010,00 грн.; насіння соняшника «НК-Мелдімі»700п.е. за ціною 1200,00 грн.; насіння соняшника «НК-Неома»865 п.е. за ціною 1049,00 грн. За умовами п. 1.4 ст. 1 Договору, з урахуванням додаткової угоди № 1 від 29.12.11р., строк виконання доручення -до 31 грудня 2012 року. Крім цього в п. 1.4 ст. 1 Договору, сторони передбачили, що з метою виконання доручення Комітент зобов'язується перерахувати Комісіонеру грошові кошти у розмірі 4750000,00 грн.

На підставі виписки із банківського рахунку від 26.01.2011р. судом встановлено, що на виконання умов договору комісії, на придбання товару, визначеного у ст. 1 договору, ТОВ Агрофірма «Подолівська»перерахувала на поточний рахунок позивача суму у розмірі 4750000,00 грн.

Судом встановлено, що договори комісії укладені ТОВ «АПК «Новий Стиль»з СТОВ Агрофірма «Україна Нова»та ТОВ Агрофірма «Подолівська»відповідають вимогам статей 1011, 1013, 1016 Цивільного кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Договір комісії може бути укладений як на придбання, так і на продаж товару. При цьому, комітент зобов'язаний забезпечити комісіонера всім необхідним для виконання обов'язку перед третьою особою (ст. 1016 ЦК України).

З аналізу зазначених норм вбачається, що за договором комісії Комісіонер зобов'язується укласти один або кілька правочинів, зокрема, на придбання товару, від свого імені але за рахунок Комітента, тобто саме Комітент зобов'язаний забезпечити Комісіонера усім необхідним для виконання умов договору комісії, зокрема, грошовими коштами на придбання товару.

Таким чином, за договором комісії Комітент надає Комісіонеру грошові кошти для придбання товару, а не надає їх Комісіонеру в користування, Комісіонер не набуває права власності на грошові кошти отримані від Комітента на придбання товару. Крім цього, після виконання умов договору комісії на придбання товару Комісіонер передає Комітенту товар, а не повертає грошові кошти.

Системно проаналізувавши норми чинного законодавства, суд зазначає, що можливість отримання за договорами комісії грошових коштів в якості поворотної фінансової допомоги законодавцем не передбачена, оскільки предметом договору комісії є інші домовленості.

Розв"язуючи спір, суд бере до уваги, що за приписами ст.234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином (ч.1 ст.234); фіктивний правочин визнається судом недійсним (ч.2 ст.234); правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами (ч.3 ст.234), а згідно з ст.235 названого кодексу удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили (ч.1 ст.235); якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили (ч.2 ст.235).

Дослідивши добуті докази за правилами ст.86 КАС України в їх сукупності, суд відмічає, що в ході розгляду справи відповідачем не подано жодного належного та допустимого в розумінні ст.70 КАС України доказу на підтвердження факту фіктивності або удаваності перелічених вище договорів комісії, а відтак, суд не вбачає правових підстав для висновку про обгрунтованість судження ДПІ щодо отримання позивачем доходу за договорами комісії від отримання належних комітентам грошових коштів.

При цьому, суд зважає, що відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход включає доходи з інших джерел, у томі числі, але не виключно, у вигляді сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. Як виняток з правила, визначеного цим абзацом, операції з отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку та його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, розташованими на території України, не призводять до зміни їх валових витрат або валових доходів.

За правилом п.п. 1.22.2 п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Оскільки законом не передбачено можливості отримання за договором комісії поворотної фінансової допомоги, а доказів фіктивності чи удаваності спірних договорів комісії матеріали справи не містять, то суд зазначає, що факт отримання комісіонером грошових коштів в межах договору комісії на купівлю ТМЦ одночасно зумовлює виникнення зобов'язання виконання умов договору комісії виключно в інтересах комітента, а відтак унеможливлює виникнення доходу в розумінні Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", так як не збільшує розміру належних комісіонеру активів.

Твердження відповідача про те, що суми грошових коштів отриманих за договором комісії є фінансовою допомогою спростовуються також тим, що відповідно до п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»поворотна фінансова допомога у податковому обліку відображається шляхом включення до складу валового доходу, у разі не повернення на кінець звітного періоду, в якому була отримана, та виключення зі складу валових витрат, у разі повернення. Проте за договором комісії на придбання товару Комісіонер не повертає Комітенту отримані від нього грошові кошти, а використовує ці кошти на придбання товару, який і передає Комітенту.

Крім цього, суд зазначає, що згідно п.п. 7.9.1 п. 7.9 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з залученням платником податку майна на підставі договору концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання), а також згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно, з урахуванням положень підпункту 7.9.6 цього пункту.

На підставі викладених вище обставин та з урахування положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»суд доходить висновку, що дії ТОВ «АПК «Новий Стиль»щодо не включення до складу валового доходу сум грошових коштів отриманих від СТОВ Агрофірма «Україна Нова»та ТОВ Агрофірма «Подолівська»на виконання умов договору комісії, а саме на придбання товару, повністю відповідають вимогам п.п. 7.9.1 п. 7.9 ст. 9 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»та не суперечать положенням п.п. 1.22.2 п. 1.22 ст. 1 та п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств».

