Рішення

від 31.05.2012 по справі 5010/433/2012-п-20/33

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2012 р. Справа № 5010/433/2012-П-20/33 Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

Судді Кобецької С.М.

При секретарі Доцяк О.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Заступника прокурора м.Івано-Франківська,

вул. Гаркуші, 9, м.Івано-Франківськ, 76000,

в інтересах держави Івано-Франківської міської ради,

вул. Грушевського, 21, м.Івано-Франківськ, 76000, в особі:

Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго",

вул. Б.Хмельницького, 59а, м.Івано-Франківськ,76000;

до відповідача: Приватного підприємства "Сігуенья",

вул. Грюнвальдська, 7-9, м.Івано-Франківськ,76000;

про: стягнення заборгованості в сумі 132 492,70грн., з яких: 108 097,52грн.- основний борг, 24 116,26грн. - пеня, 80,71грн.- інфляційні втрати, 198,21грн. - 3% річних.

За участі представників сторін:

Від прокурора: Аверкова Н.О.- помічник прокурора м. Івано-Франківська,

(посвідчення №29 від 20.08.09р.);

Від позивача: ОСОБА_2 - юрисконсульт І категорії,

(довіреність №779-2/2011 від 12.10.12р.);

Від відповідача: Кривоніс Р.Б. - директор, (рішення №06/12 від 27.02.12р.).

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Заступник прокурора м.Івано-Франківська, в інтересах держави - Івано-Франківської міської ради, в особі: Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго", звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом, в якому просить суд, стягнути Приватного підприємства "Сігуенья" заборгованість в сумі 132 492,70грн., з яких: 108 097,52грн.- основний борг, 24 116,26грн. - пеня, 80,71грн.- інфляційні втрати, 198,21грн. - 3% річних.

В судових засіданнях 15.05.12р., 24.05.12р. оголошувались перерви до 24.05.12р., 31.05.12р.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги, вказуючи при цьому на:

- неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами Договору про постачання теплової енергії №14 від 03.03.08р., зокрема п.5.8. Договору, який встановлює порядок розрахунків за використану теплову енергію, що призвело до утворення заборгованості за період з листопада 2011р. по лютий 2012р. в сумі 108 097,52грн.;

- п.5.8. Договору, згідно якого, відповідачу нараховано 24 116,26грн. - пені;

- положення п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, на підставі яких, відповідачу нараховано 80,71грн.- інфляційні втрати, 198,21грн. - 3% річних.

Представник відповідача в судовому засіданні існування заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 108 097,52грн., визнав. Що стосується штрафних санкцій, відповідач не заперечує обґрунтованість їх нарахування, проте вважає, що розмір нарахованої позивачем пені є надмірно великими. В поданих суду відзиві на позов № 3141/2012 - с вх від 14.05.12р. та доповненні №5638/2012 - с вх від 30.05.12р. до відзиву, відповідач, просить суд, врахувати скрутний фінансовий стан ПП "Сігуенья", що підтверджують звіти про фінансові результати підприємства за 2011р., за три місяці 2012р. та зменшити розмір нарахованої позивачем пені в сумі 24 116,26грн.

Розглянувши матеріали справи, враховуючи ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду спору впродовж розумного строку, заслухавши представників позивача та відповідача, всебічно, повно з"ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об"єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

Між Державним міським підприємством "Івано-Франківськтеплокомуненерго" (Виробник/позивач) та Приватним підприємством "Сігуенья" (Споживач/відповідач) укладено Договір про постачання теплової енергії №14 від 03.03.08р.

Згідно п.1.1. Договору, Виробник зобов"язується постачати Споживачеві теплову енергію в у відповідності з умовами Договору, а Споживач зобов"язується своєчасно проводити оплату за використану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені Договором.

Розрахунки за теплову енергію, що споживається проводяться у грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Сума передоплати за енергію визначається у відповідності з очікуваним її споживанням наступному розрахунковому періоді і становить не менше 80% місячної вартості. Оплата послуг здійнюється споживачем на підставі висталених виробником рахунків-фактур та в розмірі суми, вказаної в цих рахунках: - з платежів поточного розрахункового періоду в 5-денний термін після дати одержання рахунку - фактури; - з платежів передоплати з 1-го до 5-го числа поточного розрахункового періоду ( п.п.5.6., 5.7., 5.8. Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов вище вказаного Договору, позивачем передано, а відповідачем отримано теплову енергію у строки та розмірі, визначені Договором. Даний факт підтверджують рахунки - фактури та реєстри рахунків та податкових накладних виставлених споживачеві - ПП "Сігуенья" за листопад 2011р., за грудень 2011р., січень 2012р., лютий 2012р. (а.с.7-10, 31-34).

Однак, неналежне виконання відповідачем умов Договору, зокрема п. 5.8. Договору, який встановлює порядок розрахунків за використану теплову енергію призвело до виникнення заборгованості за період з листопада 2011р. по лютий 2012р. в сумі 108 097,52грн.

Позивачем доведено перед судом, а відповідачем визнано факт наявності заборгованості на використану теплову енергію в розмірі 108 097,52грн.

