Постанова

від 23.05.2012 по справі 2а-1290/12/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2012 р. Справа № 2а-1290/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Тимощука О.Л.

при секретарі Щербяк В.С.

прокурора - Челій-Пушкар О.І.,

представника позивача - Токара В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Прокуратури Калуського району в інтересах держави в особі Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби

до відповідача: ТОВ "Європродукт"

про стягнення заборгованості в сумі 3765,95 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Прокуратура Калуського району в інтересах держави в особі Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби (надалі - позивач) звернулася в суд з позовною заявою до ТОВ "Європродукт" (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 3765,95 грн.

Позовна заява мотивована тим, що на момент звернення до суду за відповідачем обліковується податковий борг, що виник у зв'язку із нарахуванням штрафних (фінансових) санкцій за неподання звітності з податку на прибуток підприємств та не сплачений в повному обсязі в загальній сумі 3078,94 грн., відповідно до податкових повідомлень-рішень №0000951501 від 13.04.2011 року, №0004571501 від 08.12.2011 року, також у відповідача є заборгованість по податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, яка не погашена в повному обсязі в сумі 687,01 грн. Позивач просив стягнути з відповідача дану податкову заборгованість в судовому порядку.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі. Просила позов задовольнити.

Представник позивача позов підтримав з підстав, наведених в позовній заяві. Просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду адміністративної справи повідомлявся завчасно та належним чином, на адресу суду повернулось поштове відправлення з відміткою про причини невручення (а. с. 25).

Відповідно до частини 11 статті 35 КАС України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши письмові докази та інші матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 04.05.2012 року, ТзОВ «Європродукт» зареєстроване Калуською районною державною адміністрацією 28.11.2003 року (а. с. 8) та згідно із ст. 15 Податкового кодексу України є платником податків та зборів. Взяте на облік в Калуській об'єднаній податковій інспекції.

Згідно із Довідкою позивача №853/10/190 від 23.04.2012 року (а.с. 18) податковий борг по ТзОВ «Європродукт» становить 3765,95 грн., зокрема по платежах: податок на прибуток - 3078,94 грн., по податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів - 687,01 грн.

Судом встановлено, що у зв'язку із неподанням відповідачем податкової звітності щодо податку на прибуток підприємств, позивачем проведено дві камеральні перевірки податкової звітності з податку на прибуток. Результати перевірок відображені в актах за №413/1501/32754201 від 11.04.2011 року (а. с. 9) та №3415/1501/32754201 від 07.12.2011 року (а. с. 13).

Актом камеральної перевірки податкової звітності №413/1501/32754201 від 11.04.2011 року (а. с. 9) виявлено порушення підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України №2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), а саме неподання декларації з податку на прибуток підприємств за І півріччя 2010 року, 9 місяців 2010 року, 2010 рік та згідно з пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України (надалі, також - ПК України) накладено штрафні (фінансові) санкції за неподання звітності в сумі 510,00 грн.

На підставі вищенаведеного акту, позивачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000951501 від 13.04.2011 року, яким відповідачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 510,00 грн. Дане податкове повідомлення-рішення отримано відповідачем про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення, з відміткою про отримання 19.04.2011 року та в подальшому не оскаржувалось (а.с. 11) .

Актом камеральної перевірки податкової звітності №3415/1501/32754201 від 07.12.2011 року (а. с. 13) встановлено порушення пункту 49.18 статті 49 ПК України, а саме неподання декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2011 року, ІІ квартал 2011 року, ІІ-ІІІ квартал 2011 року, та згідно з абзацом 3, пункту 120.1 статті 120 ПК України накладено штрафні (фінансові) санкції за неподання звітності в сумі 3060,00 грн.

На підставі вищенаведеного акту, позивачем винесено податкове повідомлення-рішення №0004571501 від 08.12.2011 року (а. с. 16), яким відповідачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 3060,00 грн. Дане податкове повідомлення-рішення отримано відповідачем про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення, з відміткою про отримання 13.12.2011 року (а.с. 15) та останнім не оскаржувалось.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку та в розмірах встановлених законом.