По епізоду взаємовідносин позивача з ПОСП «Бурлуцьке»судом встановлено, що 15 березня 2011 року між ТОВ «АПК «Новий Стиль»(за договором -«Отримувач») та Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством «Бурлуцьке»(за договором -«Позикодавець») було укладено договір № 150311-ФПНС про надання зворотної фінансової безпроцентної допомоги, за умовами якого Позикодавець зобов'язався надати Отримувачу зворотну безпроцентну фінансову допомогу у розмірі 530000,00 грн.

В п. 4.1 договору сторони передбачили, що Позикодавець зобов'язується надати Отримувачу фінансову допомогу у розмірі 530000,00 грн. або будь-якими частинами зазначеними Отримувачем у повідомленні шляхом безготівкового перерахування суми грошових коштів на поточний рахунок Отримувача. Датою надання безпроцентної фінансової допомоги є дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Отримувача. Суму фінансової допомоги Позикодавець зобов'язаний повернути в строк до 15 березня 2012 року (а.с.203-205 т. 4).

На виконання умов договору у березні 2011 року ПОСП «Бурлуцьке»перерахувало на поточний рахунок позивача суму у розмірі 490000,00 грн.

У квітні 2011 року позивач повернув ПОСП «Бурулуцьке»отриману від нього суму безпроцентної фінансової допомоги, а саме перерахував на поточний рахунок ПОСП «Бурлуцьке»грошові кошти у розмірі 490 000,00 грн.

Таким чином, відповідно до у мов п.п. 4.16 п. 4.1 ст. 4 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» позивач повинен був суму поворотної фінансової допомоги у розмірі 490000,00 грн. у 1 кварталі 2011 року (кінець звітного періоду, в якому було отримано фінансову допомогу) включити до складу валового доходу, а у 2 кварталі 2011 року, у зв'язку з повернення поворотної фінансової допомоги, позивач повинен був збільшити суму валових витрат на суму поворотної фінансової допомоги у розмірі 490000,00 грн.

Відповідно до положень податкового законодавства податковий орган під час проведення перевірок повинен враховувати порушення, які призвели до заниження та завищення показників податкового обліку. Однак, згідно акту від 30.11.11р. № 4238/235/34015638 відповідач під час перевірки та визначенні позивачу об'єкту оподаткування податком на прибуток та грошового зобов'язання з податку на прибуток, врахував лише те, заниження позивачем валового доходу за 1 квартал 2011 року на суму 490000,00 грн. (внаслідок не включення до складу доходів поворотної фінансової допомоги), про те не врахував заниження позивачем у 2 кварталі 2011 року валових витрат на суму 490000,00 грн. (внаслідок повернення поворотної фінансової допомоги).

По викладеним в акті перевірки від 30.11.11р. № 4238/235/34015638 епізодам завищення валових витрат на суму 2642190,00 грн. за рахунок віднесення на збільшення валових витрат обігу та виробництва сум видатків на оплату юридичних, інформаційно-консультаційних, аудиторських та інш. послуг, отриманих від ФО-П ОСОБА_3, ФО-П ОСОБА_4, ТОВ АФ «Аудит-Консалтинг», ТОВ «Агро НОВА НИВА», ПП «ЮК ЛЕГІОН», ТОВ «Сенатор Компані», ТОВ «Омбілік-Трейд», судом встановлено і матеріалами справи підтверджено існування обставин, котрі засвідчують, що отримані послуги мають безпосередній зв'язок з господарською діяльністю позивача і мали вплив на ефективність діяльності позивача та отримання доходів. Господарські операції, які відбулися у межах укладених між позивачем та зазначеними вище суб'єктами господарювання правочинів мали реальний характер та оформлені первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, які повністю відповідаю вимогам чинного в Україні законодавства, тобто містять всі реквізити та підписані повноважними особами.

Крім цього суд зауважує, що ані відповідач в акті перевірки від 30.11.11р. № 4238/235/34015638, ані представник відповідача у судовому засіданні не заперечують факт наявності у позивача первинних документів, які підтверджують взаємовідносини між позивачем та ФО-П ОСОБА_3, ФО-П ОСОБА_4, ТОВ АФ «Аудит-Консалтинг», ТОВ «Агро НОВА НИВА», ПП «ЮК ЛЕГІОН», ТОВ «Сенатор Компані», ТОВ «Омбілік-Трейд», правильність їх оформлення та реальність господарських операцій, які відбулися у межах правочинів укладених з зазначеними вище суб'єктами господарювання.

Розглядаючи спір, суд відмічає, що згідно з п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу -це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрат з придбання електричної енергії, з врахуванням обмежень установлених пунктами 5.3 -5.7 цієї статті.