Станом на 31.05.2011р., в матеріалах справи відсутні відомості, які підтвердили б сплату вище зазначеної заборгованості.

Договір про постачання електричної енергії №14 від 03.03.08р., укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України).

Як вказує частина 1статті 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов"язаний виконати свій обов"язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов"язання чи звичаїв ділового обороту.

Нормою ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Більше того, як вказує ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Враховуючи той факт, що відповідач неналежно виконав свої зобов"язання, які випливають з Договору та закону, отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 108 097,52грн. - боргу за використану теплову енергію, підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов"язання припиняється належним чином проведеним виконанням.

Однак, якщо зобов"язання не виконано належним чином, то на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов"язки в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.

З огляду на приписи ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов"язання.

В силу ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позивачем, на підставі ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, правомірно нараховано відповідачу 80,71грн.- інфляційні втрати, 198,21грн. - 3% річних (розрахунок міститься в матеріалах справи).

З огляду на ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб"єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги суб"єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору сплачують пеню в розмірі 1% за кожен день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100% загальної суми боргу.

Пунктом 5.8. Договору передбачено, що у випадку несплати платіжних документів в терміни, обумовлені цим Договором, сторони керуються договірними зобов"язаннями, вимогами Правил в частині припинення подачі енергії, а на суми невиконаного зобов"язання нараховується пеня в розмірі 1% за кожний день прострочення до дня фактичної оплати.

Таким чином, враховуючи п. 5.8. Договору, правила спеціального нормативно-правового акту , який регулює ці відносини - Закону України " Про відповідальність суб"єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за споживані комунальні послуги" позивачем нараховано відповідачу 24 116,26грн. - пені.

Проте, нормами п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, надано право суду зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов"язання, господарський суд повинен об"єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов"язання, причини неналежного виконання або невиконання зобов"язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов"язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов"язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо ( п.3.17.4. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.11р. №18).

Враховуючи викладене вище, об"єктивно оцінивши вимогу позивача про стягнення з відповідача 24 116,26грн.- пені, суд приходить до висновку, що такий розмір пені є надмірно великим для відповідача. Беручи до уваги фінансові труднощі підприємства, що заслуговують на увагу, причини неналежного виконання зобов"язання, визнання позову відповідачем, наявність податкового боргу, наявність заборгованості перед Пенсійним Фондом України, визначених судовими рішеннями, а також враховуючи той факт, що відповідач самостійно та систематично вживає заходи щодо істотного зменшення заборгованості, суд вважає за правильне, зменшити на 40% розмір нарахованої позивачем пені та стягнути з відповідача 14 469,76грн. - пені.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Таким чином, на основі вище вказаного, обґрунтованими є позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 108 097,52грн.- заборгованості, 14 469,76грн. - пені, 80,71грн.- інфляційних втрати, 198,21грн. - 3% річних та наявність підстав для задоволення позову в цій частині. В частині стягнення 9 646,50грн. - пені - відмовити.

Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 204, 509, 526, 527, 530, 549, 599, 625, 629, 714 Цивільного кодексу України, ст. 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Заступника прокурора м.Івано-Франківська, вул. Гаркуші, 9, м.Івано-Франківськ, 76000, в інтересах держави Івано-Франківської міської ради, вул. Грушевського, 21, м.Івано-Франківськ, 76000, в особі: Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго", вул. Б.Хмельницького, 59а, м.Івано-Франківськ,76000, до відповідача Приватного підприємства "Сігуенья", вул. Грюнвальдська, 7-9, м.Івано-Франківськ,76000, про стягнення заборгованості в сумі 132 492,70грн., з яких: 108 097,52грн.- основний борг, 24 116,26грн. - пеня, 80,71грн.- інфляційні втрати, 198,21грн. - 3% річних - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Сігуенья", вул. Грюнвальдська, 7-9, м.Івано-Франківськ,76000 (код 31523823) на користь Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго", вул. Б.Хмельницького, 59а, м.Івано-Франківськ,76000 (03346058) - 108 097,52грн. (сто вісім тисяч дев"яносто сім грн. 52коп.) - заборгованості, 14 469,76грн. (чотирнадцять тисяч чотириста шістдесят дев"ять грн. 76 коп.)- пені, 80,71грн. (вісімдесят грн. 71коп.)- інфляційних втрат, 198,21грн. (сто дев"яносто вісім грн. 21коп.) - 3% річних.

Стягнути з Приватного підприємства "Сігуенья", вул. Грюнвальдська, 7-9, м.Івано-Франківськ,76000 (код 31523823) в Доход державного бюджету України (31219206783002 - судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), за кодом класифікації доходів бюджету 22030001, отримувач - УДКСУ у м.Івано - Франківську) - 2 649,85 грн. (дві тисячі шістсот сорок дев"ять грн. 85коп.) - судового збору.

Видати накази.

В частині стягнення з Приватного підприємства "Сігуенья", вул. Грюнвальдська, 7-9, м.Івано-Франківськ,76000 (код 31523823) - 9 646,50грн. (дев"ять тисяч шістсот сорок шість грн. 50коп.)- пені - відмовити .

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01.06.2012р.

Суддя С.Кобецька