Рішення

від 30.05.2012 по справі 5011-13/4138-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 5011-13/4138-2012 30.05.12 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясопереробне підприємство «Інтеркомерс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмережа"

про стягнення 85 328,07 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники :

від позивача ОСОБА_1 -дов. № б/н від 30.10.2009 р.

від відповідача ОСОБА_2 -дов. № б/н від 24.01.2012 р.

В судовому засіданні 30.05.2012 року відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну і резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мясопереробне підприємство "Інтеркомерс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмережа" про стягнення 85 328,07 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.12 порушено провадження у справі № 5011-13/4138-2012, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 19.04.12, сторони зобов'язано вчинити дії.

19.04.2012 року в судове засідання з'явилися представники сторін.

Представник позивача в судовому засіданні надав витребувані судом документи.

Відповідач вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, зазначаючи про неможливість підготуватися до судового засідання у зв'язку з неотриманням позовної заяви.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, в судовому засіданні оголошено перерву до 24.04.2012 року.

24.04.2012 року в судове засідання з'явилися представники сторін.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву.

У зв'язку з необхідністю проведення сторонами звірки взаєморозрахунків, ухвалою суду від 24.04.2012 року суд відкладає розгляд справи на 16.05.2012 року та зобов'язує сторін провести звірку розрахунків та надати Акт звірки взаєморозрахунків.

16.05.2012 року в судове засідання заявилися представники сторін.

Представник відповідача вимоги ухвали суду щодо здійснення звірки розрахунків та надання в судовому засіданні акту звірки розрахунків не виконав.

Представник позивача в судовому засіданні надає суду для долучення до справ докази направлення відповідачу акт звірки розрахунків, з якого вбачається, що акт було направлено позивачем відповідачу лише 10.05.2012 року.

У зв'язку з неотримання відповідачем акту звірки розрахунків та не проведення звірки розрахунків, відповідно до ст. 77 ГПК України, судом оголошено перерву в судовому засіданні до 30.05.12.

30.05.2012 року в судове засідання з'явилися представники сторін.

Незважаючи на отримання від позивача 16.05.2012 року акту звірки розрахунків (про що свідчить відмітка відповідача про отримання примірника акту), відповідач безпідставно та без поважних причин не надав складений та підписаний ним Акт звірки взаєморозрахунків витребуваний судом. Замість акту, позивачем було надано письмові пояснення, які не підтверджують неможливість складання Акту звірки розрахунків та з яких не можливо прийти до висновку щодо правової позиції та контррозрахунку відповідача.

Як передбачено п. 5 ст.83 ГПК України, Господарський суд, приймаючи рішення має право стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

В ході розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову.

Відповідач проти позову заперечував та наполягав на відмові у його задоволенні.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обов'язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України в судових засіданнях складено протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши і з'ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

18.11.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «М'ясопереробне підприємство «Інтеркомерс»(надалі -позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фудмережа" (надалі -відповідач, покупець) було укладено договір поставки № 4600029077 від 18.11.2009 року (надалі -Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставляти товари разом з товаросупровідною документацією, відповідно до поданих Покупцем Замовлень, а Покупець зобов'язується приймати такі товари та своєчасно сплачувати їх вартість.

Пункт 6.1. Договору передбачає, що при наданні всіх, належним чином оформлених накладних і товаросупровідних документів, Покупець оплачує поставлений товар на умовах відстрочки платежу, з дати поставки товару, вказаній в накладній після 7 календарних днів.

Як встановлено судом, позивачем на виконання зобов'язань, передбачених Договором було поставлено відповідачу товару на загальну суму 98 991,95 грн., що підтверджується долученимии до матеріалів справи видатковими накладними № 25/05/05 від 25.05.2011, № 27/05/7 від 27.05.2011, № 27/05/8 від 27.05.2011, № 31/05/1 від 31.05.2011, № 31/05/2 від 31.05.2011, № 03/06/01 від 03.06.2011, № 03/06/02 від 03.06.2011, № 07/06/01 від 07.06.2011, № 07/06/02 від 07.06.2011, № 10/06/8 від 10.06.2011, № 10/06/9 від 10.06.2011, № 14/06/1 від 14.06.2011, № 14/06/2 від 14.06.2011, № 17/06/01 від 17.06.2011, № 17/06/02 від 17.06.2011, № 21/06/1 від 21.06.2011, № 321/06/2 від 21.06.2011, № 24/06/1 від 24.06.2011, № 24/06/2 від 24.06.2011 (належним чином засвідчені копії видаткових накладних долучені до матеріалів справи).

Проте відповідач, в порушення умов Договору, свої зобов'язання щодо оплати поставленого позивачем товару виконав частково, перерахувавши на рахунок позивача грошові кошти в розмірі 16 663,88 грн. у зв'язку з чим у відповідача виникла перед позивачем заборгованість в розмірі 82 328,07 грн.

Зважаючи на викладене, позивач звернувся до суду з позовом з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Пунктами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу за поставлений позивачем, але неоплачений відповідачем товар в розмірі 82 328,07 грн. є належним чином доведеними, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Доказів на підтвердження того, що відповідачем було оплачено саме той товар, який був предметом поставок визначених у позовній заяві, відповідачем не надано. Посилання відповідача на те, що у 2011 році ним було здійснено передплату судом не приймаються до уваги, оскільки розрахунок за поставлений товар, визначений умовами Договору, здійснюється на умовах відстрочки платежу, а не передплати.

Посилання відповідача на переплату поставки та недопоставку товару позивачем не знайшли свого документального підтвердження.

Намагання суду здійснити співставлення розрахунків за отриманий товар для перевірки позиції відповідача унеможливлені бездіяльністю відповідача без поважних причин.

вимоги ухвали суду про надання акту звірки за формою встановленою судом в такій ухвалі відповідачем проігноровані, направлений примірник акту звірки 08.05.12 і поданий примірник акту звірки 16.05.12 нарочно відповідачу останній не виконав з свого боку і суд не представив.

Надані позивачем докази відповідачем спростовані не були.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Отже, розподіл тягаря доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом.

Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Всупереч названим нормам законодавства відповідачем не подано суду жодного належного та допустимого доказу, які б спростовували зазначені вище обставини.

Отже, оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення 82328,07 грн. суми основного боргу документально підтверджені, належним чином обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покласти на відповідача.

Через неналежне виконання вимог ухвал суду відповідачем суд розцінив його дії як зловживання процесуальними правами з метою затягування розгляду справи та як прояв неповаги до суду.

Зважаючи на умисне ухиляння відповідача від вчинення дій, покладених на нього господарським судом, безпідставне та без поважних причин ненадання у встановлений строк витребуваних господарським судом матеріалів, відповідно до п. 5 ст.83 ГПК України, суд стягує з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмережа" в дохід Державного бюджету України штраф в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 1 700,00 грн.

Керуючись ст.ст. 22, 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмережа»(01103, м.Київ, Залізничне шосе, 57; код ЄДРПОУ 36387249 ) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясопереробне підприємство «Інтеркомерс» (80362, Львівська область, Жовківський р-н, смт. Куликів, вул. Львівська, 35; код ЄДРПОУ 22363909) 82 328,07 грн. суми основного боргу, 1 646,56 грн. судового збору.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмережа»(01103, м.Київ, Залізничне шосе, 57; код ЄДРПОУ 36387249 ) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення в дохід Державного бюджету України 1 700,00 грн. судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.Д. Курдельчук

дата складення 31.05.2012