В силу положень п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими обов'язковими документами, обов'язковість ведення і зберігання, яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З урахуванням положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та встановлених в ході розгляду справи фактичних обставин спірних правовідносин суд не вбачає підстав для висновку про правомірність судження суб'єкта владних повноважень з приводу завищення валових витрат обігу та виробництва за взаємовідносинами з ФО-П ОСОБА_3, ФО-П ОСОБА_4, ТОВ АФ «Аудит-Консалтинг», ТОВ «Агро НОВА НИВА», ПП «ЮК ЛЕГІОН», ТОВ «Сенатор Компані», ТОВ «Омбілік-Трейд»та заниження валового доходу за взаємовідносинами з ТОВ Агрофірма «Україна Нова», ТОВ Агрофірма «Подолівська», ПОСП «Бурлацьке».

Таким чином, судження ДПІ про порушення позивачем п.п. 1.22.2 п. 1.22 ст.1, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»є недоведеним.

На підставі зазначеного суд доходить висновку, що вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.02.2012р. № 0000762302 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 2608679,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи спір за вимогою про скасування податкових повідомлень-рішень відповідача, ДПІ у Київському районі міста Харкова від 16.03.12р. № 0002642302, № 0002652302, № 0002662302, суд встановив наступне.

16 грудня 2011 року позивачем було отримано запит ДПІ у Київському районі м. Харкова від 07.12.11р. вих. № 25226/10/23-506 про надання інформації та її документального підтвердження щодо взаємовідносин з ТОВ «Промтехноопт»у період липень, вересень 2011 року. На виконання вимог запиту від 07.12.11р. вих. № 25226/10/23-506 позивач надав відповідачу відповідь вих. № 22/12-11 від 22.12.11р., в якій надав пояснення з питань зазначених у запиті та копії первинних документів, які підтверджують взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Промтехноопт»в період липень, вересень 2011 року, а саме: договір про технічне обслуговування транспортного засобу № 17/01/11-МАНвід 17.01.11р. з додатками, договір на ремонт транспортного засобу № 01/09/11-МАН від 01.09.11р. з додатками, акт виконаних робіт (наданих послуг) про технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу № 17/01/11-МАН від 27.07.11р., акт виконаних робіт (наданих послуг) на ремонт транспортного засобу № 01/09/11-МАН від 29.09.11р., податкові накладні № 814 від 27.07.11р.та № 923 від 29.09.11р., платіжні доручення № 6766 від 27.07.11р. та № 7102 від 03.10.11р.(а.с.57-96 т.6).

Крім цього, позивачем було отримано від ДПІ у Київському районі м. Харкова запит від 13.02.12р. № 3676/10/23-506 про надання інформації та її документального підтвердження щодо взаємовідносин з ТОВ «Промтехноопт»у період липень та вересень 2011р. Листом вих. № 118 від 20.02.12р. позивач повідомив ДПІ про те, що пояснення з приводу взаємовідносин з ТОВ «Промтехноопт»та їх документальне підтвердження були надані листом від 22.12.11р. вих. № 22/12-11.

В період з 14 лютого 2012 року по 20 лютого 2012 року ДПІ у Київському районі м. Харкова було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «АПК «Новий Стиль», код ЄДРПОУ 34015638, з питань правильності визначення, повноти нарахування та сплати податків по взаємовідносинам з ТОВ «Промтехноопт», код 37092055, за період липень 2011р. та вересень 2011р.

Результатами проведеної перевірки оформлені актом від 27.02.2012р. № 647/235/34015638, в якому ДПІ викладено висновки про порушення позивачем, ТОВ «АПК «Новий Стиль»:

- ч. 1 ст. 203, ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «АПК «Новий Стиль»з ТОВ «Промтехноопт»за період липень, вересень 2011р.;

- п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на загальну суму 437500,00 грн., в т.ч. за 3 квартал 2011р. на суму 437500,00 грн.;

- п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість до сплати на суму 64167,00 грн., в т.ч. за липень 2011р. на суму 64167,00 грн., та завищено ряд. 24 на суму 23333,00 грн., у т.ч. за вересень 2011р. на суму 23333,00 грн.

З посиланням на зазначений акт ДПІ у Київському районі м. Харкова були прийняті:

1) податкове повідомлення-рішення від 16.03.12р. № 0002642302, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 80.209,00 грн. (основний платіж - 64.167,00 грн., штраф -16.042,00 грн.);

2) податкове повідомлення-рішення від 16.03.12р. № 0002662302, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2011 року на 23333,00 грн.;

3) податкове повідомлення-рішення від 16.03.12р. № 0002652302, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 437500,00 грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обгрунтованість мотивів, котрими керувався суб'єкт владних повноважень при винесенні спірних податкових повідомлень-рішень, а також відповідність висновків акту перевірки вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає, що судження ДПІ про наявність порушення з боку ТОВ "АПК "Новий Стиль" ст.138 та ст.198 Податкового кодексу України грунтуються лише на отриманій від ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова інформації у вигляді акта перевірки від 21.10.11р. № 111/23-02-05/37092055 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Промтехноопт»щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів ТОВ «Агро-Синергетика»та ТОВ «Торговий Дім-Атон»за період липень 2011 року, ТОВ «Агро-Синергетика», ТОВ «Експертно-Консалтингова Група «Анталекс»за період серпень 2011 року їх реальності та повноти відображення в обліку», а також акта від 14.12.11р. № 324/23-03-05/37092055 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Промтехноопт»щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів ТОВ «Агро-Синтергетика»за період вересень, жовтень 2011 р. їх реальності та повноти відображення в обліку», згідно з якими встановлено відсутність факту реального вчинення ТОВ «Промтехноопт»господарських операцій за липень-жовтень 2011 року.