Згідно з пунктом 49.1 статті 49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 152.9 статті 152 ПК України визначено, що для податку з доходів фізичних осіб використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік, а тому подання декларації з даного виду податку відбувається щоквартально.

Згідно пункту 49.18 статті 49 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до актів камеральних перевірок встановлено, що відповідачем не подавалися декларації з податку на прибуток підприємств за І півріччя 2010 року, 9 місяців 2010 року, 2010 рік, І квартал 2011 року, І квартали 2011 року, ІІ-ІІІ квартали 2011 року.

Згідно з пунктом 120.1 статті 120 ПК України, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відповідно до пункту 58.1. статті 58 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 57.3. статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Враховуючи, що відповідачем не розпочато процедур адміністративного чи судового оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень, а у встановлений законом строк, застосовані суми штрафів добровільно не сплачені, суд приходить до висновку, що штрафні (фінансові) санкції, визначені в податкових повідомленнях-рішеннях №0000951501 від 13.04.2011 року (а. с. 12) та №0004571501 від 08.12.2011 року (а. с. 16) підлягають до стягнення.

Загальна сума, що стягується за вищенаведеними податковими повідомленнями-рішеннями становить 3570 грн., але, як повідомив позивач в судовому засіданні, в відповідача на момент звернення до суду існувала переплата по податку на прибуток підприємств, тому сума, що підлягає стягненню становить 3078,94 грн.

Також за відповідачем обліковується заборгованість по податку з власників транспортних засобів. Відповідно до розрахунку суми даного податку №4502 від 26.02.2010 року (а.с.17), самостійно визначена відповідачем сума податку становить 1275 грн., яка не погашена в повному обсязі. Згідно з довідкою позивача №853/10/190 від 23.04.2012 року (а.с.18), відповідачем не сплачено 687,01 грн. цього податку, а тому дана сума підлягає до стягнення в судовому порядку.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року.

Згідно з статтею 5 вищенаведеного Закону, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується, юридичними особами - щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Законом України від 02.12.2010 року № 2756-VI прийнятий Податковий кодекс України, який набрав чинності з 01.01.2011 року. Даний Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів.

Відповідно до частини 1 підрозділу 9 розділу ХХ ПК України, повернення сум податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, збору за забруднення навколишнього природного середовища, а також місцевих податків і зборів, які були сплачені до 1 січня 2011 року помилково або надміру, зарахування до бюджетів таких податків і зборів, які сплачуються у першому кварталі 2011 року за останній звітний (податковий) період 2010 року, та сум, які сплачуються у рахунок погашення податкового боргу, що сформувався станом на 31 грудня 2010 року, здійснюються у порядку та на умовах, які діяли до 1 січня 2011 року.

Таким чином, судом встановлено систематичне порушення відповідачем норм Податкового кодексу України щодо обліку податку на прибуток підприємств, а саме не подання та несвоєчасне подання податкових декларацій щодо податку на прибуток підприємств, що призвело до застосування штрафних (фінансових) санкцій в загальній сумі 3570 грн. та часткової несплати самостійно узгодженого зобов'язання по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 687,01 грн., а тому зазначені суми підлягають стягненню в судовому порядку.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний, зокрема сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 14.1.175 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Статтею 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно із п. 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.4 ст.95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що на момент судового розгляду даної справи суду не надано підтвердження сплати відповідачем податкового боргу в загальному розмірі 3765,95 грн., в тому числі по податку на прибуток підприємств в сумі 3078,94 грн. та податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 687,01 грн., то вказана сума підлягає стягненню в судовому порядку.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю "Європродукт" (ідентифікаційний код 32754201) та за рахунок готівки, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Європродукт" (ідентифікаційний код 32754201) в дохід бюджету податковий борг в розмірі 3765 (Три тисячі сімсот шістдесят п'ять гривень) 95 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Тимощук О.Л.

Постанова складена в повному обсязі 28.05.2012 року.