Постанова

від 31.05.2012 по справі 2а/2570/1692/2012

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/2570/1692/2012

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2012 року Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді - Житняк Л.О., розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу № 2а/2570/1692/2012

за позовом Менської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Менська житлово-експлуатаційна дільниця»

про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

23.05.2012 Менська міжрайонна державна податкова інспекція Чернігівської області (далі - Менська МДПІ) звернулась до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Менська житлово-експлуатаційна дільниця» (далі - ТОВ «Менська ЖЕД») про стягнення податкового боргу по податку на прибуток приватних підприємств у сумі 1 092,73 грн., мотивуючи тим, що відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни.

Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 1832 Кодексу адміністративного судочинства України суд вжив всі належні заходи для повідомлення відповідача про відкриття скороченого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою реєстрації: вул. Чехова, 35, м. Мена, Чернігівська область, 15600, вказаною у Спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 13876256 станом на 24.05.2012 та матеріалах справи. 31.05.2012 повернувся конверт, який направлявся відповідачу, з довідкою поштового відділення від 29.05.2012 «за зазначеною адресою не проживає».

Оцінивши повідомлені позивачем обставини, за наявності достатніх підстав, враховуючи ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.07.1997 ТОВ «Менська ЖЕД» (ід. код 05523731) як юридичну особу зареєстровано Менською районною державною адміністрацією Чернігівської області (Свідоцтво про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності-юридичної особи від 25.07.1997), внесено дані до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 08.10.2007 (довідка з ЄДРПОУ від 10.10.2007 № 525) і взято на облік до ДПІ у Менському районі (правонаступник - Менська МДПІ) як платника податків з 25.07.1997 за № 372 (довідка про взяття на облік платника податків від 16.03.2009 № 805).

Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 13876256 основним видом діяльності ТОВ «Менська ЖЕД» є (за КВЕД):

70.20.0 Здавання в оренду власного нерухомого майна.

В силу пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. А згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Кодексу - податковий борг, це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно враховуючи терміни «податкове зобов'язання» та «податкове повідомлення-рішення», визначені пп. 14.1.156 та пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, суд зазначає, що вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України (п. 109.2 ст. 109 Кодексу).

Виходячи із аналізу правових норм, що регулюють обов'язки платника податків, під час дослідження позовних вимог судом встановлено, що відповідно до розрахунку заборгованості та довідки Менської МДПІ відповідач станом на момент звернення до суду має податковий борг по податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1 092,73 грн. (у т. ч. сума податкового зобов'язання - 1 020,00 грн., пеня - 72,73 грн.), що підтверджується податковим повідомленням-рішенням Менської МДПІ від 11.04.2012 № 0000441500, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 1 020,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (граничний строк сплати - 23.04.2012, повернуто поштою без вручення з довідкою поштового відділення від 13.04.2012 «організація не існує»).

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте позивачем на підставі встановлених порушень п. 49.2, пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, п. 152.9 ст. 152 Податкового кодексу України, а саме: неподання ТОВ «Менська ЖЕД» податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2-4 квартали 2011 року (граничний строк подання - 09.02.2011), відповідно до Акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 04.04.2012 № 58/15/05523731.

Вищевказане податкове повідомлення-рішення, яке вважається врученим відповідачу в силу п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України 13.04.2012, в адміністративному або судовому порядку оскаржене не було, тому сума податкового зобов'язання є узгодженою і підлягає сплаті.

При перевірці правильності нарахування відповідачу податкового боргу необхідно врахувати, що відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 ст. 49 Кодексу).

В силу пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Кодексу податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Згідно п. 120.1 ст. 120 Кодексу неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Таким чином, відповідно до вимоги ст. 6 Закону України від 21.12.2000 № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що кореспондується із порядком надіслання податкової вимоги, визначеним п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, на адресу відповідача була направлена перша податкова вимога від 16.10.2009 № 1/64 у розмірі 130,00 грн. та друга податкова вимога від 16.10.2009 № 1/64 у розмірі 514,47 грн. Перша податкова вимога була отримана відповідачем 20.10.2009, а друга податкова вимога (повернута поштою без вручення) була розміщена на дошці податкових повідомлень, отже в силу пп. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові зобов'язання є узгодженими.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до зворотнього боку облікової картки платника (скорочена форма) станом на 31.12.2009, 31.12.2010 та 31.12.2011 (в матеріалах справи) існуючий податковий борг відповідача з моменту надіслання йому першої та другої податкової вимоги не погашався в повному обсязі. Такі податкові вимоги відповідно до ст. 60 Податкового кодексу України не є відкликаними, та не потребують винесення нової податкової вимоги.

Отже, суд визнає, що передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу. Сума податкового боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена.

Тобто, оскільки встановлено порушення відповідачем вищезазначених норм Податкового кодексу України, суд визнає, що податковий борг виник саме внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання.

З огляду на встановлене, враховуючи норму п. 11 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», якою передбачено право органів державної податкової служби стягувати заборгованість перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок майна платників податків, що кореспондується із пп. 20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України, якою встановлено право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини та може бути примусово стягнуто в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду, враховуючи п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України, суд визнав позовні вимоги про стягнення податкового боргу по податку на прибуток приватних підприємств у сумі 1 092,73 грн. підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.

При цьому згідно з п. 8 ч. 6 ст. 1832 та ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження у адміністративних справах, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 1832 цього Кодексу.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 35, 160-163, 1832 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Менська житлово-експлуатаційна дільниця» (вул. Чехова, 35, м. Мена, Чернігівська область, 15600, ід. код 05523731) з рахунків у банках податковий борг по податку на прибуток приватних підприємств у сумі 1 092,73 грн. (одна тисяча дев'яносто дві гривні 73 коп.) та перерахувати на р/р 31115009700276, одержувач: Державний бюджет, банк ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку є остаточною. Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку ч. 8-10 ст. 183 2 та ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.О. Житняк