Суд зауважує, що акти перевірок контрагент позивача -ТОВ «Промтехноопт»були складені податковим органом внаслідок неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ «Промтехноопт»по взаємовідносинам з контрагентами, серед яких не має позивача, ТОВ «АПК «Новий Стиль».

Вирішуючи спір в частині вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача, ДПІ у Київському районі міста Харкова від 02.04.2012р. № 000297302, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в загальному розмірі 25.577,00грн. (основний платіж - 17.051,00грн., штраф -8526,00 грн.), суд зазначає, що дане рішення винесено з посиланням на акт від 26.01.12р. № 260/235/34015638, в якому викладені висновки ДПІ про наявність порушення з боку ТОВ "АПК "Новий Стиль" :

- ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України, в частині додержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «АПК «Новий Стиль»з підприємством ТОВ «Будівництво пан Україна»за період 01.07.11р. по 31.07.10р.;

- п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ПДВ всього на суму 17051,00 грн., у т.ч. у липні 2011р. на суму 17051,00 грн. (а.с.10-19 т.2).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, котрими керувався суб'єкт владних повноважень при винесенні спірного рішення, а також відповідність висновків акту перевірки вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає, що судження ДПІ про наявність порушення з боку ТОВ "АПК "Новий Стиль" ст.198 Податкового кодексу України ґрунтується на отриманій від ДПІ у Московському районі міста Харкова інформації про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Будівництво пан Україна», у зв'язку з тим, що підприємство станом на 27.11.11р. має стан «8- до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням», та висновку ВПМ ДПІ у Московському районі м. Харкова від 14.11.11р. № 13 про відсутність фату реального здійснення ТОВ «Будівництво пан Україна»господарської діяльності.

Статтею 11 КАС України передбачено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи (ч.4 ст.11); суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає (ч.5 ст.11).

Витребувавши на виконання приписів наведеної норми кодексу від позивача документи за господарськими взаємовідносинами з переліченими вище контрагентами, оцінивши приєднані до справи докази в їх сукупності, суд встановив, що у період липень та вересень 2011 року позивач, ТОВ «АПК «Новий Стиль»мав взаємовідносини з ТОВ «Промтехноопт»на підставі договору № 01/09/11-МАН від 01.09.11р. про ремонт транспортного засобу та договору № 17/01/11-МАН від 17.01.11р. про технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу (а.с.57-60, 90-93 т.6).

Так, згідно з умовами договору № 01/09/11-МАН від 01.09.11р. ТОВ «Промтехноопт»як «Виконавець»зобов'язався надати ТОВ «АПК «Новий Стиль»як «Замовнику»послуги з ремонту двигуна автомобільного транспортного засобу, а саме: Вантажний автомобіль МАN 26464, державний НОМЕР_1, у т.ч. з використанням матеріалів (запчастин) Виконавця на території Замовника, а саме: м. Харків, вул. Кашуби, 10. Замовник -ТОВ «АПК «Новий Стиль»зобов'язався прийняти та оплатити послуги з ремонту, а також вартість використаних матеріалів Виконавця. В договорі (п. 1.2, 2.1 Договору) сторони передбачили, що перелік робіт та перелік матеріалів, що використовуються для ремонту, а також вартість послуг з ремонту, визначаються в Специфікації, яка є невід'ємною частиною договору. За умовами п. 2.2 Договору Замовник оплачує Виконавцю не лише вартість робіт, а й вартість матеріалів (запасних частин) Виконавця, необхідних для надання послуг з ремонту, яка вказується у Специфікації.

Судом встановлено, що на виконання вимог п. 1.2 Договору сторонами було складено та підписано Специфікацію до Договору № 01/09/11-МАН від 01.09.11р., в якій було визначено перелік ремонтних робіт та їх вартість, а також перелік запасних частин (матеріалів) необхідних для здійснення ремонтних робіт та їх вартість. Крім цього, сторонами було підписано протокол узгодження договірної ціни на надання послуг від 01.09.11р., який є додатком № 1 до Договору № 01/09/11-МАН від 01.09.11р.

За умовами п. 5.6 ст. 5 Договору № 01/09/11-МАН від 01.09.11р. послуги по ремонту вважаються виконаними з моменту підписання акту приймання-передачі транспортного засобу, його складових після надання послуг з ремонту.

На підтвердження виконання ТОВ «Промтехноопт»обов'язків щодо здійснення ремонтних робіт двигуна транспортного засобу -вантажного автомобіля MAN 26464, державний НОМЕР_1, позивач надав акт від 29.09.11р. приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) по договору № 01/09/11-МАН на ремонт транспортного засобу від 01.09.11р. (а.с. 64 т.6).

Судом встановлено, що відповідно до п. 2.5 ст. 2 Договору оплата послуг з ремонту і матеріалів (запасних частин) здійснюється Замовником -ТОВ «АПК «Новий Стиль»шляхом внесення грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця, в строк не пізніше 10 банківських днів з моменту складання та підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.

Згідно Специфікації, протоколу та акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 29.09.11р. вартість послуг по ремонту становить 11900,00 грн., в т.ч. ПДВ 1983,33 грн., а вартість матеріалів (запасних частин) становить 128100,00 грн., в т.ч. ПДВ 21350,00 грн. Загальна сума, яку позивач повинен сплатити ТОВ «Промтехноопт»за надані послуги з ремонту та матеріали, використані для здійснення ремонту становить 140000,00 грн., в т.ч. ПДВ 23333,33 грн.

На підставі платіжного доручення від 03.10.11р. № 7102 суд встановив, що позивач повністю розрахувався з ТОВ «Промтехноопт»шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 140000,00 грн. поточний рахунок ТОВ «Промтехноопт».

На суму 140000,00 грн. ТОВ «Промтехноопт»було виписано на ім'я позивача податкову накладну № 923 від 29.09.11р., яка була відображена позивачем у реєстрі отриманих податкових накладних за вересень 2011р. (а.с.66-88 т.6).

Судом встановлено, що згідно умов договору № 17/01/11-МАН від 17.01.2011р. укладеного між ТОВ «Промтехноопт»як «Виконавцем»та ТОВ «АПК «Новий Стиль»як «Замовником», «Виконавець»зобов'язався надати «Замовнику»послуги з технічного обслуговування та/або ремонту транспортного засобу чи його складових частин, у т.ч. з використанням матеріалів (запасних частин) Виконавця на території Замовника, а саме: м. Харків, вул. Кашуби,10. (а.с.90-93 т.6).

Відповідно до умов договору в додатку № 1 до Договору сторонами було визначено Перелік одиниць транспортних засобів Замовника, що передаються Виконавцеві за Договором на технічне обслуговування та ремонт, яким є: вантажний автомобіль MAN 26463, державний номер НОМЕР_12, вантажний автомобіль MAN F2001 , державний ОСОБА_8, вантажний автомобіль MAN 26463, державний номер НОМЕР_13, вантажний автомобіль MAN F2001, державний номер НОМЕР_14, вантажний автомобіль MAN F2001, державний номер НОМЕР_15, вантажний автомобіль MAN 23414, державний номер НОМЕР_16, вантажний автомобіль MAN 26464, державний номер НОМЕР_11, вантажний автомобіль MAN 26414, державний номер НОМЕР_17, вантажний автомобіль MAN 26403, державний номер НОМЕР_18, вантажний автомобіль MAN F2001, державний НОМЕР_9, вантажний автомобіль MAN 26414, державний номер НОМЕР_19, вантажний автомобіль MAN TGA03, державний номер НОМЕР_20, вантажний автомобіль MAN TGA03, державний номер НОМЕР_21, вантажний автомобіль MAN TGA03, державний номер НОМЕР_22.

На підставі наданих позивачем та долучених до матеріалів справи копії договорів оренди транспортного засобу, а саме: договору оренди транспортного засобу № 01.06 від 01.06.10р., укладеного між позивачем та ТОВ «АПК Донець», договору оренди транспортного засобу № 14/07/10-ТС від 14.07.10р. укладеного між позивачем та ТОВ «АПК Донець», договору оренди транспортного засобу № 15/10/2010/ТС від 15.10.10р. укладеного між позивачем та ТОВ «АПК Донець», договору оренди транспортного засобу № 011110-АТС від 01.11.2010р. укладеного між позивачем та ПОСП «Бурлуцьке», суд встановив, що зазначені вище транспортні засоби знаходяться в оренді (у користуванні) позивача. Також суд зазначає, що відповідач не заперечує факт наявності у позивача на правах оренди зазначених вище транспортних засобів.

За умовами п. 1.2 ст. 1 Договору, перелік робіт з технічного обслуговування та ремонту, а також перелік матеріалів, що використовуються, визначаються в Специфікації, яка є невід'ємною частиною цього Договору.

Судом встановлено, що на виконання вимог п. 1.2 ст. 1 Договору сторонами були складені та підписані специфікації № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, в яких було визначено перелік ремонтних робіт, перелік матеріалів (запасних частин) необхідних для здійснення ремонтних робіт, та також вартість робіт та матеріалів.

Згідно п. 5.6 ст. 5 Договору № 17/01/11-МАН від 17.01.11р., послуги по ремонту вважаються наданими з моменту підписання акту приймання-передачі транспортного засобу, його складових частин після надання послуг з технічного обслуговування та ремонту.

Факт виконання ТОВ «Промтехноопт»обов'язків щодо надання послуг з технічного обслуговування та ремонту за договором № 17/01/11-МАН від 17.01.11р. підтверджується актом від 27.07.11р. приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) по договору № 17/01/11-МАН про технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу від 17.01.11р.(а.с.135 т.6).

Згідно зазначеного акту, Специфікацій № 1-7, протоколу узгодження договірної ціни на надання послуг від 17.01.11р., загальна вартість послуг наданих ТОВ «Промтехноопт»з урахування вартості матеріалів, використаних для здійснення ремонтних робіт, становить 385000,00 грн., в т.ч. ПДВ 64166,67 грн.

Відповідно до вимог ст. 198 Податкового кодексу України ТОВ «Промтехноопт»було виписано на ім'я позивача податкову накладну № 814 від 27.07.11р. на суму 385000,00 грн., в т.ч. ПДВ 64166,67 грн., котра оформлена за приписами ст.201 згаданого кодексу. Зазначена накладна була відображена позивачем у реєстрі отриманих податкових накладних за липень 2011 року (а.с. 136 т.6).

На підставі платіжного доручення № 6766 від 27.07.11р. суд встановив, що розрахунки між сторонами були здійсненні у безготівковій формі.

По епізоду взаємовідносин позивача з ТОВ «Будівництво пан Україна»суд встановив, що 29 червня 2011 року між ТОВ «Будівництво пан Україна»(за договором -«Підрядчик») та ТОВ «АПК «Новий Стиль»(за договором -«Замовник») було укладено договір підряду № 42, за умовами якого Підрядчик зобов'язався своїми силами та засобами, у встановлений договором строк, здійснити ремонтно-будівельні роботи парадного входу та сходів будівлі за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 49. За умовами договору Замовник повинен здійснити 100 % передплату робіт. Договірна ціна становить 102306,26 грн., в т.ч. ПДВ 17051,04 грн. Здача-приймання виконаних робіт оформлюється відповідним актом (форма КБ-2в, КБ-3)(а.с. 157-161 т.6).

Суд вважає за необхідне зазначити, що за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 49 знаходяться нежитлові приміщення, які позивач на підставі договору оренди № 20/10 від 01.11.2010р. орендує у ТОВ «ТЕХНО-АЙРОН».

Судом встановлено, що на виконання умов договору на підставі платіжного доручення № 6689 від 19.07.11р. позивач, в рахунок оплати ремонтно-будівельних робіт, перерахував на поточний рахунок ТОВ «Будівництво пан Україна»грошові кошти у розмірі 102306,26 грн., в т.ч. ПДВ 17051,04 грн.

ТОВ «Будівництво пан Україна»по першій події -отримання грошових коштів на рахунок, виписало на ім'я позивача податкову накладну № 61 від 19.07.11р., яка оформлена без порушення вимог ст.201 Податкового кодексу України та була відображена позивачем у реєстрі отриманих податкових накладних за липень 2011р. (а.с.147 т.6).

Факт виконання ТОВ «Будівництво пан Україна»будівельно-ремонтних робіт, визначених у п. 1.1 Договору підряду № 42, підтверджується локальним кошторисом будівельних робіт, договірною ціною ремонтно-будівельних робіт парадного входу та сходів будівлі по вул. Сумській, 49, відомістю ресурсів, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, актом приймання виконаних будівельних робіт за липень 2011р. від 29.07.2011р.

Оглянувши зміст перелічених правочинів, суд відзначає, що зміст прав та обов'язків сторін не суперечить закону, правочини за формою та змістом узгоджуються з вимогами закону, фактичних даних, які б засвідчували нікчемність спірних правочинів матеріали справи не містять.

Оцінивши наявні в справі докази, суд відмічає, що матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем та контрагентами позивача -ТОВ «Промтехноопт»та ТОВ «Будівництво пан Україна»зобов'язань за спірними правочинами. Копії витребуваних судом і долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.44, 201 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Приєднані до справи копії виписок з банку засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості отриманих від ТОВ «Промтехноопт»та ТОВ «Будівництво пан Україна»за переліченими вище правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. З огляду на приписи Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»та Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»суд робить висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб -через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та контрагентів: ТОВ «Промтехноопт»та ТОВ «Будівництво пан Україна»спільного інтересу щодо отримання ТОВ «АПК «Новий Стиль»податкової вигоди в матеріалах справи немає.

На підставі зазначених вище обставин суд доходить до висновку, що подані позивачем документи, підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах, а понесення ТОВ «АПК «Новий Стиль»витрат у спірних правовідносинах шляхом вибуття безготівкових коштів з власності даного суб'єкта господарювання (в оплату придбаного товару) свідчить про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.

Наявні в справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентами позивача: ТОВ «Промтехноопт»та ТОВ «Будівництво пан Україна»взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.

В ході розгляду справи відповідачем, ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України не спростовано достовірності відомостей перинних та розрахункових документів, поданих позивачем на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними правочинами, укладеними між позивачем та ТОВ «Промтехноопт»і ТОВ «Будівництво пан Україна.

Відповідач не заперечував та не спростував той факт, що податкові накладні, виписані контрагентами позивача: ТОВ «Промтехноопт»та ТОВ «Будівництво пан Україна», відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України та нормам Порядку заповнення податкової накладної (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. № 1379).

З приводу викладеного в актах судження суб'єкта владних повноважень щодо нікчемності спірних правочинів суд, вивчивши змісти актів перевірок, дійшов висновку, що ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС не спростовано встановленої ст. 204 ЦК України презумпції правомірності вчинених позивачем правочинів та не доведено нереальності спірних господарських операцій, так як єдиним мотивом для судження відповідача про нікчемність спірних правочинів є висновки інших органів податкової служби -ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова та ДПІ у Московському районі м. Харкова.

Втім, ані нормами КАС України, ані нормами Податкового кодексу України не передбачено, що складений податковим органом акт податкової перевірки має преюдиціальне значення і викладені в акті обставини і судження не підлягають доведенню. Системно аналізуючи положення Податкового кодексу України, зокрема приписи ст.78, суд доходить висновку, що отриманий від іншого органу податкової служби акт податкової перевірки є виключно приводом для здійснення податковою інспекцією заходу контролю відносно платника податків у спосіб проведення власної перевірки, але аж ніяк такий акт не може бути визнаний достатнім і безумовним доказом вчинення порушення закону.

Наведений висновок суду повністю кореспондується з приписами ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, з яких випливає, що одного лише висновку органу державної податкової служби про нікчемність вчиненого платником податків правочину або про нереальність здійсненої платником податків господарської операції є недостатньо для судження іншого податкового органу про вчинення контрагентом такого платника порушення закону, так як податкові органи не наділені законодавцем виключною прерогативою на визнання правочинів такими, що суперечать закону.

Аналізуючи положення ст.ст. 54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом -Порядок № 984), Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010р. № 985, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за №1440/18735; далі за текстом -Порядок № 985), суд доходить висновку, що специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень-рішень з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях-рішеннях.

Проте, в актах перевірки від 27.02.12р. № 647/235/34015638 та від 26.01.12р. № 260/235/34015638, суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагентів позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентами позивача - ТОВ «Промтехноопт»та ТОВ «Будівництво пан Україна», взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.

Перевіряючи обґрунтованість судження суб'єкта владних повноважень про нікчемність спірних правочинів, суд враховує правові позиції Верховного суду України, викладені у постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», та зазначає про відсутність в матеріалах справи даних, які б засвідчували наявність у платника податків наміру незаконно заволодіти майном Держави.

З приводу судження владних повноважень про нікчемність спірних правочинів суд також відмічає, що в силу положень Цивільного та Господарського кодексу України, ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податків. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюється на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86), ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 86), суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 86).

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи відповідачем, ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих позивачем на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними правочинами укладеними з ТОВ «Промтехноопт»та ТОВ «Будівництво пан Україна».

Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що спірні договори: договір про технічне обслуговування транспортного засобу № 17/01/11-МАН від 17.01.11р., договір на ремонт транспортного засобу № 01/09/11-МАН від 01.09.11р., укладені між позивачем та ТОВ «Промтехноопт», договір підряду № 42 від 29.06.11р., укладений між позивачем та ТОВ «Будівництво пан Україна»були укладені сторонами з додержанням норм цивільного та господарського права, були повністю виконані сторонами, а господарські операції за спірними правочинами відбулись. Доказів того, що у спірних правовідносинах позивач та його контрагенти: ТОВ «Промтехноопт»та ТОВ «Будівництво пан Україна»є пов'язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті завдати шкоди інтересам Держави, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов'язань за спірними правочинами, вчиненні правочини об'єктивно не були потрібні для організації господарської діяльності платників податків, вчинені за спірними правочинами господарські операції не мали реального характеру відповідач до суду не надав.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що за правилами ч.2 ст.71 КАС України відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів власного судження про нікчемність правочинів укладених між позивачем та контрагентами: ТОВ «Промтехноопт»і ТОВ «Будівництво пан Україна», акт перевірки від 26.01.12р. № 260/235/34015638 та від 27.02.12р. № 647/25/34015638 не містять належних та допустимих доказів вчинення позивачем порушення ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», Податкового кодексу України.

Інших мотивів, окрім нікчемності спірних правочинів за висновками актів перевірок контрагентів, відповідач в основу оскаржених податкових повідомлень-рішень від 16.03.12р. № 0002642302, № 0002652302, № 0002662302 та від 02.04.12р. № 0002972302 не поклав.

Оскільки відповідач оспорює правильність формування валових витрат і податкового кредиту з ПДВ за взаємовідносинами з ТОВ «Промтехноопт»та з ТОВ «Будівництво пан Україна», котрі мали місце у 2011р., то суд вважає за необхідне при розв'язанні спору керуватися положеннями Податкового кодексу України, так як приписи згаданого акту законодавства набрали чинності з 01.01.2011р.

Так, відповідно до п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником);

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Судом встановлено, що позивач розрахувався з контрагентами ТОВ «Промтехноопт»та ТОВ «Будівництво пан Україна»у безготівковій формі -шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Помтехноопт»та ТОВ «Будівництво пан Україна». Послуги (роботи) надані зазначеними суб'єктами господарювання маю безпосередній зв'язок з господарською діяльністю позивача. Послуги з ремонту транспортних засобів здійсненні ТОВ «Промтехноопт»необхідні для підтримки транспортних засобів у стані придатному для використання за цільовим призначення, зокрема для здійснення позивачем такого виду діяльності як перевезення вантажу, оптова торгівля сільськогосподарськими товарами.

За таких обставин суд визнає недоведеним з боку відповідача факту завищення платником податків -ТОВ «АПК «Новий Стиль»валових витрат обігу та виробництва на суму 437500,00 грн., та як наслідок завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на суму 437500,00 грн.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

В п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, зазначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, зокрема, придбання або виготовлення товарів (у томі числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому, згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду зокрема, у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

В силу п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

За правилом п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Положеннями п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України. передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судом встановлено, що у спірних правовідносинах позивачем були отримані належним чином оформлені податкові накладні від контрагентів: ТОВ «Промтехноопт»та ТОВ «Будівництво пан Україна», які були відображені позивачем у реєстрі отриманих податкових накладних. Відповідач не заперечує наявність у позивача належним чином оформлених податкових накладних, виписаних ТОВ «Промтехноопт»та ТОВ «Будівництво пан Україна».

З пояснень представника відповідача, які повністю узгоджуються з матеріалами справ, судом встановлено, що на момент укладення спірних правочинів та виписування спірних податкових накладних ТОВ «Промтехноопт»та ТОВ «Будівництво пан Україна»були зареєстровані у встановленому законодавцем порядку платниками податку на додану вартість, та їм був присвоєний податковий номер, що свідчить про те, що відсутня єдина підстава для визнання накладної недійсною -виписування її особою, яка не зареєстрована платником податку на додану вартість.

Враховуючи, що обґрунтованість та правомірність судження суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів укладених між позивачем та ТОВ «Промтехноопт»і ТОВ «Будівництво пан Україна»не знайшла свого підтвердження добутими по справі доказами, а судом в ході розгляду справи було встановлено реальність господарських операцій між позивачем та зазначеними контрагентами, та наявність у позивача належним чином оформлених первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, суд доходить висновку про недоведеність факту порушення ТОВ «АПК «Новий Стиль»положень п. 138.2 ст. 138, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, п. 1 ст. 203, ст. 215, ст. 216, ст. 228 ЦК України внаслідок відображення у податковому обліку господарських операцій з ТОВ «Промтехноопт»та ТОВ «Будівництво пан Україна».

На підставі зазначеного вище суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 16.03.2012р. № 0002642302, № 0002652302, № 0002662302 та податкового повідомлення-рішення від 02.04.2012р. № 000297302 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Суд відмічає, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача -орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Оскільки в ході судового розгляду знайшов підтвердження факт порушення спірними податковими повідомленнями-рішеннями прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, адже наявність у позивача податкового обов'язку за спірними рішеннями не доведена добутими доказами, то позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ТОВ «АПК «Новий Стиль»до ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС про скасування рішень - задовольнити.

Скасувати в повному обсязі податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова від 22.12.2011р. № 0005352302, від 22.12.2011р. № 0005342302, від 10.02.2012р. № 0000762302, від 16.03.2012р. № 0002642302, від 16.03.2012р. № 0002652302, від 16.03.2012р. № 0002662302, від 02.04.12р. № 0002972302.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК «Новий Стиль»(код ЄДРПОУ 34015638, м. Харків, пров. Театральний, будинок 4) суму сплачених судових витрат в розмірі 2188,04 грн.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 28.05.2012 року.

Суддя Старосєльцева О.В.


Суд	Харківський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	24.05.2012
Оприлюднено	05.06.2012
Номер документу	24383396
Судочинство	Адміністративне

Судовий реєстр по справі —3382/12/2070

Постанова від 24.05.2012

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Старосєльцева О.В.

Ухвала від 16.03.2012

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Старосєльцева О.В.

Ухвала від 16.03.2012

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Старосєльцева О.В.

Ухвала від 17.04.2012

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Старосєльцева О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 24.05.2012 по справі 3382/12/2070ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —3382/12/2070

Постанова від 24.05.2012

Ухвала від 16.03.2012

Ухвала від 16.03.2012

Ухвала від 17.04.2012

Постанова
від 24.05.2012 по справі 3382/12/2070
ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД